Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує

Податкова відпустка фізособи – спрощенця: особливості сплати єдиного податку та єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що згідно із п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Пунктом 295.6 ст. 295 Кодексу встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 Кодексу підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Кодеком.

Згідно із п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 Кодексу інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами Кодексу не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

Звертаємо увагу, що на період відпустки підприємці не звільняються від сплати єдиного внеску, який необхідно сплатити в розмірі не менше мінімального страхового платежу – 1320 гривень. Крім того,  якщо під час відпустки підприємець отримує дохід, то йому доведеться сплатити єдиний податок, адже отримання коштів є підтвердженням ведення господарської діяльності.

 

Припинення податкового обов’язку платника податку щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Кодексу).

Водночас згідно з п.п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 Кодексу підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Кодексу органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Кодексу).

Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи - власника об’єкта нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника.

При цьому, спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи - попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

Особливості погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок від’ємного значення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що платники податку на додану вартість мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на суму, обчислену за формулою, визначеною п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), а саме SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах – SНаклВид – SВідшкод – SПеревищ, де, зокрема: SВідшкод – загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від’ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу).

Отже, якщо підприємством самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значенням з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.

 

Щодо визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Кодексу платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за відповідною формою з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897) (далі – Декларація).

Звертаємо увагу платників податків, що правилами заповнення Декларації (примітка 1) передбачено, що у разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам за КОАТУУ органів місцевого самоврядування, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, то до цього контролюючого органу подається одна Декларація з кількома додатками відповідного типу.

За кожним кодом КОАТУУ органу місцевого самоврядування складається окремий додаток (або додатки залежно від типу нерухомості).

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) після подання річної звітності платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (пункт 50.1 ст. 50 Кодексу).

 

Закон України № 1072: списання штрафних санкцій і пені

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, пунктом 2³.

Відповідно до вищезазначеного пункту у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Платники, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву у довільній формі та назвала, що потрібно зазначити у заяві.

Положення п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

 

Якою датою відображаються в інтегрованій картці платника дані податкової звітності та звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. I Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) інтегрована картка платника (далі – ІКП) – це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (далі – платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску (далі – Документи звітності) (п. 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку № 5).

Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено» (абзац сьомий п. 2 підрозд. 2 розд. IV Порядку № 5).

Для Документів звітності, поданих засобами електронного зв’язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням (абзац восьмий п. 2 підрозд. 2 розд. IV Порядку № 5).

Пунктом 2 підрозд. 4 розд. IV Порядку № 5 визначено, що дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності та дані Документів звітності, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності. При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.

Враховуючи вищевикладене, дані Документів звітності відображаються в ІКП:

1) датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності – у разі подання платниками Документів звітності:

у законодавчо встановлені терміни для такого подання,

з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання;

2) датою подання Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності – у разі подання платником таких Документів звітності:

після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання,

уточнюючих,

за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75772.html

 

Як провести коригування реквізитів рядка 09 «Ознака платника ЄВ» заголовної частини Розрахунку?

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Пунктом 1 розд. III Порядку визначено, що у рядку 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку позначкою «Х» зазначається відповідна ознака платника податків:

091 – роботодавець – якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;

092 – бюджетна установа;

093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема, товариств УТОГ, УТОС;

094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.

Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).

Відповідно до п. 6 розд. V Порядку коригування показників Розрахунку для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводиться таким чином:

для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку);

для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку);

для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п. 6 розд. V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 6 розд. V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення (абзац п’ятий п. 6 розд. V Порядку);

заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому, четвертому та п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску не застосовуються (абзац шостий п. 6 розд. V Порядку).

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Враховуючи зазначене, коригуванню підлягають показники, що вказані у розділах I, II та ІІІ Розрахунку, тобто рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку можливо скоригувати лише у разі коригування помилки у розділах I або ІІ, ІІІ Розрахунку.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75777.html

 

Митний режим реімпорту товарів: оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що згідно з п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ), що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

Так п. 3 частини другої ст. 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

 

Набрав чинності Закон України щодо ПДВ на Google та Facebook

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Законом № 1525 встановлено, що іноземні компанії, які постачають резидентам України електронні послуги, зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій перевищує 1 млн грн на рік. Нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою.

Водночас, згідно з Законом № 1525, від сплати ПДВ звільняються операції з постачання послуг з дистанційного навчання через Інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від ПДВ звільнено операції з постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, якщо їхнє проведення та надання не потребує участі людини.

Законом № 1525, зокрема:

- виключено норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами зобовʼязані сплачувати ПДВ за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;

- визначено: для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;

- визначено перелік електронних послуг;

- звільнено від оподаткування ПДВ постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;

- включено нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ;

-встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);

- встановлено форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;

-встановлено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;

-визначено правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;

- звільнено від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;

-передбачено сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.

Також 01.01.2022 скасовується ПДВ при оплаті українськими компаніями послуг з виробництва або розповсюдження реклами за кордоном.

Закон № 1525 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 01.07.2021 №121.

 

Органи ДПС та адміністрування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п. 2.5 розд. ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 №1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (далі – Положення №1130) контролюючі органи, які є територіальними органами Державної податкової служби України, забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території.

Відповідно до п. 2.6 розд. ІІ Положення № 1130 контролюючі органи, зазначені у пункті 2.5 розд. ІІ Положення № 1130, та державні податкові інспекції, які є їхніми структурними підрозділами, здійснюють:

-       приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

-       обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ;

-       реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ;

-       формування і надання витягів з Реєстру автоматизованого банку даних (далі – Реєстр);

-       підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації;

-       моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру.

У разі виникнення у особи запитань щодо заповнення певних розділів реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, пов’язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Чи має право ФОП – платник ЄП першої групи, яка здійснює перукарські послуги, надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) роз’яснює, що підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами та доповненнями клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо. Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

 

Який граничний термін сплати ЮО податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 29 чи 30 число місяця, який наступає за звітним кварталом?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що підпунктом 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

 

 

 

 

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

12.07.2021 16:50