Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Перереєстрація
автомобіля в інший адміністративний район протягом року: чи потрібно уточнювати
дані з транспортного податку?
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до
пункту 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку
автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі
автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших
прирівняних до них транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, зі змінами та доповненнями,
перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема у разі зміни
місцезнаходження або найменування власників – юридичних осіб, місця проживання
або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних
засобів.
Згідно з п.п.
267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники
транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму транспортного
податку (податок) станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього
ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування
декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з
розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податок
сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до
відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.
267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи норми
п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний
район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного
податку у іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну
декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником
податку – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова». Якщо така
перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання
декларації (після 20 лютого звітного року), платником податку – юридичною
особою подається декларація з типом«Уточнююча».
Відповідно такий
платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем
обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля,
декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п.
267.6.4 п. 267.6. ст. 267 ПКУ.
У разі
закінчення терміну дії ліцензії на оптову торгівлю алкоголем, необхідно
придбати нову ліцензію для реалізації залишків оптової партії алкогольних
напоїв
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що імпорт і оптова
торгівля алкогольними напоями здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм
власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Норми встановлені
ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями
(далі – Закон № 481)
Роздрібна торгівля
алкогольними напоями (крім столових вин)може здійснюватися суб’єктами
господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють
через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому
числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Порядок видачі
ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями
визначений ст. 15 Закону № 481.
Для реалізації
залишків алкогольних напоїв після закінчення терміну дії ліцензії на право
оптової торгівлі алкогольними напоями суб’єктам господарювання необхідно
придбавати ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями на наступний
термін або ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями для
реалізації алкогольної продукції кінцевому споживачу в межах терміну
придатності.
Порядок
врахування у реєстраційній сумі сум ПДВ за податковими накладними, які
несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.
2001. 3 ст. 2001 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) показник SПеревищ є складовою формули, за якою
обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в
Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або
розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).
SПеревищ – загальна сума перевищення податкових
зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з
урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься
в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до
таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця
між:
● сумами
податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання
послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію
України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими
платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих
розрахунків до них, та
● сумами ПДВ,
зазначеними платником ПДВ в податкових накладних, що складені за такими
операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а
також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання
яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них,
зареєстрованих у ЄРПН.
Показник SПеревищ розраховується Державною податковою
службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при
обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується
реєстраційна сума такого платника.
Отже, якщо платник
ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні та відповідно не
зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких податкових накладних,
то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій
задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у податкових
накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується
на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, своєчасно не зареєстрованих в
ЄРПН.
Після реєстрації
таких податкових накладних в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ
автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було
складено таку податкову накладну, та розрахункової суми(SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у
таких податкових накладних.
Внесено зміни
до переліків товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ на час дії
карантину
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 17.11.2020 набрала
чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1112
«Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів
України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1112).
Постановою № 1112
передбачено розширення Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів,
медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання
заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та
ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на
митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території
України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі –
Перелік № 224) та Переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення
заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та
ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України (далі –
Перелік № 225), затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20
березня 2020 року відповідно № 224 і 225.
Так, розділ «Системи постачання медичних
газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню
і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої
респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224 та«Системи
постачання медичних газів» Переліку
№ 225 доповнюється новою позицією «7311
00 Ємності для стиснених або скраплених газів»
Отже, з 17.11.2020
операції з постачання цих товарів на території України, а також ввезення їх у
режимі імпорту звільняються від оподаткування ПДВ на час дії карантину.
Постанова № 1112
опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 17.11.2020 № 223.
В
спеціалізоване клієнтськє програмне забезпечення внесено зміни
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
внесено зміни (версія 1.28.21.0) (станом на 16.11.2020) до спеціалізованого
клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до
«Єдиного вікна подання електронної звітності».
Перелік
змін та доповнень (версія 1.28.21.0) (станом на 16.11.2020):
Нові версії
документів:
З метою приведення
інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС з формування, приймання та обробки
документів засобами телекомунікаційного зв’язку у відповідність до положень
Податкового кодексу України додано:
F/J
1491402 – Повідомлення про припинення електронного
документообігу.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Законодавством
не встановлено вимог щодо наявності в реєстраційних даних платника певних КВЕД
для отримання ліцензії на зберігання пального
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок видачі та
анулювання ліцензій, зокрема, на зберігання пального врегульовано нормами
Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон
№ 481).
Ліцензія на
зберігання пального видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі
іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне
представництво), до якої, зокрема, додається документ, що підтверджує внесення
річної плати за ліцензію.
У заяві
зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт
господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через
своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію
(зокрема, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Класифікація видів
економічної діяльності (далі – КВЕД) затверджена наказом Держспоживстандарту
України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).
Відповідно до
розділу 1 Наказу № 457 КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування
економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для
підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків.
Будь-яке
використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних)
здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та
належно пояснюючи таке використання.
Відповідно до
частини першої ст. 19 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №
436-IV зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право без
обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить
законодавству.
Водночас, види
економічної діяльності на основі КВЕД є обов’язковими для:
► зазначення їх у
заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування у разі обрання
суб’єктом господарювання першої-третьої групи платника єдиного податку (п.п. 5
п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України);
► визначення класу
професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (п. 3 Порядку
визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної
діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого
2012 року № 237) тощо.
При цьому, Законом
№ 481 не встановлені вимоги щодо наявності в реєстраційних даних суб’єкта
господарювання певних КВЕД для отримання ліцензії на зберігання пального.
До уваги
платників податку на прибуток підприємств!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на період до 31
грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на
прибуток підприємств (податок), у яких річний дохід, визначений за правилами
бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох
мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду
заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником
податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати,
розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в
установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких
протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх
періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг
доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у
яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила
від п’яти до 20 осіб;
в) які були
зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку
в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг
виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох
мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти
до 50 осіб.
При цьому, якщо
платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ
«Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у будь-якому
звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності
або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає
критеріям, зазначеним у п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі платники
податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді,
за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Норми встановлені
п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
Одночасно, платник
податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за
умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності,
визначених п.п. 2 п. 44 підрозділ 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування
ставки податку нуль відсотків заборонено.
Таким чином, якщо
платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у
будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу,
середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з
яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі
платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному
періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Частка будівлі
(споруди) сільськогосподарського товаровиробника здається в оренду:
оподаткування податком на нерухомість
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування
податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової
та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми визначені
п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до
п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди
сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені
до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного
господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК
018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг,
позичку.
Таким чином,
сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні
ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка
перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі
сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код
1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах
оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.
Закон України №
466: розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну
частку прирівнюється до податкової декларації
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом
України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних
та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, чітко
визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на
державну частку прирівнюється до податкової декларації. Цю звітність до
контролюючих органів подають:
► державні
унітарні підприємства та їх об’єднання, визначені ст. 111 Закону України «Про управління
об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185 (далі – Закон №
185);
► господарські
організації, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначені
ст. 11 Закону № 185, а саме:
• державні керуючі
холдингові компанії;
• господарські
товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;
• господарські
товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних
капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100
відсотків та інші) (п.п. «в» пункту 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 в
редакції Закону України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до
деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення
технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавства» (далі –
Закон № 465)).
Обов’язковим
додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на
державну частку та його невід’ємною частиною є фінансова звітність відповідного
платника.
Вищезазначені
зміни, внесені до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України набрали чинності з
23.05.2020, зміни до п.п. «в» п. 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 набрали
чинності 27.02.2020.
До уваги
платників єдиного внеску!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо база
нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
(далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиний внесок
розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Умовою
застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових
відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів
звітного місяця.
Норми встановлені
частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із
змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1
частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників,
зазначених у п. 1 (крім
абзацу сьомого) частини 1
ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної
плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату,
інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі,
що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до
Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці
працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці
та соціальної політики України від 29.01.2003 № 23, премія – це основний вид
додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується
працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за
показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.
Згідно з п. 2.2
розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом
Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 виробничими є премії, пов’язані з
виконанням виробничих завдань і функцій.
Виробничі премії,
виплачують за фактично відпрацьований час.
У разі, якщо
найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та
пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років, виплачені виробничі
премії в розмірі меншому мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску
розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки
єдиного внеску.
Про сплату
земельного податку юрособою – власником нежилого приміщення у багатоквартирному
жилому будинку
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.72
п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок
справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також
постійних та землекористувачів.
Плату за землю
сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності
або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Право власності на
земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної
ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав (статті 125, 126
Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)).
При переході права
власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких
розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової
території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права
власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Власник нежилого
приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету
податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням
пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права
власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Земельні ділянки,
на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території
державної або комунальної власності надаються у постійне користування
підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим,
земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові
території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та
нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне
користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ).
Враховуючи
вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову
декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на
будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права
власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі,
споруди (їх частини).
Джерело
забруднення знаходиться в одному районі міста, а платник - на податковому
обліку в іншому районі міста: куди подається декларація екологічного податку?
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники екологічного
податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними
джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення
протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи
на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку,
передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх
протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем
податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок
протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку
подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел,
спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.
Норми встановлені
п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ.
Водночас, п.п.
250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник екологічного
податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий
платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку (далі –
Декларація) за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або
розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для
розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код
згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України
(КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку
(міської ради).
Якщо місце подання
податкових Декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку
підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької
діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне
водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке
підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької
діяльності перебуває на обліку, то подаються протягом 40 календарних днів, що
настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії
відповідних податкових Декларацій (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).
Отже, якщо суб’єкт
господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в
одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для
розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт
господарювання може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде
подаватися податкова Декларація за викиди стаціонарним джерелом забруднення або
розміщення відходів:
► або за місцем
розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця
для розміщення відходів;
► або за місцем
свого перебування на податковому обліку.
При цьому, якщо
Декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то
таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за
його місцем перебування на податковому обліку.
Закон України №
466 змінив правила оподаткування ПДФО операцій з продажу рухомого майна
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від
16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, внесено зміни до
порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з
продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна.
Так, п. 173.2 ст.
173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що як виняток із
положень п. 173.1 т. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником від продажу (обміну)
протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді
легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає
оподаткуванню.
Дохід, отриманий
платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року
другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла,
та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 %.
Дохід, отриманий
платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року
третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля
та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає
оподаткуванню за ставкою 18 %.
Отже, дохід,
отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом
звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується
ПДФО, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується ПДФО за
ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного)
автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 18 %.
Крім того, дохід,
отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року
першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою ПДФО 5%.
Платником ПДВ є
особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на обліку в
контролюючих органах повинні перебувати договори правління майном (крім договорів щодо операцій,
визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ)) без створення юридичних осіб, на які
поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за
такими договорами, визначені ПКУ.
Норми встановлені
п. 64.6 ст. 64 ПКУ.
Згідно з п.п. 5 п.
180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування ПДВ платником ПДВ є особа –
управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських
операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за
договорами управління майном.
Для цілей
оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної
господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються
до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Норми п.п. 5 п.
180.1 ст. 180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють
управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського
управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю,
створених відповідно до закону.
Взяття на облік
договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік
управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та
внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Процедури взяття
на облік у контролюючих органах договорів управління майном та процедури
реєстрації їх платниками ПДВ визначені Порядком обліку платників податків і
зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №
1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), та Положенням про реєстрацію платників
податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України
від 14.11.2014 № 1130 із змінами (далі – Положення № 1130).
Підставою для
взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом
рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання відповідного
пакету документів (п. 3.5 розділу III Порядку № 1588).
Управитель майна
подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ до
контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за ф. № 1-ОПП, копію
договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути
нотаріально посвідченим) (п. 4.7 розділу IV Порядку № 1588).
Документи
повертаються контролюючим органом управителю майна, якщо до заяви за ф. № 1-ОПП
не буде додано реєстраційну заяву платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ або за
результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган
відмовить у реєстрації договору як платника ПДВ (п. 4.11 розділу IV Порядку №
1588).
Управителю майна
при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний
реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для
сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором
окремо від власної діяльності. Цей номер є також індивідуальним податковим
номером платника ПДВ для особи – управителя майна.
Для осіб,
відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під чає виконання
декількох договорів управління майном, реєстрація платником ПДВ здійснюється
щодо кожного із зазначених договорів (абзац другий п.п. 3 п. 1.6 розділу І
Положення № 1130).
Згідно з п. 181.1
ст. 181 ПКУ особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому
органі у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання
товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому
числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована
(сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно
перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ).
Якщо особа, яка
відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги
оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною
статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ,
така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст.
182 ПКУ).
Виходячи із
зазначеного, платником ПДВ в обов’язковому порядку має бути зареєстрована особа
– управитель майна для ведення окремого податкового обліку ПДВ щодо
господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в
управління за договорами управління майном (крім
договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п.
180.1 ст. 180 ПКУ), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій
(пов’язаних з використанням майна) з постачання товарів/послуг, що підлягають
оподаткуванню згідно з розділу V ПКУ, у тому числі з використанням локальної
або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом
останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без
урахування ПДВ).
При виплаті
доходу нерезиденту неприбутковою організацією така організація зобов’язана
утримати податок з доходів нерезидента
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що резидент, у тому числі
фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну
діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа
підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент,
який провадить господарську діяльність через постійне представництво на
території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним
особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України,
отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться
в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п.
141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в
розмірі 15 відсотків (крім
доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 -–141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141
ПКУ) їх суми та за їх
рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не
передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції
осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього
абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх
постійні представництва на території України.
Норми встановлені
п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Якщо міжнародним
договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України,
встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила
міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).
Порядок
застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного
оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування
доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103
ПКУ.
Відповідальність
за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку,
зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників
податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).
Таким чином, при
виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову
організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента,
який перераховується до бюджету.
Згідно з абзацом
дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації,
визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів
(прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом
Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну
фінансову звітність.
Разом зі Звітом
неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи
нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток
підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від
20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Слід звернути
увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума
сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та
таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими
отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН
Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не
подають.
До уваги
платників – власників нерухомості!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками податку на
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у
тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової
нерухомості.
Норми визначені
п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування
об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які
перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на
підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно
надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на
підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема
документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п.
266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової
нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб,
обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного
окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право
власності на такий об’єкт.
Щодо
новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості
декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів
з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується
починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п.
266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Тобто, податок на
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та
нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності
фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного
реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової
нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб,
обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного
окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право
власності на такий об’єкт.
Законодавством
не передбачено обов’язку розміщення в місці торгівлі оригіналу ліцензії на
право роздрібної торгівлі пальним
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 15
Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями роздрібна
торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому
числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані
постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за
наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Після
видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної
торгівлі пальним або на зберіга
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя