Чому Зіньківська громада недружня до підприємців та інвесторів?

У 2018 році я очолив підприємство, яке володіло комплексом будівель на окраїні міста Зіньків (так звана «база Бесєдіна»). Стан цієї бази був сумний, але мені не вперше займатися відбудовою закинутих споруд. Тоді мені для ведення підприємницької діяльності було достатньо одного ангара, але не в моєму характері байдуже спостерігати занепад. За ці роки вдалося:

• перекрити шифером, а потім металом ангар;
• врятувати адмінбудівлю, у якої вже падали фронтони, повністю переробити покрівлю;
• перекласти тротуарну плитку;
• зробити бетонні відмостки;
• облаштувати вуличне освітлення та відеоспостереження.

Постійно вкладаємо сили і душу у благоустрій території, щоб це місце виглядало доглянутим, а не страшною пусткою. Чотири рази на рік викосити гектар території і прилеглі зони — непросто і недешево. Самотужки ремонтували під’їзну дорогу, розчищали її від снігу, незважаючи на те, що це — серйозні витрати для невеликого господарства. Але для мене це стало справою принципу, бо вже кілька років на колишній занехаяній базі розміщується моє сімейне фермерське господарство «Зіньків Агро».

План розвитку господарства і створення нових робочих місць уже напрацьований. Але ... каменем спотикання, як це часто буває, стала земля.

«База Бесєдіна» до оновлення

Знаючи, що процес її відведення непростий, взявся за це відразу. Ледь вдалося знайти суміжників для погодження меж, бо власники вже навіть забули, що в них тут є якісь території — вважали закинуте підприємство безперспективним.

Але тут моя принциповість і активна громадянська позиція стали мені на заваді. У 2019 р. я вперше обрався депутатом Зіньківської міськради і очолив депутатську групу «За розвиток громади». І відразу став головним опонентом міському голові Максименку С.М.. Лише тому, що наша депгрупа ретельно контролювала витрати бюджету, не боялася говорити про їх недоцільність, постійно вносила пропозиції щодо підвищення інвестиційної привабливості громади. Однак для зіньківської влади інтереси людей і економічний розвиток, мабуть, не в пріоритеті. Тож наша депгрупа одразу стала ворожою. І це боляче позначилося на моєму бізнесі. Наприклад, з мене зразу почали вимагати відшкодування за 3 роки користуванням землею під будівлями бази. У той час як з прихильних до влади беруть оплату максимум за рік. Друзям — все, ворогам — закон, як то кажуть. А інколи — й ігнорування закону.

«База Бесєдіна» після оновлення

Тим не менше, сплативши кілька десятків тисяч гривень, як з мене вимагали, я звернувся до міськради з проханням надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою для обслуговування будівель сільськогосподарського призначення. Саме таке використання цієї земельної ділянки визначене у новому Генплані громади. У 2020 рішенням сесії погоджено розробку проєкту ... Аж тут знову трапилися місцеві вибори. У нашій Зіньківській ТГ вони відбувалися у запеклій боротьбі і під адміністративним тиском. І знову я — серед опонентів нинішнього міського голови Максименка. Вже скоро відчув утиски, покликані поставити мене на місце. Так, на етапі проходження експертиз мій проєкт нібито не вкладався в річний термін , який визначила для процедури оформлення міська рада. Я подав звернення щодо продовження терміну. Однак його, як і звернення інших «простих смертних», розглядають вже три місяці. Офіційної відмови не надають, бо це суперечитиме попередньому рішенню. Та віз і нині там. В особистій бесіді мені сказали, що запланували отримувати з моєї бази вартість оренди як з комерційного об’єкту. Тобто, у моєму ангарі, де лежить зерно, у моїх гаражах, де стоїть моя сільськогосподарська техніка, я нібито буду займатися комерцією! Повна нісенітниця! Звісно, робляться всі ці «шахер-махери» лише тому, що вартість оренди для комерційних об’єктів набагато вища, вона обраховується сотнями тисяч гривень на рік. Такої ціни я просто не потягну. Очевидно, мета одна: всіма способами видавити, вичавити мене з моєї бази, в благоустрій якої вже вкладено стільки сил, коштів та мрій. А в ідеалі, підозрюю, і з бізнесу взагалі... І це у той час, коли у Зінькові чимало великих підприємств і закладів, де дійсно ведеться комерційна діяльність, але вони за це не сплачують жодної копійки. А під виглядом індивідуальних гаражів у центрі міста безкоштовно, не метрами, а сотками роздають землю наближеним людям. Закон не для всіх...

То який нормальний інвестор прийде сюди, ризикуватиме своїм бізнесом, якщо місцевих підприємців влада настільки не цінує? А без інвестицій про який розвиток громади може іти мова? Про які робочі місця, нові підприємства? Так і випроводжатимемо молодь з дому: у столицю або, що вірогідніше, за кордон. Щоб ходити спустілими вулицями, спостерігати, як валиться те, де ще недавно була перспектива і надія на життя, і зрідка говорити з найріднішими телефоном, а онуків бачити лише по відеозв’язку? , Час мине, все зміниться. Вірю, ті, хто зараз з політичних мотивів вставляє мені палки в колеса, підуть у небуття. А от сумлінні виконавці протизаконних рішень залишаться на місцях, і хтозна, як будуть дивитися нам в очі і довкола — на справи рук своїх. Зупиніться, одумайтеся! Нам з вами є, що втрачати і є, що зберігати, розвивати і любити.

Джерело: www.poltava.pl.ua

Категорії: Новости Полтавы