Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Оподаткування
ПДФО доходів від надання в оренду земельного паю
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області надає роз’яснення щодо правильності
оподаткування доходів, отриманих від надання в оренду земельного паю. Об’єкт
оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю)
визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди,
але не менше ніж 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості
земельної ділянки, земельної частки (паю).
Відповідно до п.п.
170.1.1 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу
від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського
призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт
оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу,
встановлена законодавством з питань оренди землі.
Статтею 21 Закону
України від 06.10.1998р. №161-ХІV «Про оренду землі» встановлено, що розмір,
умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін
у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки
державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).
Водночас, згідно з
ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. №92/2002 «Про додаткові заходи
щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних
часток (паїв)», плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського
призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відс. визначеної
відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
При цьому умовами
Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом
Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 р. №5
передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між
сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним
законодавством.
Внутрішньо
переміщена особа, яка орендує житло має право на отримання податкової знижки
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особа, яка має статус
внутрішньо переміщеної особи, може скористатись правом на податкову знижку щодо
зменшення оподатковуваного доходу на суми коштів, сплачених нею у вигляді
орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку).
Для цього, разом з
податковою декларацією про майновий стан і доходи, до податкової інспекції
необхідно подати:
- копію довідки
про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- копію договору
оренди житла;
- копії платіжних
та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних
розрахункових документів);
- заяву, в якій
зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання
податкової знижки згідно з нормами чинного законодавства.
Додатковими
документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання
податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме
майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту
населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної
допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.
Нагадаємо,
декларація подається до 31 грудня включно наступного за звітним податкового
року.
У разі, якщо платник
податку у визначений законодавством термін не скористався правом на податкову
знижку за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні роки не
переноситься.
Перелік витрат
для отримання податкової знижки розширено
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що внесеними у 2020
році змінами до Податкового кодексу України розширено перелік витрат з метою
отримання податкової знижки.
Так, до витрат
платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України
коронавірусної хвороби COVID-19, включається сума коштів або вартість товарів,
яка добровільно перерахована (передана) як благодійність відповідним
організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров'я, тощо.
Нагадаємо,
скористатись правом на податкову знижку також можуть платники, які протягом
2020 року:
– сплачували
проценти за іпотечним кредитом;
– перераховували
благодійні внески неприбутковим організаціям;
– сплачували кошти
за навчання себе або своїх дітей;
– страхували себе
та свою родину;
– сплачували кошти
за переобладнання транспортного засобу на альтернативні види палива;
– здійснювали
оплату допоміжних репродуктивних технологій та оплату вартості державних послуг
при усиновленні дитини, включаючи сплату державного мита;
– сплачували кошти
на будівництво (придбання) доступного житла, у тому числі на погашення
пільгового іпотечного кредиту;
- сплачували кошти
за оренду житла громадяни, які мають статус внутрішньо переміщеної особи.
Звертаємо увагу,
якщо платник податку на доходи фізичних осіб до кінця податкового року,
наступного за звітним не скористався правом на податкову знижку, таке право на
наступні роки не переноситься.
Обмежень щодо кількості
створення Z-звітів РРО або програмним РРО чинним законодавством не передбачено
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області нагадує, що фіскальний звітний чек – це документ
встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний
фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або
програмним РРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого
інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до
фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.
Норми встановлені
ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Суб’єкти
господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в
безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних
чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для
подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або
електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або
програмних РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій
(п. 9 ст. 3 Закону № 265).
Постановою
Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог
щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та
вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами
розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями
затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами
розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та
Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами
розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до ПРРО).
Так, згідно з
підпунктами 24 і 28 Вимог до РРО конструкція фіскального блока повинна
забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній
та оперативній пам’яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних
чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту РРО.
Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну
служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.
Відповідно до п.
17 Вимог до програмних РРО фіскальний звітний чек ПРРО може
створюватися на підставі даних розрахункових документів, що збережені в пам’яті
пристрою, на який встановлено програмних РРО, та/або на підставі даних
фіскального сервера за запитом програмних РРО.
Програмний РРО та
фіскальний сервер повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному
режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера,
необхідних для формування засобами програмного РРО та передачі до фіскального
сервера електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.
Суб’єкт
господарювання протягом дня в програмному РРО може відкрити нову робочу зміну у
разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої
зміни. Фіскальний звітний чек програмного РРО підлягає реєстрації
(фіскалізації) на фіскальному сервері контролюючого органу.
Разом з тим, п. 6
глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг
обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт
господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків
(Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44
Податкового кодексу України (не менш як 1095 днів).
Збереження
суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в
паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не
заборонений чинним законодавством спосіб.
Враховуючи
вищевикладене, чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари
(роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень
щодо кількості створення (друку) РРО та/або програмним РРО щоденних фіскальних
звітних чеків (Z-звітів).
До уваги
суб'єктів господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не
реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного
споживання чи промислової переробки
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У зв’язку з
чисельними зверненнями фермерів і приватних землевласників Державна податкова
служба України інформує про необхідність отримання ліцензії на право зберігання
пального суб'єктами господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не
реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного
споживання чи промислової переробки.
Такі суб'єкти
господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного
споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються
для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження та копію платіжного
доручення з відміткою банку про сплату за таку ліцензію на суму 780 грн (код
класифікації доходів бюджету 22013400).
Ліцензії на право
зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України
органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального
терміном на п'ять років.
Постановою
Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609 «Про затвердження
переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких
постанов Кабінету Міністрів України» органами ліцензування із зберігання
пального визначено територіальні органи ДПС.
Плата за ліцензії
справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом,
і зараховується до місцевих бюджетів.
У зв’язку із
зазначеним вище, суб’єкту господарювання, який має намір отримати ліцензію на
право зберігання пального(виключно для потреб власного споживання чи
промислової переробки), необхідно звертатись до головного управління ДПС в
області та/або м. Києві за місцем провадження діяльності.
Крім цього, зразки
рекомендованих форм заяв, зокрема, на отримання ліцензії на право зберігання
пального, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою:www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/mistsya-nadannya.
Звертаємо увагу,
що за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових
виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо
зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності
згідно з чинним законодавством.
Програмний РРО:
режим офлайн
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до Порядку реєстрації,
ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, на
період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій
(далі – програмний РРО) та фіскальним сервером, проведення розрахункових
операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, із створенням
електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із
діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером. Такий режим може
тривати не більше ніж 36 годин підряд або 168 годин протягом календарного
місяця).
Програмний РРО має
бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з
фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між програмний РРО та
фіскальним сервером.
Програмне рішення
програмного РРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний
контроль щодо, зокрема, відновлення зв’язку програмного РРО із фіскальним
сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного
розрахункового документа в режимі офлайн, дотримання граничних строків
застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову
операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити
проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із
граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця);
Відповідно до п.п.
3.4 п. 3 Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних
звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів
розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів
Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами програмний РРО забезпечує
постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку програмного РРО з
фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних
встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення
зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент
виходу програмного РРО з режиму офлайн.
ФОП, які
одночасно є найманими працівниками, звільняються від сплати за себе єдиного
внеску
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що
платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
(далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які
обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну
професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню,
освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі
адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну
(місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї
діяльності.
Норми визначені
підпунктами 4 та 5 частини 1ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №
2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Законом України
від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір
та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
щодо усунення дискримінації за колом платників», внесені зміни до Закону №
2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною 6.
Так, згідно з
частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у підпунктах 4 і 5 частини 1
ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за
себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було
сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального
страхового внеску.
Такі особи можуть
бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці
звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких
осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не
більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального
страхового внеску.
Запроваджено
зміни до переліку товарів на відповідність критеріям ризикованості для
моніторингу ПН та РК
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України наказом від
11.03.2021 № 277 «Про внесення змін до наказу ДПС від 03.02.2020 № 67» (далі –
Наказ № 277) внесла зміни до Переліку кодів товарів згідно з УК ТЗЕД, які
застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків
коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних,
критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого
моніторингу.
Зміни запроваджені
з метою удосконалення автоматизованого моніторингу щодо перевірки відповідності
операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування (ПН/РК),
поданих для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям
ризиковості здійснення операцій відповідно до вимог Порядку зупинення
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
11 грудня 2019 року № 1165.
До переліку
включено 173 позиції товарів з кодами УКТ ЗЕД (у попередній версії було 149).
Визначення
об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у разі виконання угоди
про розподіл продукції
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до угоди
про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору
на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин
на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а
інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик
з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді
частини прибуткової продукції.
Норми встановлені
частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про
угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п.
335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час виконання угоди
про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на
прибуток підприємств.
Особливості сплати
податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено
ст. 336 ПКУ.
Податок на
прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором
(інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах,
встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням
ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).
Підпунктом «а» п.
336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток
підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з
вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про
розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у
власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого
інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при
виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням
угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною
продукцією відповідно до угоди.
Якщо вартість
прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній
валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість
перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл
продукції.
Будь-які інші
доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від
діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт
оподаткування та не враховуються під час його визначення.
Про первинні
документи, які підтверджують витрати на придбання електронних квитків для
відрядження працівника підприємства
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування
податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її
межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення)
фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у
фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень
(стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової
звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Норми визначені п.
134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом першим п.
44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник
податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової
звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Частиною першою
ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що
підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні
документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних
документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п. 12
розділу ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 11 розділу ІIІ «Порядок
відрядження за кордон» Інструкції про службові відрядження в межах України та
за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №
59 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція), у разі використання
електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є
такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що
підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій
формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова
квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового
ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним
маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів
пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон,
отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.
У разі
використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою
для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії
посадочний документ (у разі перевезення багажу – роздрукований на паперовому
носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги
з користування комплектом постільних речей, резервування місць) – роздрукований
на паперовому носії документ на послуги).
У разі здійснення
Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення
підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є
роздрукований на паперовому носії проїзний документ.
Інструкція є
обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій,
що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних
коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати
як допоміжний (довідковий).
Деякі
особливості розрахунків платників податків, які використовують єдиний рахунок
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що єдиний рахунок – це
рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,
який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань
та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податкового кодексу
України (далі – ПКУ), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням
яких покладено на контролюючі органи.
Норми встановлені
п. 351.1 ст. 351 ПКУ.
Єдиний рахунок не
може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань
та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації
пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку
(доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх
об’єднаннями.
Згідно з п. 351.3
ст. 351 ПКУ з початком
використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату
грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та
зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких
покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків,
передбачених абзацом другим п. 351.1 ст. 351 ПКУ.
У разі порушення
положень, визначених абзацом першим п. 351.3 ст. 351 ПКУ, кошти, сплачені таким платником
податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних
коштів, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та
зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено
на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими
зобов’язаннями.
Пунктом 9 Порядку
функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України
центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Порядок
№ 321) визначено, що під час використання платником єдиного рахунка для сплати
грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і
зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких
покладено на ДПС, відповідно до п. 351.3 ст. 351 ПКУ платник не має права сплачувати
такі кошти на інші рахунки, відкриті Державною казначейською службою України
для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з
податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням
яких покладено на ДПС.
Кошти, які
сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим п. 9 Порядку №
321, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають
поверненню у порядку, визначеному ст. 43 «Умови повернення помилково та/або
надміру сплачених грошових зобов’язань та пені» ПКУ.
Платник податків
подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових
зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування
коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний
рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або
податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на
контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі
коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4
ст. 43 ПКУ).
Повернення
помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків
здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного
рахунку (п. 43.6 ст. 43 ПКУ).
Фізсоба –
«незалежник» для уникнення подвійного оподаткування подає суб’єктам
господарювання копію довідки про взяття на облік
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподатковуваним
доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається
сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими
витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної
діяльності.
Норми встановлені
п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі неотримання
довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну
діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без
урахування витрат.
Відповідно до п.
3.10 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і
доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які
провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним
місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків,
відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою
№ 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).
Згідно з 178.5 ст.
178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами,
фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів,
безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у
джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії
довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить
незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі
нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги
згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими
відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи
роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Отже, фізична
особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного
оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має
господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.
Про розміри
щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 15
Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах,
та пального» зі змінами та доповненнями щорічна плата за ліцензію на роздрібну
торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі становить 2 000 грн, а на
території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст
250 грн – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
За якими кодами
бюджетної класифікації сплачується екологічний податок?
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства
фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і
доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному
податку:
- 19010100 «Екологічний податок, який
справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними
джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису
вуглецю)»;
- 19010200 «Надходження від скидів забруднюючих
речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
- 19010300 «Надходження від розміщення відходів у
спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих
видів відходів як вторинної сировини»;
- 19010400 «Екологічний податок, який
справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)
та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад
установлений особливими умовами ліцензій строк»;
- 19011000 «Екологічний податок, який
справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними
джерелами забруднення».
До уваги
фізичних осіб – платників плати за землю!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що облік фізичних осіб –
платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться
контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01
травня.
Норми встановлені
п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 285.1
ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є
календарний рік.
Підпунктом 17.1.4
п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися
податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Перелік категорій
фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати
земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від
сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб,
поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних
норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Також, п 281.3 ст.
281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного
податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та
землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв)
в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п. 281.4
ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01
січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду
використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст.
282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у
довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої
земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для
застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає
застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного)
періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за
місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання
фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька
земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після
01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних
ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п.
281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності
декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом
календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ,
набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду
використання, така особа подає заяву про застосування пільги до
контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом
30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права
власності.
Пільга починає
застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст.
284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про
застосування пільги.
У разі
недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга
починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового
(звітного) періоду.
Враховуючи
вищевикладене, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох
земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових
категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання
нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її
право на пільгу. При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку
щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати
земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу.
Тобто, платник податків подає до контролюючого органу документи про
застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними
ділянками.
Обмеження щодо
кількості Таблиць даних платника ПДВ, які можна подати до ДПС в одному періоді,
відсутні
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що подання Таблиці даних
платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня
2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних» (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до п.
23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі
засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня
2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року
№ 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку
обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу
Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
В електронній формі J/F13123 Таблиця передбачено обмеження у 99
рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в
одному періоді не має.
Чи підлягає
оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за
договором оренди?
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 759 та
ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями за договором
найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно
у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача
справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з п.п. 1.2
п. 161 підрозділу 10
розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ). об’єктом оподаткування
військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст.
163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний
місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального
місячного (річного) доходу платника податку на доходи фізичних осіб,
включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених)
платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п. 164.2.2 п.
164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду
(строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому
п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка збору
становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3
п. 161 підрозділу 10
розділу XX ПКУ).
Отже, сума
орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна
підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
За результатами
роз’яснювальної роботи фізичними особами – підприємцями додатково зареєстровано
13 тис. РРО/ПРРО
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на
офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/458534.html
повідомила, що ДПС та Головні управління ДПС в областях провели роз’яснювальну
роботу зі всіма платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними
особами – підприємцями), які зобов’язані з 1 січня поточного року застосовувати
РРО/ПРРО, щодо обов’язку та зручності їх застосування.
За результатами
роз’яснень зареєстровано додатково 13 тисяч РРО/ПРРО, що утричі більше від
кількості РРО, яка була у платників податків вказаних груп.
Нагадаємо, що з 01
січня 2021 року застосовувати РРО/ПРРО зобов’язані су
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя