1. Новини
  2. Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Які особи не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Відповідно до Закону України від 15.06.2021№ 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" (набрав чинності з 21.07.2021 р.) декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

Які фінансові операції підлягають фінмоніторингу?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до пп. 67 п. 1 ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).
При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн), за наявності однієї або більше таких ознак:
- зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
- фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
- фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розд. ІІІ Закону № 361).
Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).

Типи програмного реєстратора розрахункових операцій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує суб’єктів господарювання, що з метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. №1-ПРРО (далі – Заява №1), поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) означає:
- тип ПРРО «стаціонарний» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві №1;
- тип ПРРО «пересувний» означає, що такий програмний РРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України на такій господарській одиниці;
- тип ПРРО «каса самообслуговування» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві №1, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал);
- тип ПРРО «інтернет торгівля» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві №1, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт).
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання можуть зареєструвати програмний РРО, скориставшись безкоштовним програмним рішенням, яке розміщено на веб-сайті ДПС України у банері «Програмні РРО».


Порядок зняття з обліку у контролюючих органах ФОП у разі її смерті, оголошення померлою або безвісно відсутньою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) відомості, зокрема, про фізичну особу – підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення реєстраційних дій. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подається, зокрема, ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону № 755). Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів передбачена ст. 13 Закону № 755 та у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами. Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії. Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.
Аналогічну норму щодо зняття з обліку фізичної особи – підприємця на підставі відомостей з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, містить п.п. 1 п. 11.18 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (абзац другий п.п. 1 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588). Якщо контролюючим органом від спадкоємців отримано копію свідоцтва про смерть фізичної особи, яка зареєстрована підприємцем, і стосовно такого підприємця до ЄДР не внесено запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, контролюючий орган надсилає державному реєстратору копію свідоцтва про смерть такої фізичної особи – підприємця для вжиття заходів, визначених Законом № 755.
Підпунктом 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи. Відповідно до п.п. 97.4.4 п. 97.4 ст. 97 ПКУ стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань платника податків є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи. Порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи – підприємця у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною, встановлений ст. 99 ПКУ. Зокрема, п. 99.1 ст. 99 ПКУ встановлено, що виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи – підприємця у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються.

Які документи подаються для внесення змін у додаток до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним у разі зміни даних щодо РРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.
Відповідно до частини двадцятої ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Згідно із частиною тридцять восьмою ст. 15 Закону № 481 у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, пальним суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Частиною п’ятдесят другою ст. 15 Закону № 481 встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін.
Законом № 481 не встановлено окремих вимог до заяви та пакету документів, які подаються для внесення змін щодо реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), через який здійснюється реалізація пального, зазначених у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Тому для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним щодо РРО (КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО, ПРРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО, дату початку їх обліку в контролюючих органах, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).
Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством. При цьому, відповідно до абзацу одинадцятого частини другої ст. 17 Закону № 481 у разі роздрібної торгівлі, зокрема, пальним через РРО (КОРО), не зазначені у ліцензії, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відс. вартості реалізованої через такі РРО (КОРО) продукції, але не менше 10000 гривень.
Як вносяться зміни до облікової картки ФО – платника податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.
Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
- довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Інформація для податкових агентів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, які дії необхідно здійснити податковому агенту, який не подав окремий Розрахунок за відокремлений неуповноважений підрозділ, а зазначив інформацію по працівниках такого підрозділу в Розрахунку за юридичну особу, при цьому граничний строк подання ще не настав.
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. При цьому, у разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету (далі – відокремлений неуповноважений підрозділ), розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Пунктом 3 розділу II Порядку визначено, що у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок подається податковим агентом за відокремлений підрозділ зазначаються у рядку 033.
Порядок проведення коригувань Розрахунку та додатку 4ДФ визначено розділом V Порядку. Згідно з п. 3 розділу V Порядку у разі необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний» до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий». Розрахунок «Звітний новий» подається на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку і містить інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.
Відповідно до п.п. 1 п. 10 розділу V Порядку коригування показників розділу I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться таким чином:
1) у розділу I: для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» – на введення рядка.
Враховуючи викладене, податковому агенту, який не подав окремий Розрахунок за відокремлений неуповноважений підрозділ, а зазначив інформацію по працівниках такого підрозділу в додатку 4ДФ до Розрахунку за юридичну особу, якщо граничний строк подання ще не настав, необхідно:
подати до контролюючого органу Розрахунок з типом «Звітний новий» за юридичну особу, сформований на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку з типом «Звітний», в додатку 4ДФ якого провести коригування шляхом виключення помилкових рядків з інформацією по працівниках відокремленого неуповноваженого підрозділу. Для цього повторити всі графи таких рядків і у графі 10 указати «1» – на виключення рядків;
подати до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи Розрахунок з типом форми «Звітний» за відокремлений неуповноважений підрозділ.

Легалізація заробітної плати – актуальна тема сьогодення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю – один з головних напрямків роботи органів ДПС.
Проведення постійного моніторингу за повнотою та своєчасністю виплати заробітної плати та правильним оформленням трудових відносин – серед пріоритетних завдань контролюючих органів.
На сьогодні істотно зросли вимоги до належного оформлення найманих працівників, та підвищено ступінь відповідальності роботодавців.
Передусім, це стосується штрафних санкцій за використання нелегальної праці, несплату податків та неподання звітності щодо робітників.
Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом не тільки роботодавця, а й працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
При цьому, для податкової служби найголовніше, щоб працівник був офіційно оформлений, соціально захищений, а з його заробітної плати сплачувались податки та збори.
Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це гарантоване право на відпочинок, забезпечення виплати заробітної плати в повному обсязі, державний захист від незаконного звільнення.
Ми закликаємо працедавців не ігнорувати права найманих працівників на гарантований державою соціальний захист і офіційно укладати трудові договори з виплатою легальної заробітної плати.

Чи подається одноразова добровільна декларація, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Як іноземець (ФО або ФОП) може отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України в контролюючому органі?
Іноземець (фізична особа або фізична особа – підприємець) може отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка) в контролюючому органі за місцем проживання на території України або місцем реєстрації фізичної особи – підприємця протягом 10-ти робочих днів з моменту подання заяви щодо отримання такої Довідки (у довільній формі) за умови, що така особа є платником податків в Україні, резидентом України у розумінні п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та підпадає під дію міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.
Отримати Довідку можна поштою або безпосередньо в контролюючому органі, до якого подано заяву, у разі зазначення такого способу отримання у заяві.
Довідка діє у межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

За яких умов ФОП – платник єдиного податку може перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп?
Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Які ставки ЄП встановлені для ФОП – платників ЄП першої-третьої груп?
Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території платнику податку можна знайти на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua) в рубриці «Рішення місцевих рад» або на вебпорталах регіональних контролюючих органів.
Окрім того, платник податку має можливість з метою ознайомлення з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів звернутися до контролюючих органів за його місцезнаходженням або до відповідних органів місцевого самоврядування.
Ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ);
2) 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 5 відс. доходу.

За яких умов ФОП можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп з 01.01.2021?
Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Разом з цим умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

15.09.2021 10:31