Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Програмні РРО
мають переваги над класичними
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що застосування
програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) має ряд переваг над
класичним РРО, а саме:
► вільний вибір
для суб’єкта господарювання;
► відсутність
посередників (еквайєра, ЦСО);
► відсутність
експертизи для комерційних програмних РРО;
► пристосовність
для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;
► онлайн
реєстрація в контролюючому органі;
► виключно
електронний документообіг;
► безкоштовність
(програмне рішення ДПС).
Звертаємо увагу,
що інформаційна підтримка платників забезпечується:
◄ офіційним вебпорталом ДПС України – банер
«Програмні РРО» – https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/
◄ Інформаційно-довідковим департаментом ДПС:
● пріоритетність:
1 напрямок;
● режим роботи з
8.00 год. до 20.00 год;
● послуги Кваліфікованого
надавача електронних довірчих послуг у регіонах;
◄ послуги центрів обслуговування платників.
Оскарження
рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості
платника податку
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постановою Кабінету
Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з
питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в
Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджено Порядок зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до п. 6
Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника податку
критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального
рівня.
Комісією
регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку
платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі
виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність
платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ та/або отримання інформації та
копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність
платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та
копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами
електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні
документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та
Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого
Міністерством фінансів України.
Інформацію та
копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає
протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає
відповідне рішення.
За результатами
розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня
приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям
ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному
кабінеті у день його прийняття.
Враховуючи
вищевикладене, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку
платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, такому платнику
необхідно подати документи, керуючись п. 6 Порядку зупинення.
До уваги
платників податку на прибуток!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що доходом юридичної
особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи
дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом
податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені
п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ .
Для платників
податку на прибуток відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом
оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який
визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового
результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій
звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на
різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Облік доходів
підприємства здійснюється відповідно вимог Національного положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15), а
формування витрат – відповідно до Національного положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі –
НП(С)БО 16).
Згідно зі ст. 4
Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» одним з основних принципів ведення
бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип
нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в
бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно
від дати надходження або сплати грошових коштів.
Доходи та витрати
платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані
послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано
попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при
визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами
бухгалтерського обліку.
Юрособа , яка
має пільгу зі сплати за землю, у разі надання в оренду земельних ділянок
сплачує земельний податок
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що органи місцевого
самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, який
сплачується на відповідній території.
Норми визначені п.
284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо платники
земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду
земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні
ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на
загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284
ПКУ).
Ця норма не
поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин)
в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним,
загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел
фінансування.
У разі надання в
оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд)
або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються
в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з
дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).
Отже, юридичні
особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду
земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за
площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення
договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди
будівель, споруд (їх частин).
Перелік
податкових агентів при справлянні туристичного збору визначений ПКУ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік податкових
агентів при справлянні туристичного збору визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст.
268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з
рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної
громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування
територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими
агентами:
а) юридичними
особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних
осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами –
підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях
проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б)
квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з
метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п.
«б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві
власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними
особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою
об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та
перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах
договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових
агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному
вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної
громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування
територій громад.
ПРРО – комфорт
у оформленні розрахункових операцій
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.01.2021
розшириться коло платників, які зобов’язані використовувати реєстратори
розрахункових операцій (далі – РРО) або програмні РРО (ПРРО).
Слід зазначити, що
можливості ПРРО при цьому мають переваги над класичними РРО, а саме:
► можливість
підключення до РРО вагів;
► сканування
штрих-коду для отримання ціни товару з бази;
► сканування
штрих-коду для отримання ціни товару з бази;
► сканування
штрих-коду для отримання ціни товару з бази даних;
► можливість вести
облік товарів;
► можливість
фіксування дати, часу та деталей розрахункової операції;
► можливість
формування звітності за любий період;
► фіксація форми
оплати;
► можливість
підрахунку будь-яких податків та знижок.
Для переходу на
спрощену систему оподаткування з І кварталу 2021 року, необхідно подати заяву
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрання або переходу
на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого
органу за місцем податкової адреси заяву.
Норми встановлені
п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Заява подається за
вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких
способів:
1) особисто
платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається
поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами
електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України
від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний
документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року №
2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;
4) державному
реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або
державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або
відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом
України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних
осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та
доповненнями.
Підпунктом 298.1.2
п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку
фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася
державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування
та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються
платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у
якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в
установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які
протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної
системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої
групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються
платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п.
298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших
податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на
спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не
пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему
оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на
спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці
першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо
протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему
оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.
291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви
додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з
дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування,
обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.
Нагадуємо, що для
переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2021 року платникам
необхідно подати заяву не пізніше 16 грудня 2020 року.
Доходи на
користь працівника не нараховувались та не виплачувались: чи вказуються
відомості про таку особу в формі № 1ДФ?
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особи, які відповідно до
Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів,
зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу,
податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь
платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також суми
утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів
платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших
форм звітності з зазначених питань не допускається.
Норми встановлені
п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Отже, податковий
агент при заповненні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ не вказує відомості по
найманим працівникам, якщо протягом звітного податкового періоду на користь
таких працівників не нараховувався та не виплачувався дохід.
Особливості
подання фінансової звітності платниками податку на прибуток у разі зміни в
середині року спрощеної систему оподаткування на загальну
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковим (звітним)
періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.
Норми встановлені
п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим
(звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний
квартал (крім податкового періоду
для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст.
202 ПКУ).
Податковими
(звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків,
передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три
квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим
підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня
податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем
податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
З урахуванням
положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які
переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок
на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний)
період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну
систему та закінчується 31 грудня такого року.
Отже, у разі
переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині
року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток
підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від
20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), за податковий
(звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему
оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Оскільки об’єкт
оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової
звітності підприємства, то такому платнику податку разом з Декларацією
необхідно подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі
оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Прийнято
постанову про виплату соціальної допомоги на дітей фізичним особам —
підприємцям
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінетом Міністрів України
прийнято постанову від 25 листопада 2020 року № 1171 «Деякі питання виплати
соціальної допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям» (далі – Постанова №
1171).
Постановою № 1171,
зокрема встановлено, що:
► особам, які у
травні – серпні 2020 р. отримали допомогу на дітей фізичним особам –
підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та
другої групи платників єдиного податку (далі – допомога на дітей), виплату
такої допомоги буде здійснено у грудні 2020 р. за листопад і грудень 2020 р.
без подання нової заяви та необхідних документів;
► допомога на
дітей особам, які звертаються за її призначенням вперше із заявою та
необхідними документами, що повинні бути подані до 15 грудня 2020 р.,
призначається і виплачується у листопаді та грудні 2020 р. відповідно до
Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям, які обрали
спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників
єдиного податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22
квітня 2020 р. № 329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми».
Постанова № 1171
набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 листопада 2020
року.
Постанову № 1171
розміщено на урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади
України» за посиланням
Закон України №
466: зміни у процедурі реєстрації платником ПДВ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрав
чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків,
усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами
(далі – Закон № 466).
Закон № 466 вніс
зміни, зокрема до пунктів 183.7 та 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) щодо реєстрації платників ПДВ.
Так, скорочено
строк подачі заяви про добровільну реєстрацію: заява подається за 10 календарних
днів до початку податкового періоду замість 20, як було до 23 травня 2020 року.
Згідно з п. 183.7
ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до
контролюючого органу виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі
з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний
документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Разом з тим
суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання
добровільно зареєструватися як платники ПДВ під час державної реєстрації
створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця.
У цьому разі відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів
у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних
осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». У реєстраційній
заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.
Щодо таких заяв
або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами
розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок
та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих до
контролюючого органу безпосередньо.
Перереєстрація у
зв’язку із зміною найменування (крім
перетворення) прізвища, імені
та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі –
ЄДР), здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей з ЄДР, тобто без
подання заяви платником ПДВ (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).
Перереєстрація,
яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви
платника ПДВ. Якщо такий платник, утворений шляхом перетворення, не подав у
встановлений строк заяви для перереєстрації, його реєстрація платником ПДВ
анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ.
Для юросіб і
для ФОП, зареєстрованих платниками ПДВ, передбачено загальний порядок
формування податкового кредиту з ПДВ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до податкового
кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з
придбання або виготовлення товарів та послуг.
Норми встановлені
п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Датою віднесення
сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше
або дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату
товарів/послуг, або дата отримання платником ПДВ товарів/послуг (п. 198.2 ст.
198 ПКУ).
Згідно з п. 201.10
ст. 201 ПКУ податкова накладна (далі – ПН), складена та зареєстрована в Єдиному
реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником ПДВ, який здійснює
операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг
підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.
198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання
виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ,
та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і
зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену
ПН за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ
(для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01
липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми
ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі
товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або
починають використовуватися:
а) в операціях, що
не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення
операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване
за межами митної території України;
б) в операціях,
звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX
ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій,
передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операцій, передбачених п.
197.11 ст. 197 ПКУ);
в) в операціях, що
здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ, у тому числі передача
для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до
складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що
не є господарською діяльністю платника ПДВ(крім випадків, передбачених п.
189.9 ст. 189 ПКУ).
Пунктом 198.6 ст.
198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ,
сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не
підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/розрахунками коригування до таких
податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими,
додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми
податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими
документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Згідно з п. 198.3
ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи
такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних
операціях у межах провадження господарської діяльності платника ПДВ протягом
звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ
оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, як для
юридичних осіб так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ,
передбачено загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ, підставою
для якого є ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює
операції з постачання товарів/послуг.
У разі, якщо
фізична особа – підприємець (ФОП) – платник ПДВ здійснює вантажні перевезення,
то при придбанні паливно-мастильних матеріалів та отриманні послуг з ремонту
вантажного автомобіля, який оформлено на дану фізичну особу або який не є його
власністю, така ФОП формує податковий кредит на підставі ПН, складеної та
зареєстрованої в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання
товарів/послуг.
При цьому у разі
подальшого використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях
такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та не пізніше
останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в
терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН.
InfoTAX
доповнено новими режимами та сервісами
Новий режим «СЕА
РПСЕ» надає користувачам-платникам акцизного податку актуальну інформацію щодо:
- суми податку, на
яку платник податку має право зареєструвати акцизні накладні по кожному складу
та виду пального в Єдиному реєстрі реалізації пального та спирту етилового;
- суми залишку на
Казначейскому рахунку.
Режим «СЕА ПДВ»
доповнено інформацією про суми податку, сплаченого платником при ввезенні
товарів на митну територію України.
На сьогодні
InfoTAX надає близько 20 сервісів, до яких під’єдналося понад 7 тис.
користувачів.
Пропозиції та
відгуки щодо роботи InfoTAX можна
надіслати на адресу infozvit@tax.gov.ua.
ФОП, яка планує
одночасно провадити незалежну професійну діяльність, необхідно подати заяву за
формою № 1-ЄСВ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний
внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять
незалежну професійну діяльність.
Норми встановлені
ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із
змінами та доповненнями.
Взяття на облік в
контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ
Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).
Згідно з пп. 1 та
2 розділом ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять
незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на
облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка
подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної
професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання
документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної
професійної діяльності.
У разі зміни даних
про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. №
1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії
документів, що зазнали змін (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Відповідно до п. 7
розділу ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та
провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в
контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження
незалежної професійної діяльності.
Така ознака
встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання
заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що
підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної
діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи
реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або
заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку
обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Змінено форму
декларації з податку на прибуток підприємств
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством
фінансів України наказом від 29.10.2020 № 649 (зареєстровано в Мін'юсті від
18.11. 2020 р. за №1143/35426) (далі – Наказ № 649) внесено зміни до форми
Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).
У Декларації
з’явилися позиції, які надають можливість її подання:
► юридичним та
фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування,
фізичним особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є
платниками податку на прибуток у разі виплати доходів (прибутків) нерезиденту з
джерелом їх походження з України;
► іноземним
компаніям;
► юридичним
особам, які здійснюють управління активами щодо діяльності інститутів спільного
інвестування, утвореними без статусу юрособи, активами яких управляють такі
особи.
Крім того, викладено
у новій редакції деякі додатки Декларації:
● додаток ПН до
рядка 23 ПН Декларації;
● додаток РІ до
рядка 03 РІ Декларації;
● додаток АМ до
рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Декларацію
доповнено додатками, в яких відображається інформація про контрольовані
іноземні компанії та розрахунком податку на прибуток контрольованої іноземної
компанії (КІК):
● додаток КІК до
рядка 06.1 КІК декларації;
● додаток КІК-К до
рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;
● додаток КІК-ТЦ
до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації;
● додаток КІК-ЦП
до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до
рядка 06.1 КІК Декларації.
Зміни відбулися і
у додатку ЗП до рядка 16 ЗП; додатку ВП до рядків 26 – 29, 31 – 33, 35; додатку
ПП Декларації.
Наказ № 649 набрав
чинності з дня його офіційного опублікування, а саме 01.12.2020 (опубліковано в
бюлетені «Офіційний вісник України» № 94 від 01.12.2020).
Реалізація
складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, здійснюється з
обов’язковим застосуванням РРО
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи –
підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі здійснення
реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному
ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, зобов’язані проводити
розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Перелік груп
технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту
(обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів
розрахункових операцій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16
березня 2017 року № 231.
До таких товарів
належать, наприклад витяжки, кондиціонери, холодильники, морозильні камери,
посудомийні машини (електричні), швейні машини, оверлоки, перфоратори,
геймпади, джойстики, CD-плеєри, ігрові приставки тощо.
Звертаємо увагу,
що з 01.08.2020 ФОП мають можливість застосовувати програмні РРО, які значно
спрощують ведення підприємницької діяльності, а саме у разі застосування
програмного РРО:
► робота з касою
ведеться на смартфоні, планшеті або комп’ютері;
► не потрібно
платити за обслуговування у разі використання програмного рішення від ДПС;
► невелика ціна –
програмні РРО одні з найдешевших касових апаратів;
► відбувається
миттєва фіскалізація;
► автоматичне
закриття каси та формування x- звіту та z-звіту;
► відправка
покупцям чеків на email або смс.
Для переважної
більшості цінними є час та зусилля, які витрачаються для досягнення необхідного
результату. Використання програмних РРО збереже Ваш час, допоможе зекономити
кошти, зробить Ваш бізнес більш інноваційним!
Виправлення
помилки в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що
відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2
розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану
вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №
21 із змінами, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням
строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому
числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у
раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50
ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової
декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином,
виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку
податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно
шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників
попереднього уточнюючого розрахунку.
До уваги
самозайнятих осіб – платників єдиного внеску!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підлягають списанню за
заявою платника та у порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010
року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон №
2464), несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей,
визначених п. 5 розділу I Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX
«Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації
за колом платників» (далі – Закон № 592), суми недоїмки, нараховані платникам
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –
єдиний внесок), зазначеним у п.п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які
обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4
Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також
штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками
не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком
на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03
червня 2020 року:
а) фізичними
особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали
спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем
знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну
реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу –
звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01
січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником
виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять
незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем
обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності
відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня
2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником
виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Норми визначені п.
5 розділу I Закону № 592.
Враховуючи
вищевикладене, самозайняті особи, які виконали вищезазначені умови до
закінчення 90 календарних днів з 03 червня 2020 року, мають право на списання
несплачених сум недоїмки, штрафних санкцій та пені.
Про термін, в
який видається ліцензія на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів
guru.ua
Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя
07.12.2020 15:54