Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Умови, за яких
здійснюється зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Пунктом 63.3 ст.
63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення
податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на
облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи,
відокремлених підрозділів юрособи, місцем проживання особи (основне місце
обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого
та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з
оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків
зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та
неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти,
пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Об’єктами
оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у
зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та
зборів.
Враховуючи норму
п. 7.5 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і
доповненнями, зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку
здійснюється у разі відсутності у останнього об’єктів оподаткування або
об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, у зв’язку з якими такий платник податків
був взятий на облік за неосновним місцем обліку за умови:
► надходження
(наявності) відповідних підтвердних документів;
► або у зв’язку із
закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на
підставі службових документів контролюючого органу.
Інформація про
зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних
юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
До уваги
платників ПДВ!
Нікопольський відділ
організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за порушення податкового
законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній
календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину,
встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою
запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19),
штрафні санкції не застосовуються, крім
санкцій за:
► порушення вимог
до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах
недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
► відчуження
майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
► порушення вимог
законодавства в частині:
● обліку,
виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
● цільового
використання пального, спирту етилового платниками податків;
● обладнання акцизних
складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
● здійснення
функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
● здійснення
суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового
без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
► порушення
нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Норми встановлені
п. 521 підрозділу 10
розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, платники не
звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими
органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з
ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому протягом
періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому
завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій
території України з метою запобігання поширенню на території України
коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не
реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків
коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових
накладних (ЄРПН).
Разом з тим
звертаємо увагу, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН негативно
впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на
нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Про
застосування єдиного рахунку
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2021
запроваджено єдиний рахунок для сплати податків.
Для переходу на
сплату податків за допомогою єдиного рахунку, платнику необхідно:
► через
Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за
формою J/F 1307001;
► отримати
квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний
рахунок;
► надати до
обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного
рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням
одержувачів.
Водночас,
платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001,
продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Звертаємо увагу,
що платник податків має право повідомити про використання або про відмову від
використання єдиного рахунку один раз протягом року.
У разі відмови
платника податків від використання єдиного рахунку таке використання
припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Закон України №
1072: до яких платників не застосовуються положення п. 23 підрозділу 10 розділу
ХХ ПКУ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня
2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших
законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період
здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою
запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072)
підрозділі 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. 23.
Нормами
вищезазначеного пункту встановлено, що у разі погашення у повному обсязі
грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання
чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за
користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада
2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі,
штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого
податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання
безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовуєтьсящодо:
► великих
платників податків, що відповідають критеріям, визначеним
п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
► осіб, на яких
поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур
банкрутства;
► осіб, щодо яких
наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено)
стягнення податкового боргу;
► банків, на які
поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних
осіб»;
► осіб, які мають
податковий борг з митних платежів;
► осіб, які мають
заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері
зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Щодо
застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на
офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449408.html
повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні
РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, у
випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для
платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень
Податкового кодексу України (ПКУ), обов’язок застосування РРО виник з першого
числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та
продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або
доповнення внесені до Перехідних положень ПКУ.
З 1 січня 2021
року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками
єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами –
підприємцями(ФОП)), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує
обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від
обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію
технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію
лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у
сфері охорони здоров'я;
► реалізацію
ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння,
дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення
платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році
обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО
та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим.
Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого
місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується
в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта
господарювання як платника єдиного податку.
Порядок реєстрації
та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за
товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від
14.06.2016 № 547.
Згідно з п. 1 ст.
17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг»(далі – Закон № 265), за порушення вимог цього Закону до суб'єктів
господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за
рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у
таких розмірах:
► у разі
встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з
використанням РРО/програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму
вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових
операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи; невидача
(в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового
документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її
без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого
суб'єкта господарювання:
► 100 відсотків
вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт,
послуг) – за порушення, вчинене вперше;
► 150 відсотків
вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт,
послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, відповідно
до п. 11 «Прикінцевих положень» Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року,
санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких
розмірах:
► 10 відсотків
вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт,
послуг) – за порушення, вчинене вперше;
► 50 відсотків
вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт,
послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Довідково.
Основним
нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування РРО, є
Закон № 265, який є спеціальним законом. Дія його поширюється на усіх суб’єктів
господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб)
суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій
та/або безготівковій формі.
Встановлення норм
щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до п. 6
ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу
товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами –
підприємцями), які не застосовують РРО відповідно до ПКУ.
Згідно з п.п.
296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками
єдиного податку першої групи.
Правила
встановлення та використання програмних реєстраторів розрахункових операцій
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій
(РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» (далі – Закон).
Дія Закону
поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та
представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють
розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Законом України
від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в
сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для
застосування ПРРО.
У разі, якщо
суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу
України,згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт
господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за
товари/послуги РРО/ПРРО.
На виконання вимог
Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам
господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний
реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені
для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС
за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
На офіційному
вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/),
який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи
нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання
електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС,
інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо
оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб
ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
Реєстрація та
застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації,
ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій,
розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом
Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу
Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547»,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно
з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером
контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з
дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання
електронних документів.
Згідно з пунктом 1
розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для
здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише
переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі
програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з
нього, з додержанням порядку їх застосування.
Згідно з пунктами
1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості
про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються
такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що
використовуються такими ПРРО.
Порядок реєстрації
ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.
Реєстрація ПРРО
згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про
реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).
Відповідно до
пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації
ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального
сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних
реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію
ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із
зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Суб’єкт
господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання
інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою
J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який
використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження
проводити розрахункові операції.
Кожен касир
засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального
сервера власним електронним підписом.
ПРРО згідно з
пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській
одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Інформаційна
підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір
використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників,
Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.
Інформацію
розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449407.html
Використовуєте
нелегалізовану працю – штрафи збільшено!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України «Про
Державний бюджет України на 2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної
плати (МЗП) з 01.01.2021 на рівні 6 000 грн., а з 01.12.2021 – 6 500 гривень.
Новий розмір МЗП
вплинув на розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про працю,
передбачених ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Так, відповідно до
ст. 265 КЗпП роботодавці у разі порушення законодавства про працю, несуть
відповідальність у вигляді штрафу. Порядок накладення таких штрафів затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про
затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та
зайнятість населення» із змінами.
До юридичних та
фізичних осіб – підприємців (ФОП), які мають найманих працівників,
застосовуються штрафи у разі:
► фактичного
допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),
оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання
роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної
плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі МЗП,
встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо
якого скоєно порушення, до роботодавців юридичних осіб і ФОП, які є платниками
єдиного податку першої – третьої групи застосовується попередження.
Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі МЗП,
встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо
якого скоєно порушення.
► порушення
встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат,
передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в
повному обсязі – у трикратному
розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► недотримання
мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в
нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші
питання оплати праці) – у
двократному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення
порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
► недотримання
встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до
виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і
військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну
підготовку та мобілізацію» – у
чотирьохкратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення
порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а до юридичних
осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку
першої – третьої групи – попередження;
► недопущення до
проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення
перешкод у її проведенні –у трикратному розмірі мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► порушення інших
вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим
частини другої статті 265 КЗпП України – у
розмірі МЗП, за повторне – у
ромірі двух МЗП.
Деклараційна
кампанія 2021: граничні строки сплати податкових зобов’язань
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що триває Деклараційна
кампанія 2021. Фізичні особи, які отримали доходи у 2020 році, відповідно до
норм Податкового кодексу України, зобов’язані подати податкову декларацію про
майновий стан і доходи (Декларація).
Крім того, таким
платникам необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені в Декларації, а
саме:
▼ до 19 лютого 2021 року
(включно) – фізичними
особами – підприємцями (крім
осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
▼ протягом 10 календарних днів,
що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації
– фізичними особами, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення
підприємницької діяльності фізичної особи (крім
осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
▼ 02 серпня 2021 року – громадянами та особами, які
здійснюють незалежну професійну діяльність.
Платник податку на
доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію,
визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної
класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що
сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за
результатами декларування».
Інформація про
реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до
адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному
вебпорталі ДПС у рубриці«Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).
При здійсненні
розрахунків у безготівковій формі через установи банку, РРО (ПРРО) не
застосовуються
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання,
які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі
(із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)
при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу
зобов’язані) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання
послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені
у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або
через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО
(далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних
розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій,
або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №
265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових
книжок (далі – РК).
Норми встановлені
п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Згідно з п. 1.4
глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,
затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004
року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це
перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів,
а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів,
унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці
розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових
носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п.
12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці
отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не
здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Отже, при
здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із
застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)
застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим.
При здійсненні
розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не
застосовується.
Деклараційна
кампанія 2021: за якою формою подається податкова декларація про майновий стан
і доходи
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова декларація
про майновий стан і доходи (Декларація) подається за базовий звітний
(податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на
доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених
розділом IV ПКУ.
Норми встановлені
п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 46.6
ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил
оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми
звітності.
До визначення
нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання
звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому
відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до
такого визначення.
Після внесення
змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням
таких змін.
Відповідно до п.
14, п.п. 5 п. 98 розділу I Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавств», абзацу четвертого п. 2 розділу I Закону України від 19 вересня
2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо
подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», підпунктів 5, 6
розділу I Закону України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін
до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи
фізичних осіб», наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про
внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №
859» (далі – наказ № 783), який набрав чинності з 01 січня 2021 року, внесені
зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про
затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та
Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», а
саме викладено у новій редакції:
► форму податкової
декларації про майновий стан і доходи;
► Інструкцію щодо
заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Пунктом 4 Наказу №
783 встановлено, що податкова Декларація у редакції Наказу № 783 подається з 01 січня 2022 року.
Отже, фізичні
особи подають Декларацію за 2020 рік за формою, встановленою наказом
Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 в редакції наказу
Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177.
Випадки, у яких
ФОП – платники єдиного податку не застосовують РРО та/або ПРРО з 01.01.2021
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з преамбулою
Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг» (далі – Закон № 265) Закон № 265 визначає правові засади
застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних
ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія
його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та
представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють
розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення
норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України
(далі – ПКУ), не допускається.
Відповідно до п.
296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку
першої групи.
Нагадуємо, що
01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року №
1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів
України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій
платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям
(споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення
розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі –
Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозділу 10
розділу XX ПКУ.
Так, п. 61
підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що до 01.01.2021 РРО та/або ПРРО не застосовувались платниками
єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями)
незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного
року не перевищує 1 000 000 грн., крім тих, які здійснюють:
► реалізацію
технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію
лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З
01.01.2021 до 01.01.2022 РРО та/або ПРРО не
застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними
особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не
перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно
від обраного виду діяльності, крім
тих, які здійснюють:
► реалізацію
технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію
лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у
сфері охорони здоров’я;
► реалізацію
ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння,
дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Яким чином
перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі в
офлайн?
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2020 платники
мають можливість проводити готівкові розрахунки з використанням
програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Якщо операція
проводиться у режимі офлайн, то у розрахунковому документі (чеку), який
проведено через ПРРО, має обов’язково бути наявна позначка про проведення
розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити
наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після
завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до
фіскального сервера.
Інформація про
фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у
режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних
про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого
зарезервовано фіскальні номери.
Сплату податків
і зборів можливо перевірити онлайн
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перевірити
розрахунки з бюджетом суб’єкти господарювання можуть в Електронному кабінеті
за допомогою меню «Стан
розрахунків з бюджетом», в якому формується Запит про отримання витягу
щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС.
Такий Запит
надсилається він за формою F/J1300204 через меню«Заяви, запити для
отримання інформації» приватної
частини Електронного кабінету.
Відповідь на Запит
платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти
робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи
органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за
формою F/J1400204.
Якщо за
результатами звірки платник виявив надмірно чи помилково сплачені податки, платник
має можливість через Електронний кабінет надіслати заяву про повернення
помилково/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302001. До заяви
треба додати копію платіжного документа, який надсилається як документ
довільного формату (F/J 1360102). Така заява про повернення
сплачених сум грошових зобов’язань подається платником до територіального
органу ДПС за місцем обліку сплаченого грошового зобов’язання.
Обов’язковою
умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування) є подання платником податків заяви про
таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково або надміру
сплаченої суми.
Нагадуємо, робота
у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням
кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого
надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету
здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через
офіційний вебпортал ДПС (www.tax.gov.ua).
У 2020 році
фізичними особами сплачено майже 1,6 млрд грн податку на нерухомість
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на
офіційному вебпорталі за посиланнямhttps://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/450580.html
овідомила наступне.
У 2020 році
власники нерухомості сплатили майже 1,6 млрд грн податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб до місцевих бюджетів.
У 2021 році
податок на нерухомість платники сплачують за 2020 рік за ставками, які були
законодавчо визначені на той період.
Податок
нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у
тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
При цьому пільгові
розміри площі майна, на які не нараховується податок, складають:
► для
квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;
► для житлового
будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;
► для різних типів
об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного
перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового
будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.
Податкове
зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення
по
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя