Проект бюджету Полтави на 2022 рік: 3,4 млрд грн доходів, 4,1 млрд грн видатків

«Полтавщина» зустрілася із першим заступником Полтавського міського голови Валерієм Пархоменком, щоб ознайомитись із базовими показниками проекту бюджету на 2022 рік.

Наведемо окремі важливі показники з коментарями Валерія Пархоменка, який приблизно місяць у спілкуванні з розпорядниками коштів виходить на фінальний варіант проекту головного фінансового документа громади.

Дохідна частина — 3 млрд 371 млн грн

Пархоменко: Із цих коштів — 2 млрд 335 млн грн — це ПДФО, це більше двох третин. Тому, коли міський голова говорив про те, що бюджет наповнюють фізичні, а не юридичні особи, то це так. 475 млн грн — це єдиний податок. 765 млн грн — це місцеві податки та збори, із них 248 млн грн — акцизний збір, 214 млн грн — плата за землю. Держава нам обіцяє 4% ПДФО на енергоносії — це 146 млн грн, але це тільки на 2022 рік.

Не можу не сказати, що Полтава віддасть до держбюджету 288 млн грн, бо держава вважає, що у нас велика дохідна частина і нам решти коштів вистачить. Хоча ті громади, які мають низькі доходи, є дотаційними. Це певним чином демотивує.

Видатки — 4 млрд 110 млн грн

Пархоменко: Одразу зазначу, що у нас передбачене зростання зарплати в усіх галузях на 8,4%, з урахуванням показників державного бюджету та інфляції. Далі назву основні показники. На галузь освіти плануємо витратити 1 млрд 819 млн грн, із них 1 млрд 142 млн грн — це кошти з міського бюджету, решта — державні освітні субвенції та власні надходження комунальних підприємств (останній показник — 55 млн грн).

Валерій Пархоменко

На охорону здоров’я плануємо витратити 1 млрд 54 млн грн, із них 360 млн грн — це кошти з міського бюджету, решта — кошти НСЗУ, адже лікарні самі заробляють за рахунок пакетів надання послуг.

Чому ми фінансуємо цю галузь, наприклад, витратимо на зарплати 168 млн грн (решта 879 млн грн — це кошти НСЗУ)? Наприклад, 5-та міська лікарня була «ковідною», зараз ні, але хворі фактично там лежать, персонал працює на них, тому послуг вони не надають. Відповідно вони не отримують кошти від НСЗУ і залишаються без зарплати. Або 4-та лікарня навпроти магазину «Океан». Туди перенесли обласну інфекційну, адже остання біля парку «Перемога» лікує зараз тільки ковідних. У лікарні забрали денний стаціонар, вона не може надавати послуг.

Інші витрати на галузь: на медикаменти 49 млн грн наших, 125 від НСЗУ, на харчування хворих — 2 млн грн НСЗУ, але хворих там більше, тому докладаємо свої 20 млн грн.

Дуже негарно вийшло із теплопостачанням лікарняним закладам. Держава їм продає газ за 36 грн/м³. Лікарні — це не населення і не бюджетники, а установи, які надають послуги і отримують за це кошти. Фактично їх сприймають як бізнесові організації. Тому це фінансове навантаження у майбутньому перекладуть на плечі пацієнтів цих лікарень.

На галузь ЖКГ плануємо витратити 1 млрд 75 млн грн, із них бюджет розвитку (на ремонти та будівництво) — 498 млн грн. Решта — це утримання.

У 2022 році ми активніше будемо витрачати кредитні кошти: 300 млн грн на ЖКГ, 120 млн грн — на управління капбудівництва (останнє — на парк «Перемога»). До речі, на утримання УКБ витратимо 589 тис. грн, інші цифри ще зводимо.

Чому видатки більші за доходи?

Щоб зрозуміти, чому видаткова частина бюджету буде більшою за дохідну, зазначимо на тому, що сам бюджет є збалансованим, тому більші видатки пояснюються державними субвенціями на освіту та медицину.

Окрім цього згадаємо й про невикористані залишки, які стануть перевиконанням. Але конкретно про цей показник можна буде говорити тільки у січні.

Також наведемо планові та фактичні показники бюджету на 2021 рік. Так, у скоригованому плані станом на жовтень 2021 року дохідна частина визначена у розмірі 3 млрд 869 млн грн, а видаткова — 4 млрд 471 млн грн. Тоді як фактичні показники на жовтень склали: 3 млрд 328 млн грн — дохідна частина, 2 млрд 919 млн грн — видаткова. Як бачимо, розпорядники коштів, особливо з управління ЖКГ, просто не встигають освоїти заплановані кошти, зокрема, кредитні.

До цього додамо, що у 2022 році міська влада наразі планує зосередити кошти на оновленні освітлення, ремонті парків та скверів і, можливо, ремонті підземних переходів. Великих ремонтів доріг (за виключенням «кредитних» проспектів Миру та Вавилова на Леваді та дворових проїздів) поки не планується.

Валерій Пархоменко говорить, що після остаточного напрацювання проекту бюджету, його мають прийняти на виконкомі, а потім — винести на обговорення депутатів. Перший заступник не проти того, щоб бюджет був прийнятий ще у 2021 році, однак йому здається, що наразі політика переважає господарські рішення, тому більшість депутатів наразі перебувають у політичному, а не господарському контексті.