Нікопольська податкова інформує
Реформування інституту відповідальності платників податків: удосконалено форму податкового повідомлення – рішення
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 01 січня 2021 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо удосконалення форми податкового повідомлення – рішення у зв’язку з реформуванням інституту відповідальності платника податків.
Так, податкове повідомлення – рішення доповнено обов’язковим елементом – мотиваційною частиною, в якій контролюючий орган не тільки обґрунтовує свою позицію, а також спростовує аргументацію платника податків.
Ці нововведення спрямовані на захист прав платників податків. Результатом їх застосування має стати зменшення зловживань з боку контролюючих органів під час проведення перевірки. У подальшому це значно спростить процедуру судового оскарження для платників податків.
Зазначені зміни до ПКУ внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466).
Також Законом № 466 п. 17.1 ст. 17 ПКУ доповнено новим п.п. 17.1.16, відповідно до якого платник податків має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому ПКУ.
Крім того Законом № 466 ПКУ доповнено новою ст. 1121.
Так, відповідно до ст. 1121 ПКУ до обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:
► вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
► вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
► самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 1251 ПКУ).
Про терміни подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств з 01.01.2021
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Норми встановлені п. 137.4 ст. 137 ПКУ.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);
► календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
► календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Обставини, за яких застосовується арешт майна
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 19.11.2020 № 716 внесено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ № 716).
Наказ № 716 набрав чинності 22.01.2021.
Наказом № 716 передбачено зокрема, розширення переліку обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків.
Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків доповнено нормою, згідно з якою арешт майна може бути застосовано, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Нагадаємо, що арешт майна може бути застосовано також, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
► платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
► фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
► платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу;
► відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстратора розрахункових операцій;
► відсутня реєстрація особи як платника податків у податковому органі або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
► платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
► платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
► платник податків, що здійснює готівкові розрахунки та/або провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Отже, за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Закон України № 1072: про списання податкового боргу
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині списання податкового боргу.
Так, зокрема списання податкового боргу у сумі до 3060 грн включно здійснюється без заяви платника.
Контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
До таких списаних сум не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового такого боргу.
Водночас, щодо боргу до 3060 грн встановлено і загальні норми. Так, податкова вимога на такі суми не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються (зміни до п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Право податкової застави щодо таких сум не застосовується (зміни до п. 89.2 ст. 89.2 ПКУ).
Якщо ж податковий борг перевищить суму 3060 грн, застосовується стандартний механізм стягнення податкового боргу, а строк давності, визначений п. 102.4 ст.102 ПКУ для стягнення податкового боргу, розпочинається з дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує 3060 гривень.
До уваги платників ПДВ!
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Відповідно до форми Повідомлення, в графах з 2 по 9 зазначається інформація щодо реквізитів ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, зокрема, у графі 8 зазначається обсяг постачання (коригування обсягів постачання) без урахування ПДВ грн, у графі 9 – сума ПДВ (сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту) (грн)).
Водночас, якщо за наслідками складання РК, складеного з метою коригування показників, зазначених у ПН, не змінюються обсяги постачання, зазначені в розділі Б ПН (в РК зазначена причина коригування «104»), то відповідно коригування обсягів постачання та сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту дорівнює нулю.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК, за наслідками складання якого обсяги постачання не змінюються (код причини «104»), у графах 8 та 9 Повідомлення зазначається «0».
Мінфін затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо трансфертного ціноутворення
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки УПК при Мінфіні наказом Міністерства фінансів від 08.02.2021 № 67 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ).
Консультація надає ґрунтовне роз’яснення на чотири питання, які стосуються:
▼ особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб;
▼ переліку інформації, яку повинна містити документація з ТЦУ, з урахуванням змін запроваджених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі – Закон № 466);
▼ порядку застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції за звітний 2019 рік та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 01 жовтня 2020 року;
▼ особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному році у зв’язку зі змінами, запровадженими Законом № 466.
В частині особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб роз’яснено, що платник податків застосовує критерії, передбачені абзацом четвертим п.п. 39.3.2.9 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, за умови відсутності інформації, що свідчить про те, що зазначені юридичні особи здійснюють операції з пов’язаними особами.
Щодо переліку інформації пояснюється, що вимоги щодо обґрунтування у документації економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети, мають в обов’язковому порядку дотримуватися платниками податків при складанні документації з ТЦУ починаючи з 2020 звітного року. Водночас, щодо документації з ТЦУ за періоди до 2020 року, яка вже складена платником податку і зберігається ним до моменту одержання запиту про її подання контролюючому органу, платник податків може за власною ініціативою включити до такої документації обґрунтування економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети.
В частині застосування штрафних санкцій роз’яснено, що у разі здійснення платником податків самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за звітний 2019 рік штрафні санкції не застосовуються:
1) при поданні уточнюючого розрахунку не пізніше 01 жовтня 2020 року;
2) при поданні уточнюючого розрахунку після 01 жовтня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
У відповіді на запитання щодо особливостей застосування критеріїв пов’язаності осіб при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному періоді, розглянуто практичні випадки, з якими може стикнутися платник податків, та надано детальні роз’яснення щодо визнання операцій контрольованими.
З повним текстом Узагальнюючої податкової консультації можна ознайомитись за посиланням https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations
Закон № 1072: процедури по списанню сум недоїмки, штрафів та пені з єдиного внеску продовжуються
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
Так., п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 викладено у новій редакції, відповідно до якої підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до пункту 915 в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Легалізація найманої праці та заробітної плати
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мінімальна зарплата є державною гарантією незалежно від того, яка система оплати праці діє у роботодавця, і є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:
– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;
– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.
Реєстрація ПРРО через Електронний кабінет
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) можливо зареєструвати через Електронний кабінет.
Для цього необхідно:
1. За допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login
2. Для реєстрації ПРРО знайти та створити електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602).
3. При заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані:
а) в розділі 1 «Дія» обираємо комірку «Реєстрація»;
б) в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта голосування» зазначається:
● найменування/прізвище, ім’я, по батькові;
● податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта;
● ІПН (для платників ПДВ).
в) в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:
● Ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації;
● назва господарської одиниці (ГО) – для відображення у розрахунковому документі;
● адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) – для відображення у розрахунковому документі;
● назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) – для відображення у розрахунковому документі за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи.
г) в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:
● тип ПРРО;
● назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);
● номер ПРРО – вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним;
● фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається.
д) в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка:
● не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
● здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
● здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п.13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО.
е) в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»).
є) в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта.
4. Виконуємо перевірку та у разі відсутності помилок, зберігаємо, підписуємо та направляємо Заяву на обробку.
5. Через короткий проміжок часу необхідно перевірити отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримуємо: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО «Назва каси» з локальним номером «Номер каси» призначено фіскальний номер «Фіскальний номер ПРРО»».
6. Наступним кроком є подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форма J/F1391801.
Джерело: guru.ua
Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя
22.02.2021 10:56