Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Які документи надаються для підтвердження права на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Отже, для підтвердження права на податкову знижку платник податків повинен надати до декларації копії первинних документів, зокрема, але не виключно: платіжні та розрахункові документи (квитанції, платіжні доручення, прибуткові ордери тощо), договір на надання даної послуги (роботи, товару) (за наявності), документи, що дозволять ідентифікувати платника податків та членів сім’ї першого ступеня споріднення (якщо задекларовано право на податкову знижку по навчанню або страхуванню члена сім’ї першого ступеня споріднення).

 

Порядок та терміни розгляду звернень громадян в податкових органах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Згідно зі ст. 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Звертаємо увагу, якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Розгляд звернень громадян встановлено розд. ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297.

Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань.

Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС. Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання.

Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів, від дня надходження до органу ДПС.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

 

Чи виконуються спадкоємцями податкові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті?

Податковий кодекс України не передбачає подання звітності та особливого порядку для погашення податкових зобов’язань фізичної особи у разі її смерті. Грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Податковий кодекс України, згідно з п. 14.1 ст. 14 трактує податкове зобов’язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Одночасно підпункт 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ визначає, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання є, зокрема, смерть фізичної особи.

У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок на доходи фізичних осіб за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає (п. 162.3 ст. 162 ПКУ).

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Також згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ виконання грошових зобов’язань або погашення податкового боргу фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

При цьому, у разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються.

Відповідно до пункту 97.4 ст. 97 ПКУ особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу стосовно особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, є особа, яка вступає у права спадщини або уповноважена здійснювати розпорядження майном такої особи.

 

За яких умов подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);

після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації;

після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення. Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

 

Правильно заповнюємо реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

- зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

- зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

- під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

 

Іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

 

Інформація для платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України

Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), перелік яких визначений частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування ЄВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1207) для цілей Закону № 1207:

зупиняється застосування до платників ЄВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм ст.ст. 25 і 26 Закону № 2464, якими визначено заходи впливу, стягнення та відповідальність за порушення Закону № 2464;

платники ЄВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464.

Платники мають право на добровільну сплату ЄВ, передбаченого Законом № 2464, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Датою початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є 20 лютого 2014 року (частина друга ст. 1 Закону № 1207).

 

Пільги для платників ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам податку:

- не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ;

- отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);

- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).

 

Які активи не можуть бути об’єктами при одноразовому добровільному декларуванню

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

- ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

- ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

- порушеннями у сфері валютного законодавства;

- порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;

б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

 

Дії суб’єкта господарювання при відключенні світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО

Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. 

 

Про загальний оподатковуваний дохід

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними ПКУ (п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно з ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно з ст. 178 ПКУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

 

Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями не сплачується податок за:

- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

-  землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

-  землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

-. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

-  земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

 

Про плату за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46  ПКУ.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286  ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ.

 

Чи може бути об’єктом гараж при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

 не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:

гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п.п. «г» п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п.п. «е» п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що пі

Источник: guru.ua

Категории: Новости Днепропетровска Новости Никополя

17.12.2021 17:39