Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Справляння яких податків та зборів передбачено ПКУ?
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу
України (далі - ПКУ) в Україні встановлено загальнодержавні та місцеві податки
та збори.
Згідно з п. 9.1 ст. 9 ПКУ до загальнодержавних
податків належать:
- податок на прибуток підприємств;
- податок на доходи фізичних осіб;
- податок на додану вартість;
- акцизний податок;
- екологічний податок;
- мито;
- рентна плата.
Рентна плата складається з: рентної плати за користування
надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами
в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за
користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне
використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними
нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування
трубопроводами аміаку територією України (п. 251.1 ст. 251 ПКУ);
Згідно з п. 10.1 ст. 10 ПКУ до місцевих
податків належать:
- єдиний податок;
- податок на майно.
Податок на майно складається з податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю
(п. 265.1 ст. 265 ПКУ).
Згідно з п. 10.2 ст. 10 ПКУ до місцевих зборів
належать:
- збір за місця для паркування транспортних засобів;
- туристичний збір.
Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради
України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий
збір (п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні
положення» ПКУ).
Чи має право на податкову знижку ФОП,
яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної
плати?
Відповідно до п.п. 14.1.170
п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі
змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не
є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість)
витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт,
послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на
яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу,
одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у
випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна
та додаткова заробітна плата , інші заохочувальні та
компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку
з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової
знижки передбачений ст.166 ПКУ.
Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4
ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована
платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного
загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого
як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, право на
податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно
до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Подання «уточнюючих» розрахунків об’єднаної звітності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, що починаючи з 01 квітня 2021 року платники податків щокварталу,
протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного
кварталу подають єдину звітність з єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних
осіб (Розрахунок), форма та Порядок заповнення яких затверджено
наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (із
змінами).
У разі виявлення помилок у сумах нарахованого податку на
доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску у Розрахунку та/або в
сумах нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного
внеску або реквізитах у рядках додатків до Розрахунку, подається «звітний
новий» Розрахунок або «уточнюючий» Розрахунок (в залежності від строків
подання).
«Звітний новий» подається до закінчення граничного строку
подання для відповідного звітного (податкового) періоду та містить інформацію
щодо уточнення інформації за звітний період (видалення рядків з
помилками, внесення замість них достовірної інформації або внесення інформації,
яка не була занесена до «звітного» Розрахунку);
«Уточнюючий» подається після закінчення граничного строку
подання для відповідного звітного (податкового) періоду та застосовується для
уточнення інформації за попередні періоди.
Податкова соціальна пільга у 2021 році
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, що порядок надання податкової соціальної пільги
встановлено ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010
року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який
платник податку має право на зменшення суми загального місячного
оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді
заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює
50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку
на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у
2021 році складає 1135 гривень.
У 2021 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову
соціальну пільгу, складає 3180 гривень (2270 грн. х 1,4).
Нагадаємо, що право на податкову соціальну пільгу мають
батьки, які виховують двоє і більше дітей до 18 років. При цьому, розрахункова
величина заробітної плати, яка використовується для обрахунку податкової
соціальної пільги, збільшується кратно кількості дітей. Щодо розміру пільги, то
її величина становить 1135 грн.
Увага! Податкова соціальна
пільга застосовується до нарахованої зарплати тільки за одним місцем
роботи за вибором самого працівника. Підставою для застосування пільги є заява.
Слід пам’ятати, що податкова соціальна пільга не
застосовується до доходу від підприємницької, а також іншої незалежної
професійної діяльності.
Також не матимуть права на податкову соціальну пільгу і
ті, хто одночасно із заробітною платою отримує з бюджету стипендію, грошове чи
майнове (речове) забезпечення як учень, студент, аспірант, ординатор, ад'юнкт,
військовослужбовець.
Про оподаткування ПДФО виграшів та призів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) повідомляє, що до загального місячного (річного)
оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО)
включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Норми встановлені п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164
Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються
відповідно до норм п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника ПДФО під час нарахування
(виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею
чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів
у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних
змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке
нарахування (виплату) (п.п 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ
податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного
податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума
ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків),
із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць
гравцям у лотерею.
Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у
податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь
платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум
нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п.
«б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у
звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну
суму утриманого з них ПДФО. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація
про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості
про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу
(призу).
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів,
інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку,
встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх
нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків) (п.п.
170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів
у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання
платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до
уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п 170.6.4
п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно
оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6. ст.
170 ПКУ).
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід,
отриманий фізичною особою – резидентом,
від продажу рухомого майна?
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1
ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа –
резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Норми встановлені п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу
10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені
ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до
якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходів
від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173
ПКУ.Ставка збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного
п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX
ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX
ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до
бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування
військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної
особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном,
розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого
доходу оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотка. Разом з тим, не є
об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою
– резидентом від операцій з продажу рухомого майна відповідно до п. 173.2 ст.
