Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за
посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516487.html
повідомила.
Питанням, які виникають у платників податків під час
заповнення декларацій під час одноразового добровільного декларування, порядку
проведення камеральної перевірки декларацій та посиленню роз’яснювальної роботи
був присвячений семінар для працівників територіальних органів ДПС, який
відбувся 27 жовтня.
Під час заходу аналізувалися технічні питання, які
виникають у платників під час заповнення декларацій, дії працівників ДПС щодо
допомоги платникам, алгоритм проведення камеральних перевірок тощо.
«Камеральна перевірка, яку проводять податківці, виявляє
логічні та арифметичні помилки, яких припускаються платники податків при
заповненні декларації. Наголошую, що ДПС приймає інформацію, зазначену у
декларації та не перевіряє джерела походження задекларованих активів», -
підкреслила заступник директора Департаменту податкового адміністрування Тетяна
Мігас.
Під час семінару також наголошувалось на необхідності
подовження роз’яснювальних заходів для платників та наданні максимальної
інформації щодо процесу одноразового (спеціального) добровільного декларування
у прийнятних для платників форматах.
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського
регіону) повідомляє, що 27 жовтня 2021 року, у
режимах онлайн та офлайн відбулося засідання Громадської ради при Головному
управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада) під
головуванням Дмитра Іванова – Голови Громадської ради, в якому взяли участь
представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ
ДПС): заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.
Під час засідання розглядалися організаційні заходи по
створенню Ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування
Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі
– Ініціативна група).
За результатами обговорення ухвалені пропозиції щодо
кількісного та персонального складу представників інститутів громадянського
суспільства (далі - ІГС) для формування ГУ ДПС складу Ініціативної групи
на паритетних засадах з представників ГУ ДПС та ІГС.
Крім того, ухвалено проєкт листа до Державної міграційної
служби України, яким пропонується запровадити обмін інформацією між Державною
міграційною службою України та Державною податковою службою України для
актуалізації даних місця проживання/місця реєстрації фізичних осіб, що призведе
до покращення якості адміністрування податку на нерухомість, відмінного від
земельної ділянки стосовно фізичних осіб та забезпечить додаткові надходження
до місцевих бюджетів з такого податку.
На засіданні також обговорювались та вирішені інші
питання щодо діяльності Громадської ради.
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.
Нещодавно на хвилях Дніпровської філії АТ «Національна
суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція UA:
ДНІПРО в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Мазур Ольга повідомила про основні положення Закону України від 15 червня 2021
року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших
законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової
культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального)
добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати
одноразового збору до бюджету».
Вона зупинилась, зокрема, на наступних питаннях:
- що таке одноразове (спеціальне) добровільне
декларування (далі – декларування);
- хто може декларувати та хто не має права подавати
одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – одноразова декларація);
- період та порядок подання одноразової декларації;
відомості, що відображаються в одноразовій декларації;
- об’єкти декларування;
- які активи не можуть бути об’єктами декларування;
- ставки збору з одноразового (спеціального)
добровільного декларування (далі – збір);
- терміни сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного
декларування у разі подання одноразової декларації;
- юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної)
декларації тими особами, хто має на це право;
- проведення контролюючим органом перевірки одноразових
(спеціальних) добровільних декларацій та інші.
Одноразове добровільне декларування проводиться з 01
вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору – це не
тільки унікальна можливість та право фізичної особи задекларувати належні їй
активи, а також соціальна відповідальність.
Питання
1. Які дії платника у разі зупинки роботи програмного реєстратора розрахункових
операцій (ПРРО), коли гаджет продовжує функціонувати? Чи потрібно в такому
випадку до чи після перезавантаження ПРРО надавати повідомлення про виявлення
несправностей ПРРО?
Відповідь. Статтею 5 Закону України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та
доповненнями (далі – Закон № 265) встановлено, що на період виходу з ладу ПРРО
проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення
несправностей.
Користувач ПРРО самостійно оцінює працездатність ПРРО.
Якщо роботу ПРРО відновлено одразу після його перезавантаження (сталася
короткотермінова зупинка), то ПРРО не вважається несправним. Повідомлення про
виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО до Порядку, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу
Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок №
317) у такому випадку до ДПС не надсилається.
Строки, умови та порядок подання форми № 2-ПРРО
встановлені розділом ІІ Порядку № 317.
Питання
2. Де можливо отримати
інформацію про алгоритм реєстрації електронної каси і касирів через Електронний
кабінет?
Відповідь. З алгоритмом реєстрації
каси і касирів, уповноважених здійснювати операції з касами на відповідному
об’єкті, можна ознайомитись в меню «Програмний РРО» у вкладці «Документи
Електронний кабінет» розділу «Допомога» інформаційно-телекомунікаційної системи
«Електронний кабінет» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/help/cashregs.html
Питання
3. Протягом якого
терміну платник податків повідомляє контролюючий орган про несправність РРО
та/або ПРРО, пошкодження засобів контролю та яка передбачена відповідальність у
разі не повідомлення?
Відповідь. Нормами п. 16 ст. 3
Закону № встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові
операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням
електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а
також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у
разі виявлення несправностей:
► РРО, а також пошкодження засобів контролю – протягом
робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або
засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного
обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення
несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній
формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання
зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);
► ПРРО – протягом дня, в якому виявлено несправність,
засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО
та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).
Згідно з п. 12 розділу ІІ Порядку № 317, у разі виявлення
несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа
суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено
несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій
направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного
обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей
програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО за
ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку № 317).
Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до
суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про
виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.
При цьому, за непроведення розрахункових операцій через
РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17
Закону № 265.
Питання
4. Яким чином суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію товару за
допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет,
проводити через РРО та/або ПРРО оплату за товар, у разі надходження коштів від
покупців після робочого дня або у вихідні чи святкові дні?
Відповідь. Статтею 2 Закону № 265
визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових
коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації
товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар
(ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки –
оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій
формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від
послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк
покупця.
Місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються
розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються
отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце
отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання,
які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі
(із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)
при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу
зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або
відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з
використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому
порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму
проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі,
але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому
встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та
ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому
міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий
такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, РРО
та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання
товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не
здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Також застосування РРО є не обов’язковим у разі
здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів
із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або
шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).
Форму та зміст розрахункового документа визначено
Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних
розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Так, Положенням № 13 визначено, що фіскальний касовий чек
на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – це розрахунковий
документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або
електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО та/або ПРРО при
проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити
обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення
форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму
коштів за цією формою виплати та валюту операції (рядок 19).
Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в
паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний
підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема
інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5
розділу І Положення № 13).
Тобто, законодавством України у сфері проведення
розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі
чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових
документів, іншого чинним законодавством не передбачено.
Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з
відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного
законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий
документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати
«кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Таким чином, у разі продажу товарів із використанням
мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити
надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої
форми.
При цьому оформлення операцій з отримання коштів за
товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням
режиму роботи суб’єкта господарювання.
Питання
5. Які дії суб’єкта господарювання у разі відключення світла в господарській
одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО?
Відповідь. Законом № 265
передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності
зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.
Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом
V Порядку № 317.
Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону №
265 у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого
органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та
формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому
Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок
застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не
розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в
готівковій формі.
Питання
6. Які особливості використання кваліфікованих електронних підписів (КЕП)
фізичних осіб – підприємців та їх найманих працівників при застосуванні ПРРО?
Відповідь. КЕП в ПРРО має
використовуватись з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі
послуги».
В ПРРО може використовуватись КЕП лише тих осіб, дані про
сертифікати електронних підписів яких внесені до Реєстру ПРРО, та які є
дійсними на момент проведення розрахункової операції.
Подання даних про сертифікати електронних підписів, що
використовуються в ПРРО, здійснюється з дотриманням пункту 7 розділу ІІ Порядку
№ 317.
Дистанційний формат спілкування дозволяє залишатися на
зв'язку з платниками та проводити податкові семінари на он-лайн - платформах.
Так, нещодавно за організацією відділу комунікацій з
громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону)
було проведено семінар для платників податків та громадян із наступних питань:
«Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Застосування РРО та
ПРРО. Порядок заповнення поля «Призначення платежу». Питання адміністрування
єдиного внеску. Щодо офіційного працевлаштування. Cервіс «Пульс» ДПС».
Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Гроздовська-Боличева в ході
семінару ознайомила з нормами та положеннями закону про проведення одноразового
(спеціального) добровільного декларування. Роз’яснила, що відноситься до
об’єктів декларування, які ставки оподаткування.
Також, під час заходу були детально розглянуті питання
щодо застосування РРО та ПРРО.
Присутнім платникам податків податківці висвітлили
питання стосовно правильного заповнення платниками податків реквізиту
«Призначення платежу». Акцентували увагу на обов'язковість оформлення трудових
відносин із найманими працівниками та повідомили про правові наслідки виплати
заробітної плати «у конверті». Нагадали, що за недотримання норм Податкового
кодексу та законодавства про працю порушники притягуватимуться до
відповідальності.
Під час он-лайн - практикуму платники податків мали
можливість задати свої питання та отримати відповіді на них.
Нещодавно, за організацією відділу комунікацій з
громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону), в
приміщенні ЦОП ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській
області відбулась зустріч із платниками податків щодо обговорення питання
одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, у
якій взяла участь заступник начальника ДПІ у м. Покрові Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області Валентина Піхтіна.
У ході зустрічі нагадала, що проведення одноразового
(спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб відбуватиметься
з 1 вересня 2021 р. до 1 вересня 2022р. та є правом, а не
обов’язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати
свої активи, які раніше не були оподатковані.
Також посадовець повідомила про порядок заповнення
декларації по одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню та
нагадала про ставки одноразового збору.
Валентина Піхтіна запросила всіх, хто бажає скористатись
правом на одноразове добровільне декларування, звертатись до ДПІ у м. Покрові
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області для отримання додаткових
роз’яснень і консультацій.
Нещодавно, за організацією відділу комунікацій з
громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону), в
приміщенні Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській
області відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Легалізація заробітної
плати. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування». У заході взяв участь
начальник Нікопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та
проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування
фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимир
Малиновський.
У ході засідання сторони обговорили питання легалізації
найманої праці, виплати заробітної плати не нижче законодавчо встановленого
рівня, відповідальності суб'єктів господарської діяльності за порушення вимог
чинного законодавства щодо не виплати заробітної плати, використання праці
найманих робітників без належного документального оформлення нелегальної праці
тощо.
Також, Володимир Малиновський зазначив, що відповідно до
Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання
детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом
запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними
особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» в період з
1 вересня 2021 до 1 вересня 2022 року проводиться одноразове (спеціальне)
добровільне декларування активів фізичних осіб. Основною метою цього акту є
продовження політики держави в сфері детінізації всіх сфер суспільного життя.
Фактично, закон створює чергові прозорі умови для сплати податків громадянами і
підвищує рівень їх податкової культури.
Під час засідання платники податків отримали відповіді на
запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській
області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.
Головний державний ревізор – інспектор відділу контролю
за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних
напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються а електронних сигаретах
та ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального
управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області Леонід Бабкін інформує, що ст. 17 Закону України від
19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів
та пального» із змінами та доповненнями передбачено: у випадку здійснення
роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний
контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений
у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у
вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий
контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але
не менше 10 000 гривень.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Від платників податків Дніпропетровської області з
початку 2021 року надійшло збору до спеціального фонду державного бюджету майже
17 млн гривень, що у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року майже на 8 млн
грн або на 81,5 відс. більше.
Необхідність формування спеціального фонду державного
бюджету обумовлена потребою законодавчого упорядкування джерел фінансування
конкретного видатків.
Спеціальний фонд Державного бюджету України забезпечує
бюджети (державний і місцевий) додатковим ресурсом, який має цільове використання.
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за
посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516458.html повідомила.
Один із шляхів розповсюдження контрафактної підакцизної
продукції – це її реалізація фізичними особами без належної державної
реєстрації через мережу Інтернет з доставкою такої продукції операторами
поштового зв’язку.
ДПС та її територіальними підрозділами на постійній
основі проводиться моніторинг інтернет-сайтів, які публікують пропозиції реалізації
фальсифікованої підакцизної продукції за цінами нижче ринкових та без
відповідного маркування марками акцизного податку. В межах
контрольно-перевірочних заходів працівниками ДПС здійснюються замовлення на
придбання такої продукції, доставка якої виконувалась операторами поштового
зв'язку.
У рамках виконання своїх функцій ДПС направляє інформацію
щодо відправників фальсифікованої підакцизної продукції, отримувачів коштів
(фізичних осіб) разом із пакетом документів, що підтверджують придбання
(замовлення), до компетентних органів, які відповідно до функціональних
повноважень мають право вживати заходи, спрямовані на встановлення
осіб-порушників, та вилучати з обігу фальсифіковану підакцизну продукцію.
Відповідно до підпункту 14.1.109. пункту 14.1 статті 14
Податкового кодексу України (далі – Кодекс) маркування алкогольних напоїв,
тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - це
наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою,
пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що
використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного
податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №
1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного
податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що
використовуються в електронних сигаретах (далі –
Положення № 1251).
Згідно з абзацом третім пункту 226.9 статті 226 Кодексу
вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, марковані з
відхиленням від вимог Положення № 1251, відповідно до якого здійснюються
виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних
напоїв.
ДПС звертає увагу, що наразі, відповідно до статті 17
Закону України від 19.12.95 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах,
та пального», до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів
господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)
застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва,
зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи
тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного
податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, -
200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Враховуючи викладене, з метою недопущення потенційних
порушень вимог Кодексу та Положення № 1251 при транспортуванні та збереженні
підакцизної продукції без відповідного маркування марками акцизного податку,
пропонуємо компаніям-операторам поштового зв'язку переглянути організацію
поштових перевезень з урахуванням норм чинного законодавства України.
Сподіваємось на розуміння та спільне подолання ситуації,
яка склалася на тіньовому ринку підакцизної продукції та яка становить загрозу
економічній безпеці України, здоров’ю громадян, доброчесній конкуренції на
ринку підакцизної продукції, інвестиційній привабливості та іміджу України.
Результати впровадження Інтерактивної податкової карти
України
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за
посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/515135.html повідомила.
Державною податковою службою за підтримки Міністерства
фінансів України, Міністерства цифрової трансформації за сприяння Апарату Ради
національної безпеки і оборони України 24 серпня цього року впроваджено
Інтерактивну податкову карту України. Це – частина окремого проекту
е-податки Національної програми інформатизації.
Саме інформація про сплату податків до державного, а
особливо до місцевих бюджетів набуває популярності у громадян та суспільства.
Громадяни щоденно цікавляться, за який рахунок функціонує
громада. Які податки та в яких розмірах надходять до бюджету громади? Хто з
платників робить вагомий внесок в її розвиток та головне – хто не сплатив
жодної гривні і має заборгованість?
З початку запровадження Інтерактивної податкової карти
України її можливостями скористалося понад 140 тис. українців та громадян інших
країн.
Сервіс набирає популярності не тільки в Україні, а й в
Німеччині, Нідерландах, Польщі, Сполучених Штатах Америки.
Податковою службою було заплановано і вже створено
податкові профілі територіальних громад, графічне відображення показників
на звітну дату порівняно з попереднім періодом. Заплановане стає реальністю.
Відтепер користувачі мають можливість ознайомитись зі
складовими профілів територіальних громад про:
загальні дані та демографію;
об’єкти соціальної інфраструктури та економіки;
активних платників податків;
топ-10 найбільших платників податків;
надходження у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;
сплату податків за видами економічної діяльності;
структуру сплати податків;
боргові зобов’язання.
Децентралізація та розширення повноважень органів
місцевого самоврядування, прозорість формування місцевих бюджетів – складові,
що забезпечують прийняття правильних управлінських рішень, та підстава для
розвитку територіальних громад.
Прозорість, відкритість, цифрові трансформації є одним з
основних векторів діяльності податкової служби.
Источник: guru.ua
Категории: Новости Днепропетровска Новости Никополя
28.10.2021 17:43