Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Про
термін, в який податковий орган надає юрособі письмову відмову у реєстрації
платником єдиного податку четвертої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія
обслуговування Нікопольського регіону) звертає увагу, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1
розділу XIV ПКУ – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми
або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом
сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом
риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою
на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини
на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Норми визначені п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ).
Сільськогосподарські – це юридичні особи, які обирають спрощену систему
оподаткування та реєструються платниками єдиного податку четвертої групи, для включення
до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи повинні відповідати таким
вимогам:
- мати сільськогосподарські угіддя, та/або земель водного фонду, що
перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у
користування, у тому числі на умовах оренди, які складають об’єкт оподаткування
єдиного податку четвертої групи (п. 292 прим. 1. 1 ст. 292 прим. 1 ПКУ);
- частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий
(звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. «а» п. п. 4
п. 291.4 ст. 291 ПКУ);
- відсутність податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року
(п. п. 291.51. 3 п. 291.51 ст. 291
ПКУ);
- подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкові декларації з
єдиного податку четвертої групи з додатками: розрахунок частки
сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідку) про наявність
земельних ділянок (п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Саме подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкових декларацій
з єдиного податку четвертої групи з додатками є підставою для розгляду питання
щодо можливості переходу сільськогосподарського товаровиробника на спрощену
систему оподаткування та реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Рішення про включення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру
платників єдиного податку четвертої групи приймається після виконання перевірки
дотримання зазначених вище вимог обрання спрощеної системи, а також камеральної
перевірки поданих податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи,
термін проведення якої встановлений п. 76.3 ст. 76 ПКУ та складає тридцять
календарних днів.
Отже, контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної
особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку
четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої
групи протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем
граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
База для нарахування ЄВ за себе для ФОП на загальній системі
оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія
обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4
Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та
доповненнями (далі – Закон № 2464), платниками єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи
– підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про
внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації
за колом платників» (далі – Закон № 592), який набрав чинності 01.01.2021,
внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону №
2464 викладений в новій редакції.
Так, згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (в
редакції Закону № 592) для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 (крім
фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини
першої ст. 4 Закону № 2464, ЄВ нараховується на суму доходу (прибутку),
отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи
фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального
страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток)
у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має
право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної
величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не
може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Яким
чином можна скасувати (виправити) помилково проведену через ПРРО операції
«службова видача» або «службове внесення»?
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольський
регіон) повідомляє, що
скасування (виправлення) помилково проведеної операції «службова видача» або
«службове внесення» через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі –
ПРРО) виконується шляхом проведення зворотної операції на таку помилкову суму
або сторнування проведеної операції із реєстрацією цих операцій на фіскальному
сервері.
Так, у разі помилково проведеної через ПРРО операції:
- «службова видача» – проводиться операція
«службове внесення» на таку саму суму;
- «службове внесення» проводиться шляхом
наступної реєстрації операції «сторно».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75696.html
Які
дії платника якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття
або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольський
регіон) повідомляє, що
відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010
року № 2755-VI зі змінами та доповненнями при здійсненні операцій з постачання
товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в
установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному
реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або
розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому
форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в
електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або
неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №
1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у
разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200
прим. 1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної
та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх
розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування
затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та
наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової
накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;
наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до
п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим.1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200
прим.1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що
реєструються після 1 липня 2015 року);
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової
накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або
розрахунків коригування.
З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку
коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в
установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів
інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з
накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого
– третього п. 10 Порядку № 1246 (пп. 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8
години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний
кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо
складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків
коригування.
Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку
коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не
надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до
контролюючих органів з детальним описом ситуації.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75760.html
Які форми фінансової
звітності подаються до органів ДПС платниками податку на прибуток за квартал,
півріччя, три квартали, рік, які складають фінансову звітність за міжнародними
стандартами (у т. ч. які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність
разом з аудиторським звітом)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольський
регіон) повідомляє, що
відповідно до абзаців першого – четвертого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу
України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі –
ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які
відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та
доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову
звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським
звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну
фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації
з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані
оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову
звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією
за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та
звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові
результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про
фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід
(звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим
абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому
для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про
прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що
подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є
додатком, зокрема, до Декларації та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані
оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову
звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну
фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у
строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання
(несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню
разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п.
120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Абзацом першим частини першої ст. 13 Закону № 996 визначено, що звітним
періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна
фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого
півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики
підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку
на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від
будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за
показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за
попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн. встановлено річний
податковий (звітний) період.
Згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності затвердженого постановою
Кабінету міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, платники податку на
прибуток у визначених законом випадках подають органам ДПС у порядку,
передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше
півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Згідно з частинами другою та третьою ст. 12 прим. 1 Закону № 996
підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства,
суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а
також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік
яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та
консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Інші
підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних
стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової
звітності.
Загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її
структури та мінімальні вимоги щодо її змісту встановлено Міжнародним
стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО
1).
Пунктом 4 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 34 «Проміжна
фінансова звітність» (далі – МСБО 34) визначено, що проміжна фінансова
звітність – це фінансовий звіт, що складається або з повного комплекту
фінансової звітності, або з комплекту стислої фінансової звітності за проміжний
період.
Згідно з п. 10 МСБО 1 повний комплект фінансової звітності включає: звіт
про фінансовий стан на кінець періоду; звіт про прибутки та збитки та інший
сукупний дохід за період; звіт про зміни у власному капіталі за період; звіт
про рух грошових коштів за період; примітки, що містять виклад суттєвих
облікових політик та інші пояснення; порівняльну інформацію стосовно
попереднього періоду; звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього
порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує
облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок
статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї
фінансової звітності.
Відповідно до п. 8 МСБО 34 проміжний фінансовий звіт має включати, як
мінімум, такі компоненти: стислий звіт про фінансовий стан, стислий звіт або
стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід, стислий звіт про
зміни у власному капіталі, стислий звіт про рух грошових коштів та деякі
пояснювальні примітки.
При складанні фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів
фінансової звітності, використовуються форми фінансової звітності визначені
Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги
до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України
від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями.
Формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств,
затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі
змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання форм фінансової
звітності як додатка ФЗ до Декларації.
У таблиці «Наявність додатків» Декларації платниками, які складають
фінансову звітність згідно з міжнародними стандартами, у графі «МСФЗ» графи
«ФЗ» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на
прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» проставляється
позначка «+», що відповідає назвам форм фінансової звітності, поданої разом з
Декларацією.
Враховуючи вищезазначене, платники податку на прибуток, які складають
фінансову звітність за міжнародними стандартами (крім платників податку на
прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну
фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з
аудиторським звітом), подають до органів ДПС разом з Декларацією проміжну та
річну фінансову звітність:
за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали можуть
подати повний або стислий комплект (включає, як мінімум: звіт про фінансовий
стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про
фінансові результати));
за річний податковий (звітний) період – повний комплект.
Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову
звітність разом з аудиторським звітом, подають до органів ДПС річну фінансову
звітність за звітний рік разом з аудиторським висновком у строк не пізніше 10
червня року, наступного за звітним, яка включає: звіт про фінансовий стан
(баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про
фінансові результати); звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал;
примітки до річної фінансової звітності.
Складена до перевірки аудитором річна фінансова звітність, яка подається
разом з Декларацією за відповідний податковий (звітний) період включає:
звіт про фінансовий стан (баланс);
звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові
результати).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75754.html
Чи
сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за
період до дати оформлення прав власності (користування) спадкоємцями, у разі
смерті ФО – власника об’єкта нерухомості?
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольський
регіон) повідомляє, що відповідно
до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI
зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковим обов’язком визнається
обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму
податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної
справи.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником
відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством
строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Водночас згідно з п.п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення
податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку з
об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у
власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової
адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п.
266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема,
органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів
житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку
контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що
настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7
ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав
на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання
фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення
податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості,
необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від
земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування
такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника
до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від
земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня
цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на
зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в
якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи - власника об’єкта
нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила
смерть власника.
При цьому, спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку
набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи -
попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт
сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75711.html
Протягом якого терміну суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий
орган про несправність РРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія
обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995
року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями
суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій
та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів,
платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання
готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:
- реєстратора розрахункових операцій
(далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в
якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій
в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом
двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або
засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий
орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац
перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);
- програмного РРО (далі – ПРРО) –
протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій
повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного
обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).
Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації,
ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, у
разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації
особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому
виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами
телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру
сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення
несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО
(додаток 2 до Порядку № 317).
Нормами Закону № 265 не передбачено
відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення
контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також
пошкодження засобів контролю.
При цьому, за не проведення розрахункових
операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до
п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи
вважається податковим боргом сума ЄВ, своєчасно не нарахована та/або не
сплачена у встановлені строки?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону)
повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу
України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податковий
борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником
податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку,
визначеному ПКУ.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його
нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення
обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі
змінами та доповненнями.
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону сума єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована
та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена податковим органом
у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки,
не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи
можна укласти трудовий договір з підприємцем?
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія
обслуговування Нікопольського регіону) роз’яснює, що відповідно до ст. 42 Конституції України від
28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями
(далі – Конституція), кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не
заборонена законом.
При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України
має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання
цього права.
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) самозайнята особа – це платник
податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну
професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої
підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка
безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з
роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п.
14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже,
трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною
особою – підприємцем.
Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство
розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (в редакції
постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838),
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є
головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових
відносин.
Таким чином, з питання трудових відносин платник податків – фізична особа –
підприємець може звернутися до Міністерства економіки України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Хто
звільнений від сплати ЄСВ за себе
Відділ комунікацій з громадськістю управління
інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія
обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону
України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями
(далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему
оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме
наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також
медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність,
або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну
діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4
Закону № 2464),
члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які
підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4
Закону № 2464).
Також звертаємо увагу, що з 01.01.2021 року згідно з частиною четвертою ст.
4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої
ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони
отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю,
або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року №
1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та
доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх
добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального
страхування.
Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини
першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за
умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного
виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4
Закону № 2464 (частина п’ята ст. 4 Закону № 2464).
Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої
ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за
себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було
сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального
страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови
самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було
сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового
внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування
єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не
може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4
Закону № 2464).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA