Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені ФО на лікування за наслідками 2020 року?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
     в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2020 року платникам не надається.

Штраф за пошкодження товару: оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг за п. 188.1 ст. 188 ПКУ визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, кошти, які сплачуються як сума штрафу за пошкодження товару, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Водночас кошти, які надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ. При цьому норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ у такому випадку не застосовуються.

Щодо оформлення запитів на отримання індивідуальних податкових консультацій з питань застосування РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) звертає увагу платників податків, що фізичне використання платіжної картки та POS-терміналу або використання реквізитів платіжної карти (номеру, граничного строку використання та CVV/CVV2) та платіжного сервісу в мережі Інтернет, є розрахунковою операцією, у розумінні Закону № 265. Це призводить до обов’язку застосовувати РРО саме продавцями товарів, робіт чи послуг, на яких не поширюються пільги щодо здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО.

У випадку виникнення необхідності отримання суб’єктами господарювання практичної допомоги від ДПС щодо формування чіткого розуміння обсягу обов’язків, що виникають під час організації та безпосереднього ведення ними господарської діяльності, особливо за умови здійснення діяльності у сфері торгівлі (послуг) за допомогою мережі Інтернет, ДПС рекомендує при підготовці запитів на отримання індивідуальних податкових консультацій:

формувати звернення відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України;

зазначати практичні приклади використання платником податків конкретних електронних платіжних сервісів, для отримання оплати за товари (послуги), з метою формування однозначної та такої, що відповідає вимогам законодавства, відповіді;

надавати копії договору (договорів) про надання послуг з доставки таких товарів споживачам;

інформувати про спосіб (способи) здійснення оплати за товари (роботи, послуги) запропоновані споживачам;

надавати інформацію про конкретні інформаційно-телекомунікаційні ресурси (Інтернет-сайти, посилання на конкретні Інтернет-площадки тощо), де споживач може здійснити або ініціювати оплату.

Це дозволить ДПС надавати вмотивовані відповіді по суті заданих питань.

Наголошуємо, що саме суб’єкт господарювання зазначає на сайті свого інтернет-магазину доступні споживачам способи оплати товарів, робіт, послуг, що ним реалізуються. Таким чином та не залежно від того, який посередник буде використаний для отримання коштів від їх продажу, обов’язок застосування або незастосування РРО/ПРРО учасниками відносин, в межах виконання умов договорів купівлі-продажу укладених дистанційно, залежить саме від способу оплати, який було запропоновано споживачам самим суб’єктом господарювання.

Термін для надання інформації на запит податкової

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Це  встановлено   п. 73.3    ст. 73 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ).

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

Поряд з цим, підпунктами 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ встановлено термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року    № 1245  «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі – Порядок). Так, відповідно до  п. 15 Порядку лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу державної податкової служби, повинен містити:

-        номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;

-        інформацію, що запитується органом ДПС.

На підставі яких документів громадянам нараховується плата за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що плата за землю - це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому земельний податок - це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою .

Фізичним особам (громадянам) нарахування сум земельного податку і орендної плати проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки на підставі:

- даних державного земельного кадастру;

- поданих платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку (у разі відсутності відомостей у базах даних ДПС);

- отриманої від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформації щодо укладених договорів оренди землі з фізичними особами (громадянами);

- поданих фізичними особами (громадянами) заяв про застосування пільги по земельному податку.

Контролюючий орган надсилає (вручає) податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати платнику за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року.     Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.

Фізичні особи - власники однієї або декількох земельних ділянок, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні надати до 01 травня поточного року письмову заяву про застосування пільги у довільній формі до контролюючогооргану за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки та документи, що посвідчують її право на пільгу. При цьому така пільга застосовується у поточному році, а у разі подання заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга щодо сплати земельного податку починає застосовуватися з наступного податкового (звітного) року.

Звертаємо увагу, що пільг щодо сплати фізичними особами (громадянами) орендної плати нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Документ, що надасть змогу застосувати підвищену соціальну пільгу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Відповідно до п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Разом з тим, п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Для застосування підвищеної податкової соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт повинен надати роботодавцю довідку з навчального закладу або наукової установи про те, що він там навчається та не отримує стипендію з бюджету.

Факторингові операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує.

Згідно з ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Відповідно до п. п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

- надання послуг, пов’язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;

- переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.

Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

За незавершений об’єкт будівництва податок на нерухомість не сплачують

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу України (далі – Цивільний кодекс) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі - Закон №1952).

Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону №1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 Цивільного кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Таким чином, об’єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не втрачайте можливість скористатися правом на податкову знижку за 2020 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує громадянам про можливість використання права на податкову знижку (повернення з бюджету ПДФО, сплаченого зі зарплати), яким можна скористатися по 31 грудня 2021 року включно.

Для цього платникам податків мають право звернутися до податкових органів за місцем їхньої реєстрації та  подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки, відповідно до ст. 166 ПКУ.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 р. №859 (у редакції від 25.04.2019 №177) за місцем податкової адреси, вибравши найзручніший з можливих способів, зокрема:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Легалізація праці – вимога сьогодення!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація „тіньової” зайнятості та заробітної плати - це серйозна соціальна і економічна проблема. Незважаючи на роз’яснення в засобах масової інформації та вимоги діючого законодавства, оформлення трудових відносин з найманими працівниками належним чином на сьогодні залишається актуальним. Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники підпадають під ризики, пов’язані з захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин.

Своєчасність та повна сплата єдиного соціального внеску роботодавцем має безпосередній вплив на розмір пенсії пенсіонерів, які отримують її вже сьогодні, та тих хто отримуватиме її в майбутньому.

За нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для обчислення розміру пенсії включається період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Для реалізації своїх прав та забезпечення оптимального рівня свого майбутнього наймані працівники повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору та повідомлення до територіального органу державної фіскальної служби про прийняття на роботу з послідуючою сплатою за працівника єдиного соціального внеску.

Надання в оренду майна

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує900 кв. метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Звертаємо увагу  на  те, що оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Пільги щодо сплати земельного податку

Від сплати податку звільняються:

- особи з інвалідністю першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для вищезазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Для отримання пільги щодо сплати земельного податку, вам необхідно надати копію документу про наявність пільги до Податкової інспекції за місцем реєстрації.

Порядок сплати ЄСВ роботодавцями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до роботодавців, як платників єдиного внеску згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відносяться:

-          підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

-          фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору);

-          фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

-          філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

-          дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

-          інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору).

Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя