Чи поїдуть цього літа українці на море, – інтерв’ю з очільницею Держтуризму

- Ми всі, звісно, сподіваємося на якесь диво. Проте розуміємо, що активні бойові дії тривають, і південь України сьогодні – ціль для ворога. Крім цивільної інфраструктури, обстрілюють і туристично-рекреаційну. На узбережжі Одеської області декілька баз відпочинку зруйновано. Тому, на жаль, говорити сьогодні про пляжний відпочинок майже неможливо.

Хочу наголосити, що фінальні рішення щодо відпочинку на пляжах приймають військово-цивільні адміністрації в кожному регіоні, разом з місцевою владою та ДСНС. Якщо є розуміння, що певний пляж безпечний, тобто не є замінованим, у регіоні немає ризику обстрілів, є дозвіл місцевої влади його відвідувати, – значить, тут можна відпочивати. Якщо ВЦА не дає дозволу, то не варто цього робити.

В Одесі на узбережжі декілька готелів відкриті, вони працюють з басейнами. Одесити інколи ходять туди. Але чи приїдуть туди люди, скажімо, з заходу України? Сказати важко.

Водночас Карпатський регіон працює. І деякі готелі навіть розширюються і набирають додатковий персонал.

- Проте в інтернеті вже з’являються фото і відео відпочинку людей з пляжів в Одесі, наприклад, які вони "самі собі відкрили". У нас за це передбачена якась відповідальність?

- Адміністративна відповідальність, звісно, є. Проте більш важливо, що така легковажна поведінка небезпечна для життя.

Ми зі свого боку нагадуємо: мандрувати та пересуватися Україною не заборонено. Проте треба обов’язково з’ясовувати правила відвідування кожного регіону і кожної туристичної локації. Багато локацій через те, що поруч є певні об’єкти, наразі закриті.

- Взагалі туризм під час війни доречний, на вашу думку?

- Будь-яка туристична діяльність це передовсім підтримка економіки країни. Одне робоче місце в туризмі створює близько десяти робочих місць у суміжних галузях. До того ж кожна людина переживає стрес по-своєму.

Тому засуджувати когось за те, що він їде у якусь туристично-пізнавальну поїздку або просто відпочиває, не варто.

З іншого боку, також не варто влаштовувати гучні святкування з салютами – це недоречно під час війни. Але коли ти подорожуєш, знайомишся з історією і таким чином допомагаєш економіці країни пережити кризу – це лише сприятиме нашій перемозі.

"Лише входимо у період найбільших економічних втрат"

- Обмеження, звісно, спричиняють збитки для туристичної сфери. Можливо, вже підраховували, якими вони є на цей момент? Чи, можливо, якими вони будуть у перспективі через воєнну агресію РФ?

- Вже зараз можу сказати, що надходження до держбюджету від тургалузі за перші чотири місяці 2022 року скоротилися на 18%, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2021 року.

Оскільки в Україні, загалом, лютий і березень – завжди період низького сезону, то і втрати поки що маємо незначні. Адже сезон у нас починався фактично з травня-червня, піку досягав у липні-серпні, у вересні-жовтні стартував діловий сезон. Тож ми зараз лише входимо у період найбільших економічних втрат.

З іншого боку, ми маємо по Львівський області за перші чотири місяці поточного року перевищення турзбору на 268% порівняно з минулим роком.

Такий ріст відбувся через те, що люди вимушено покидали інші регіони України та їхали туди, де трошки безпечніше. Відповідно, готелі були переповнені.

Та зараз такого попиту на довготермінове літнє перебування у західній частині України немає. Тому навіть у Буковелі ціни впали і внаслідок цього знизилися по всьому регіону.

Звісно, цей туристичний сезон для нас буде важким. Іноземні туристи до нас цього літа не поїдуть.

Але через певні програми лояльності та, можливо, зниження цін, українці, які нині перебуваються у західних регіонах України, зможуть не тільки сховатися від війни, але й відпочити. І таким чином підтримати тургалузь економічно.

"Туристи захочуть дивитися на наслідки війни"

- Чи вже мають попит туристичні маршрути (для внутрішнього і зовнішнього ринків) містами і місцями, понівеченими війною? Що саме ми хочемо показувати світові, на що робити акцент?

- Коли була звільнена Київська область, ми зрозуміли, що нам важливо зафіксувати те, що там відбувалося. І зробити це якнайшвидше. Бо після Революції гідності ми мали приклад, коли збереження пам'яті про ті події відклалося на певний час – ми відразу почали займатися відбудовою країни. В результаті у нас бракує пам’ятних місць. І через це нам не вдалося донести до більшості світу важливість цієї революції для українського суспільства.

Тож тепер нам важливо зберегти пам’ять про ті страшні злочини, які рашисти вчинили в Україні, – для того, щоб постійно нагадувати світу, що не можна зрощувати такого монстра, як РФ.

Сьогодні ДАРТ разом з органами місцевої влади вже починає роботу у цьому напрямку. Проте це дуже делікатна тема, бо більшість місцевих мешканців хочуть забути про трагедію, яку пережили. Вони хочуть відновити свої колись квітучі міста й забути про всі жахіття.

Наша мета – щоб увесь світ засудив рашизм.

Питання у тому, що саме ми хочемо донести людям, які приїдуть до нас після завершення воєнних дій.

І от ці сенси ми повинні вибудувати спільно з усіма органами державної влади, всіма людьми, які так чи інакше дотичні до туризму і культури, а також з місцевими жителями.

З іншого боку, Україна має прекрасні природні локації. Тому наше завдання поєднати ці два напрямки.

"Чорнобаївка, Зміїний – нові туристичні магніти"

- Скільки в інших країн, які пережили подібне лихо, зайняло часу, щоби переконати туристів, що там уже безпечно і туди можна їхати?

- Хорватії та Чорногорії знадобилося близько 10 років, щоб довести світові, що на їхніх морських курортах відпочивати безпечно. Після цього у них стався справжній туристичний бум.

Проте не варто порівнювати ті часи із сьогоденням. Адже на початку 2000-х методи донесення інформації були повільнішими й дорожчими – через телебачення, особисті презентації та запрошення. У нас же на озброєнні інтернет, соцмережі, армія блогерів і неабияка цікавість усього світу до нашої країни.

А той потенціал, який є в України, насправді потужний.

Ми – в центрі Європи, у нас є гори, море, пустеля, національні парки, унікальні ліси, автентична культура, неймовірна національна кухня. Є Чорнобиль як унікальна туристична локація. А тепер додадуться й нові туристичні магніти – наприклад, Чорнобаївка та острів Зміїний.

Безумовно, наслідки війни не мають стати єдиною причиною поїздки до України. Але мають стати однією з обов'язкових точок відвідування.

"Це політична ізоляція РФ у галузі туризму"

- Що на практиці означає виключення РФ із Всесвітньої туристичної організації ООН? Чому це так важливо і чому ми за це боролися?

- Для Росії це виключення фактично означає туристичну ізоляцію і репутаційний провал. Агресору прямо сказали, що йому не місце серед цивілізованого світу.

Віднині економіка і розвиток туризму Росії де-факто зупиняться.

Світова спільнота, яка визначає туристичні тренди, більше не буде розглядати країну-агресора як партнера, ділитися надбаннями та досягненнями. А ВТО позбавить Росію потужного, зокрема й дипломатичного, майданчика для комунікації та просування своїх інтересів. Не буде також доступу до багатьох міжнародних програм, а співпраця зведеться нанівець.

- Чи є якісь методи і засоби впливу на те, щоб зарубіжні країни не приймали туристів з Росії, щоб пересічні росіяни почувалися ізгоями скрізь і розуміли власну відповідальність за цю війну?

- Гарним прикладом є Airbnb. Сервіс дуже оперативно відреагував, закривши можливості бронювання в Росії. А згодом взагалі заборонив росіянам бронювати житло по всьому світу. Це сталося якраз після Бучі та Ірпеня, коли світ дізнався про звірства росіян. Не відразу, але Booking також припинив бронювання житла в Росії.

На жаль, більшість готельних мереж не вийшли повністю з Росії, хоча ми розіслали практично усім листи ще у перші дні вторгнення. Вони припинили інвестиції туди, нові проєкти, закрили офіси, але залишились працювати під їхніми брендами.

Ми над цим ще працюємо.

Розуміємо, чому готельні мережі не йдуть з ринку РФ – побоюються, якщо підуть з країни, то приміщення їхніх готелів відразу відберуть.

Окрім того, всі вони сподіваються, що це "якось закінчиться". І ми чуємо ці неприємні наративи про те, що, мовляв, треба віддати якісь території і тоді можна буде вести бізнес as usual(як зазвичай. – Англ.).

І ми не втомлюємося всім нагадувати, що вести бізнес as usual не вийде. Гроші – пахнуть, а російські – пахнуть кров'ю. І про це треба пам’ятати.

Тур до Калуша для гостей "Євробачення"

- Україна наступного року прийматиме "Євробачення-2023". Чи бере участь ДАРТ у виборі міста і місця проведення? Чи будуть спеціально для цього розроблені для гостей "Євробачення" окремі туристичні пропозиції?

- З одного боку, ми розуміємо, що зараз ще не на часі говорити про деталі, бо у нас відбуваються активні бойові дії. Але з іншого – для України це якраз може стати дуже суттєвим економічним поштовхом.

Ми аналізували досвід "Євробачення-2017" в Україні. Тоді Київ відвідали 20 тисяч іноземних і 40 тисяч внутрішніх туристів.

Для нас буде важливо цього разу привезти не 20 тисяч іноземних туристів, а в 10 разів більше. І зробити фан-зони "Євробачення" по всій країні – у різних містах.

Наприклад, у Калуші, де можуть відбуватися виступи інших зірок. Для цього можна використати потяг "Стефанія Експрес", який запустила "Укрзалізниця". Ми його радо зробимо рожевим, і всім будемо видавати панамки.

Окрім того, можна розробити короткі туристичні маршрути саме у місті проведення конкурсу. Україна має дуже потужний зв’язок з музикою і свою роль в музичній спадщині. Треба все це показати світові. Ми маємо привезти велику кількість туристів на цю подію. Адже що більше туристів, то більше надходжень до бюджету. Економіці України ця допомога необхідна.

"Треба увесь час говорити про безпеку"

- В умовах, коли в Україні пляжного відпочинку не буде, певна кількість людей все одно замислиться про те, щоб організувати його десь за кордоном. Українські туроператори змогли поновити роботу в умовах війни? Чи мають зараз попит пакетні тури? Наприклад, бачила пропозиції з вильотом до Єгипту чи Туреччини через Кишинів або Варшаву.

- Велика частина туроператорів працює. Ясно, що у них справи йдуть не якнайкраще, попит не дуже великий.

Просто якась частина людей купила тури ще до початку повномасштабної війни. І над тим, щоб вони відбулися, власне, і працюють туроператори. Намагаючись організовувати такі вильоти з інших країн.

Але туристи мають дістатися самостійно або до місця вильоту, або навіть безпосередньо до місця відпочинку, якщо це тур без чартерного перельоту.

Наразі Міністерство інфраструктури добивається для наших авіакомпаній дозволу літати з європейських аеропортів. Ситуація складна, але всі готові працювати, зціпивши зуби. Підтримувати армію, навіть не маючи сьогодні якихось прибутків. Для того, щоб Україна перемогла і ми змогли знову повернутися до звичного життя. Бо іншого варіанту в нас немає.

- А яким буде післявоєнний туризм в Україні? Чи можна вже прогнозувати його головні відмінності від довоєнного?

- Додасться і залишиться назавжди пам’ять про війну. Це вже частина нашої історії та культури.

Можливо, зміняться правила щодо безпеки, але це залежатиме від того, що буде з нашим ворогом. Наскільки ослабленим він залишиться після війни.

У будь-якому разі нам треба буде весь час говорити про безпеку. Доносити світу, що Україна є безпечною. Тому що побоювання залишатимуться.

Ми після 2014-го року довго доводили світові, що Україна є безпечною країною для подорожей. І тепер це теж займе час.