Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє
Фінансові санкції у разі незастосування
реєстратора розрахункових операцій
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого
управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації
застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та
скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо
порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми
застосованих штрафних санкцій» визначені граничні обсяги доходу та
відтерміновання до 01.01.2022 року обов’язкового застосування РРО (ПРРО) для
фізичних осіб – підприємців єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг
доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу,
встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які
провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
Документ скасовує штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на
місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за
відсутність попереднього програмування товарів у реєстраторах розрахункових
операцій (програмних реєстраторах розрахункових операцій).
Крім того, до 1 січня 2022 року продовжено застосування понижених розмірів
фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону
щодо використання РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій.
Тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону
України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме у разі
проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або
розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих
послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО,
застосовуються в таких розмірах:
10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів
(робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів
(робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Оновлені формати єдиної звітності розміщено в
Реєстрі форм електронних документів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників,
що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm
станом на 27.04.2021 розміщено оновлений Реєстр форм електронних документів.
Зокрема, оновлено формат податкового розрахунку сум доходу, нарахованого
(сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з
них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (ідентифікатори форм J/F0510106) (далі – податковий розрахунок), форма
якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773
«Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015
року № 4».
Нагадаємо, що гранична дата подання податкового розрахунку за І квартал
2021 року – 11 травня 2021 року.
Звіт приймається без КВЕД, але із попередженням у квитанції
№ 2: «Попередження – вказаний КВЕД не знайдено у довіднику».
Повідомлення про подання пояснень та копій
документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, можливо подати в електронному
вигляді
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що письмові
пояснення та копії документів, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за
допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від
22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг»
(далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні
довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними
документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції
України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами). ДПС розміщує та постійно
оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного
зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії
документів.
До Повідомлення можна додати документи довільного формату (J/F13126), до
яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі
PDF, PNG або JPG.
Згідно з ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається
електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з
електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису
відповідно до Закону № 2155.
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність
та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених
законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення,
в тому числі у паперовій копії.
Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому
законом.
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання
електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому
законодавством.
Отже, платнику ПДВ необхідно подати копії підтверджуючих документів до
Повідомлення про надання пояснень шляхом завантаження їх копій у форматі PDF,
PNG або JPG.
Які платежі з метою оподаткування вважаються
«роялті»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно
до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України роялті – будь-який
платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на
використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які
літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми,
інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні
фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми)
організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які
охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на
товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне
креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на
інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
● як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови
використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її
відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання
(використання «кінцевим споживачем»);
● за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної
власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм
функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого
примірника (копії, екземпляра);
● за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або
на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці
першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
● за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови
передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі,
яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права
інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення,
моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо
промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли
таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством
України;
● за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без
права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим
споживачем.
Частка будівлі сільськогосподарського
товаровиробника здається її власником в оренду: що з податком на нерухомість?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом
оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є
об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом
оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних
осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення,
лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель
та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в
оренду, лізинг, позичку.
Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при
здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди,
яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі
сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код
1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах
оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.
До уваги суб’єктів господарювання, які
використовують один транспортний засіб доставки пального декілька разів на
добу!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що транспортні
засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні
засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником
акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального
або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки,
повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне
або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку,
затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів,
що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі
заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що
не є акцизними складами пересувними (далі – Заявка), із зазначенням періоду
переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються
суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до
переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є
акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для
потреб власного споживання чи промислової переробки.
Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу
України.
Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом
Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми
заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що
не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення».
Згідно з п. 1 розділу II Порядку Заявка складається щодо кожної операції з
переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних
засобів (у разі потреби).
Період переміщення пального або спирту етилового не може перевищувати
30 календарних днів.
Відповідно до п. 2 розділу II Порядку до Заявки вносять інформацію за кодом
товару згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п. 3 розділу II Порядку у графах 4 – 22 Заявки надається
інформація щодо пунктів навантаження пального, у графах 13 – 22 – щодо пунктів
розвантаження пального. У графах 25, 26 Заявки зазначають цифрами дати початку
та закінчення періоду транспортування.
У разі, якщо один транспортний засіб використовується декілька разів на
добу для переміщення пального з одним і тим самим кодом УКТ ЗЕД і при цьому не
змінюються дані щодо адрес місцезнаходження пунктів навантаження та
розвантаження пального відповідно, суб’єктом господарювання подається одна
Заявка.
Якщо такий транспортний засіб переміщує паливо з різними кодами УКТ ЗЕД, на
кожне таке переміщення суб’єктом господарювання подається нова Заявка.
У разі, якщо в зазначений період відбуваються зміни у відомостях щодо
пунктів навантаження/розвантаження, вони мають відображатись окремими рядками
поданої Заявки, або у новій Заявці.
Якщо у розрахунковому документі при реалізації
підакцизних товарів не зазначено код УКТ ЗЕД , законодавством передбачена
відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 2
розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних
розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за
№ 220/28350) (далі – Положення № 13) визначено обов’язкові реквізити
фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек
на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД
(зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Тобто, у розрахункових документах, які створюється реєстратором
розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) при проведенні
розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий
обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО
та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій
розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або
бездротовими каналами зв’язку до органів ДПС України затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056.
З урахуванням того, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для
підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви
товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО
код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом.
Відповідальність за використання суб’єктами господарювання РРО та/або ПРРО
без використання режиму попереднього програмування найменування кожного
підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД
передбачена ст. 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг».
Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових
документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог
нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається
суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною
проведення контрольно-перевірочних заходів.
Суб’єктам господарювання необхідно здійснювати проведення розрахункових
операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням
режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ
ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Щодо зміни порядку подання звітності про
нарахування єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України
на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/466208.html
повідомила, що законами України від 19 вересня 2019 року № 115 «Про внесення
змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи
фізичних осіб» (далі – Закон № 115) та № 116-IX «Про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних
осіб» (далі – Закон № 116) змінено порядок подання звітності про нарахування
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –
єдиний внесок), зокрема передбачено щоквартальне подання звітності про
нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України
від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями
(далі – Закон № 2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб
(єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника
єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України
(далі – ПКУ).
Пунктами 1 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 визначено, що з 01.01. 2021
звітні відомості з нарахування єдиного внеску повинні становити невід’ємну
частину відповідної податкової звітності. Форма, за якою подається звітність
про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних
осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з
Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного
соціального страхування.
Відповідно до вимог законів № 115 та № 116 наказом Міністерства фінансів
України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів
України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 773) затверджено форми
Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь
платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум
нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та
подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого
(сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з
них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які
відповідно до цього ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного
внеску, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового
кварталу, Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) до
контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише
у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі
податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Аналогічна норма трактується в пункті 51.1 статті 51 ПКУ.
При цьому термін подання податкової декларації із базовим (податковим)
періодом календарний квартал визначено пунктом 49.18 статті 49 ПКУ, зокрема
згідно з підпунктом 49.18.2 така декларація подається протягом 40 календарних
днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу
(півріччя).
З огляду на зазначене пунктом 3 Наказу № 773 встановлено, що Розрахунок за
формою, затвердженою цим наказом, перший раз подається за I квартал 2021 року.
ДПС також надано роз’яснення щодо обов’язкових реквізитів декларації,
«Довідкового» Розрахунку, порядку відображення платниками єдиного внеску, що
мають відокремлені підрозділи в Розрахунку та додатках до нього, відомостей
щодо застрахованих осіб, порядку виправлення помилок, особливостей
подання Розрахунку за «минулі періоди», особливостей подання Розрахунку
приватними нотаріусами, відображення доходів, наданих у негрошовій формі,
звітування за договором про спільну діяльність сторін, особливостей заповнення
рядка 032 заголовної частини Розрахунку та додатка 4ДФ.
РРО/програмний РРО, у разі повернення товару
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно
до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти
господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в
безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних
чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а
також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі
– РРО) та/або через програмні РРО (далі – програмний РРО) з використанням
режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням
коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів
зовнішньоекономічної діяльності), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
При цьому такі суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка
отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї,
включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі
Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий
документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції,
створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно,
з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений
програмний РРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму
та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів,
затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із
змінами та доповненнями.
Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів
розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій
за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі
повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу,
виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування
помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації
від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням
операції «сторно».
Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують програмні РРО
п. 8 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних
реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства
фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», передбачено, що у разі
формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за
розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації
операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері,
формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та
зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У
таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації
наступного розрахункового документа таким програмним РРО.
Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих
при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100
грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка
безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В
акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який
повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму
виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який
підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через
РРО та/або програмний РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати
(готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та
реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через
РРО та/або програмний РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати передаються
до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У
разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід
зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.
З метою застосування ставки ПДВ 0% перевізнику
необхідно єдиний міжнародний перевізний документ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з
міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним,
автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Норми встановлені п.п. «е» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі
– ПКУ).
Відповідно до п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з
постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів
залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом
оподатковуються за нульовою ставкою.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке
перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до ст.9 Закону України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про
транспортно-експедиторську діяльність» із змінами і доповненнями перевезення
вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою
міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною
мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути:
▼ авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
▼ міжнародна автомобільна накладна (CMR);
▼ накладна СМГС (накладна УМВС);
▼ коносамент (Bill of Lading);
▼ накладна ЦІМ (CIM);
▼ вантажна відомість (Cargo Manifest).
Сплата податку на нерухомість за об’єкт нежитлової
нерухомості, який використовується ФОП – «загальносистемником» для здійснення
діяльності: що з витратами?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єкти
нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до
законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари,
туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування,
адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних
цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки,
павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів,
їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського
харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до
яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби,
навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП)
визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування ФОП є чистий
оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом
(виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими
витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від
провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування
визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ (в редакції Закону України від 16
січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав
чинності 23.05.2020) визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з
отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської
діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми
податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП
(крім ПДВ для ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку,
податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової
нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за
одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП,
одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з
господарською діяльністю ФОП.
Отже, у разі якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для
здійснення підприємницької діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі
оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то
така ФОП має право віднести до складу валових витрат сплачену суму зазначеного
податку.
Водночас, при сплаті до 23.05.2020 ФОП на загальній системі оподаткування
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів
нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької
діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються.
До уваги платників екологічного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова
декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному
положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Норми визначені п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова
декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015
№ 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною
Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за
відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у
водні об’єкти та інші.
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати
на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем
обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з
оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним
місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом
Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок
№ 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність
за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих
днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за
основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).
Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку
з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих
речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом
звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний
контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву
про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного
податку. В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати
податкові Декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
У разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із
стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року,
платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250
ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення
заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним
податком.
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку
здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів
оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному
(податковому) періоді.
Доплати медиків, які безпосередньо зайняті у
ліквідації епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19), є базою нарахування
єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що
на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і
поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої
респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі –
коронавірусна хвороба (COVID-19), визначений Кабінетом Міністрів України в акті
про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України
коронавірусної хвороби (COVID-19), до завершення здійснення зазначених заходів
встановлюється додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати
(посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством
обов’язкових доплат та надбавок медичним та іншим працівникам закладів охорони
здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у
ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню
коронавірусної хвороби (COVID-19).
Норми встановлені п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня
2020 року № 246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які
безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами та доповненнями
(далі –Постанова № 246).
Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата,
затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я.
Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08
липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями
(далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема,
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують
найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на
інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума
нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які
включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та
компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються
відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату
праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95), та суму винагороди
фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими
договорами (ст. 7 Закону № 2464).
Статтею 2 Закону № 108/95 визначено структуру заробітної плати, яка
включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до
встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові
обов’язки).
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми
за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає
доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним
законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Таким чином, суми доплат до заробітної плати, нараховані медичним та іншим
працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності,
що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із
запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та лікуванні пацієнтів
з випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, відносяться до додаткової
заробітної плати, що належить до фонду оплати праці, та є базою нарахування
єдиного внеску.
Об'єднана звітність з ПДФО, військового збору та
єдиного внеску: оновлено електронний формат
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України
оновила формат податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на
користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а
також сум нарахованого єдиного внеску (ідентифікатор форми J/F0510106).
Форма затверджена наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773 «Про внесення
змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».
Ознайомитись з Реєстром форм електронних документів станом на 27.04.2021
року можна за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm
Нагадуємо, що граничний термін подання податкового розрахунку за І квартал
2021 року – 11 травня 2021 року.
У разі сплати основної суми податкового боргу до
10 червня можна позбутися штрафів та пені
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про можливість
скасувати штрафи та пеню, які застосовують при виникненні податкового боргу.
Вона реалізована Законом України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення
змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної
підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних
заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України
гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2».
Для цього платнику необхідно:
- подати заяву;
- сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;
- не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.
Якщо перелічені умови виконати, то штрафи і пеня, що залишилися
несплаченими, спишуть у порядку визначеному для списання безнадійного
податкового боргу.
Норма із п.23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового
кодексу України розповсюджується на всіх платників податків, окрім:
- великих платників податків;
- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені
Кодексом України з процедур банкрутства;
- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали
законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
guru.ua
Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя
13.05.2021 10:16