Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Податкова
знижка за витратами на надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню
коронавірусної хвороби (COVID-19)
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого
управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до
податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за
наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.
164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або
вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або
благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та
внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких
коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального
оподатковуваного доходу такого звітного року.
Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників
податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і
поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020,
внесено зміни, зокрема, до п. 11 підрозділу 1 розділу XX «Інші перехідні
положення» ПКУ, згідно з якими за
результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку
відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів
для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків,
медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для
скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних
виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для
лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних
матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо,
засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що
визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані
(передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або
центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які
реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя
населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії
ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі,
уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або
закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або
структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що
запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на
всій території України з метою запобігання поширенню на території України
коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному
обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Нагадуємо, що платники скористатись правом на податкову знижку за
результатами 2019 року можуть до кінця поточного року. Для цього таким
платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по
31 грудня 2020 року включно.
Внесено зміни
до переліку товарів, операції з ввезення (постачання) яких на митну територію
України звільняються від оподаткування ПДВ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 31.10.2020 набрала
чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1033
«Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів
України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1033)
Постановою № 1033
внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних
виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів,
спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію
спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19,
спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну
територію України та/або операції з постачання яких на митній території України
звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, та
переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів,
спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію
спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19,
спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 225 «Деякі
питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів,
спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію
спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19,
спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України».
Постанова № 1033
опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 31.10.2020 № 212 та
розміщена на Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади
України» за посиланням
Змінено порядок
електронного адміністрування ПДВ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Кабінет Міністрів
України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1024 (далі – Постанова 3 1024)
вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість
(далі – Порядок).
Порядок зокрема
доповнено нормами, відповідно до яких ДПС протягом трьох робочих днів, що
настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників ПДВ змін
щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням
контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює
перерахунок суми (∑ Накл) такого платника за звітний (податковий) період, у
якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок
здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми (∑ Накл) окремо за кожним її
показником.
При цьому
перерахунок суми (∑ Накл) такого платника не здійснюється контролюючим органом
у разі, коли:
► на момент
скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему
оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ;
► повторна
реєстрація (наступна за відміненою) платником ПДВ такої особи є анульованою з
підстав, передбачених п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі –
ПКУ).
Також відповідно
до оновленого п. 9 цього Порядку, який передбачає, що під час розрахунку
показника (∑ ПопРах) також враховується сума коштів:
◄ вилучених
контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення
податкового боргу з податку за задекларованими до сплати податковими
зобов'язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними
платником податків у податковій декларації з податку або уточнюючому
розрахунку;
◄ у разі
проведення органами Державної казначейської служби України (далі –Казначейство)
розрахунків платника ПДВ з погашення заборгованості з різниці в тарифах на
теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з
централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися,
транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам
централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають
населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка
виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та
послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та
постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися
органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок
субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам із спрямуванням коштів
відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення
заборгованості з ПДВ. При цьому для поповнення електронного рахунка
враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку
узгоджених податкових зобов'язань такого платника ПДВ, не сплачених до бюджету,
строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному
обсязі за коригуючими реєстрами.
Постанова № 1024
опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 04.11.2020 № 214 та
розміщена на Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади
України» за посиланням
Компенсація
втрати частини зарплати за порушення термінів її виплати, нарахована після
звільнення працівника: що з єдиним внеском?
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –
єдиний внесок) для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі
заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну
плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній
формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми
винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за
цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені
п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір
та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з частиною
2 ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які, зокрема, отримують заробітну плату (дохід)
за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний
місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення
заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість
місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок
нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з
роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Визначення видів
виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших
заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску,
передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом
Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5).
До фонду
додаткової заробітної плати входять, зокрема, суми компенсації працівникам
втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати
(п.п. 2.2.8 п. 2.2 розділу ІІ Інструкції № 5).
Отже, суми
компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її
виплати, що нараховується після звільнення працівника, є базою нарахування
єдиного внеску.
ФОП на
загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму
сплаченого єдиного внеску
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до переліку витрат,
безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем
(далі – ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі
оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку,
встановлених Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із
змінами та доповненнями.
Норми визначені
п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України .
Враховуючи
вищевикладене, ФОП на загальній системі оподаткування мають право включити до
складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування.
Закон України №
466: рієлтери зобов’язані повідомляти контролюючі органи про угоди щодо оренди
об’єктів нерухомості
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до
п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти
господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг
з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені
за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості
до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для
подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику.
Відповідно до
внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення
змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві» із змінами до ПКУ, за порушення порядку та/або строків подання
зазначеної інформації рієлтери несе відповідальність, передбачену ст. 1191 ПКУ, а саме: порушення суб’єктом
господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням
послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання
інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори
(угоди) про оренду нерухомості тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680
гривень за кожне таке порушення (п. 1191.2 ст. 119 ПКУ).
Дії, передбачені
п. 1191.2 ст. 1191 ПКУ,
вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке
порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 360 гривень за кожне
таке порушення (п. 1191.3 ст. 1191 ПКУ).
За обсяги води,
за які не справляється рентна плата за воду первинними водокористувачами,
податкова декларація з рентної плати подається
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників рентної
плати за спеціальне використання води, що об’єктом оподаткування рентною платою
за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують
водокористувачі.
Норми встановлені
п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.
255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:
► за воду, що
використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб
населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший
період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх
житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно
власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб –
підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що
використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що
використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших
населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що
використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п. 255.4.4 п. 255.4
ст. 255 ПКУ);
► за воду, що
забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується
Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі
рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст.
255 ПКУ);
► за підземну
воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення,
засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та
дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення
та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4
ст. 255 ПКУ);
► за воду, що
забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та
інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255
ПКУ);
► за морську воду,
крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що
використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)
(п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що
забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними
установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами,
установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та
дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями
осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► для потреб
гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у
комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► для потреб
водного транспорту:
● з морського
водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для
заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без
використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з
водосховищ та шлюзування);
● під час
експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції,
плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та
інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних
шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).
Отже, обсяги води,
за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені
п. 255.4 ст. 255 ПКУ.
При цьому первинні
водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної
плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати
(далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0
(нуль).
Затверджено
процедуру направлення повідомлення нерезидентам про взяття на облік як
платників податків
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на
Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за
посиланнямhttps://www.kmu.gov.ua/news/zatverdzheno-proceduru-napravlennya-povidomlennya-nerezidentam-pro-vzyattya-na-oblik-yak-platnikiv-podatkiv розміщено інформацію про наступне.
Законом України
від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та
логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами встановлено,
що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в
Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні
представництва, або придбавають нерухоме майно чи отримують майнові права на
таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України, зобов’язані
стати на облік у контролюючих органах.
На виконання цієї
норми Міністерством фінансів України розроблено порядок повідомлення
нерезидентів про взяття на облік як платників податків. Відповідний документ
затверджено рішенням Кабінету Міністрів України 4 листопада.
Порядок визначає
механізм повідомлення контролюючими органами нерезидентів про взяття їх на
облік як платників податків.
Зокрема, у разі
взяття на облік цих осіб у контролюючих органах відповідно до поданої ними
заяви та документів, цим нерезидентам не пізніше наступного робочого дня з дня
взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка.
Якщо взяття на
облік нерезидента здійснено за рішенням контролюючого органу на підставі акту
перевірки, без заяви про взяття на облік та отримання заперечення до акту
перевірки, цим нерезидентам надсилається (видається) Повідомлення нерезидентів
про взяття на облік як платників податків.
Документом також
встановлено форму Повідомлення та процедуру його направлення нерезиденту.
Закон України №
786: проведення документальних перевірок на період дії карантину
Нікопольський відділ
організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 14 липня 2020
року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб –
підприємців», який набрав чинності 08.08.2020, внесено зміни до п. 52.2 ст. 52
підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:
З 08 серпня 2020
року на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити
документальні позапланові перевірки:
► за зверненнями
платника податків;
► документальні
позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст.
78 ПКУ:
► якщо розпочато
процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення
юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,
► у разі закриття
постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому
числі іноземної компанії, організації,
► якщо порушено
провадження у справі про визнання банкрутом платника податків,
► коли подано
заяву про зняття з обліку платника податків.
Нагадаємо, що з
18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується
дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території
України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної
хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:
◄ документальних
позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
◄ документальних
позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;
◄ фактичних
перевірок порушення вимог законодавства в частині:
• обліку,
ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального,
спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового
використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання
акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
• здійснення
функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту
етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав,
визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.
Реагуйте, якщо
роботодавець порушує ваші трудові права!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що легалізація
зайнятості населення та легалізації заробітної плати – в пріоритетах
сьогодення. У цьому напрямку фахівці податкової служби здійснюють як
інформаційно – роз’яснювальну роботу, так і вживають відповідні заходи
контролю, інформують громадян про перспективи та переваги офіційного
працевлаштування та роз’яснюють роботодавцям наслідки використання нелегальної
праці.
Порушуючи
законодавство про працю, роботодавці позбавляють найманих працівників
соціальних гарантій (права на відпустку, страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків
непрацездатності, інші форми державної допомоги), а також позбавляють громадян
пенсійного стажу та можливості отримати допомогу у разі втрати роботи.
Тож неофіційне
працевлаштування – це відсутність для працівника законодавчого захисту та
безправна залежність від роботодавця і його дій.
Отже, тим, кому
виплачують заробітну плату менше законодавчо встановленого мінімуму або взагалі
її не виплачують, якщо роботодавець не оформлює трудовий договір, необхідно
повідомити про це податкову службу.
Звертаємо увагу,
що з 01.09.2020 мінімальна зарплата становить 5000 гривень.
Також, нагадуємо,
що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору,
оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та
повідомлення про такий прийом до податкового органу.
Порядок подання
повідомлення до контролюючих органів про прийняття працівника на роботу
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №
413. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації
або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до
територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як
платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів:
● засобами
електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису;
● на паперових
носіях разом з копією в електронній формі;
● на паперових
носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Повідомлення про
прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної
податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою
вважаються такими, що не подавалися.
Додатково
повідомляємо, що платникам податків надана можливість сформувати повідомлення
про прийняття працівника на роботу через Електронний кабінет платника податків.
Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється через офіційний вебпортал
ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/.
Деякі
особливості подання податкової декларації з екологічного податку за викиди
стаціонарним джерелом забруднення
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків зобов’язаний за
кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) звітний період, в
якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які
підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації
щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Норми встановлені
п. 49.2 ст. 49 ПКУ.
Згідно з п. п.
250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку за викиди в
атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення,
скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного
кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах,
складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому
ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім
календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та
сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем
граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення
стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.
Водночас п. п.
250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ передбачено, якщо платник податку перебуває на
податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати
одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення
та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця
для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код
згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України
(КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської
ради).
Якщо місце подання
податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку
підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької
діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне
водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке
підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької
діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що
настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії
відповідних податкових декларацій (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).
Отже, якщо суб’єкт
господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в
одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для
розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт
господарювання може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде
подаватися податкова декларація з екологічного податку (далі – Декларація) за
викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів:
- або за місцем
розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця
для розміщення відходів;
- або за місцем
свого перебування на податковому обліку.
При цьому, якщо
декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то
таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за
його місцем перебування на податковому обліку.
Використання
платіжного терміналу здійснюється із застосовуванням РРО
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі здійснення
розрахунків у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних
засобів, з використанням платіжного терміналу, поєднаного з реєстратором
розрахункових операцій (далі – РРО), суб’єкту господарювання необхідно
проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із
роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які
згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за
продані товари/надані послуги.
У фіскальному
касовому чеку зазначаються, зокрема, такі обов’язкові реквізити:
- ідентифікатор
еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
- ідентифікатор
платіжного пристрою;
- сума комісійної
винагороди (у разі наявності);
- вид операції;
- реквізити
електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки
платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
- напис «ПЛАТІЖНА
СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується,
код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі
та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду);
- підпис касира
(якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується
відповідно напис «Касир»;
- підпис держателя
електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено
правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються
відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
Довідково:
● розрахунковий
документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек,
видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує
факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових
коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів,
торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або
електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених
Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»із
змінами (далі – Закон № 265), зареєстрованим у встановленому порядку РРО або
ПРРО, чи заповнений вручну – ст. 2 Закону № 265.
● сліп – це
паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням
платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити
платіжної картки. У розумінні Закону України № 265, сліп не є розрахунковим
документом.
Закон України
№466: процедура погашення податкового боргу платниками податків зазнала змін
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом
України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних
та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі –
Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до глави 8 «Погашення податкового боргу
платниками податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до
внесених Законом № 466 змін:
► скорочується
строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового
боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику
податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж
майна;
► встановлюється,
що стягнення заборгованості в частині чистого прибутку (доходу) державних
унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватися у порядку,
встановленому статтями 59 – 60 та 87 – 101 ПКУ;
► доповнюються
підстави звільнення майна платника податків - боржника з податкової застави,
зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення
сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за
коригування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством
порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органі на відчуження
майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;
► скорочується з
двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий
борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій
заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;
► передбачається
щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів
господарювання, що мають податковий борг.
ФОП, яка
перейшла на спрощену систему оподаткування, необхідно подати квартальну
податкову декларацію про майновий стан і доходи
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи –
підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому
законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та
звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі –
Декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність
або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують
та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177
Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому
році.
Норми встановлені
п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
При цьому
Декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному
року для ФОП – платників ПДФО, протягом 40 календарних днів, що настають за
останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18
ст. 49 ПКУ).
Особливості
оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що під час
провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із
ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ), такі суб’єкти господарювання сплачують податок на дохід
(податок).
Ставки податку на
дохід встановлюються у таких розмірах:
► 3 відсотки – за
договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2
п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
► 0 відсотків – за
договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного
медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного
забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених
підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п.
136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Норми встановлені
п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Згідно з п. 137.2
ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які
провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1
ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п.
141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на
прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ,
та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та
136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований
страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною у п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст.
136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого
страховика.
Підпунктом 141.1.2
п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого
застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п.
136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових
внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і
співстрахування. При цьому, страхові платежі, страхові внески, страхові премії
за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування
страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої
договором співстрахування.
Страхові платежі,
страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта
оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до
підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Відповідно до п.п.
141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика
збільшується:
◄ на позитивну
різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді
відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або
міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними,
математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких
передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на
формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням
частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком)
відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим
органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за
погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі
перестраховика в страхових резервах);
◄ на позитивну
різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим
особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та
сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за
методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у
сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий
результат до оподаткування страховика зменшується:
◄ на від’ємну
різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді
відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або
міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними,
математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких
передбачено законодавством у сфері страхування,
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя