Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Програмний РРО: у який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким
чином він поповнюється?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що перша порція діапазону номерів (2000) видається під час
реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість
може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості
розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом
36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС
України від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним
фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція
фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів
відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО)
номерів.
Чинним законодавством не передбачено розстрочення та відстрочення
заборгованості по сплаті єдиного внеску
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що чинним законодавством, яке регулює порядок
нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та
відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від
08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями
(далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового
стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із
зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших
обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими
кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і
мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати
заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати
єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Закон
№ 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення
обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову
або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону №
2464).
Звільнення від ПДВ: критерії для застосування «карантинних» пільг
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що для звільнення від оподаткування ПДВ згідно з п. 71
підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України
потрібно, щоб такий товар був включений до переліку товарів (у тому числі
лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних
для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню,
локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної
хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення
яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній
території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість,
визначеного постановою Кабінету Міністрів України. Такий перелік затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами
(далі – Перелік № 224).
Отже, вартість товарів, що включені до Переліку №
224 з 17.03.2020 визначається без ПДВ, тобто з дати запровадження цієї пільги.
Ця норма законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори
та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо
необхідності нарахування ПДВ чи ні, а також незалежно від дати укладення таких
договорів.
У разі
розбіжностей між даними, зазначеними у ППР, та даними платника транспортного
податку контролюючий орган проводить перерахунок
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з транспортного
податку (далі – податок) податкові повідомлення-рішення (ППР) можуть бути
скасовані (відкликані) на підставі:
► заяви платника
податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для
проведення звірки даних щодо:
● об’єктів
оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
● розміру ставки
податку;
● нарахованої суми
податку.
У разі виявлення
розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими
платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема,
документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід
права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на
середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем
реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми
транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове
повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається
скасованим (відкликаним).
Норми визначені п.
5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної
служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів
до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016
№ 422.
Який розмір сум
добових витрат на відрядження не включається до оподатковуваного доходу
платника ПДФО
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до оподатковуваного доходу
податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються витрати на
відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших
власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким
відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року,
в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за
кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за
офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком
України, в розрахунку за кожен такий день.
Норми встановлені
п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Постановою
Кабінетом Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 73 «Про граничні норми
добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних
засобів та суми, що спрямовуються на їх харчування замість добових витрат» із
змінами окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів
екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на
харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші
транспортні засоби):
► провадять
комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами
територіальних вод України;
► виконують
міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення
пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону
України;
► використовуються
для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами
митного кордону або територіальних вод України.
Суми та склад
витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що
направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які
повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів,
визначаються постановою Кабінетом Міністрів України від 02 лютого 2011
року «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також
інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та
організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок
бюджетних коштів» із змінами. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не
може перевищувати суму, встановлену п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Сума добових
визначається в разі відрядження:
► у межах України
та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи
(дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними
первинними документами;
► до країн, в’їзд
громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на
в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів
перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин
кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших
документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених
відповідних підтвердних документів, сума добових включається до
оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Одночасне
використання води для виробничих потреб та для задоволення власних питних і
санітарно-гігієнічних потреб:що з рентною платою за воду?
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.
255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати
за спеціальне використання води, зокрема, є первинні водокористувачі – суб’єкти
господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії,
відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення
юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи –
підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам
воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Рентна плата за
спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів
використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі
на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати
та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Об’єктом
оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг
води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
При цьому
відповідно до п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне
використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення
питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які
знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від
характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних
ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і
санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та
платників єдиного податку.
Форма податкової
декларації з рентної плати (далі – Декларація) та додатки (розрахунки) до неї
затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 зі
змінами та доповненнями. Додатки є невід’ємною частиною Декларації.
Зокрема у додатку
5 до Декларації здійснюється розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати
за спеціальне використання води (далі – додаток 5).
Отже, первинний
водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує
воду одночасно для виробничих потреб (у тому числі виготовлення напоїв) та для
задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб обчислює рентну плату
за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з
водного об’єкта, шляхом складання по кожному напрямку використання води
окремого додатка 5, а саме:
► за обсяги води,
що використані первинним водокористувачем для виробничих потреб та для
задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб із застосуванням
ставок для відповідного водного об’єкта, визначених підпунктами 255.5.1 та
255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ;
► за обсяги води,
що використані первинним водокористувачем для виготовлення напоїв із
застосуванням ставок, визначених п.п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – за воду,
що входить виключно до складу напоїв.
Нагадуємо: п.п.
255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно
обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Сума податкових
зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій Декларації за податковий
(звітний) квартал, сплачується платником рентної плати до бюджету протягом 10
календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової
Декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
До уваги
платників єдиного податку другої або третьої груп, які є власниками земельних
ділянок або постійними землекористувачами!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України
від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та
логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до
п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з
якими з 01 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від
обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на
майно у частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються
платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської
діяльності (крім діяльності з
надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких
земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)).
Отже, суб’єкти
господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі –
платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними
землекористувачами, з 01.07.2020 є платниками земельного податку у разі
здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна,
що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому
числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або
основним.
Такі платники
єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01
липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями
(липень – грудень) та подать з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до
контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію
з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки
державної або комунальної власності) (далі – Декларація) з позначкою«Земельний
податок», з типом «Звітна»,
заповненням графи«починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць
– 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.
При цьому платники
єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають
право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після
закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень».
Крім того,
Декларація з позначкою «Земельний
податок», з типом«Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в
якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі, якщо платник
єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до
контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».
Слід зазначити, що
фізичні – особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію,
якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування
оформлено на фізичну особу – підприємця.
Якщо право
власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на
фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником
єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок
та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду
(найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5
ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної
ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01
липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного
податку.
Порядок
інформаційної взаємодії органів ДПС та банків у процесі передачі інкасових
доручень (розпоряджень) в електронній формі
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства
фінансів України від 18.05.2020 № 217 затверджено Порядок інформаційної
взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі
передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, який набирає
чинності 31 січня 2021 року.
Наказ № 217
опубліковано в Офіційному віснику України від 31.07.2020 № 59 та оприлюднено на
офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74694.html.
Документ
врегульовує механізм інформаційної взаємодії при формуванні органами ДПС
інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, перевірці таких
інкасових доручень (розпоряджень) Казначейством та/або його територіальними
органами, їх транспортуванні до банків платників з використанням
телекомунікаційних мереж з дотриманням вимог законів щодо електронного
документообігу та електронних довірчих послуг, а також при виконанні
(частковому виконанні) або невиконанні банками платників таких документів тощо.
Запровадження
такої інформаційної взаємодії дозволить оптимізувати процедуру доставки
електронних інкасових доручень (розпоряджень) до банків платників, підвищити
ефективність використання робочого часу державних службовців, а також зменшити
витрати бюджетних коштів та часу, необхідних на доставку відповідних документів
у паперовому вигляді.
Для забезпечення
своєчасної реалізації норм наказу № 217 повідомляємо про необхідність
проведення робіт, пов’язаних зі створенням (доопрацюванням) зацікавленими
сторонами власних програмних продуктів, що будуть використовуватись у
визначеній інформаційній взаємодії.
Формати
(стандарти) електронних документів та схеми їх контролю розміщено на офіційному
вебпорталі ДПС за посиланням:
Також
повідомляємо, що списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів
господарювання, які мають податковий борг, здійснюється відповідно до глави 11
Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,
затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №
22, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (зі
змінами).
Інформацію
розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430857.html
Податкова
знижка: визначення граничних сум витрат на сплату страхових внесків за
наслідками 2019 року
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок застосування
фізичною особою – платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) права
на податкову знижку передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі –
ПКУ).
Платник ПДФО має
право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за
наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.
164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року
витрати, перелік яких визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.3.5
п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до
податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових
внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО
страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за
договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного
забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також
внесків на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки
учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів
його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за
кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких
діяв договір страхування):
а) при страхуванні
платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом
платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний
вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю –
суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019
році: 1921 грн х 1,4 = 2690 гривень);
б) при страхуванні
члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним
контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний
депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського
управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми,
визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на
кожного застрахованого члена сім’ї (у 2019 році: 1921 грн х 1,4 х 50 % =
1345 гривень).
Доводимо до
відома, у разі якщо фізична особа має право на податкову знижку, такій особі
необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи в період
з 01 січня по 31 грудня року, наступного за звітним. Якщо впродовж зазначеного
періоду фізособа не скористалася правом на податкову знижку, то на наступні
роки таке право не переноситься.
Набрали
чинності зміни до Інструкції про нарахування і сплату єдиного внеску
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 21.08.2020 набрав
чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.06.2020 № 283
(далі – Наказ № 283), яким внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування
і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,
затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із
змінами (далі – Інструкція № 449).
Так, Наказом № 283
в Інструкцію № 449 внесено зміни, згідно з якими фізичні особи – підприємці
(далі – ФОП), у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, і у
яких працюють особи з інвалідністю, застосовують ставку єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) 8,41
% для працюючих осіб з інвалідністю.
Також змінами,
внесеними в Інструкцію № 449, зокрема, передбачено:
► встановлення
пільгового порядку сплати єдиного внеску для членів фермерських господарств;
► у разі зняття з
обліку ФОП останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний
внесок, є період із дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в
якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності
включно;
► суб’єкти
господарювання, які отримують додаткову фінансову підтримку відповідно до ст.
131 Закону України
«Про державну підтримку сільського господарства України», сплачують єдиний
внесок з урахуванням положень Порядку надання сімейним фермерським
господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь
застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 із змінами;
Крім того,
уточнено порядок стягнення заборгованості з платників.
Наказ № 283
опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.08.2020 № 65.
Який податковий
(звітний) період встановлений ПКУ для плати за землю?
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за землю –
обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі
земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і
комунальної власності.
Норми встановлені
п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим
(звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий
(звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для
новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права
власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12
місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
Коментувати в соцмережах:
До уваги
платників ПДВ!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до
частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №
2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ) у разі зміни місцезнаходження
суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством
податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої
реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Процедури
переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу
до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначені розділом X Порядку обліку
платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Нормами п. 10.13
розділу X Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта
господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і
зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем
попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:
1) у такому
випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені
до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за
основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за
неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку № 1588 без подання
заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами
10.14 – 10.21 розділу Х Порядку № 1588;
2) до закінчення
року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім
місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником
податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим
місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником
податків з наступного року.
У контролюючому
органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та
збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території
адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку,
щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує
інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника
податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розділу VII
Порядку № 1588).
Починаючи з 01
січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки,
звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за
новим місцезнаходженням (місцем проживання), (основне місце обліку).
Платниками
податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 7.3 розділу VII Порядку
№ 1588, є:
► юридичні особи,
які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу
України;
► відокремлені
підрозділи юридичної особи;
► особи, які
здійснюють незалежну професійну діяльність.
Для зазначених
платників сплата податків та подання звітності, здійснюється за новим
місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття па облік у контролюючому
органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).
Враховуючи
викладене вище, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця
проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подання податкової
декларації з ПДВ та сплата ПДВ здійснюється за попереднім місцезнаходженням
(місцем проживання) (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного
року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новим місцезнаходженням
(місцем проживання) (основне місце обліку).
Фіскальний
звітний чек (Z-звіт) створюється ПРРО щоденно
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фіскальний звітний
чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній
формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним реєстратором
розрахункових операцій (далі – ПРРО), який містить дані денного звіту, під час
створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій
заноситься відповідно до фіскального сервера Державної податкової служби.
Норма визначена
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону
України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків
у сфері торгівлі та послуг», який набрав чинності 01.08.2020.
Отже, фіскальний
звітний чек (Z-звіт) створюється ПРРО щоденно. Z-звіт може бути сформованим в
електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає
реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби
України (далі – фіскальний сервер). Після передачі до фіскального сервера
Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його
зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього
спосіб.
Спливає строк
подання заяви для списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичним
особам – підприємцям (далі
– ФОП), які не здійснюють підприємницьку діяльність (крім фізичних осіб – підприємців,
які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять
незалежну професійну діяльність і
не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 до 03.06.2020,
надана можливість скористатися правом щодо списання несплаченої станом на
03.06.2020 суми недоїмки, штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки,
шляхом подання заяви у довільній формі.
Такою
можливістю особи мають право скористатися до 01.09.2020.
Для цього необхідно виконати наступні
умови:
- ФОП, крім фізичних осіб – підприємців,
які обрали спрощену систему оподаткування, – державному реєстратору за місцем
знаходження реєстраційної справи ФОП подати заяву про державну реєстрацію
припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6
Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464)
за період з 01.01.2017 до 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником
виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
- особам, які провадять
незалежну професійну діяльність, подати до податкового органу за
основним місцем обліку заявупро
зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітністьвідповідно до
вимог частини 2 статті 6 Закону № 2464 за період з 01.01.2017 до 03.06.2020.
Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була
подана раніше.
Після отримання у
встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора
або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання
платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не
була подана раніше) податковий
орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за
результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій
і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних
санкцій і пені.
Податковим органом
може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій
і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник
податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання
чинності Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до
Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»
(далі – Закон № 592);
2) суми недоїмки,
а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі
самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим
Законом.
У разі якщо суми
недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково
самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом
№ 592, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних
санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до
платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону №
2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату
суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття
податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та
сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і
пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Закон України №
466: врахування ФОП сум сплаченого податку на нерухомість у складі витрат
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єкти нежитлової
нерухомості – це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до
законодавства до житлового фонду.
До нежитлової
нерухомості відносяться:
а) будівлі
готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні
бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні
– будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі
для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі
торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та
зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні,
кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування,
будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі
(наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі
промислові та склади;
д) будівлі для
публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські
(присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать
сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси,
котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені
п. п. 14.1.1291 п.
14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок
оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться
на загальній системі оподаткування, визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п.
177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід,
тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та
негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з
господарською діяльністю такої ФОП.
Перелік витрат,
безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської
діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Законом України
від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та
логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466),
який набрав чинності з 23.05.2020, п.п. 177.4.3 п. 177.4
ст. 177 ПКУ змінено.
Вищевказаним
пунктом визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів
ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі
оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з
проведенням господарської діяльності такої ФОП(крім податку на додану
вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та
акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської
діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з
об’єктів житлової нерухомості), суми єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів
господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного
характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП.
Отже, якщо сплата
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на
нерухомість), з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для
здійснення підприємницької діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі
оподаткування після
23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то такий ФОП
має право віднести до складу валових витрат сплачені суми податку на
нерухомість.
Водночас, у разі
сплати до 23.05.2020 ФОП на загальній системі оподаткування
податку на нерухомість з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує
для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону №
466 не застосовуються.
Фізичній особі
отримувати ліцензію для продажу особисто вирощеної тютюнової сировини не
потрібно
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що виробництво тютюнових
виробів здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними
суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні
представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.
Норми встановлені
ст. 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями
(далі – Закон № 481).
При цьому згідно
із ст. 4 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та
споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної
діяльності ДК 009:2010» із змінами виробництво – це економічна
діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для
позначення всіх видів економічної діяльності. Готова продукція – це продукція,
процес перероблення якої завершено.
Крім того, ст. 1
Закону № 481 визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без
фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний,
жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для
куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Отже, фізичні
особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюють продаж вирощеної в
особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній
ділянках тютюнової сировини, не зобов’язані отримувати ліцензію.
Відсотки за
депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної
суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що сільськогосподарські
товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного
підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого
поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського
товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм
місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою,
затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми визначені
абзацами першим і четвертим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ).
Форма розрахунку
частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом
Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772
«Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва»
зі змінами та доповненнями.
При складанні
Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними
бухгалтерського обліку.
Відображення
операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій
підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя