Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Дії платника у
разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що
відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року
№ 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних» (далі – Порядок), платник ПДВ має право подати до ДПС Таблицю даних
платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою
згідно з додатком 5 Порядку.
Комісія
регіонального рівня розглядає Таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів
після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці,
яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) (п. 15 та п. 16 Порядку).
Відповідно до п.
17 Порядку у рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку
зазначається причина такого неврахування.
У разі коли до
контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання
платником податку недостовірної інформації, в Таблиці, яка врахована, у тому
числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти
рішення про неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку,
визначеному ст.42 ПКУ.
Платник ПДВ має
право подати повторно Таблицю з поясненнями для розгляду комісією регіонального
рівня та прийняття відповідного рішення.
До об’єкта
житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована юрособа, пільга із сплати
податку на нерухомість не застосовується
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги зі сплати податку
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на
об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання
доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій
діяльності).
Норми встановлені
п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 63.3 ст.
63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю
підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за
місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи,
місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування
(реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів
оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які
провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою
платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона
береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ст. 45
ПКУ).
Податковою адресою
юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження
такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі
юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2
ст. 45 ПКУ).
При цьому,
відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV
зі змінами та доповненнями місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце
ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування
діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення
управління і обліку.
Отже, якщо фізична
особа – є засновником юридичної особи, то така особа не може застосувати пільгу
зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта
житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
ФОП здійснив
державну онлайн-реєстрацію за фактичним місцем проживання, яке не відповідає
адресі реєстрації: визначення основного місця обліку
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 45 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податків – фізична особа
зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою
платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким
вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків –
фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до п.
65.1 ст. 65 ПКУ взяття на облік фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) у
контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей
з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та
громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором згідно із
Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі –
Закон № 755).
Відповідно до ст.
9 Закону № 755 в ЄДР містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження ФОП
(адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з ФОП).
Відомості, які
містяться в ЄДР контролюючі органи отримують у порядку інформаційної взаємодії
між ЄДР та інформаційними системами контролюючого органу.
Отже, першоджерелом
відомостей щодо місцезнаходження ФОП є ЄДР.
Як
оподатковується дохід членів виборчих комісій
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що в Україні
триває виборчий процес і актуальним питанням на сьогодні для членів
територіальних та дільничних виборчих комісій, які працюють на підставі
цивільно-правових договорів, а також тих, що здійснюють повноваження не на
платній основі, є оподаткування доходу у вигляді коштів, отриманих зазначеними
членами виборчих комісій, а також відображення цього доходу у податковій
звітності.
Сума винагороди,
яка отримується головою, заступником голови, секретарем або в разі їх відмови
іншими членами територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії на
підставі укладеного цивільно-правового договору оподатковується податком на
доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Цей дохід відображається
податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу
«102».
При цьому у
таблиці 6 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування члени виборчої комісії, з якими укладені
договори цивільно-правового характеру, відображаються з кодом застрахованої особи
«64».
Крім того, оплата
праці членів виборчих комісій (зокрема тих, що здійснюють повноваження не на
платній основі) в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування
та результатів місцевих виборів включається до загального місячного (річного)
оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним
оподаткуванням. Він відображається податковим агентом у податковому розрахунку
ф. № 1ДФ під ознакою доходу «127».
Інформація
розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/439251.html
Нові формати
для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами в оновленому
спеціалізованому клієнтському програмному забезпеченні
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС
України оприлюднила на офіційному вебпорталі за посиланням https:
//tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для
формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної
звітності» до версії 1.28.19.0 станом на 23.10.2020.
Даний комплект
програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 р. по
23.10.2020 р. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28.
При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються
незмінними.
Перелік змін та
доповнень (версія 1.28.19.0) (станом на 23.10.2020):
Нові версії
документів:
З метою
забезпечення отримання та обробки запитів щодо стану розрахунків з бюджетами та
цільовими фондами за даними органів ДПС додано (з 01.11.2020 року):
F/J
1300204 – Запит про
отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за
даними органів ДПС;
F/J
1400204 – Витяг з
інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та
цільовими фондами.
Довідники:
Приведено у
відповідність до еталонного довідника територіальних органів ДПС України:
spr_sti.xml
– «Довідник
податкових інспекцій» – станом на 23.10.2020.
До уваги платників
ПДВ!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з пунктом 2001.
5 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з рахунку у
системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА
ПДВ) платника ПДВ перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових
зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового
періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається
до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми
коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових
зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів
на поточний рахунок платника ПДВ може здійснюватися у разі відсутності
перевищення суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному
періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН),
над сумою податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання
товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному
періоді.
Відповідно до п.
2001. 6 ст. 200.1 ПКУ
якщо на дату подання податкової звітності з ПДВ сума коштів на рахунку в СЕА
ПДВ платника ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету
відповідно до поданої звітності, платник ПДВ має право подати до контролюючого
органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти
підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника ПДВ, реквізити
якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму
податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.
Для відповідного
перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ,
реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний
податковий номер платника, сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету/на
поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання
заяви платника ПДВ на повернення коштів на такий рахунок).
На підставі такого
реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у
сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих
днів після граничного терміну, встановленого ПКУ для самостійної сплати
платником сум податкових зобов’язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на
поточний рахунок платника податку.
Відповідно до п.п.
4 п. 10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку
на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
28.01.2016 № 21 із змінами, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок
зайво зарахованих коштів платнику ПДВ необхідно заповнити додаток 4 до
декларації з ПДВ «Заява про
повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у
системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника
податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)» (далі
– додаток 4).
Отже, сума
помилково (надміру) сплачених коштів на рахунок платника в СЕА ПДВ, що
перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань з ПДВ
за наслідками звітного податкового періоду та суму податкового боргу з ПДВ,
може бути перерахована на поточний рахунок платника ПДВ лише за результатом
подання додатку 4 у складі податкової декларації з ПДВ.
Платник податку
на прибуток включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій в
середині кварталу звітного року: звітність
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базовий податковий
(звітний) період – період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати
розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати
до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли
контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового
зобов’язання платника податку.
Норми встановлені
п. 33.3 ст. 33 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей ПКУ під
терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний
(податковий) період року, визначений відповідним розділом ПКУ (п. 49.19 ст. 49
ПКУ).
Податковими
(звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків,
передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три
квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим
підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Для неприбуткових
організацій, які відповідають вимогам п. 137.4 ст. 137 ПКУ та внесені до
Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), встановлюється
річний податковий (звітний) період, крім
випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4
ст. 133 ПКУ).
Форма Податкової декларації
з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів
України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Платник податку на
прибуток, який використовував базовий звітний (податковий) період квартал та
включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій в середині кварталу
звітного року, при заповненні поля 2 Декларації зазначає базовий звітний період
квартал та відповідний звітний (податковий) період застосування загальних
правил оподаткування (І квартал, півріччя, три квартали). В такій Декларації
платник податку зазначає показники діяльності, обраховані за період перебування
на загальній системі оподаткування, та подає її разом з фінансовою звітністю за
відповідний період – у строк, встановлений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ,
протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного
(податкового) кварталу (півріччя).
Витрати,
понесені у зв’язку з придбанням товарів у ФОП – платників єдиного податку,
враховуються при визначенні доходу «незалежника»
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів,
отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність,
регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподатковуваним
доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і
документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного
виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття
на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом
оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п.
178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено
обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну
діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних
осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку.
При цьому,
зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду
незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
За якими кодами
бюджетної класифікації сплачується рентна плата за спеціальне використання
лісових ресурсів?
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства
фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і
доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету з рентної плати
за спеціальне використання лісових ресурсів:
● 13010100
«Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині
деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування»;
● 13010200
«Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини,
заготовленої в порядку рубок головного користування)»;
● 13010300
«Надходження сум реструктурованої заборгованості рентної плати за
спеціальне використання лісових ресурсів».
Закон України №
466: відшкодування моральної шкоди та ПДФО
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16
січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема внесено зміни до п.п.
164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на
доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди (норма
набрала чинності з 23.05.2020).
Так, до загального
місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід
у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової
(моральної) шкоди, крім:
► сум, що за
рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку
внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю,
а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але
не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному
законом.
Отже, з
23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної
шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового)
року, або у розмірі, визначеному законом.
Яким суб’єктам
господарювання необхідно придбавати ліцензію на зберігання пального
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15
Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами зберігання пального
здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами
господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)
всіх форм власності за наявності ліцензії.
Річна плата за
ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.
Суб’єкти
господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через
свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання
пального на кожне місце зберігання пального.
Ліцензії на право
зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України
органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального
терміном на п’ять років.
Суб’єкт
господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через
своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без
отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального
або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на
які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право
зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що
використовуються:
► підприємствами,
установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів
державного або місцевого бюджету;
► підприємствами,
установами та організаціями системи державного резерву;
► суб’єктами
господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють
через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке
споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та
газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через
місця роздрібної торгівлі.
Суб’єкти
господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у
споживчій тарі до
Ліцензія видається
за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта
господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до
якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві
зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт
господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через
своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію
(зокрема, зберігання пального).
Для отримання
ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право
зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником
копії таких документів:
◄ документи, що
підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або
інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на
якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання
пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в
експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
◄ акт вводу в
експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат
про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші
документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до
законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі
пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі
пальним або зберігання пального;
◄ дозвіл на виконання
робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів,
устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких
документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах,
якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві
на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на
зберігання пального.
У разі якщо
зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник
додатково подає документи, що підтверджують його право на використання
відповідного об’єкта.
Суб’єкти
господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим
особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи
промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти
господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного
споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що
використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Тимчасово, до 01
січня 2022 року, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти
господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)
можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або
роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне
місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта
або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в
експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що
підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства,
щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови
подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти
нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня
2014 року.
Закону України
№ 466: нововведення у справлянні місцевих податків
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що серед змін, які
були внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін
до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків,
усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із
змінами (далі – Закон № 466), є нововведення, які стосуються і справляння
місцевих податків.
Законом № 466
змінено п. 12.3 ст.12 Податкового кодексу України.
Відповідно до
нововведень змінилися строки прийняття та оприлюднення органами місцевого
самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування
контролюючих органів про прийняті рішення. Так, міські ради в межах своїх
повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та
податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що
передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених
місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Контролюючі органи
мають інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з
місцевими бюджетами. Тобто, відповідно до Бюджетного кодексу України, подають
органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
- про суми
нарахованих та сплачених податків та/або зборів на відповідних територіях –
щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
- про суми
списаного безнадійного податкового боргу;
- суми
розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу
платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на
відповідних територіях;
- суми наданих
податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, –
щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Державна податкова
служба України не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму
офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на
відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про
встановлені на відповідних територіях податкові пільги.
Крім того, тепер
встановлено можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на
підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на
земельні ділянки, а також уточнюється порядок нарахування контролюючим органом
фізичним особам сум плати за землю та їх узгодження.
Особливості
застосування прискореної амортизації платниками податку на прибуток підприємств
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом
оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом
походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування
фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на
різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі
– ПКУ).
Норми встановлені
п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
На період з 01
січня 2020 року до 31 грудня 2030 року при визначенні об’єкта оподаткування
податком на прибуток підприємств, платники податку мають право під час
розрахунку амортизації щодо основних засобів (п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ):
- IV групи (машини
та обладнання) та V групи використовувати мінімально допустимий строк
амортизації, який дорівнює 2 роки;
- III групи
(передавальні пристрої) та IX групи використовувати мінімально допустимий строк
амортизації, який дорівнює 5 років.
Мінімально
допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом,
використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у
бухгалтерському обліку.
Основні засоби
мають одночасно відповідати таким вимогам:
► введені в
експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів,
з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
► не були у
використанні.
При цьому такі
основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та
не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників
податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
У разі
недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з
використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому
пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у
податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних
засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний:
◄ збільшити
фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних
засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в
яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально
допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;
◄ зменшити
фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких
основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові
(звітні) періоди.
При застосуванні
положень цього пункту норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині
нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих
строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.
Про
відповідальність за порушення порядку утримання та сплати податку на доходи
нерезидентів
Нікопольський відділ
організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області інформує, що резидент, у тому числі фізична
особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну
діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа
підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент,
який провадить господарську діяльність через постійне представництво на
території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним
особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України,
отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться
в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п.
141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в
розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 –
141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що
сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено
положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не
застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні
представництва на території України.
Норми встановлені
абзацом першим п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Як зазначено у п.
127.1 ст. 127 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування)
податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час
виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення
штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або
сплаті до бюджету.
Ті самі дії,
вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у
розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до
бюджету.
Дії, передбачені
абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та
більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку,
що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність
за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає
внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового
боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента.
При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків
погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділу IV ПКУ.
Отже, до платника
податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до
бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів
нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується
штраф, передбачений ст. 127 ПКУ.
Особа, яка
виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана при здійсненні у звітному періоді
(кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України
подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання)
звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на
доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ).
Затверджено
нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України
постановою від 29 жовтня 2020 року № 1037 «Деякі питання маркування марками
акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних
сигаретах» (далі – Постанова № 1037) затвердив:
► нові зразки
марок акцизного податку для тютюнових виробів
► зразки марок
акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах,
вітчизняного та імпортного виробництва.
Нові зразки
запроваджуються 01.01.2021.
Постановою № 1037
також внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010
року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж
марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
Постанова № 1037
опубліковано в офіційному виданні «Урядовому кур’єрі» від 03.11.2020 № 213 та
розміщено на Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади
України» за посиланням
Внесено зміни у
назви стандартів бухгалтерського обліку
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
Міністерство фінансів України наказом від 29.09.2020 № 588 «Про внесення змін
до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з
бухгалтерського обліку» (далі – Наказ № 588) (зареєстрований в Міністерстві
юстиції України 19.10.2020 за № 1020/35303) вніс зміни до більшості Положень
(стандартів) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО).
Наказом № 588 у
назви 25-ти стандартів бухгалтерського обліку додано слово «національні».
Також внесено
певні уточнення та доповнення до НП(С)БО, а саме: до НП(С)БО 25 «Спрощена
фінансова звітність» та НП(С)БО 17 «Податок на прибуток».
Так, у П(С)БО 17
уточнено, що відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання
відображаються в балансі окремими статтями необоротних активів і довгострокових
зобов'язань за недисконтованою сумою, що підлягає відшкодуванню або сплаті.
З НП(С)БО 25
виключено згадку про заборгованість засновників з формування статутного
капіталу зі статті «Поточна дебіторська заборгованість». Крім того, уточнено,
що у статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгованості власників
(учасників) за внесками до статутного капіталу. Суми за цією статтею
вираховуються під час визначення підсумку власного капіталу.
Форму № 1-мс після
позиції «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» доповнили новою позицією
«Неоплачений капітал».
Відповідно
мікропідприємства отримають нову форму Балансу за ф. №1-мс та після її набрання
чинності саме її мають заповнювати.
Наказ № 588
опубліковано у бюлетені «Офіційному віснику» від 03.11.2020 № 86 і він набрав
чинності також 03.11.2020.
До уваги
платників: електронний цифровий підпис діє до 07.11.2020!
Нікопольський
відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного
управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 07.11.2018 набув
чинності оновлений Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про
електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), який ввів поняття нового,
більш захищеного електронного підпису – кваліфікованого електронного підпису
(далі – КЕП) та скасував поняття електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).
Законом № 2155
було введено поступовий перехід на КЕП. Згідно із частиною 5 розділу VII Закону
№ 2155 платники податків мали можливість повноцінно використовувати ЕЦП
протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм та замінити ЕЦП на
КЕП у зручний для себе час, щоб з 07.11.2020 і у подальшому підписувати
електронні документи і звітність.
Якщо платником
було отримано електронний підпис до 07.11.2018, то такий ЕЦП припиняє свою дію
07.11.2020. У цьому випадку необхідно отримати актуальний КЕП, звернувшись до
надавача електронних довірчих послуг.
Якщо отримано
електронний підпис після 07.11.2020, то необхідно впевнитися у тому, що це КЕП,
щоб і надалі комфортно продовжувати свою роботу після 07.11.2020.
Оскільки КЕП є
електронним файлом, для його зберігання потрібен фізичний носій. Відповідно до
норм Закону № 2155 такий носій має назву «засіб кваліфікованого електронного
підпису чи печатки», який є:
► звичайним
пристроєм, на якому створюється та зберігається КЕП (будь-який
флеш-накопичувач, жорсткий диск комп’ютера тощо), згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1
Закону № 2155 він називається простим засобом КЕП;
► пристрій із
вбудованими апаратно-програмними засобами, що забезпечують захист записаних на
ньому даних від несанкціонованого доступу, копіювання чи ознайомлення з параметрами
особистого ключа. Даний пристрій є захищеним носієм особистих ключів та
відповідає умовам п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №
749. Прикладом такого носія є токен.
В якому вигляді
має зберігатися КЕП, залежить від виду діяльності суб’єкта господарювання.
Так, згідно з
вимогами абзацу. 2 ч. 2 ст. 17 Закону № 2155, з 07.11.2020 зберігати КЕП на
захищених носіях особистих ключів(токенах) зобов’язані наступні
суб’єкти:
◄ представники
органів державної влади;
guru.ua
Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя
09.11.2020 15:50