173 ПКУ.
Хто є платниками податку на прибуток
підприємств з числа резидентів?
Відділ
комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у
Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові)
нагадує, відповідно до підпунктів
133.1.1, 133.1.3 та 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України від 02
грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками
податку на прибуток підприємств – резидентами є:
суб’єкти господарювання – юридичні
особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за
її межами, крім юридичних осіб, визначених пп. 133.4 та 133.5 ст. 133 ПКУ;
суб’єкти господарювання – юридичні
особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при
виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в
порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку
четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених
абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
суб’єкти господарювання – юридичні
особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при
отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується
в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 ПКУ та розд. ІІІ «Податок на прибуток
підприємств» ПКУ.
Водночас, слід зазначити, що норми
ст. 39 прим. 2 ПКУ набирають чинності з 01.01.2022 відповідно до абзацу
четвертого п. 1 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня
2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві», враховуючи зміни, внесені Законом
України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового
кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та
інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування»;
управитель фонду операцій з нерухомістю,
який здійснює діяльність відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року №
978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві
житла та операціях з нерухомістю» зі змінами та доповненнями щодо операцій і
результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким
управителем через фонд;
фізичні особи – підприємці, у тому
числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які
провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів
(прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку,
визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Електронний
кабінет і для реєстрації спрощенця
Головне
управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що для надіслання заяви про
застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) фізичною особою –
підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету
обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних
форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням
встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У
запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного
документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника
податків заповнюються автоматично.
При
переході фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування
(перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається
розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на
спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці
«Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює
обов’язкові поля.
При
наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом
прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються
дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Разом з тим
повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи»
надає доступ до квитанції №2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої
користувачу Електронного кабінету.
Реєструємо ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує платникам про порядок використання програмного
реєстратора розрахункових операцій. Насамперед слід пам’ятати, що суб’єкт
господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор
розрахункових операцій повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.
Також на обліку має перебувати і господарська одиниця, де буде
використовуватись ПРРО. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви наданої
платником за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602). Заява подається у електронній формі
за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через
Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного
інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Увага! ПРРО може
використовуватись суб’єктом господарювання лише після його
внесення до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Крім
того, платник має повідомити податковий орган про сертифікати електронних
підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО у
відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017
№ 557.
Повідомлення ДПС про відсутність/невідповідність інформації
про марку акцизного податку за результатами пошуку в електронному
сервісі «Пошук акцизної марки»
З метою запровадження та вдосконалення нових електронних
сервісів ДПС України за підтримки Міністерства фінансів України запустила
проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».
За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть
перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а
також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.
Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату
видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її
отримав.
За результатами пошуку користувачі електронного сервісу
«Пошук акцизної марки» можуть повідомити відповідний територіальний підрозділ
ДПС щодо відсутності інформації про марку акцизного податку. Відправити
повідомлення можливо без реєстрації на вебпорталі ДПС з відкритої частини
електронного кабінету платника або
авторизувавшись у кабінеті платника за допомогою ЕЦП.
Всі отримані повідомлення будуть розглянуті з дотриманням
вимог чинного законодавства та нормативних документів.
Платники єдиного податку четвертої групи
можуть відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи
можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування або перейти
на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного
податку іншої групи, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним)
кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298
ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за умови сплати податку за поточний
рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за
кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників
єдиного податку. Така можливість передбачена пп. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Заява про відмову від спрощеної системи оподаткування
подається суб’єктом господарювання до
контролюючого органу не пізніше ніж за
10 календарних днів до початку нового календарного кварталу
(року) (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Водночас, слід пам’ятати, що повторно
сільськогосподарський товаровиробник може бути включений до четвертої групи
платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його
переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників
єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації
платником єдиного податку четвертої групи (пп. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Норми пп. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються
у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи
юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.
Орендар земельної ділянки зобов’язаний надавати до
органу ДПС копію договору оренди земельної ділянки
державної або комунальної власності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, орендар
земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації
права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію
договору оренди до відповідного податкового органу.
Відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону
України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та
доповненнями орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після
державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної
власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в
разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом
– також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Платникам про заборгований єдиний внесок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) звертає увагу, що
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає
сплаті незалежно від фінансового стану платника. Боржникам можуть заборонити
виїзд за кордон.
Такі вимоги, а також умови та порядок нарахування і
сплати єдиного внеску та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення
обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
(далі – Закон №2464).
Звертаємо увагу, що у разі виявлення своєчасно не
сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно
обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах,
визначених законом.
Відповідно до Закону № 2464 орган ДПС у порядку, за
формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, надсилає
платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно ч.16
ст.25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення
сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Вимога органу ДПС або рішення суду щодо стягнення суми
недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому
Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження». Також на
підставі ст.6 Закону України від 21.01.1994 №3857-XII «Про порядок виїзду з
України та в’їзду в Україну громадян України», забезпечується подання до суду
про заборону виїзду боржника за кордон, як засіб забезпечення належного
виконання боржником вимог сплати боргу.
Дії платника, якщо при підписанні електронного документу
виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) звертає увагу, що у разі якщо при підписанні електронного
документу у платника податків виникає помилка «Невірний пароль або ключ
пошкоджено», то для усунення даної помилки необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи
печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової
звітності: бухгалтер – директор – електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу
паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, який
використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки
з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі
зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до
відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача
електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі –
КН ЕДП ІДД ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на
зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних
документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити
проблему, необхідно звернутися до представництва КН ЕДП ІДД ДПС, в якому були
отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого
сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому
кваліфіковані сертифікати.
Задекларовані громадянами податки треба сплатити до 1 серпня 2021 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок
на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий
стан і доходи треба сплатити до 1 серпня 2021 року.
За несплату податку платник податків притягується до
відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно - у розмірі
5% погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів - у розмірі 10%
погашеної суми податкового боргу.
Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою
накладення штрафу в розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого)
грошового зобов’язання.
Такі діяння, що вчинені умисно повторно протягом 1095
календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання
на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в
розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового
зобов’язання.
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за
останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується
пеня.
Змінили адресу проживання - інформуємо податкову
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) повідомляє, що територіальними управліннями, які
відповідають за адміністрування податку на майно з фізичних осіб (в частині
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та
транспортного податку), відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі –
ПКУ), забезпечено надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень
(далі – ППР) про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити.
Водночас повідомляємо, що податкові повідомлення-рішення
надіслано платникам за адресами згідно з відомостями з Державного реєстру
фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266
ПКУ обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які
перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за
місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Згідно з пунктом 45.1 статті 45 ПКУ платник податків –
фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи
визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків
у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не
більше однієї податкової адреси.
Таким чином фізичні особи – платники податків зобов'язані
подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової
картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня
виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку,
визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику (заява за формою № 5ДР або заява за формою
№ 5ДРП відповідно) (пункт 70.7 статті 70 ПКУ).
Як подається звітність з ПДВ в разі зміни
місцезнаходження суб’єктом господарювання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі
зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата
визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за
місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Норми
встановлені частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня
2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – Бюджетний кодекс).
Процедури переведення платника податків на обслуговування з одного
контролюючого органу до іншого визначені розділом X Порядку обліку платників
податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
09.12.2011 № 1588, Нормами п. 10.13 розділу X Порядку № 1588 визначено, що у
разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата
визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється
таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення
поточного бюджетного періоду:
1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку
юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових
установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за основним місцем
обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем
обліку згідно із розділом VII Порядку № 1588 без подання заяви платником
податків та з урахуванням особливостей, визначених п.п. 10.14 – 10.21 розділу Х
Порядку № 1588;
2) до закінчення року платник податків обліковується в
контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з
ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому
органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що
він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку
платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством
мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що
відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові
декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а
контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких
податків, зборів (п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588). Починаючи з 01 січня наступного року, платник
податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші
обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням
(місцем проживання), (основне місце обліку).
Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми
ст. 45 Бюджетного кодексу та п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588, є:
- юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання
відповідно до норм Господарського кодексу України;
- відокремлені підрозділи юридичної особи;
- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Для зазначених платників сплата податків та подання
звітності, здійснюється за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати
взяття па облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем
проживання).
Враховуючи вищевикладене, у разі зміни суб’єктом
господарювання місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного
району, подання податкової декларації з ПДВ та сплата ПДВ здійснюється за
попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) (неосновне місце обліку) до
закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року –
за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).
Коли юридична особа має право
подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ
ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольської,
Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м. Покрові) повідомляє, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та
п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010
року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) плата за землю у
складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку
на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за
земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п.
14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Пунктом 286.2 ст. 286 Кодексу визначено, що платники
плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю
щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до
відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки
податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку,
передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за
місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних
декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну
податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової
декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів
місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 Кодексу).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у
податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками
та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки
за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30
календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового
(звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Кодексу).
Згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 Кодексу з
місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової
декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102
Кодексу, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових
зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми
визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не
пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку
сплати цих податків, визначених відповідними розділами Кодексу.
Враховуючи зазначене, юридична особа має право подати
уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або
орендна плата) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного
строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю (зе
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя