1. Новини
  2. Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Норми встановлені ч. 11 ст. 9 Закону № 2464.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Запровадження єдиного рахунку для сплати податків
З 1 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Звертаємо увагу, що відмовитися від використання єдиного рахунку можна буде з 1 січня наступного календарного року.
(Пресслужба Державної податкової служби України)

До уваги платників ПДВ!
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (крім випадків, передбачених податковим законодавством). Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п 54.1 ст. 54 ПКУ).
Отже, якщо надані уточнюючі розрахунки до податкової звітності з ПДВ передбачають збільшення податкових зобов’язань, то платники ПДВ мають перерахувати необхідну суму на електронний рахунок. При цьому, суми штрафів визначені при поданні уточнюючого розрахунку у відповідності зі ст. 54 ПКУ сплачують до бюджету з поточного рахунку.

Членські внески, перераховані неприбутковій організації: що з податком на прибуток підприємств?
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені 133.4 ст. 133 ПКУ.
Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Вимоги п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.
Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.
Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
Отже, якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру, членські внески на безповоротній основі, то такий платник зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Податкова знижка: договори на отримання кредиту для придбання (будівництво) житла зобов’язані відповідати певним умовам
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковою знижкою за 2019 рік платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) мають право скористатись до 31 грудня 2020 року включно.
Нормами п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Іпотечний житловий кредит – фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п’ять повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (п.п. 14.1.87 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи положення ПКУ право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники ПДФО, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:
► у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
► до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;
► договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;
► кредит має бути отриманий від банку;
► договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.

До уваги платників, які реалізують пальне!
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 із змінами і доповненнями.
При цьому п. 12 Порядку зазначено, що формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Міністерством фінансів України.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 із змінами та доповненнями затверджено формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Формат), а також форми електронних документів для наповнення Реєстру:
► Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1);
► Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2).
Надсилання довідок до Реєстру здійснюється наступним чином:
● основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово;
● основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою;
● коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом 3 календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації;
● коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу (п. 5 розділу ІІ Формату).

Зміна протягом бюджетного року місцезнаходження: до якого контролюючого органу подається звітність та сплачується єдиний внесок?
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми встановлені п. 4 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
При цьому відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями, після надходження з ЄДР відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці або Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ з приміткою«Зміни, що пов’язані з місцезнаходженням, місцем проживання», до Реєстру страхувальників контролюючим органом до дати спливу одного місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника вноситься запис про переведення на облік такого платника до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Дані про взяття платника на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються до ЄДР у день взяття на облік.
Відомості, які містяться в ЄДР є відкритими і загальнодоступними та надаються у вигляді витягу з ЄДР.
Крім того, дані про взяття на облік в контролюючому органі щоденно оприлюднюються на вебпорталі електронних сервісів Міністерства юстиції України та на офіційному вебпорталі ДПС в електронному сервісі «Електронний кабінет»>«Реєстри»>«Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників».
У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника протягом звітного періоду, рекомендуємо платнику на дату подачі звітності та сплати єдиного внеску перевірити інформацію щодо місця обліку одним із зазначених вище способів.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з гарантійної заміни попередньо ввезених на митну територію України товарів
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Норми встановлені п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Під час ввезення товарів на митну територію України суми ПДВ підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування
(п. 206.1 ст. 206 ПКУ).
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з зокрема:
► придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
► ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Отже, при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, у тому числі у зв’язку з гарантійною заміною попередньо ввезених товарів, платник ПДВ здійснює сплату ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, та на дату такої сплати відносить суми ПДВ до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій незалежно від того, почали такі товари використовуватися в оподатковуваних операціях платника податків чи ні.
Крім того, оскільки при гарантійній заміні неякісний товар повертається продавцю, при цьому кошти покупцю не повертаються, а зараховуються в рахунок постачання (заміни) іншого (аналогічного) товару (тобто набувають статус оплати за інший аналогічний товар), то на дату повернення неякісного товару постачальник повинен скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, складеної за операцією з постачання такого товару, та скласти нову податкову накладну відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПКУ.

Закон України № 1017: застосування РРО та ПРРО з 01.01.2021
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
Нормами п. 296.10 ст. 296 ПКУ визначено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким будуть внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ набирає чинності 01.01.2021.
Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

До уваги платників плати за землю!
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.

З 01 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із законами України від 04 жовтня 2019 року № 190-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 190) та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 01.01.2021 запроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Рахунок буде застосовуватися за бажанням платників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок № 321).
Єдиний рахунок запроваджено для сплати податків і зборів та єдиного внеску і інших платежів, які контролюються органами ДПС.
Відповідно до п. 5 Порядку № 321 Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) на ім’я ДПС відкриє єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Міністерством фінансів України.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2020 № 238 «Про внесення змін до пункту 1.2 розділу І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.07.2020 за № 649/34932 (далі – Наказ № 238) передбачено, що єдиний рахунок, який відкриватиметься Казначейством, належатиме до небюджетних рахунків. Крім того, цей рахунок буде віднесено до рахунків зі спеціальним режимом використання.
Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску буде відкриватися відповідно до розділу V Порядку № 321.
Для того, щоб сплачувати податки, збори та єдиний внесок на єдиний рахунок, платник має повідомити про це контролюючі органи. Якщо ж платник вирішує сплачувати податки, збори та єдиний внесок як і раніше, то такий платник має повідомити органи ДПС про відмову.
Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом окремо.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
Наказ № 238 набере чинності одночасно з набранням чинності Законом № 190, а саме з 01.01.2021.

Уряд спростив умови ведення бізнесу в частині ліцензування
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_sprostiv_umovi_vedennia_biznesu_v_chastini_litsenzuvannia-2624 розміщено наступну інформацію.
Ліцензії на оптову торгівлю підакцизними товарами будуть отримуватись в регіональних підрозділах Державної податкової служби. Відповідні зміни до пункту 6 переліку органів ліцензування затверджено рішенням Уряду 23 грудня.
Безпосередньо нормативним актом передбачено:
● надання територіальним органам ДПС функції ліцензування оптової торгівлі спиртом етиловим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами що використовуються в електронних сигаретах і пальним;
● види господарської діяльності, ліцензування якої здійснюють контролюючі органи, доповнюється діяльністю з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Ця норма набуває чинності з 01 січня 2021 року.
Наразі ліцензії на оптову торгівлю підакцизними товарами отримуються в центральному апараті ДПС. Нові положення надають змогу бізнесу отримувати такі ліцензії в територіальних підрозділах ДПС, що, у свою чергу, суттєво спрощує умови ведення господарської діяльності.

Новорічний святковий вечір для працівників: що з ПДФО?
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Норми встановлені п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником ПДФО, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Водночас, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником ПДФО.
Отже, якщо працедавцем для своїх працівників проводиться вечір, присвячений святкуванню Нового року, то витрати роботодавця на святкування не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.

Сільськогосподарський кооператив може бути неприбутковою організацією за певних умов
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 15.08.2020 набув чинності Закон України від 21 липня 2020 року № 819-IX «Про сільськогосподарську кооперацію» (далі – Закон № 819), введення в дію Закону № 819 відбулось 15.11.2020.
Закон № 819 визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування сільськогосподарської кооперації, особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань.
Нормами ст. 5 Закону № 819 встановлено, що основними видами діяльності сільськогосподарського кооперативу є виробництво, переробка, заготівля, закупівля, зберігання, збут, продаж сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів та інші види сервісного обслуговування членів кооперативу, зокрема надання технологічних, транспортних, меліоративних, ремонтних, будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи, з бухгалтерського обліку і аудиту, науково-консультаційного обслуговування.
Сільськогосподарський кооператив може здійснювати один або декілька видів діяльності.
Сільськогосподарський кооператив може здійснювати діяльність з метою одержання прибутку або без мети одержання прибутку.
Сільськогосподарський кооператив, що здійснює діяльність без мети одержання прибутку, є неприбутковою організацією у разі, якщо його діяльність відповідає сукупності таких ознак:
1) кооператив не здійснює виробництва сільськогосподарської продукції і надає послуги виключно своїм членам;
2) кооператив не набуває права власності на сільськогосподарську продукцію, вироблену, вирощену, відгодовану, виловлену або зібрану (заготовлену) його членами – виробниками сільськогосподарської продукції. При цьому власниками сільськогосподарської продукції, що заготовлюється, переробляється, постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени;
3) кооператив відповідає вимогам, встановленим п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України для неприбуткових організацій.

Торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах з 01.01.2021 здійснюється за наявності відповідних ліцензій
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами, можуть здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності у них ліцензій.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
При цьому ст. 1 Закону № 481 визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Відповідно до ст. 67 розділу IV Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами і доповненнями українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Зокрема, група 24 УКТ ЗЕД «Тютюн і промислові замінники тютюну» не включає такі товари як електронні сигарети та змінні картриджі, рідини для них, кальяни, трубки, гільзи, фільтри, папір, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інші засоби та аксесуари для куріння (паління).
Водночас, тютюнові стіки (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну є тютюновими виробами (відносяться до коду УКТ ЗЕД 2403).
Враховуючи викладене, на сьогодні вимоги, встановлені Законом № 481, щодо ліцензування оптової (роздрібної) торгівлі тютюновими виробами, не застосовуються до продажу електронних сигарет та змінних картриджів, рідини для них, трубок, гільз, фільтрів, паперу, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інших засобів та аксесуарів для куріння (паління).
Оптова (роздрібна) торгівля тютюновими стіками (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну здійснюється за наявності відповідних ліцензій.
Законом України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» до Закону № 481 внесено зміни, зокрема, щодо ліцензування оптової (роздрібної) торгівлі.
З урахуванням внесених до Закону № 481 змін, вимоги ст. 15 Закону № 481 з 01.01.2021 щодо ліцензування будуть застосовуватись і до рідин, які використовуються в електронних сигаретах, тобто роздрібна (оптова) торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, повинна здійснюватися за наявності відповідних ліцензій.

Про ставки екологічного податку
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);
► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).
Також нормами п. 243.4 ст. 243 ПКУ встановлено, що екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Перевірка терміну дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:
1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього в полі:
● «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
● «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
● «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
2. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Про строки, в які надсилається податкова вимога
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Норми встановлені п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Які особи є відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету?
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Норми визначені п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ (п.п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Згідно з п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є: роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; податковий агент з інших доходів, визначених п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ, які є об’єктом оподаткування військовим збором.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеною п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).

Закон України № 786: з 01.01.2021 змінюється порядок ведення обліку доходів і витрат ФОП
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» змінено порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами, зокрема, відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів.
Змінами встановлено, що залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 01 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:
► фізичні особи – підприємці (ФОП) на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Податковий кодекс України (далі – ПКУ) надає можливість вести облік доходів і витрат у паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
► Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. ПКУ визначає, що такі особи мають можливість вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
► ФОП – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, надається право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Ці суб’єкти господарювання будуть мати можливість вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.
► ФОП – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, також надано право вести облік у довільній формі (у паперовому або електронному вигляді) шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Закон № 1072: новації у оподаткуванні єдиним податком
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2», яким підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктами 6 і 7, відповідно до яких :
► до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до статті 4 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 6 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ);
► до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 7 підрозділу 8розділу ХХ ПКУ).

Закон України № 1071: особливості зарахування до страхового стажу періоду, за який сплачено страховий внесок, менший ніж мінімальний
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Закон України від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2», вніс зміни, зокрема до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058).
Так, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 доповнено п. 148, відповідно до якого якщо у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), в осіб, які визначені у пунктах 2 і 3 статті 11 Закону № 1058 та здійснюють економічну діяльність, основний вид якої тимчасово зупинений рішенням Кабінету Міністрів України, внаслідок здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, сума сплачених внесків за відповідний місяць є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей місяць до страхового стажу зараховується як повний місяць за умови здійснення у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен відповідний місяць за формулою:
ТП = Св / В, де:
ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св – сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
В – мінімальний страховий внесок, визначений абзацом першим цього пункту.

Якщо граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем
Нікопольський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.
Норми встановлені п. 201.1 ст. 201 ПКУ.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі – РК) у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків:
► для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
► для ПН/РК з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
► для зведених ПН/РК, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
► для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).
Нормами п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.


Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

06.01.2021 12:35