Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Євген Олейніков провів зустріч
з представниками ОТД Департаменту казначейства США
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
План співпраці ДПС та Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США обговорили в.о. Голови ДПС Євген Олейніков та в.о. заступника директора ОТД Департаменту казначейства США Алан Робіду, радники ОТД Феріс Фінк, Філіп Бренд та Сюзан Стенлі.
Експерти ОТД відзначили готовність податківців до впровадження змін та подальшої розбудови функціоналу служби. Це, зокрема, стосується розуміння важливості процесів, які наразі тривають в податковій, та рівень обізнаності працівників щодо кінцевих результатів реформ.
«Наша стратегія роботи з командою податкової служби – пояснення необхідності змін. Працюємо за принципом – змінюємося разом. І коли ми бачимо результати нашої роботи, то це є найкращим стимулом до продовження процесів реформ. Головне, щоб такі зміни мали незворотний характер, щоб їх сприймала вся команда», – впевнений в. о. Голови ДПС Євген Олейніков.
Він також підкреслив, що сьогодні податкова служба не має правоохоронної функції і результати її роботи не лише не погіршилися, але й відчутно зросли. Це дозволило по новому будувати відносини з платниками податків.
Серед основних напрямів експертної допомоги ОТД, в яких зацікавлені в податковій службі, в. о. Голови ДПС Євген Олейнков відзначив обмін інформацією, побудову зручної ефективної системи послуг для платників податків, ефективну взаємодію з правоохоронними органами, систему управління змінами тощо.
За словами експертів ОТД, всі визначені напрями будуть включені до плану роботи місії для максимальної розбудови спроможності ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/501743.html
Щодо приймання та обробки «Акцизної накладної»
у зв’язку з доопрацюванням системи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/501285.html проінформувала, що з 08 вересня 2021 року відбулись зміни в роботі програмного забезпечення з приймання та обробки «Акцизної накладної».
Так, були внесені контрольні заходи щодо реєстрації акцизних накладних, зокрема:
1) Перевіряється особа, що реалізує пальне, на наявність ліцензії.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №481) оптова, роздрібна торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії, у разі відсутності ліцензії реалізація забороняється.
Отже, у разі відсутності у суб’єкта господарювання, який реалізує пальне, діючої або призупиненої ліцензії на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, реєстрація акцизної накладної на реалізацію пального таким суб’єктом господарювання буде відмовлено.
2) Перевіряється доступний обсяг зареєстрованих резервуарів для отримання пального на акцизному складі, на який відвантажується пальне.
Відповідно до ст. 230 Податкового кодексу України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; усі акцизні склади – в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРПСЕ).
Контроль здійснюється по достатньому обсягу резервуарів, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), на акцизному складі, на який відвантажується пальне. Достатній обсяг розраховується як різниця між загальним обсягом резервуарів, які зареєстровані в Реєстрі, та залишків пального, які за даними СЕАРПСЕ, знаходяться на такому складі.
Отже, у разі відсутності інформації, зокрема, по резервуарам, а також у разі перевищення обсягу отримання, зазначеного в акцизній накладній, достатнього об’єму зареєстрованих резервуарів на акцизному складі, у реєстрації такої акцизної накладної буде відмовлено.
3) Перевіряється допустимий обсяг ТЗ для перевезення пального.
Відповідно до п. 231.1. ст. 231 Податкового кодексу України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Враховуючи положення п. 14 «Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (зі змінами та доповненнями), транспортні засоби реєструються в СЕАРПСЕ як акцизні склади пересувні автоматично у разі, коли такі транспортні засоби зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, під час здійснення яких переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, зокрема, згідно з даними акцизної накладної, складеної в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації платником акцизного податку, який ввозить пальне або спирт етиловий на митну територію України. При зазначенні транспортного засобу (пересувний акцизний склад) в акцизній накладній обов’язково вказується загальна місткість ємності (секцій), м3.
Зазначаємо, що у разі зміни температури повітря, змінюється обсяг пального, який завантажується в такий транспортний засіб, а не об’єм транспортного засобу. Крім цього, відповідно до норм порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, цистерна може бути заповнена пальним на 0,2 відс. менше від її загального об’єму.
Отже, у разі складання акцизної накладної з обсягом пального, який перевищує загальну місткість ємності (секцій), м3 пересувного акцизного складу, у її реєстрації буде відмовлено.
4) Перевіряється отримувач пального – суб’єкт господарювання – не платник акцизного податку, на наявність ліцензії на зберігання пального.
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Ліцензії на зберігання пального отримуються на кожне місце зберігання пального.
Ліцензії на право зберігання пального видаються за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
► підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
►підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
► суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.
Отже, у разі складання акцизної накладної на суб’єкта господарювання – не платника акцизного податку, за виключенням підприємствам, установам та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та підприємств, установ та організацій системи державного резерву, у якого відсутня ліцензія на зберігання пального, у її реєстрації буде відмовлено.
Важливий вектор роботи податківців Дніпропетровщини –
розгляд звернень громадян
«Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі», – зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганна Чуб.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС
Протягом січня – серпня 2021 року до ГУ ДПС надійшло 482 звернення громадян. Основні питання, які порушувалися громадянами у заявах, стосувалися, зокрема, консультацій з питань податкового законодавства – 157 звернень, контрольно-перевірочної роботи – 144 звернень, обліку у Державному реєстрі – 48 звернень.
Нагадуємо, що ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15-ти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Про переваги легального працевлаштування під час засідання міської робочої групи з питань соціально – економічного захисту найманих працівників
Нещодавно у м. Кривому Розі відбулось засідання міської робочої групи з питань соціально – економічного захисту найманих працівників.
У заході прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов (в режимі онлайн), начальник управління розвитку підприємництва виконкому Криворізької міської ради Ірина Рижкова, а також фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, інспекції з питань праці та зайнятості департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради, Криворізького міського районного центру зайнятості та пенсійного фонду.
Під час засідання обговорювались шляхи координації дій з питань запобігання використанню незадекларованої праці найманих працівників.
Валерій Леонов зазначив, що реалізація спільних заходів, спрямованих на стимулювання роботодавців та працівників до переходу від неоформлених до задекларованих трудових відносин об’єднала зусилля всіх задіяних державних структур. В свою чергу, це дало можливість оперативно виявляти та забезпечувати інспектування роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.
Також визначено напрями діяльності служб щодо працевлаштування найманих працівників в правовому полі України.
Державна фінансова підтримка сільгосптоваровиробників –
один з інструментів розвитку сільських територій
Нещодавно, за організацією Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств пройшло засідання регіональної комісії щодо визначення переліку фермерських господарств, що претендують на одержання фінансової підтримки у 2021 році.
Захід відбувся за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги та фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Встановлена державою фінансова підтримка сільгосптоваровиробників сприяє розвитку малого і середнього підприємництва в аграрному секторі економіки, зокрема Дніпропетровської області.
Фінансова підтримка надається новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, іншим фермерським господарствам через Український державний фонд підтримки фермерських господарств та його регіональні відділення в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі.
В ході засідання розглядались заявки та документи фермерських господарств, які претендують на державні кошти на безповоротній основі за бюджетною програмою «Фінансова підтримка фермерських господарств» і на поворотній основі за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам».
Підтримка сільськогосподарського товаровиробника має важливе значення для розвиту як Дніпропетровського регіону, так і України вцілому. Вона є основним механізмом реалізації державної політики в аграрній сфері та супроводжується створенням сприятливих економічних, організаційно-правових та інших умов для розвитку аграрного виробництва.
До уваги платників ПДВ, у яких зупинена реєстрація
податкових накладних/розрахунків коригування!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН (далі – Перелік) визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 7 Порядку № 520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, зі змінами та доповненнями.
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.
Нормами п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Платнику ПДВ копії документів, визначених Переліком не потрібно завіряти, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).
Про порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.
Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.
Норми передбачені п. 103.11 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 103.12 ст. 103 ПКУ контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України.
У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.
Орган Державного казначейства України на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 ПКУ).
Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України.
Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається (п. 103.14 ст. 103 ПКУ).
Дохід фізособи за здані (продані) вторинну сировину, побутові відходи,
брухт чорних металів, тощо, ПДФО не оподатковується
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума доходу, отримана платником ПДФО за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.
Норми встановлені п. п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Визначення доходу ФОП – «загальносистемника»
у разі здійснення ним операцій з транспортного експедування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.
Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
► виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
► виручка в натуральній (негрошовій формі);
► суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Статтею 1 Закону України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1955) який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності в Україні, встановлено, що транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону № 1955).
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Враховуючи суть договору транспортного експедирування, кошти, що надходять ФОП, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого платника є плата за виконання договору транспортного експедирування.
Про строк сплати єдиного податку,
нарахованого за перевищення обсягу доходу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Норми встановлені п. 295.7 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ)
Ставки акцизного податку на пальне визначені ПКУ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ставки акцизного податку на пальне визначені п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і встановлені для різних груп (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.
Так, зокрема:
Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД Ставка акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)
одиниця виміру (об’єм у літрах, приведених до t 15° C) ставка
3826 00 10 00
3826 00 90 00 Біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот -"- 106
3824 90 97 10 Паливо моторне альтернативне -"- 162
2710 19 62 00 -
2710 19 68,
2710 19 71 00,
2710 19 75 00,
2710 19 99 00,
2710 20 31 00,
2710 20 35 00,
2710 20 39 00 Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %. євро за 1000 літрів 213,50
3814 00 90 90 Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу євро за 1000 літрів 245,50
* До ставки податку застосовується підвищувальний коефіцієнт 10 при:
• ввезенні на митну територію України пального;
• реалізації виробником виробленого в Україні пального.
Підвищувальний коефіцієнт 10 не застосовується для суб’єктів господарювання, які відповідно до п. 229.8 ст. 229 ПКУ видали податковий вексель.
Товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у цьому підпункті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), оподатковуються за ставкою податку 213,5 євро за 1000 літрів.
Звертаємо увагу, що 24.03.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 232 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування» (далі – Постанова № 232), якою затверджено Порядок зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування (далі – Порядок)
Порядок визначає механізм зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування.
Про випадки, в яких ФОП – «спрощенці»
не застосовують РРО/ПРРО у 2021 році
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
►реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Визначили у декларації податкове зобов’язання з плати за землю –
сплатіть його своєчасно!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у різних формах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що іноземні інвестиції – це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Норми встановлені ст.1 Закону України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 93).
Статтею 3 Закону № 93, іноземні інвестиції можуть здійснюватися у різних формах, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України.
Статтею 2 Закон № 93 визначено види, у яких можуть здійснюватись іноземні інвестиції, зокрема у вигляді будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав, прав на здійснення господарської діяльності.
Про форми, за якими подаються заяви для одержання ліцензій на право виробництва, оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що вимог стосовно форми заяв на отримання ліцензій на право виробництва, оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) та іншими нормативно-правовими актами не встановлено.
Частиною 10 ст. 9 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» із змінами і доповненнями передбачено, що суб’єкт надання адміністративних послуг забезпечує можливість безоплатного одержання суб’єктами звернення у достатній кількості бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги, в тому числі одержання бланків з вебсайтів суб’єктів надання адміністративних послуг, у центрах надання адміністративних послуг.
Таким чином, для отримання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності суб’єкт господарювання повинен звернутися до органу ліцензування із заявою у довільній формі. У разі необхідності для зручності заповнення заяви суб’єкт господарювання може звернутись до суб’єкта надання адміністративних послуг.
При цьому перелік адміністративних послуг, що надаються контролюючими органами, розміщений на офіційному вебпорталі ДПС (Головна сторінка/Діяльність/Адміністративні послуги) за посиланням http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi.
Особливості визначення загальної місткості ємностей для зберігання пального та обсягу пального, отриманого протягом календарного року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ), акцизний склад – це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення) або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема:
► приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
► приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
► приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Таким чином, при визначенні приміщення або території акцизним складом, необхідно враховувати, зокрема, загальну місткість розташованих у певному приміщенні або на певній території ємностей, які використовуються для навантаження-розвантаження і зберігання пального, та обсяг пального отриманого суб’єктом господарювання протягом календарного року.
Враховуючи вищезазначене, якщо у суб’єкта господарювання, пальне, крім пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отриманого від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару, зберігається у декількох приміщеннях та/або територіях, то загальна місткість ємностей для зберігання пального визначається окремо по кожному приміщенню або території.
При цьому обсяг отриманого пального визначається сумарно по всіх приміщеннях та/або територіях.
Критерій щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.
Особа після досягнення чотирнадцятирічного віку при оформленні паспорта громадянина України може відмовитись від РНОКПП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
Обробка даних у базі персональних даних Державного реєстру проводиться з метою забезпечення реалізації податкових відносин відповідно до ПКУ щодо реєстрації та обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, обліку джерел отриманих доходів, об’єктів оподаткування, сум нарахованих та/або отриманих доходів, сум нарахованих та/або сплачених податків, даних про податкову знижку та податкові пільги фізичної особи – платника податків, створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечення інших питань адміністрування податків і зборів та інших платежів відповідно до законодавства.
Норми передбачені п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктами 63.6 ст. 63 та 70.1 ст. 70 ПКУ визначено, що облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера Облікової картки фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Порядок обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний контролюючий орган, а також процедуру внесення відмітки до паспорта таких осіб визначено у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822.
Обов’язкова реєстрація дітей у Державному реєстрі ПКУ не встановлена. При цьому примусово чи без подання належно оформленої і підписаної Облікової картки за формою № 1ДР не можуть бути включені відомості про дитину до Державного реєстру. Облікові картки малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу(п. 99.2 ст. 99 ПКУ).
Водночас, відповідно до Закону України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» (далі – Закон № 1474), кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.
Частиною сьомою ст. 21 Закону№ 1474 передбачено, що до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово «відмова».
Враховуючи викладене, неповнолітня особа після досягнення чотирнадцятирічного віку при оформленні паспорта громадянина України може реалізувати право щодо внесення до такого паспорта інформації про відмову від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) в установленому порядку.
Що відноситься до стаціонарних джерел забруднення атмосфери?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п. п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).
Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 зі змінами та доповненнями, підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація:
відображення відомостей декларанта
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Нормами п. п. 6.1 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що для цілей цього підрозділу одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):
► відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);
► відомості про об’єкти декларування, визначені п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.
Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;
► відомості про об’єкти декларування, визначені п. п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
► самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;
► ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.
Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
не застосовують РРО/ПРРО у 2021 році
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
►реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Визначили у декларації податкове зобов’язання з плати за землю –
сплатіть його своєчасно!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у різних формах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що іноземні інвестиції – це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Норми встановлені ст.1 Закону України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 93).
Статтею 3 Закону № 93, іноземні інвестиції можуть здійснюватися у різних формах, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України.
Статтею 2 Закон № 93 визначено види, у яких можуть здійснюватись іноземні інвестиції, зокрема у вигляді будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав, прав на здійснення господарської діяльності.
Про форми, за якими подаються заяви для одержання ліцензій на право виробництва, оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що вимог стосовно форми заяв на отримання ліцензій на право виробництва, оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) та іншими нормативно-правовими актами не встановлено.
Частиною 10 ст. 9 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» із змінами і доповненнями передбачено, що суб’єкт надання адміністративних послуг забезпечує можливість безоплатного одержання суб’єктами звернення у достатній кількості бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги, в тому числі одержання бланків з вебсайтів суб’єктів надання адміністративних послуг, у центрах надання адміністративних послуг.
Таким чином, для отримання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності суб’єкт господарювання повинен звернутися до органу ліцензування із заявою у довільній формі. У разі необхідності для зручності заповнення заяви суб’єкт господарювання може звернутись до суб’єкта надання адміністративних послуг.
При цьому перелік адміністративних послуг, що надаються контролюючими органами, розміщений на офіційному вебпорталі ДПС (Головна сторінка/Діяльність/Адміністративні послуги) за посиланням http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi.
Особливості визначення загальної місткості ємностей для зберігання пального та обсягу пального, отриманого протягом календарного року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ), акцизний склад – це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення) або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема:
► приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
► приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
► приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Таким чином, при визначенні приміщення або території акцизним складом, необхідно враховувати, зокрема, загальну місткість розташованих у певному приміщенні або на певній території ємностей, які використовуються для навантаження-розвантаження і зберігання пального, та обсяг пального отриманого суб’єктом господарювання протягом календарного року.
Враховуючи вищезазначене, якщо у суб’єкта господарювання, пальне, крім пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отриманого від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару, зберігається у декількох приміщеннях та/або територіях, то загальна місткість ємностей для зберігання пального визначається окремо по кожному приміщенню або території.
При цьому обсяг отриманого пального визначається сумарно по всіх приміщеннях та/або територіях.
Критерій щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.
Особа після досягнення чотирнадцятирічного віку при оформленні паспорта громадянина України може відмовитись від РНОКПП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
Обробка даних у базі персональних даних Державного реєстру проводиться з метою забезпечення реалізації податкових відносин відповідно до ПКУ щодо реєстрації та обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, обліку джерел отриманих доходів, об’єктів оподаткування, сум нарахованих та/або отриманих доходів, сум нарахованих та/або сплачених податків, даних про податкову знижку та податкові пільги фізичної особи – платника податків, створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечення інших питань адміністрування податків і зборів та інших платежів відповідно до законодавства.
Норми передбачені п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктами 63.6 ст. 63 та 70.1 ст. 70 ПКУ визначено, що облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера Облікової картки фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Порядок обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний контролюючий орган, а також процедуру внесення відмітки до паспорта таких осіб визначено у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822.
Обов’язкова реєстрація дітей у Державному реєстрі ПКУ не встановлена. При цьому примусово чи без подання належно оформленої і підписаної Облікової картки за формою № 1ДР не можуть бути включені відомості про дитину до Державного реєстру. Облікові картки малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу(п. 99.2 ст. 99 ПКУ).
Водночас, відповідно до Закону України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» (далі – Закон № 1474), кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.
Частиною сьомою ст. 21 Закону№ 1474 передбачено, що до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово «відмова».
Враховуючи викладене, неповнолітня особа після досягнення чотирнадцятирічного віку при оформленні паспорта громадянина України може реалізувати право щодо внесення до такого паспорта інформації про відмову від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) в установленому порядку.
Що відноситься до стаціонарних джерел забруднення атмосфери?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п. п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).
Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 зі змінами та доповненнями, підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація:
відображення відомостей декларанта
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Нормами п. п. 6.1 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що для цілей цього підрозділу одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):
► відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);
► відомості про об’єкти декларування, визначені п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.
Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;
► відомості про об’єкти декларування, визначені п. п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
► самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;
► ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.
Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Джерело: guru.ua
Категорії: Новости Новости Никополя
16.09.2021 10:26