Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

 Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Податкові новації: подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177 ПКУ, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).

Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ).

Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.

 

Податкові зміни: змінено критерії визначення основних засобів

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу в частині змін критерій визначення основних засобів.

З 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6000 до 20000 гривень. Цей критерій буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 23 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Зазначені зміни передбачено Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Також, Законом № 466 підрозділ 4 розділу ХХ Кодексу доповнено новим пунктом 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації основних засобів:

– четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

– третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену пунктом 431 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

Більш детально про зміни з податку на прибуток підприємств – в листі ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07

 

Виграш фізичної особи у державну грошову лотерею підлягає оподаткуванню ПДФО

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку встановлено Законом України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» із змінами (далі – Закон № 5204.

Приз (виграш) – це кошти, майно, майнові чи немайнові права, які підлягають виплаті (видачі) учаснику у разі його виграшу в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення (ст. 1 Закону № 5204).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів (п.п 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування виграшів та призів регулюється п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.6.1 якого податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу) (п.п 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Також слід зазначити, що під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Отже, дохід у вигляді виграшів (призів) у державну грошову лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника ПДФО та оподатковується ПДФО за ставкою 18 відсотків.

 

До уваги платників, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що статтею 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами передбачено, що у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.

 

Роботодавцем нарахована працівнику компенсація за невикористані щорічні відпустки (основну та додаткову): що з єдиним внеском?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській нагадує, що відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі – роботодавці).

Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.

 

У разі відчуження земельної ділянки з свердловиною та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, декларація з Рентної плати не подається

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), визначені, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами та доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року      № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Враховуючи вищевикладене, у разі відчуження земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/анулювання строку його дії.

 

До уваги платників ПДВ!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення платник ПДВ має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

● види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

● коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;

● коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДК ПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з пунктами 15 та 16 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці.

Відповідно до п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТ ЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДК ПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Отже, Таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника ПДВ, подання якої є правом платника ПДВ незалежно від факту зупинення реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН.

Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК, платнику податків не потрібно.

 

Карантин: чи застосовуються штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК ЄРПН?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

● порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

 

Суму відсотків за іпотекою сплачено меморіальним ордером банківської установи: право на податкову знижку

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону № 2346 та нормативно-правових актів Національного банку України.

Отже, при реалізації платником ПДФО права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника ПДФО, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.

 

Чи має право ФОП – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ розділу XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

 

Продаж товарів в магазині на території ринку: чи можна бути підприємцем - єдинником 1-ї групи?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці (п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу):

- які не використовують працю найманих осіб;

- здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню;

- обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.

Торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства (п. 1.8 «Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209).

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

 

Шановні платники податків, вчасно сплатіть податки!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 30 вересня 2020 року - останній день сплати податку, збору (платежу):

плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень 2020 року;

податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за серпень 2020 року;

військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за серпень 2020 року;

податку на додану вартість за серпень 2020 року;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за серпень 2020 року;

податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за серпень 2020 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

податку на доходи фізичних осіб, зазначеного в річній декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами.

 

У разі надання будівлі сільськогосподарського призначення в оренду сільгоспвиробник сплачує податок на нерухомість

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

 

Єдинник 2-ї групи працює не за місцем податкової адреси: яка ставка?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ставки єдиного податку для платників єдиного податку 2-ї групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ).

Фіксовані ставки єдиного податку для 2-ї групи платників єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст. 293 ПКУ).

У разі здійснення платниками єдиного податку 2-ї групи господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для цієї групи платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Отже, підприємцем – платником єдиного податку 2-ї групи, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць: 20% розміру мінімальної заробітної плати.

 

До уваги платників! Щодо реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує платників податків, що застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

ДПС веде реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій. До реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій складається заява про реєстрацію програмних РРО за формою № 1-ПРРО. Реєстраційна заява в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації. Результати обробки Заяви надаються суб’єкту господарювання або направляється інформація засобами електронного зв’язку.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації програмному РРО  присвоюється фіскальний номер ПРРО із внесенням даних до реєстру ПРРО, про що суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного фіскального номера ПРРО.

За наявності підстав для відмови в реєстрації фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку платник податку має повідомити контролюючий орган шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Нагадуємо, що суб’єкти господарювання з 01.08.2020 року розпочали застосовувати програмні РРО підчас здійснення розрахункових операцій.

 

Закон № 786: новації в оподаткуванні доходів фізичних осіб

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Закон України від Законом України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (далі – Закон № 786) змінив порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами, зокрема, відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів.

Залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 1 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:

1. Фізичні особи – підприємці на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Податковий кодекс України (далі – Кодекс) дозволяє вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок

ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні

особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

2. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Кодекс дозволяє їм вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку також визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013року № 481.

3. Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які НЕ є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.

4. Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.

Зміни, запроваджені Законом № 786 щодо форми обліку доходів самозайнятими особами, не скасовують обов’язку для всіх платників податків

(включаючи таких суб’єктів) дотримуватися вимог підпунктів 44.1 та 44.3 статті 44 Кодексу, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових

зобов'язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари)

та їх належне зберігання.

Нагадуємо, що п. 8 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат передбачено, що Книга має зберігатися у платника податків протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Крім того, підприємці зобов’язані мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

 

До уваги платників єдиного податку третьої групи!

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено ряд змін, які стосуються, зокрема, юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, а саме:

- зменшено із 15-ти до 10-ти календарних днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% зі сплатою ПДВ;

- обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на юридичних осіб - платників єдиного податку 3 групи, при наданні нерухомого майна в оренду;

- визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із послідовних кварталів.

 

Визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 110 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІ «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме: обов'язок платника з Рентної плати покладено на суб'єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42. Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями (далі - Водний кодекс) водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).

Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб (п.п. 37.3.4 п. 37.3 ст. 37 ПКУ).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Форма податкової декларації з рентної плати (далі - декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до декларації.

Таким чином з 01.01.2018 вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води та не повинні подавати декларацію з рентної плати (зокрема Додаток 5). При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до контролюючих органів не подається.

 

Податкові зміни: оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди.

Зокрема, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Отже, з цієї дати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід у вигляді сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, у 2020 році – 18892 гривень, або у розмірі, визначеному законом.

 

Податкові зміни: зміни в оподаткуванні та провадженні господарської діяльності для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 23.05.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України стосовно вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX, яким передбачено низку змін в оподаткуванні та провадженні господарської діяльності фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Детальніше про основні зміни:

- уточнено перелік витрат, пов’язаних з отриманням доходів

До переліку витрат фізичної особи – підприємця, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів не включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості. Крім того, зазначені підприємці матимуть право (за власним бажанням) включати до складу  витрат реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів, окрім поточного ремонту (пп.177.4.3 та пп.177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

- дозволена амортизація основних засобів

Витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту), а також вантажні автомобілі фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування підлягають амортизації (пп. 6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

- скасовано подання квартальної податкової декларації про майновий стан і доходи та встановлено терміни подання ліквідаційної декларації

Новостворені фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року, або переходять на спрощену систему оподаткування, або відмовляються від спрощеної системи оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність (пп. 177.5.2 п. 177.5 ст.177 Кодексу). До цього часу податкову декларацію фізичні особи – підприємці подавали за перший відпрацьований квартал.

Крім того, змінено строки подання ліквідаційної декларації фізичними особами – підприємцями у разі припинення їх господарської діяльності. Так підприємці  повинні подати у продовж 20 календарних днів після закінчення місяця, в якому підприємець пройшов у держреєстратора процедуру припинення, останню податкову декларацію про майновий стан і доходи.

- облік у податкових органах фізичної особи – підприємця з одночасним проведенням незалежної професійної діяльності

Внесеними змінами забезпечується облік фізичних осіб – підприємців, які одночасно здійснюють адвокатську, нотаріальну діяльність, діяльність приватних виконавців, арбітражних керуючих та ін.(пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Кодексу). Такі підприємці обліковуватимуться  з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності (п. 65.9 ст. 65 Кодексу).

- обов’язок сплати податку на прибуток платниками, які перебувають на загальній системі оподаткування, спрощеній та провадять незалежну професійну діяльність

З 01.01.2021 фізичні особи – підприємці, в т.ч. платники єдиного податку, а також фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, у разі виплати доходів, зазначених у п.141.4 ст.141* Кодексу нерезидентам, є платниками податку на прибуток (пп.133.1.4 п.133.1 ст.133 та пп.1) п.297.1 ст. 297 Кодексу).

Одночасно, такі платники подаватимуть річну податкову декларацію з податку на прибуток (п. 137.5 ст.137 Кодексу).

 

За які земельні ділянки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?

Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:

► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

► не використовують працю найманих осіб;

► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;

► площа сіль

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

30.09.2020 16:37