Інформаційні операції Кремля. Як Росія розставляє пастки для Заходу своєю брехнею про успіхи на фронті та «мирні ініціативи» — ISW
Захід має бути готовим до того, що Кремль поступово відновлює свою здатність формувати хибні наративи про війну в Україні — особливо інформаційні кампанії, які резонують із дискусіями та побоюваннями, які вже існують у західних країнах.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Експерти ISW сконцентрувалися в ньому на аналізі інформаційних операцій і кампаній Росії та пишуть, що протягом першого року війни РФ відновила свою здатність до таких кампаній — як на підтримку своїх конкретних стратегічних цілей, так і для пом’якшення наслідків невдач на полі бою та створення умов для майбутніх військових операцій. Тому Інститут закликає країни Заходу «критично оцінювати контекст російських інформаційних операцій» і уникати взаємодії з Москвою на основі хибної суті цих наративів.
Аналітики нагадують, що інтеграція інформаційних кампаній та військових операцій давно є частиною російської теорії гібридної війни, і за останні два десятиліття Росія «провела безліч інформаційних кампаній, які передували повторному вторгненню в Україну в лютому 2022 року». Серед найуспішніших для РФ прикладів ISW називає інформаційну операцію на підтримку Мінських угод, внаслідок якої Німеччина та Франція вели переговори з Росією як із посередником, а не як з воюючою в Україні стороною. З іншого боку, напередодні та на початку повномасштабного вторгнення адміністрація Джо Байдена та країни Заходу провели кілька успішних контрінформаційних кампаній — вони зірвали зусилля РФ, спрямовані на спонукання України до капітуляції, відокремлення її від Заходу та створення сприятливого ґрунту для повторного вторгнення. Крім того, було значною мірою блоковано діяльність контрольованих Кремлем ЗМІ у США та Європі. Однак тепер Росія відновила здатність проводити окремі інформаційні операції, вважають у ISW, закликаючи Захід не потрапити в подібні пастки.
На нинішньому етапі війни інформаційні кампанії Росії на оперативному рівні мають кілька цілей:
підготовка ґрунту для запланованих російських операцій [на полі бою],
пом’якшення наслідків російських військових провалів;
постійна стратегічна мета — стримування чи уповільнення поставок західної допомоги для України, насамперед озброєння — незалежно від подій на полі бою.
У цьому контексті ISW наводить приклади найнебезпечніших інформаційних наративів, які намагається просувати Росія.
Нарратив про те, що Україна нібито не здатна перемогти Росію через нерівність сил між двома державами — використовується, зокрема, для того, щоб пом’якшити значні невдачі Росії або її нездатність досягти швидких успіхів у великих наступальних операціях. На початку вторгнення спроба РФ посилити уявлення про «другу армію світу» була націлена на переконання Заходу в тому, що будь-які поставки військової техніки не мають значення, оскільки Україна не зможе протистояти Росії. Однак після погроз про те, що поставки західної техніки нібито будуть законними військовими цілями окупантів, РФ не продемонструвала спроможностей вражати таку техніку, а натомість витрачає свою високоточну зброю на завдання ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі України.
Пізніше Кремль переосмислив свої інформаційні операції у цьому напрямку та взявся перебільшувати важливість кожного тактичного наступу та будь-які дрібні перемоги РФ. Ця стратегія, по-перше, дає Москві можливість пояснювати надто повільні темпи наступу для внутрішньої аудиторії, яка спочатку очікувала швидкого успіху РФ в Україні, а по-друге, покликана підтримати враження про нібито нестримний, хоча й повільний наступ РФ під час нової фази війни — і також спрямована на стримування надання західної допомоги. Проте ISW констатує: сподівання Кремля на те, що Захід відмовиться від підтримки зусиль України, спрямованих на її перемогу у цій війні, зазнали невдачі.
У вересні-листопаді 2022 року Росія активізувала наратив про ризик ядерної ескалації — щоб відродити спробу стримування Заходу та утримати його від надання Україні засобів, необхідних для продовження контрнаступів ЗСУ. Однак в ISW переконані, що розпалюючи «ірраціональні та необґрунтовані побоювання» російської ядерної ескалації у відповідь на перемогу України, Путін залишається «дуже розважливим і не схильним до ризику гравцем», який використовує ядерний потенціал Росії та побоювання Заходу лише для загроз, не ризикуючи насправді обмінятися ядерними ударами з НАТО. Путін також, ймовірно, прагнув за допомогою цих інформаційних операцій відновити імідж Росії як нібито «великої держави» і зберегти обличчя всередині країни після принизливих військових невдач.
Також тепер стало очевидно, що російська інформаційна кампанія довкола «мирних переговорів», яка активізувалася в грудні 2022 року, була покликана підготувати ґрунт для нових наступів Росії — і була спрямована в т. ч. на затримку надання західних танків та іншої сучасної техніки, необхідної для продовження українських механізованих контрнаступів. Тоді Кремль різко розширив хибний наратив про переговори, а чимало російських офіційних осіб навмисно вводили в оману західних чиновників, подаючи сигнали про нібито готовність Москви вести серйозні переговори з Україною. Безумовно, цей наратив не був єдиною чи навіть головною причиною затримки із постачанням західних танків Україні. Однак час початку, посилення та припинення Кремлем цієї інформаційної кампанії «переконливо свідчить про те, що вона була приурочена до підтримки російського наступу, який триває зараз», констатують аналітики ISW.
