Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Про заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного
доручення на сплату податків та зборів
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області нагадує, що при сплаті, зокрема, податків, зборів до
бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового
документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі
сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску,
здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення
помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 Порядку № 666 передбачено, що поле
«Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
► поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*»
(ознака платежу);
► поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код
виду сплати (формат ссс – тризначне число);
► поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та
один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва
нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника
податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України
(для фізичних, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати
будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника
податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та
роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній
валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку
на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру
зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС, поля № 5 та №
6 заповнюються таким чином:
► поле № 5 – друкується розділовий знак «;» та
дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення
коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР).
Платником податків поле № 5 не заповнюється;
► поле № 6 – друкується розділовий знак «;» та
номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення
коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле №
6 не заповнюється;
► поле № 7 – друкується розділовий знак «;».
При заповненні полів не допускаються пропуски
(пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 666).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом
сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).
У разі наявності у платника податків, зокрема,
податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до
виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення
платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у
порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня
2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати органами
ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку № 666).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі
«Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку
(п. 10 Порядку № 666).
Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо
заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції
про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої
постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі
змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до
бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи,
на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або
місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
У яких випадках суб’єкти господарювання застосовують коефіцієнт
рентабельності у трикратному розмірі облікової ставки НБУ?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що гірничі підприємства – платники
рентної плати обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду
товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини
(мінеральної сировини) за формулою, визначеною п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України,
елементом якої є коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у
матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр,
затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр
(десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної
геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють
податкові зобов’язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює
трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини четвертої ст. 45 Кодексу
України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР зі змінами та доповненнями
запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин,
додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та
оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими
уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями, у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, якщо гірниче підприємство порушило строк
регулярної повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних
копалин ділянки надр від попередньо проведеної державної експертизи та оцінки,
то розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого
підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється
з урахуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює
трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Закон України № 466: з 23.05. 2020 змінено вартісний критерій визначення
основних засобів з 6 до 20 тисяч гривень
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №
466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві» з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення
основних засобів з 6 тис. грн до 20 тис. гривень.
Цей критерій застосовується до основних засобів,
що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені
в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому
обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 тис.
гривень.
Реорганізація платника ПДВ, який застосовував касовий метод, шляхом
приєднання: що з податковим кредитом?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що сума від’ємного значення, що підлягає
включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)
періоду платника ПДВ, що реорганізується шляхом:
● приєднання, злиття, перетворення, – підлягає
перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді
після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
● поділу, виділення, – підлягає перенесенню до
складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки
майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання
розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума
від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту
наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується,
підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Норми встановлені п. 198.7 ст. 198 Податкового
кодексу України.
Таким чином, перенесення суми від’ємного значення,
що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного
(податкового) періоду платника ПДВ, який реорганізується, до складу податкового
кредиту правонаступника здійснюється у періоді, що настає після підписання
передавального акта відповідно до законодавства, в якому підтверджено таке
від’ємне значення документальною перевіркою.
У разі оплати товарів/послуг правонаступник не має
права на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової
накладної, складеної на платника ПДВ, який застосовував касовий метод та
реорганізувався шляхом приєднання, злиття, перетворення.
Зарахування у зменшення податку на прибуток сплачених за митним кордоном
України податків
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст.
14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на прибуток, отриманий
з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном,
зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню
підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділу ІІІ ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел
протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що
підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових
зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
► податок на капітал/майно та приріст капіталу;
► поштові податки;
► податки на реалізацію (продаж);
► інші непрямі податки незалежно від того,
підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими
податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України
сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження
контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за
наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного
оподаткування доходів.
Про граничний термін сплати єдиного внеску ФОП – платниками єдиного податку
за себе
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області нагадує.
Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини
першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі
змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи –
підприємці (ФОП) – платники єдиного податку
зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20
числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок
(частина 8 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 12 розділу ІV Інструкції про порядок
нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015
№ 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати
єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків
сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або
святковим днем.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України
від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами, якщо у зобов’язанні встановлений
строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, граничний термін сплати єдиного
внеску за себе ФОП – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за
кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного
внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків
сплати єдиного вважається перший робочий день, що настає за вихідним або
святковим днем.
Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх
платежів єдиного внеску або повертаються платникам
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області інформує, що платники єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)
зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і
сплачувати суми єдиного внеску.
Норми встановлені п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону
України від 08 липня 2010 року № 2464-VI
«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування» зі змінами (далі – Закон № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум
страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці
внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст.
25 Закону № 2464.
Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що
суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх
платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування
бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового
державного соціального страхування.
Чи може бути підставою для формування податкового кредиту за операціями з
ввезення товарів на митну територію України тимчасова митна декларація?
Нікопольський відділ
організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня
2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) викладено у
новій редакції п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Згідно із цим
пунктом не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого
(нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені
зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими
накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не
підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами
митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні
товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.
201.11 ст. 201 ПКУ.
Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію
України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата
підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та
іншими видами митних декларацій, за якими здійснюється така сплата суми ПДВ до
бюджету при ввезенні товарів на митну територію України, платник ПДВ має право
на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в
якому відбулося оформлення відповідної митної декларації. Для операцій із
ввезення на митну територію України товарів датою внесення сум ПДВ до
податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п.
187.8 ст. 187 ПКУ (відповідно до п. 198.2 ст. 198).
З якого періоду нараховується пеня при виявленні органом ДПС заниження
податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті)
оподатковуваного доходу на користь нерезидентів?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що Законом № 466 внесено зміни, зокрема
до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, пеня нараховується при виявленні контролюючим
органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового
зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь
нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати
(неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або
під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника
податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем
граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання,
визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Норми набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Які податкові періоди застосовуються у разі подання Розрахунку частини
чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку до контролюючих
органів?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що Законом № 466 внесено ряд змін до ПКУ, зокрема у частині
адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та
дивідендів на державну частку.
Так, Законом № 466 розширено поняття «податкова
декларація», визначене п. 46.1 ст. 46
ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ, відповідно до якого
податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків
контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого
здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу),
дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до
контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації
(п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан
(баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про
фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (п.
46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та
подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки,
передбачені ст. 49 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Крім того, Законом № 466 визначено базовий звітний
(податковий) період для складання та подання до контролюючих органів
Розрахунку.
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими
(звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому для платників частини чистого прибутку
(доходу) – господарських товариств, корпоративні права яких частково належать
державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв)
яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100
відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року,
який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік (п.
46.2 ст. 46 ПКУ).
Які уточнення внесені Законом України № 786 щодо застосування штрафів за
порушення граничних строків реєстрації податкових накладних?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до запровадженого Законом №
466 нового п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підлягають
перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні
санкції, нараховані з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення
платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або
розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі
податкових накладних, складених за:
► операціями, що звільняються від оподаткування
ПДВ;
► операціями, що оподатковуються ПДВ за нульовою
ставкою;
► операціями, що передбачають надання податкової
накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної
відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених
підпунктами «а» – «г» пункту 198.5 ст. 198 ПКУ;
► відповідно до ст. 199 ПКУ;
► відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст.
204 ПКУ.
Ця норма поширюється на випадки, коли грошові
зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться
в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі,
контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку має здійснити
перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове
повідомлення-рішення із зазначенням нових розмірів штрафів.
Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного
кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786)
вніс дві суттєві зміни у цю процедуру.
По-перше, зазначені правила щодо перегляду
штрафних санкцій були уточнені. Встановлено, що період, за який у платника ПДВ
є право на перегляд, розпочинається з 01 січня 2017 року і закінчується 23
травня 2020 року (тобто датою набрання чинності Законом № 466, а не 31 грудня
2019 року, як передбачалося спочатку).
По-друге, розмір нарахованих і неузгоджених
штрафів, які є предметом перегляду, знизили вдвічі від попередніх розмірів.
Тобто штрафи становлять:
► у разі відсутності реєстрації – 2,5 % від обсягу
постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень;
► у разі несвоєчасної реєстрації – 1% від обсягу
постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень.
Таким чином, ці перехідні штрафи є меншими за ті,
що передбачені за аналогічні порушення у статті 120 ПКУ в редакції Закону №
466.
Нові повідомлення-рішення надсилаються платникам
ПДВ податковими органами і не потребують подання додаткових заяв чи звернень.
З якого періоду фізичні особи – підприємці – «спрощенці» другої групи мають
право не застосовувати книги обліку доходів?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Закону № 786 з
01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних
осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої
груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній
формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:
► ФОП – платники єдиного податку першої і другої
груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній
формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;
► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ
такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення
доходів та витрат.
Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296
Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Слід зазначити, що до 31.12.2020 згідно з вимогами
ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками
ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за
підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники»
третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН. В який термін
необхідно подати скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової
накладної?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових
накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в
автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК в
ЄРПН.
Платник ПДВ має право подати до контролюючого
органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365
календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання,
відображеного в ПН/РК. Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення
та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 5 робочих днів та приймає одне
з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови
наявного ліміту або відмову в такій реєстрації.
У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення
про відмову в реєстрації ПН/РК, платник ПДВ має право оскаржити таке рішення в
адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з
поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня (згідно з п.
56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у
письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів,
розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з
урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ)).
Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги щодо рішення
про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному
реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 11 грудня 2019 року № 1165, скарга подається платником ПДВ в
електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів
України «Про електронні документи та електронний документообіг», та «Про
електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з
контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
06.06.2017 № 557.
Комісія центрального рівня протягом 10 календарних
днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з
рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про
відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за
умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії
регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.
У разі, коли комісією центрального рівня залишено
скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в
реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник ПДВ має право оскаржити зазначене
рішення в судовому порядку.
У разі надходження рішення суду, яке набрало
законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають
реєстрації.
Яку інформацію необхідно вказати у Таблиці даних платника ПДВ, у разі
зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що нормами п. 2 Порядку зупинення
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних» (далі – Порядок) встановлено, що Таблиця даних платника
податку на додану вартість – це зведена інформація, що подається платником ПДВ
до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ
згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з
УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та
послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ,
ввозяться на митну територію України.
Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника
податку на додану вартість (далі – Таблиця) зазначаються:
● види економічної діяльності відповідно до КВЕД
ДК 009:2010;
● коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються
та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну
територію України;
● коди послуг згідно з Державним класифікатором
продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДК ПП), що постачаються та/або
придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію
України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання
(отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не
допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити
від 5 (наприклад, 02.40) до 14 символів.
Після подання Таблиці, надалі при складанні
податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або
коди послуг згідно з ДК ПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які
зазначені у поданій Таблиці. Якщо у Таблиці коди будуть вказані на рівні 4-х
перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12-ти
цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути
зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і
розуміються як різні коди).
Отримання попередньої оплати за товари, постачання
яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці
інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з
поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та
іншу звітність платника ПДВ.
Платник ПДВ має право подати Таблицю без наявності
факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Яким чином нараховують та сплачують єдиний внесок за себе члени
фермерського господарства?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області звертає увагу.
Частиною 1 ст. 3 Закону України від 19 червня 2003
року № 973-IV «Про фермерське господарство» із змінами визначено, що членами
фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли
14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного
ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого
документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не
можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Згідно з п. 7.12 розділу 7 Методичних рекомендацій
з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських)
господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від
02.07.2001 № 189, фінансовий результат господарства (дохід) розподіляється між
членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і
використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні
заходи згідно з чинним законодавством.
Законом України від 03 жовтня 2017 року №
2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №
2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) відповідно до яких,
починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать
до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний
внесок) (п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Платники єдиного внеску, зазначені зокрема, у п.
51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464,
зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний
квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний
внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної
категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює
22 % бази нарахування.
Базою нарахування єдиного внеску для членів
фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають
страхуванню на інших підставах, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх
діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому
сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового
внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у
звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник
зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини
бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума
єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.
2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від
фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
Право на звільнення від сплати єдиного внеску за
себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які
підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є
особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України
від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну
допомогу (частина 4 ст. 4 Закону № 2464).
Про відповідальність, яка передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за
наслідками декларування доходів
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа зобов’язана самостійно до 1
серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання,
зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Норми встановлені п. 179.7 ст. 179 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ).
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо
підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на
запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строк
сплатити суми податкового зобов’язання було перенесено – останнім днем сплати
податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених громадянами у
податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2019 року та
особами, які провадять незалежну професійну діяльність є 30 вересня 2020 року.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник
податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків,
визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у
вигляді штрафу у таких розмірах:
► при затримці до 30 календарних днів включно,
наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у
розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів,
наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у
розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.
Шановні громадяни та особи, які здійснюють
незалежну професійну діяльність, не зволікайте та своєчасно сплатіть ПДФО і
військовий збір, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи
за 2019 рік!
Підрядник (субпідрядник) – платник ПДВ про застосування касового методу
зазначає у розпорядчому документі про облікову політику
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що за операціями з виконання підрядних
будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та
субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно
до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 187.1 ст. 187 ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий
метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ – це метод податкового
обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата
зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в
установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування
бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів
компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів
(послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як
дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків,
та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів,
дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій
вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Для застосування касового методу визначення
податкових зобов’язань з ПДВ нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючих
органів будь-яких заяв чи повідомлень щодо початку застосування касового методу
за власним вибором платника відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 ПКУ.
При цьому у податковій декларації з ПДВ, починаючи
зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод,
платник у відповідному полі в кінці декларації проставляє відповідну позначку.
Разом з цим відповідно до п. 1.3 Методичних
рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства
фінансів України від 27.06.2013 № 635 із змінами (далі – Методрекомендації),
елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві є облікова
політика, яка може враховувати організаційно-правову форму підприємства,
галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.
Пунктом 2.1 Методрекомендацій передбачено, що
розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема
кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції,
події та статті фінансової звітності.
Отже, про застосування касового методу платник
зазначає в розпорядчому документі про облікову політику.
Якщо платник податку бажає відмовитись від
застосування касового методу податкового обліку, то така відмова здійснюється
шляхом внесення відповідних змін до облікової політики підприємства.
У разі відмови від застосування касового методу
сума податкових зобов’язань з ПДВ платника податку збільшується на суму,
нараховану на вартість товарів/послуг, поставлених платником податку, але не
оплачених коштами чи іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника
до звичайного режиму оподаткування.
Яка гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з
іншим підприємством (підприємцем) на протязі дня?
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення
про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148
із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право
здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома
платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч)
грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових
коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із
фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення)
підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки,
необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням
ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми
проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які
не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги,
які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів
у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи),
шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення
коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні
рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими
здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в абзаці другому п. 6
розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за
товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки,
одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Деякі особливості розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що згідно з п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39
Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є
господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт
оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема
господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в
тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст.
39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій,
що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і
39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо
одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої
діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150
мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий
(звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника
податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку,
перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за
відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом
та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо
обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського
обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за
відповідний податковий (звітний) рік.
Враховуючи вищенаведене, для розрахунку вартісного
критерію контрольованих операцій з пов’язаними особами – нерезидентами мають
враховуватись періоди податкового (звітного) року, в яких нерезидент перебував
у статусі пов’язаної особи з платником податку, за умови відсутності інших
критеріїв, визначених у підпунктах «б» – «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2
ст. 39 ПКУ.
До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом
України!
Нікопольський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області нагадує, що згідно із п. 254.1 ст. 254 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування
радіочастотним ресурсом України (рентна плата) є загальні користувачі
радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний
ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах
виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом
України;
► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію
радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу
та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником
ліцензії на мовлення;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу
та випромінювального пристрою.
Підпунктом 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ визначено,
що платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним
ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом
України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на
користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку
терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату
починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та
випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками
рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного
засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному
регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної
плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні
дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою,
видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у
попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Об’єктом оподаткування рентною платою за
користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що
визначається як частина смуги радіочастот загального користування у
відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним
ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та
випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які
користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм (п.
254.3 ст. 254 ПКУ).
Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ пере
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя