1. Новини
  2. Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

 

Операція з оприбуткування надлишків ТМЦ не є об’єктом оподаткування ПДВ

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 185.1 ст.185 ПКУ.

Пунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Оскільки операція по оприбуткуванню надлишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), не відповідає визначенню терміну «постачання товарів», то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Про одиниці виміру у Звіті за формою № 1-ОА

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що форма Звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт за формою № 1-ОА) та Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 зі змінами та доповненнями.

Пунктом 1 розділу І Порядку встановлено, що Звіт за формою № 1-ОА подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДПС за основним місцем обліку в електронній формі.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту за формою № 1-ОА є декалітри (дал).

Звіт за формою № 1-ОА складається з трьох розділів. У графах 3 – 13 розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» і у графі 5 розділу II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» та розділу ІІІ «Перелік контрагентів, яким здійснювалася реалізація алкогольних напоїв» Звіт за формою № 1-ОА має формат даних до 3 знаків включно після коми.

 

У разі передачі в оренду нерухомості разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного року подається Повідомлення за ф. № 20 - ОПП

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Норми встановлені п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає Повідомлення за ф. № 20-ОПП і відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє заявою контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у Повідомленні за ф. 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

 

ПКУ визначені види операцій, які є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Норми встановлені п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

 

Протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Норми встановлені п. 57.3 ст. 57 ПКУ.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

 

Якщо податковий агент утримав, але не сплатив ПДФО до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною другою ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 встановлено, що поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.

Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), які підлягають поверненню платнику ПДФО з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету ПДФО, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не сплатив ПДФО до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

 

Закон України № 466: зміна строків прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що серед основних новацій, запроваджених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, у частині адміністрування місцевих податків, – редагування п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України та зміни строків прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.

Так, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

Контролюючі органи не пізніше 25 серпня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та/або зборів на відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

► про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

► про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Звітність в розрізі платників податків – юридичних осіб надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом  20 днів з моменту отримання ним запиту.

Порядок надання звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.

Орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Порядок обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель

 

Платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем товарів/послуг

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ПДВ належить до загальнодержавних податків і зборів.

Норми визначені ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПДВ – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ (п.п.14.1.178 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Отже, ПДВ – це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів/послуг на митній території України, та відповідно до ПКУ платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів/послуг.

Тобто оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг незалежно від того, хто їх споживає (держава за рахунок бюджету, підприємство за рахунок прибутку, населення за рахунок власних коштів), яким способом вони виготовлені або придбані, фінансово-господарських результатів діяльності і має бути рівно напруженим для всіх платників податку, а підприємства (організації) – продавці уповноважені здійснювати утримання та внесення до бюджету ПДВ, сплаченого кожним наступним споживачем.

Нормами ПКУ встановлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому і оподаткування таких операцій здійснюється не з урахуванням категорії споживачів, а залежно від наявності чи відсутності встановленої ПКУ пільги з оподаткування операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг.

При цьому поняття «постачання послуг» та «постачання товарів» визначені відповідно у п.п. 14.1.185 та п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

 

Фізична особа – користувач радіочастотного ресурсу не є суб’єктом господарювання: що з рентною платою?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами. Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 41 до Декларації (далі – Додаток 41).

У полі 2 Декларації та рядку 2 Додатку 41, зокрема, зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи або серія та номер паспорта – фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Отже, фізична особа – користувач радіочастотного ресурсу, яка не є суб’єктом господарювання, щомісяця подає Декларацію разом з Додатком 41 до органу ДПС за своєю податковою адресою (місцем проживання) та сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України.

При цьому згідно з п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платник рентної плати подає копію ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою у місячний строк після їх видачі.

 

Підрозділ нерезидента – не платник податку на прибуток прийняв рішення про здійснення господарської діяльності: дії такого платника

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації, що не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але відповідно до ПКУ зобов’язаний сплачувати податки і збори, для взяття на облік подає до контролюючого органу документи, визначені п.п. 4.2 та 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

При цьому взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток підприємств у порядку, визначеному розділом V Порядку, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

Відповідно до п.п. 1 п. 3.4 розділу III Порядку відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток підприємств) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділу V Порядку.

Відокремлений підрозділ нерезидента, який обліковується в контролюючому органі як не платник податку на прибуток, та прийняв рішення про провадження господарської діяльності через постійне представництво подає до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РПП в порядку, визначеному розділу V Порядку.

 

Зовнішні сумісники не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників та облікової кількості штатних працівників

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28 вересня 2005 року № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» із змінами (далі – Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно п. 2.1 розділу 2 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (п.п. 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції).

Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (п.п. 2.6.1 п. 2.6 розділу 2 Інструкції), тобто зовнішні сумісники.

Згідно п.п. 3.2.2 п. 3.2 розділу 3 Інструкції при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 розділу 2 Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п.п. 2.5.8 – 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

Отже, зовнішні сумісники не включаються, як до середньооблікової кількості штатних працівників, так і до облікової кількості штатних працівників.

 

Створюєте нові робочі місця – маєте право на компенсацію єдиного внеску!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома роботодавців, що вони мають право на повернення частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку із створенням нового робочого місця.

Така компенсація передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Порядок № 153).

Так, відповідно до Порядку № 153 право на вказану компенсацію мають суб’єкти господарювання – роботодавці, які починаючи з 2013 року:

► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених цим пунктом, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Для підтвердження фактів відсутності зменшення штатної чисельності працівників і фонду оплати праці середньооблікова кількість штатних працівників і розмір фонду оплати праці за місяць, у якому перевіряються такі факти, порівнюються із середнім значенням середньооблікової кількості штатних працівників та середнім значенням фонду оплати праці за 12 місяців, що передують місяцю перевірки показників, відповідно.

Дія Порядку № 153 не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами.

 

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків – у новій редакції!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Міністерством фінансів України наказом від 07.09.2020 № 548 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.10.2020 за № 1064/35347) (далі – Наказ № 548) затверджено нову редакцію Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі – Порядок).

Порядок приводиться у відповідність до змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами до п. 77.2 та 77.4 Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальних планових перевірок.

Річний план-графік оприлюднюватиметься на офіційному вебсайті ДПС України до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлюватися річний план-графік буде у разі його коригування.

Внесення змін до плану-графіка перевірок на поточний рік допускається тепер не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року, крім:

► випадків, коли зміни пов’язані зі змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка,

► та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших, ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:

◄ не раніше ніж 01 липня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка на поточний рік у першому кварталі такого року;

◄ не раніше ніж 01 жовтня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПСУ до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Наказ № 548 опубліковано у бюлетені «Офіційному вісник України» від 13.11.2020 № 89 і він набрав чинності також 13.11.2020.

 

Порядок переходу на першу – третю групи платників єдиного податку

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

 

Статус продавця – платника ПДВ анульовано: чи можна подати підтверджуючі копії документів та письмові пояснення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у випадках визначених у вказаному пункті.

Пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520) визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п. 6 Порядку № 520).

Крім того, згідно п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, скарга подається платником ПДВ у строки, визначені ст. 56 ПКУ, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Водночас, п. 2001.8 ст. 2001 ПКУ після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

 

Податкова знижка: які заклади освіти відносяться до вітчизняних закладів?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

► від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями;

► від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту» із змінами та доповненнями;

► від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»;

► від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями;

► від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

 

ПКУ визначені земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не сплачується податок за:

- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

23.11.2020 16:40