Зараз Москва продовжує розвивати наратив про те, що Україна нібито навмисно загрожуватиме Росії далекобійною західною зброєю та танками замість того, щоб з їхньою допомогою приділяти першочергову увагу звільненню своїх окупованих територій. Мета цієї російської інформаційної кампанії подвійна, пояснюють в ISW: по-перше, РФ прагне якнайдовше затримати прибуття західних танків в Україну, щоб відтермінувати поновлення контрнаступів ЗСУ і виграти час для власних наступальних операцій, а по-друге, щоб порушити узгодженість західного підходу про повне переведення України на західні системи озброєнь Проте, вважають у ISW, Заходу все одно доведеться зрештою це зробити, оскільки він витратив свої запаси радянської зброї і більше не може виробляти чи отримувати таке озброєння.
Крім того, на тлі перехоплення ініціативи в ЗСУ на окремих ділянках східного фронту в Україні Кремль відновлює наратив, який перебільшує перемоги армії РФ на передовій, зокрема в районах наступу на Бахмут та Лиман. Але хоча Міноборони Росії всіляковихваляється захопленням населених пунктів навколо Бахмута, вплив таких інформаційних операцій слабшає — і в Україні, і в російських провоєнних колах дедалі менше вірять подібним заявам про завоювання РФ і все рідше приймають їх за чисту монету. Однак якщо обставини зміняться і окупантам вдасться досягти значних успіхів на фронті, ефект таких інформаційних операцій може стати потужнішим, попереджають в ISW.
Прикладом ще однієї нової інформаційної операції, яку намагається розвинути Кремль, Інститут називає нещодавню заяву заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Вершиніна, який почав відновлювати наратив про готовність Росії вести переговори з Україною нібито «без попередніх умов», але «виходячи з тієї реальності, яка існує сьогодні», тобто з урахуванням максималістських цілей Росії. «Іншими словами, це рівносильно українській капітуляції», — констатує ISW, припускаючи, що мета таких заяв — чинити новий тиск на Захід, щоб змусити Україну піти на поступки або запобігти кульмінації ( вичерпанню наступальних можливостей) російської операції на Донбасі, у т. ч. через затримки та зрив поставок західних систем озброєнь, необхідних Україні, щоб скористатися цією кульмінацією.
«Заходу слід враховувати, що російські дискусії про переговори можуть [насправді] передбачати зовсім не переговори чи умови миру, а скоріше можуть бути інформаційними кампаніями, предметно націленими на те, щоб провести Росію через вікно можливостей або [нівелювати її] вразливість на полі бою», — роблять висновок експерти Інституту.
Вони прогнозують, що з часом РФ просуватиме все більше таких наративів, і Заходу слід критично зіставляти їх із реаліями на полі бою, щоб підірвати ефективність російських зусиль у веденні гібридної війни. Усі подібні інформаційні кампанії підтримуватимуть стратегічні цілі Кремля, спрямовані на розділення Заходу та України, стримування поставок західної техніки та загалом на підрив підтримки Заходом України та згуртованості західної коаліції.
ISW закликає Захід «правильно оцінювати та реагувати на ці кампанії, як це робила адміністрація Байдена перед повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року».
Інші висновки аналітиків ISW за минулу добу:
- українська сторона продовжує сумніватися у спроможності збройних сил РФ розпочати та вести великомасштабні стратегічні наступальні операції в Україні;
- Міноборони Великої Британії з посиланням на дані Генштабу ЗСУ повідомило, що російські війська, ймовірно, нещодавно зазнали найвищих втрат з початку вторгнення (в середньому по 824 особи на день за минулий тиждень);
- у Держдумі закликав до ще більшого посилення законодавства про цензуру, особливо проти критики армії РФ;
- ГУР Міноборони України оприлюднило перехоплену розмову операторів безпілотників Shahed в Україні, які розмовляють курдською та фарсі — ймовірно, РФ може використовувати курдських найманців для управління іранськими безпілотниками в Україні;
- російські війська, ймовірно, продовжують наступальні операції на північний захід від Сватового та в районі Кремінної, де сталося 23 бойових зіткнення за останню добу;
- окупанти продовжують наземні атаки в районі Бахмута, Авдіївки та Вугледара;
- Євген Пригожин заявив, що ПВК Вагнера нібито захопила селище Червона Гора на північ від Бахмута, проте його заяву про те, що вагнерівці є єдиними російськими силами в радіусі 50 км від Бахмута ISW називає хибною;
- Україна вважає, що в Херсонській області РФ не має можливості розпочати повномасштабний наступ, що підтверджує попередні оцінки ISW.
13.02.2023 15:06