Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
За
яких умов відбувається анулювання реєстрації платника ПДВ
Відділ
комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010
року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація
діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом
виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12
місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість
оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12
календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови
сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про
припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або
розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових
зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як
платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на
додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних
податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану
вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який)
свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з
метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку,
визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи -
банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа
позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати
податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за
рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено
померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну
дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління
майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у
підпунктах 4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який
утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Пунктом 184.2. ст.184 ПКУ зазначено, що анулювання реєстрації на підставі,
визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за
заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"
- "з" п. 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника
податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Також,
якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесено
запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення)
або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або якщо до реєстру
платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи
оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість, анулювання
реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних
відомостей, отриманих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" або
за даними реєстру платників єдиного податку.
Згідно п. 184.3. ст.184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як
платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що
він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.
Відповідно до п. 184.4. ст.184 ПКУ у разі відсутності законних підстав для
анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після
надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому
платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з
поясненнями із зазначеного питання.
Пунктом 184.5. ст.184 ПКУ визначено, що з моменту анулювання реєстрації
особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум
податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
Про
транспортний податок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267
розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2
грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками транспортного податку є
фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в
Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно
до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ ПКУ об’єктом оподаткування
є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років
(включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового
(звітного) року.
Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є
легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1
п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом
на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають
контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за
формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою
річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною
особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності
на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло
право власності на такий об’єкт.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25
000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування
відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і
зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу
України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п.
267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового
повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця,
що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій
декларації.
Порядок
надсилання податкової вимоги
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) повідомляє, що податкова вимога надсилається не раніше
першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового
зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового
боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який
забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та
можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис
активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової
застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх
продажу.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на
погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума
податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми
податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову
вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102
Податкового кодексу України для стягнення податкового боргу, у такому випадку
розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує
сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок
внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) нагадує, що суб’єкти господарювання зобов’язані в разі
отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги)
зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з
готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання
повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за
винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий
випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ). Суб’єкти
господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та
випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані
здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому
нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних
номіналів.
Відповідна норма передбачена п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління
НБУ від 29 грудня 2017 року № 148.
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів
розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій
за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14
червня 2016 року № 547 (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця
проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових
операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова
видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових
операцій, зокрема:
операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки,
яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої
розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням
розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації
першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове
внесення».
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається
на місці проведення розрахунків РРО та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з
попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування
чеку «Службове внесення».
Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної
монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація
про операцію «службове внесення».
Щодо
оподаткування іноземних доходів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV
Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), у
разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума
такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу
платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову
декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ
(18 відс.).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість
яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного
податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає
суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми
отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в
іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник
зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву
про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року,
наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової
декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими
законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника
податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії
прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством
іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого
за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі
загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно
до законодавства України.
Щодо
звірки зі сплати податків!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) нагадує, що перевірити стан розрахунків з бюджетом
громадяни можуть у Центрах обслуговування платників за місцем реєстрації
(податкової адреси), або скориставшись електронними сервісами податкової
служби: у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного
кабінету.
Звертаємо увагу, що у разі якщо фізична особа – платник податків змінив
особисті реєстраційні дані, а саме: прізвище, ім’я, по батькові, місце
проживання (податкову адресу) тощо, то такий платник зобов’язаний повідомити
контролюючі органи про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін
шляхом подання до контролюючих органів Заяви про внесення змін до Державного
реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма № 5 ДР) або Заяви про
внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників
податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером
паспорта (Форма № 5 ДРП).
На сьогодні існує два шляхи внесення змін до Державного реєстру фізичних
осіб – платників податків шляхом подання Заяви за формою № 5 ДР:
- особисто або через законного
представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем
проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим
місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами
населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через
представника до будь-якого контролюючого органу;
- засобами електронного сервісу «Електронний кабінет платника» на
офіційному вебпорталі ДПС, з використанням кваліфікованого електронного підпису
(адреса: https://cabinet.tax.gov.ua).
Заява за формою № 5 ДРП подається особисто або через законного
представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем
проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим
місцем проживання.
Зауважимо, що без оновлення своїх особистих даних фізична особа – платник
податків надалі може зіштовхнутися з неузгодженістю при поданні звітності,
позбавляє себе можливості вчасно отримувати нагадування від податкових органів
щодо обов’язкових податків, зборів (інших платежів) або наявності податкового
боргу, що призведе до подальшого нарахування штрафних санкцій.
Декларування
криптовалюти в рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) нагадує, що об’єктами одноразового (спеціального)
добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать
декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її
межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної
декларації, у тому числі, але не виключно: валютні цінності (банківські метали,
крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна
валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі
депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені
у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі
виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Проте на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в
Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання
операцій з нею. Враховуючи зазначене, немає підстав для її відображення
декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Надання
публічних (електронних публічних) послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) інформує, що Закон України «Про внесення змін до деяких
законів України щодо вдосконалення надання публічних (електронних публічних)
послуг» № 1767-ІХ від 22 вересня
2021 набрав чинності 7 листопада
2021 року (далі – Закон).
Зокрема, Законом внесено зміни до наступних законів України:
Закон України «Про адміністративні послуги»
Закон України «Про особливості надання публічних (електронних публічних)
послуг».
У Законі України «Про адміністративні послуги» викладено в новій
редакції поняття адміністративна послуга.
Адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень
суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної
особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення
обов’язків такої особи відповідно до закону (пункт 1 статті 1 Закону
України «Про адміністративні послуги»).
У Законі України «Про особливості надання публічних (електронних публічних)
послуг» викладено в новій редакції поняття публічна послуга, принцип
надання публічної (електронної публічної) послуги за замовчуванням.
Публічна послуга – юридично або соціально значуща дія суб’єкта надання
публічної (електронної публічної) послуги, у тому числі адміністративна
послуга, за заявою (зверненням, запитом) суб’єкта звернення або без такого
звернення, у результаті якої набуваються, переходять, припиняються права та/або
здійснюються обов’язки суб’єктом звернення, надаються відповідні матеріальні
та/або нематеріальні блага суб’єкту звернення (пункт 6 частини першої статті 1
Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних)
послуг»).
Принцип надання публічної (електронної публічної) послуги за
замовчуванням – принцип, згідно з яким суб’єкт надання публічних
(електронних публічних) послуг надає у випадках, визначених законодавством,
публічні (електронні публічні) послуги без одержання від органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, державних реєстраторів, суб’єктів
державної реєстрації, державних та комунальних підприємств, установ та
організацій у порядку та випадках, визначених законодавством, відомостей та/або
документів (крім судових рішень та виконавчих документів), необхідних для
надання відповідної публічної (електронної публічної) послуги, за умови що такі
органи, посадові особи, підприємства, установи та організації не направили до суб’єкта
надання публічної (електронної публічної) послуги такі відомості або документи
у визначений цим Законом строк (пункт 8 частини першої статті 1 Закону України
«Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг»).
Крім того, Закон вносить зміни до Закону України «Про особливості надання
публічних (електронних публічних) послуг» щодо визначення принципу надання
електронної публічної послуги за замовчуванням.
Такий принцип не може застосовуватися до державної реєстрації речових прав
на нерухоме майно, обтяжень таких прав; актів цивільного стану громадян;
юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом),
громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб –
підприємців.
Цей принцип не застосовується до державної реєстрації релігійних
організацій та їхніх структурних підрозділів, всеукраїнських профспілок, їхніх
об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців; відокремлених
підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних
благодійних організацій, символіки громадських формувань, друкованих засобів
масової інформації та інформаційних агентств.
Крім того, принцип надання публічної (електронної публічної) послуги за
замовчуванням не може застосовуватися до реєстрації статутів територіальних
громад, серед іншого – міст Києва та Севастополя; реєстрації статутів
Національної академії наук України та національних галузевих академій наук;
процедур відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання
його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення
платоспроможності фізичної особи, виконавчого провадження та примусового
виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до Закону «Суб’єкт, який видав документ (правонаступник, а в
разі його відсутності – суб’єкт, який забезпечує надання відповідної публічної
(електронної публічної) послуги), протягом п’яти робочих днів з дня отримання
запиту щодо підтвердження видачі відповідного документа та/або достовірності
відомостей підтверджує або заперечує видачу відповідного документа та/або
достовірність відомостей з використанням системи електронної взаємодії
електронних ресурсів або відповідної інформаційно-телекомунікаційної системи.
Якщо протягом п’яти робочих днів відповідь на запит щодо підтвердження або
заперечення видачі відповідного документа та/або достовірності відомостей не
отримано, суб’єкт надання публічних (електронних публічних) послуг надає
публічну (електронну публічну) послугу з урахуванням принципу надання публічної
(електронної публічної) послуги за замовчуванням, у випадках, прямо визначених
законодавством».
Водночас Законом передбачено, що перелік випадків, у яких суб’єкт надання
електронних публічних послуг може надавати електронні публічні послуги за
замовчуванням, встановлює Кабінет Міністрів України.
Про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного
соціального страхування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) нагадує, страховий стаж – це період (строк), протягом
якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та
за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний
страховий внесок.
З метою збільшення страхового стажу для громадян за договорами про
добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального
страхування передбачена можливість:
- одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких
особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у
тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума
сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за
мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на
коефіцієнт 2;
сплати єдиного внеску, протягом строку, визначеного в договорі, на період
не менше одного року.
Зокрема, громадяни, які виявили бажання брати участь у системі добровільного
страхування, подають до органів податкової служби за місцем проживання заяву за
формою згідно з додатком 3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої
наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, копію трудової
книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та
копію документа, що посвідчує особу. Члени особистого селянського господарства
надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі
загальнообов'язкового державного соціального страхування, податковим органом в
строк не пізніше, ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір
про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального
страхування.
Як
можна надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) повідомляє, що фізична особа – підприємець через
Електронний кабінет може надіслати заяву про застосування спрощеної системи
оподаткування.
Для надсилання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі
– Заява) ФОП потрібно в меню «Введення звітності» приватної частини
Електронного кабінету зазначити рік і місяць, в якому створюється Заява, та з
переліку електронних форм обрати Заяву за формою F0102003. При цьому за
замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля
електронного документа, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані
платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя
група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу
за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему
оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає
опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа,
датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим
органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню
«Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та
обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Які
реквізити має містити чек з торгівлі валютними цінностями
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) інформує, що відповідно до п. 1 розд.
VIІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних
розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р.
№13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення №13) фіскальний касовий
чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (далі – чек
з торгівлі валютними цінностями) – розрахунковий документ/електронний
розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі
(електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі
– РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО) при проведенні операцій з торгівлі
валютними цінностями в готівковій формі. Форма №ФКЧ-5 чека з торгівлі валютними
цінностями наведена в додатку 7 до Положення №13.
Пунктом 2 розд. VIІ Положення №13 визначено, що чек з торгівлі
валютними цінностями має містити такі обов’язкові реквізити:
-найменування суб’єкта
господарювання (рядок 1);
-назва господарської одиниці –
найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування
господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та
повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані
з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою
№20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. №20-ОПП) (рядок 2);
-адреса господарської одиниці –
адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування
господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер
будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. №20-ОПП (рядок
3);
-податковий номер, перед яким
друкуються великі літери «ІД» (рядок 4);
-ідентифікатор платіжного пристрою
(у разі наявності) (рядок 5);
-адреса розміщення платіжного
пристрою (у разі наявності) (рядок 6);
-реквізити електронного платіжного
засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед
якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (у разі наявності) (рядок 7);
-напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА»
(найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується,
код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі
та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (у разі наявності)
(рядок 8);
-код авторизації або інший код, що
ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній
системі, значення коду (у разі наявності) (рядок 9);
-назва операції (купівля, продаж,
обмін іноземної валюти, операція «сторно») (рядок 10);
-назва і код прийнятої валюти
(рядок 11);
-сума прийнятої валюти (рядок 12);
-курс (рядок 13);
-назва і код валюти до видачі
(рядок 14);
-сума валюти до видачі (рядок 15);
-сума комісійної винагороди (у
разі наявності) (рядок 16);
-дані про клієнта (прізвище, ім’я
та по батькові (за наявності) фізичної особи) (рядок 17);
-додаткові реквізити, які
необхідні для проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій
формі (зазначаються у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 18);
-підпис касира (якщо це
передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно
напис «Касир» (рядок 19);
-заокруглення (рядок 20);
-до сплати (рядок 21);
-фіскальний номер касового
чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та
час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 22);
-QR-код, який містить у собі код
автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення
розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер
електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер
РРО/фіскальний номер ПРРО (рядок 23);
-заводський номер РРО, перед яким
друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок
24);
-фіскальний номер РРО, перед яким
друкуються великі літери «ФН», або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються
великі літери «ФН ПРРО» (рядок 25);
-напис «ЧЕК З ТОРГІВЛІ ВАЛЮТНИМИ
ЦІННОСТЯМИ» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок
26).
Рядки 5 – 9 (у разі необхідності) зазначаються для операцій з торгівлі
валютними цінностями в готівковій сфері, які здійснюються через платіжні пристрої
з використанням електронних платіжних засобів (п. 3 розд. VIІ Положення №13).
Рядки 17, 18 заповнюються (у разі необхідності) лише під час здійснення
операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на суму (в
еквіваленті), що дорівнює чи перевищує розмір, установлений для фінансових
операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до
вимог законодавства України про запобігання і протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення (п. 4 розд. VIІІ Положення №13).
Пунктом 5 розд. VIІІ Положення №13 визначено, що у разі якщо загальна сума
здійсненої операції (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових
знаків національної валюти, встановленому Національним банком України в якості
засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі,
виконаний відповідно до вимог Національного банку України щодо оптимізації
обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 19 з написом
«Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після
заокруглення.
Щодо
заборгованості по ЄСВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) інформує, чинним законодавством, що регулює порядок
нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі – ЄВ), не передбачено розстрочення та відстрочення
заборгованості по сплаті ЄВ.
Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 червня 2010 р.
№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) ЄВ
підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у
платника ЄВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄВ зобов’язань зі сплати
податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань
перед іншими кредиторами зобов’язання зі сплати ЄВ виконуються в першу чергу і
мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати
заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника
застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи,
винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть
дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну
відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону №2464).
Облік
товарних запасів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) інформує, що набрав чинності наказ Мінфіну від
03.09.2021 р. №496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних
запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного
податку» який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 2021 р.
за №1411/37033 (далі – Порядок №496).
Порядок №496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.
Із загального числа платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, Порядок №496
поширює свою дію виключно на платників, визначених п. 61 підрозділу 10
Розділу ХХ ПКУ, які здійснюють:
·
реалізацію технічно-складних
побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
·
реалізацію лікарських засобів,
виробів медичного призначення;
·
реалізацію ювелірних та побутових
виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння
органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Разом з цим Порядок №496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку,
які зареєстровані платниками ПДВ.
У той же час Порядок №496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних
запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему
оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг.
Програмний РРО має ряд переваг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування
Нікопольського регіону) інформує. Згідно з Законом України №265/95-ВР «Про
застосування РРО» суб’єкт господарювання самостійно обирає вид РРО - програмний
та/або апаратний, засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових
операцій.
Програмний
РРО має ряд переваг:
1. &n
Источник: guru.ua Категории: Новости Днепропетровска Новости Никополя