Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Про декларування іноземних доходів

Громадянам, які отримували доходи за кордоном, а це в основному стосується заробітчан, і які сплатили податки за межами України, не доведеться платити податки ще раз, у разі якщо з країнами, де вони працювали, підписані угоди про уникнення подвійного оподаткування. Таким громадянам необхідно лише подати декларацію про майновий стан і доходи і зазначити суми отриманих доходів.

Звертаємо увагу, що тим громадянам, які працювали за кордоном, але не сплачували податки там, оскільки отримували в податкових органах України Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України доведеться не лише задекларувати доходи отримані за межами України, а й сплатити відповідні податки.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, особа зобов’язана отримати від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Також повідомляємо, що кожний громадянин України має право взяти довідку, яка дозволяє звільняти (зменшувати) від оподаткування його доходи, отримані в іноземній державі, з якою Україна уклала двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування. Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України визначена наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями. Згідно з п. 2 цього наказу довідку видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи або надсилання листа через Електронний кабінет. Звернення щодо отримання Довідки може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою. Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною і іншою країною та діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

Нагадаємо, якщо громадяни отримували «іноземні» доходи у 2021 році, мають задекларувати їх до 1 травня 2022 року, тобто подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до органів ДПС за своїм місцем реєстрації. Зазначені доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 серпня 2022 року.

Чи оподатковується сума стипендії, яка виплачується студенту, курсанту за рахунок коштів підприємства?

Сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2022 році – 3470,0 грн.), а сума перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що триває кампанія одноразового добровільного декларування. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Тобто, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена. Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Як правильно відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації вартість земельної ділянки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що згідно з п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Також декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власність об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Податкова декларація повинна містити необхідні обов'язкові реквізити

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов’язкові реквізити – це інформація яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений Податковим кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу).

Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником (абзац перший пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Кодексу).

Таким чином, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснюється безпосередньо керівником, то така податкова декларація може бути підписана лише керівником. Така форма підпису податкової декларації не може застосовуватись на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Щодо коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік, який застосовується для визначення податкового зобов’язання з плати за землю

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила наступне.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0 %.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (в редакції Закону України від 30.11.2021№ 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік –1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рік не індексувалася.

З огляду на вищевказане коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік в обов’язковому порядку застосовується для розрахунку податкового зобов’язання на 2022 рік.

Єдиний рахунку для сплати податків та єдиного внеску

З 1 січня 2021 року сплачувати податки і збори, інші платежі, єдиний внесок можна через єдиний рахунок.

Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ і єдиного внеску.

Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити:

- затрати часу на формування платіжних доручень,

- кількість формування платіжних доручень,

- кількість помилково сплачених грошових зобов’язань,

- уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет (п. 351.2 ст. 351 ПКУ).

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Так, повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку через Електронний кабінет подається за формою J/F1307001.

На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.

Слід зазначити, що єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:

- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),

- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.

Порядок оподаткування ПДВ за операціями з постачання нерезидентами електронних послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує,що Законом України від 3 червня 2021 № 1525 –IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» доповнено перелік осіб – платників ПДВ. Так, до переліку таких осіб – віднесено осіб-нерезидентів, які не мають постійного представництва та постачають на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачають такі ектронні послуги за посередницькими договорами відвласного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

Зазначений перелік не включає (не можуть бути зареєстровані як платники ПДВ за операціями з постачання електронних послуг) осіб-нерезидентів, які постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника, здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг, постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

За загальним визначенням, нерезиденти – це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Норми встановлені п. п. 183.3 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).

Відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим п. 183.7 ст. 183 ПКУ.

За яких умов неповнолітня особа може отримати електронні довірчі послуги

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини другої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта ст.32 ЦКУ).

Тобто, для надання електронних довірчих послуг фізичній особі віком від 14 до 18 років необхідна письмова згода батьків.

Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) для отримання електронних довірчих послуг.

Відповідно до п. 5.2 розд. 5 Регламенту Надавача ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, зокрема, фізичними особами наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «Фізична особа».

Таким чином, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може отримати електронні довірчі послуги у Надавача, надавши окрім переліку документів для отримання електронних довірчих послуг фізичній особі, заяву в довільній формі про письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників, та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. При цьому обов’язкова присутність хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників дитини з оригіналом паспорта.

У разі, якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець – згода батьків непотрібна.

Источник: guru.ua

Категории: Новости Днепропетровска Новости Никополя

09.02.2022 17:02