Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Програмний РРО: у який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким
чином він поповнюється?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що перша порція діапазону номерів (2000) видається під час
реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість
може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості
розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом
36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС
України від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним
фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція
фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів
відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО)
номерів.
Чинним законодавством не передбачено розстрочення та відстрочення
заборгованості по сплаті єдиного внеску
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що чинним законодавством, яке регулює порядок
нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та
відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від
08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями
(далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового
стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із
зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших
обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими
кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і
мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати
заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати
єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Закон
№ 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення
обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову
або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону №
2464).
Звільнення від ПДВ: критерії для застосування «карантинних» пільг
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що для звільнення від оподаткування ПДВ згідно з п. 71
підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України
потрібно, щоб такий товар був включений до переліку товарів (у тому числі
лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних
для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню,
локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної
хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення
яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній
території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість,
визначеного постановою Кабінету Міністрів України. Такий перелік затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами
(далі – Перелік № 224).
Отже, вартість товарів, що включені до Переліку №
224 з 17.03.2020 визначається без ПДВ, тобто з дати запровадження цієї пільги.
Ця норма законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори
та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо
необхідності нарахування ПДВ чи ні, а також незалежно від дати укладення таких
договорів.
Фізичній особі отримувати ліцензію для продажу особисто вирощеної тютюнової
сировини не потрібно
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що виробництво тютюнових виробів здійснюється суб’єктами
господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють
через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності
за наявності відповідної ліцензії.
Норми встановлені ст. 2 Закону України від 19
грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів
та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
При цьому згідно із ст. 4 наказу Державного
комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від
11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» із
змінами виробництво – це економічна діяльність,
результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх
видів економічної діяльності. Готова продукція – це продукція, процес
перероблення якої завершено.
Крім того, ст. 1 Закону № 481 визначено, що
тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари,
сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка
та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи
жування.
Отже, фізичні особи та фізичні особи – підприємці,
які здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на
присадибній, дачній, садовій і городній ділянках тютюнової сировини, не
зобов’язані отримувати ліцензію.
УВАГА!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу.
Фізичним особам – підприємцям, які перебувають на
загальній системі оподаткування та не здійснюють підприємницьку діяльність і
особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови відсутності доходу протягом періоду з
01.01.2017 до 03.06.2020 проводиться списання заборгованості з єдиного внеску.
Для подання заяви та документів на списання
недоїмки з єдиного внеску необхідно звернутися до податкового органу за місцем
реєстрації до 31 серпня 2020 року включно.
Звертаємо увагу, що у вихідні дні 29 серпня та 30
серпня працюють центри обслуговування платників з 9 години до 14 години.
Не втрачайте час та скористуйтесь правом на
списання суми недоїмки з єдиного внеску!
Спливає строк подання заяви для списання недоїмки, штрафних санкцій та пені
з єдиного внеску
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП), які не
здійснюють підприємницьку діяльність (крім фізичних осіб – підприємців, які
обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну
професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з
01.01.2017 до 03.06.2020, надана можливість скористатися правом щодо списання
несплаченої станом на 03.06.2020 суми недоїмки, штрафів та пені, нарахованої на
ці суми недоїмки, шляхом подання заяви у довільній формі.
Такою можливістю особи мають право скористатися до
01.09.2020.
Для цього необхідно виконати наступні умови:
- ФОП, крім фізичних осіб – підприємців, які
обрали спрощену систему оподаткування, – державному реєстратору за місцем
знаходження реєстраційної справи ФОП подати заяву про державну реєстрацію
припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність
відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI
«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування» (далі – Закон № 2464) за
період з 01.01.2017 до 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником
виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
- особам, які провадять незалежну професійну
діяльність, подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про
зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність відповідно до вимог
частини 2 статті 6 Закону № 2464 за період з 01.01.2017 до 03.06.2020.
Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була
подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку
відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку
як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску
зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше)
податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за
результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій
і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних
санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про
відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за
результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток)
протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом України від 13
травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592);
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня,
нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені
платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня,
нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або
стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 592, податковий орган приймає
рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що
залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску,
передбачені пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не
застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій
і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про
списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений
період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не
підлягають поверненню.
Який податковий (звітний) період встановлений ПКУ для плати за землю?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на
майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за
земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14
Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за
землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 01
січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та
організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування
на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
Зменшено штрафні санкції за ПДВ-порушення
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що 08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020
№ 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування
електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців»
(опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким вдвічі зменшено розмір штрафів за
нереєстрацію та несвоєчасну реєстрацію ПН та РК.
Так, за порушення платниками ПДВ граничного строку
для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН за
операціями, що:
звільняються від оподаткування ПДВ;
оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
складені за операціями, визначеними п.п. «а» - «г»
п. 198.5 ПКУ (компенсувальні податкові зобов’язання);
складені відповідно до ст. 199 ПКУ (компенсувальні
податкові зобов’язання);
складені відповідно до абз. 11 п. 201.4 ПКУ (на
суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання) штрафи,
нараховані протягом періоду з 01.01.2017 до дати набрання чинності Законом №466
від 16.01.2020 (тобто 23 травня 2020р.) (було до 31.12.2019р.), строк сплати
грошових зобов'язань за якими не настав або грошові зобов'язання за якими
неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі
адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не
сплачено) станом на 23.05.2020 застосовуються в розмірі 1% обсягу постачання
(без ПДВ), але не більше 510 грн (було 2%, але не більше 1020 грн);
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації
протягом граничного строку ПН та/або РК до них за цими ж операціями при тих же
умовах застосовуються в розмірі 2,5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше
1700 грн (було 5%, але не більше 3400 грн).
Особливості сплати податку на нерухомість фізичними особами
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що особливістю сплати податку на нерухомість фізичними
особами є те, що податок сплачується за минулий базовий податковий (звітний)
період, із застосуванням минулорічних ставок і пільг.
Тобто у 2020 році громадяни сплачують податок за
базовий податковий (звітний) період - 2019 рік із застосуванням минулорічних
ставок і пільг.
Ставки та пільги з податку на нерухомість залежать
від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де
знаходяться об’єкти нерухомості.
Рішення про ставки та пільги зі сплати податку
розміщуються на сайтах місцевих рад.
При цьому, ставка податку на загальнодержавному
рівні обмежена — не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої на
1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування.
(У місті Нікополі ставка податку на
житлові приміщення встановлена у розмірі 1% від мінімальної зарплати і складає
41,73 грн. за 1 кв.м.
У 2020 році максимальна ставка податку становить
62,60 грн за кв. метр (1,5% х 4173 грн.)).
У разі зміни адреси реєстрації (прописки) фізичним
особам обов’язково потрібно звернутися до органів ДПС за місцем нової
реєстрації та подати заяву за формою 5-ДР.
У разі розбіжностей між даними, зазначеними у ППР, та даними платника
транспортного податку контролюючий орган проводить перерахунок
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що з транспортного податку (далі – податок) податкові
повідомлення-рішення (ППР) можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:
► заяви платника податку, поданої до контролюючого
органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
● об’єктів оподаткування, що перебувають у
власності платника податку;
● розміру ставки податку;
● нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними
контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі
оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право
власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт
оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового
автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить
протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає
(вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове
повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Норми визначені п. 5 глави дев’ятої розділу ІV
Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного
обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.
Надання фізособою в оренду нерухомості: сплата до бюджету ПДФО юрособою –
податковим агентом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
повідомляє, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює
порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи
фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету.
Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ ПДФО, утриманий з
доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з
нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами
та доповненнями (далі – БКУ).
Такий порядок застосовується всіма юридичними
особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені
підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така
юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому
порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати
(перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім
податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який
сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією,
відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента –
юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням
(розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній
особі.
ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з
доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис)
земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі
(на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету
за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац
п’ятий частини другої ст. 64 БКУ).
Враховуючи викладене, податковий агент (юридична
особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній
особі за надання нею в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної
ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм
місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.
Закон України № 540: розгляд скарг на рішення комісії регіонального рівня
про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН у період дії карантину
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в
адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі –
ПКУ).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на
забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з
поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, який набрав чинності
02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим
п. 528, відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день
місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом
Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на
території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія
карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині
процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім
скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ
та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній
календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або
які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує
будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ. З першого календарного
дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг
строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ,
продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії
регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)
подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в
якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020
року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня
по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія
карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст.
56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого
календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія
карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія
центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення
комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого
календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія
карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Закон України № 786: новації в оподаткуванні податком на доходи фізичних
осіб
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що 08.08.2020 набув чинності Закон України від 14.07.2020 №
786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування
електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», яким
внесено зміни, зокрема до підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення»
Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ доповнено новим
пунктом 14, відповідно до якого тимчасово до складу загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за
2020 – 2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів
у грошовій та/або натуральній формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення)
іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи
платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником,
контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без
статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:
а) процедура ліквідації (припинення) іноземної
юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата
не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;
б) платник податків подав до контролюючого органу
одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік
складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування
із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої)
іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи,
а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна,
відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного
утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних
стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у
якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної
особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.
Формування податкового кредиту з ПДВ при одночасному застосуванні касового
метода та метода «за подією, що сталася раніше»
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом
V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це метод податкового обліку, за
яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування
(отримання) коштів на рахунки платника ПДВ, відкриті в установах банків та/або
в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу
платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості
поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата
віднесення сум ПДВ до податкового кредиту визначається як дата списання коштів
з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що
здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси
платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених
(або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Норми встановлені п.п. 14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє)
товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в
операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то
суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового
кредиту включаються теж за касовим методом.
За операціями, за якими податкові зобов’язання
нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ,
податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.
Отже, при одночасному застосуванні платником ПДВ
двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме: за касовим методом та за
подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги
призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення
податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково –
за подією, що сталася раніше, то податковий кредит відповідно виникатиме
пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.
Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на
застосування податкової знижки
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує
порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців,
не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб (далі
– ПДФО) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних
військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум
грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової
служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених
законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п.
165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми
ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших
виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і
начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України,
Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної
пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції,
а також визначених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами
та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого)
військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження
служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації
втрат доходів цієї категорії громадян.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є
суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість)
витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг)
у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку
дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу,
одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у
випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова
заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються
(надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із
законом п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки
передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ
передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в
звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного
доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням
положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, військовослужбовець, який
отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є
найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді
заробітної плати.
Закон України №466: з 01.01.2021 нове у визначенні дивідендів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу платників, що 01.01.2021 набере чинності нова редакція
п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до оновленого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст.
14 ПКУ, запровадженого Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві», з 01 січня 2021 року дивідендами є платіж, що здійснюється
юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних
сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних
прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право
власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з
розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського
обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів
прирівнюються також:
● платіж у грошовій чи негрошовій формі, що
здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника
(учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
● суми доходів у вигляді платежів за цінні папери
(корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного у
підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1
п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка
відповідає принципу «витягнутої руки»;
● вартість товарів (робіт, послуг) (крім цінних
паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах
«а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих
операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
● сума заниження вартості товарів (робіт, послуг),
які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п.
39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно
із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
● виплата в грошовій або негрошовій формі, що
здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника –
нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом
юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом
учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між
юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення
нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст.
141 ПКУ резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним
особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України,
отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться
в національній валюті), утримують податок з доходів у вигляді дивідендів, які
сплачуються резидентом (п.п. «б» п.п. 141.4.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ), за ставкою
в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під
час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.
У разі якщо резидент здійснює на користь
нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому п.п.
14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу
«витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до
дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких
інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків
(якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором). Такий податок має бути
сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за
відповідний звітний (податковий) рік.
Особливості заповнення деяких показників звіту з єдиного внеску за формою №
Д5 (річна)) з урахуванням норм Закону України № 592
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що згідно з нормами п. 5 розділу I Закону України від 13
травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), що набрав
чинності 03.06.2020, підлягають списанню за заявою платника та у порядку,
визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із
змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), несплачені станом на день
набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим
пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок),
зазначеним у підпунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали
спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за
період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня,
нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід
(прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи
фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня
2020 року:
а) фізичними особами – підприємцями (крім фізичних
осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному
реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи –
підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності
та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6
Закону № 2464 за період з 01 січня
2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником
виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність,
– до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку
як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6
Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена
звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана
раніше.
Нагадуємо, що заяви такі платники подають по
31.08.2020 (включно).
Отже, у разі подання Звіту про суми нарахованого
доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5
(річна)) (Звіт за ф. № 5) згідно з Порядком формування та подання
страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом
Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями
(далі – Звіт) враховуються норми Закону № 592, а саме:
► у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку),
заявлена в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка
розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту в рядках у розрізі кожного календарного
місяця протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного
внеску, проставляються прочерки у разі неотримання доходу;
► графа 4 «Сума доходу, на яку нараховується
єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» таблиці 1 Звіту
заповнюється згідно з вимогами абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону №
2464.
Відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються
до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського
товаровиробництва
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на
спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника
єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема,
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) –
контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування
земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику.
Норми визначені абзацами першим і четвертим п.п.
298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма розрахунку частки сільськогосподарського
товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та
продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки
сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
При складанні Розрахунку сільськогосподарські
товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку
здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі
змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою –
відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та
доповненнями.
Загальна сума доходу підприємства визначається
відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про
затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та
доповненнями (далі – П(С)БО 15).
Згідно з п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи
класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи;
інші доходи.
Дохід визнається під час збільшення активу або
зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком
зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що
оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 П(С)БО 15).
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що
надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає
нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за
користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий
п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, відсотки за депозитом та
сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при
визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки
відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фінансової допомоги не
включається до загальної суми доходу при визначенні частки
сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою
до повернення у визначений у договорі термін.
Звертаємо увагу, що сума поворотної фінансової
допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до
загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського
товаровиробництва.
Закон України № 466: врахування ФОП сум сплаченого податку на нерухомість у
складі витрат
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення,
що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
До нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги,
пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для
відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового
обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та
адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри,
універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції
технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади
підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового
обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті
автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні
будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні
(нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні,
майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні
підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені п. п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14
Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб –
підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування,
визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом
оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним
оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і
документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю
такої ФОП.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з
отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній
системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX
«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020,
п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ
змінено.
Вищевказаним пунктом визначено перелік витрат,
безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської
діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми
податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП
(крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на
додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу
від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки, з об’єктів житлової нерухомості), суми єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку,
встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження
певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа
дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП.
Отже, якщо сплата податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), з об’єктів
нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької
діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі оподаткування після
23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то такий ФОП має право
віднести до складу валових витрат сплачені суми податку на нерухомість.
Водночас, у разі сплати до 23.05.2020 ФОП на
загальній системі оподаткування податку на нерухомість з об’єктів нежитлової
нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності,
положення Закону № 466 не
застосовуються.
Набрали чинності зміни до Інструкції про нарахування і сплату єдиного
внеску
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що 21.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів
України від 10.06.2020 № 283 (далі – Наказ № 283), яким внесено зміни до
Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом
Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі –
Інструкція № 449).
Так, Наказом № 283 в Інструкцію № 449 внесено
зміни, згідно з якими фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті,
що обрали спрощену систему оподаткування, і у яких працюють особи з інвалідністю,
застосовують ставку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування (далі – єдиний внесок) 8,41 % для працюючих осіб з інвалідністю.
Також змінами, внесеними в Інструкцію № 449,
зокрема, передбачено:
► встановлення пільгового порядку сплати єдиного
внеску для членів фермерських господарств;
► у разі зняття з обліку ФОП останнім періодом, за
який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, є період із дня закінчення
попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію
припинення підприємницької діяльності включно;
► суб’єкти господарювання, які отримують додаткову
фінансову підтримку відповідно до ст. 131 Закону України «Про державну
підтримку сільського господарства України», сплачують єдиний внесок з
урахуванням положень Порядку надання сімейним фермерським господарствам
додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих
осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 із змінами;
Крім того, уточнено порядок стягнення
заборгованості з платників.
Наказ № 283 опубліковано у бюлетені «Офіційний
вісник України» від 21.08.2020 № 65.
Податкова знижка: визначення граничних сум витрат на сплату страхових
внесків за наслідками 2019 року
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що порядок застосування фізичною особою – платником податку на
доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) прав
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя