Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Особливості оподаткування акцизним податком операцій із ввезення на митну
територію України електроавтомобілів для їх вільного обігу
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що відповідно до ст. 74 Митного кодексу України імпорт
(випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні
товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на
імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей
випускаються для вільного обігу на митній території України.
Підпунктом 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що ставка акцизного податку
для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з
УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома),
встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного
акумулятора таких транспортних засобів.
Крім того, ставка акцизного податку для
транспортних засобів, зазначених у товарній підкатегорії 8703 10 18 00 (для
транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним
або кількома) встановлюється у розмірі 100 євро за 1 шт.
Довідково: до товарної категорії 8703 10 належать
транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спеціальні
автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та
аналогічні транспортні засоби:
► 8703 10 11 00 – транспортні засоби спеціального
призначення для переміщення снігом, з двигуном внутрішнього згоряння із
запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з двигуном
внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням;
8703 10 18 00 – інші.
Водночас, оподаткування акцизним податком
транспортних засобів, які оснащені електричними двигунами разом з двигунами
інших видів, здійснюється на загальних підставах.
Оподаткування доходів нерезидента у вигляді фрахту
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за
договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх
частин) для:
● перевезення вантажів та пасажирів морськими або
повітряними суднами;
● перевезення вантажів залізничним або
автомобільним транспортом.
Норми встановлені п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14
Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума
фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою –
підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність,
або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем),
який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який
провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами
фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів
за рахунок цих доходів.
При цьому:
● базою для оподаткування є базова ставка такого
фрахту;
● особами, уповноваженими справляти податок та
вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від
того, чи є він платником податку на прибуток підприємств, а також суб’єктом
спрощеного оподаткування.
Базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи
витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову)
товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного
засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним
договором фрахтування (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Затверджено порядок здійснення автоматичного зіставлення показників обсягів
обігу та залишків пального та показників обсягів обігу спирту етилового
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що 18.08.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів
України від 12 серпня 2020 року № 715 (далі – Постанова № 715), якою
затверджено Порядок здійснення Державною податковою службою автоматичного
зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів
обігу спирту етилового (далі – Порядок).
Нормативним актом встановлюється порядок
зіставлення у розрізі кодів УКТ ЗЕД,
акцизних складів та розпорядників акцизних складів:
► обсягів обігу та залишків пального за
показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту
етилового (далі – СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників
та рівнемірів-лічильників;
► обсягів обігу спирту етилового за показниками
СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу
виробленого спирту етилового.
Інформація за результатами зіставлення
розміщується для платників в Електронному кабінеті, а для контролюючого органу
формується електронний Журнал результатів зіставлення.
Відповідні результати зіставлення допоможуть
платникам акцизного податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між
показниками. У свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати
зіставлення при проведенні перевірок.
Постановою № 715 встановлено, що до 30.09.2020
(включно) автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків
пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому
режимі.
Постанова № 715 опублікована у офіційному виданні
«Урядовий кур’єр» від 18.08.2020 № 158.
Закон України № 786: з 01.01.2021 для ФОП – платників єдиного податку
запроваджується довільна форма ведення обліку діяльності
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що відповідно до Закону України від 14 липня 2020 року №
786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування
Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з
01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних
осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої
груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній
формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:
► ФОП – платники єдиного податку першої і другої
груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній
формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;
► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ
такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення
доходів та витрат.
Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296
Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП
– платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ,
ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за
підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники»
третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат.
Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та
витрат, які ведуть ФОП необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення
звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Також звертаємо увагу, що відповідно до норм п.
44.1 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та
інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або
податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів
бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із
обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено
законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1 095 днів з дня
подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені
документи.
Закон України № 786: облік доходів і витрат ФОП і «незалежниками» з
01.01.2021 може вестися у паперовому та/або електронному вигляді
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що Законом України від 14 липня 2020 року 786-IX «Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного
кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786)
внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині розширення
функціоналу Електронного кабінету і спрощення ведення обліку для фізичних осіб.
Так, у ст. 177 ПКУ:
1) в абзаці першому п.п. 177.5.1 п. 177.5 слова
«зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат» замінено словами та цифрами
«обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті»;
2) п. 177.10 викладено у такій редакції: фізичні
особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та
мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може
вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через
Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і
витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику.
ФОП застосовують реєстратори розрахункових
операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того п. 178.6 ст. 178 ПКУ викладено у такій
редакції: фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і
витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через
Електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення
визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення»
Закону № 786 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Закон України № 466: зміни щодо врегулювання питання оподаткування акцизним
податком виробників електричної енергії
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу
України (далі – ПКУ).
Так, Законом № 466 приведено у відповідність норми
ПКУ до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:
► виключення з переліку платників акцизного
податку оптового постачальника електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст.
212 ПКУ);
► уточнення визначення платника акцизного податку
– виробника електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Платниками акцизного податку визначено виробників
електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької
діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної
енергії. Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним
податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства
електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта
оподаткування. Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати
акцизний податок з електроенергії для власного споживання.
Довідково: до операцій, що є об’єктом оподаткування
акцизним податком належать і реалізація та/або передача в межах одного
підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання,
промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків
підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
Водночас, норма п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ
щодо визначення об’єкта оподаткування не поширюється на операції з передачі в
межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з
УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.
Зміни до підпунктів 212.1.12 та 212.1.13 п. 212.1
ст. 212, підпункту 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ набрали чинності 23.05.2020.
Доходи отримані фізособою від продажу рухомого та нерухомого майна: чи є
база нарахування єдиного внеску?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці,
які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту)
або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими
договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою –
підприємцем (далі –- ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають
видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону
України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями
(далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для платників,
зазначених у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній
застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та
додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому
числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про
оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг)
за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Фізичні особи, які виконують роботи (надають
послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб,
чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені
Законом № 2464 до платників єдиного внеску.
Визначення видів виплат, що відносяться до
основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних
виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики
заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України
від 13.01.2004 № 5 із змінами (далі –
Інструкція № 5).
Слід зазначити, що дохід фізичної особи від
продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів
виплат, визначених Інструкцією № 5.
Враховуючи вищезазначене, доходи, отримані
фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою
нарахування єдиного внеску.
Закон № 466-IХ: сплата єдинниками земельного податку за ділянки, які
надаються в оренду
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві", внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 щодо сплати
платниками єдиного податку окремих податків та зборів, які набирають чинності з
01 липня 2020 року.
Так, платники єдиного податку звільняються від
обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на
майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються
платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської
діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого
майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та
платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського
товаровиробництва.
Отже, для платників єдиного податку першої -
третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного
податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки,
на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).
Надання фізособою в оренду нерухомості: сплата до бюджету ПДФО юрособою –
податковим агентом
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює
порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи
фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету.
Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ ПДФО, утриманий з
доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з
нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами
та доповненнями (далі – БКУ).
Такий порядок застосовується всіма юридичними
особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені
підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така
юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому
порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати
(перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім
податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який
сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією,
відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента –
юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням
(розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній
особі.
ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з
доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис)
земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі
(на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету
за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац
п’ятий частини другої ст. 64 БКУ).
Враховуючи викладене, податковий агент (юридична
особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній
особі за надання нею в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної
ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм
місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.
Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО,
необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу платників на наступне.
Суб’єкту господарювання, який має намір
зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО),
необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має
перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку
суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п.
63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про
реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО
(J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет
(портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або
засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних
реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом
господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або
печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання
повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими
органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №
557 зі змінами та доповненнями.
Затверджено порядок автоматичного зіставлення показників обігу пального
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області доводить до відома наступне.
Рішенням Кабінету Міністрів України від 12 серпня
затверджено Порядок здійснення ДПС автоматичного зіставлення показників обсягів
обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового.
Нормативним актом встановлюється порядок
зіставлення у розрізі кодів УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних
складів:
- обсягів обігу та залишків пального за
показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту
етилового (СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та
рівнемірів-лічильників;
- обсягів обігу спирту етилового за показниками
СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу
виробленого спирту етилового.
Інформація за результатами зіставлення
розміщується для платників в Електронному кабінеті платника, а для
контролюючого органу формується електронний Журнал результатів зіставлення.
Відповідні результати зіставлення допоможуть
платникам податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між показниками. У
свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати зіставлення
при проведенні перевірок.
Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів
виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/news/uryadom-zatverdzheno-poryadok-avtomatichnogo-zistavlennya-pokaznikiv-obigu-palnogo
та на офіційному сайті Міністерства фінансів
України за посиланням
Джерела погашення податкового боргу
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків
є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених
Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.
Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та
коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу
платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення
податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у
його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у
разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу,
контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк
погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника
податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі
відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом
юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання
або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або
податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на
яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
ФОП – платник єдиного податку отримав кошти від юрособи за видами
діяльності, що не зазначені у ЄДР: що з єдиним внеском?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема,
підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до
законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання,
які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту)
або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими
договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною – особою
підприємця (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають
видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі –
ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені
підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які
мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Норми визначені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону
України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями
(далі – Закон № 2464).
Згідно з абзацом першим частини 5 ст. 8 Закону №
2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464,
встановлюється у розмірі 22 % винагороди за цивільно-правовими договорами.
Отже, сума коштів, що виплачується юрособою ФОП –
платнику єдиного податку, не є базою нарахування єдиного внеску, якщо
виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які
зазначені у ЄДР.
В іншому випадку, роботодавці – юрособи
нараховують єдиний внесок ФОП на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими
договорами у розмірі 22 відсотка.
Закон України № 540: за які звітні місяці 2020 року не нараховується та не
сплачується плата за землю?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення
додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням
коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року,
зокрема, п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Так, відповідно до п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ
ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня
2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні
ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають
у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або
юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних
осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію,
мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни
податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень
2020 року.
У разі якщо у березні чи квітні 2020 року
платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо
зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий
період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням
помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі
платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року
уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або
орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020
рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю
за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п.
524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
При цьому у разі подання таких податкових
декларацій з підстав, визначених п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких
платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні
санкції згідно з вимогами п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової
звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за
податковий період квітень 2020 року.
Отже, платникам плати за землю (земельного податку
та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які
визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових
декларацій, необхідно було сплатити податкове зобов’язання зі сплати плати за
землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за
місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без
нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів
сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового
зобов’язання за такий період.
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту:
обчислення
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води
(далі – рентна плата) є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності:
юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені
підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів,
а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, зокрема для потреб
водного транспорту.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ
рентна плата для потреб водного транспорту не справляється, зокрема:
► з морського водного транспорту, який
використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський
порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів
забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
► під час експлуатації водних шляхів стоянковими
(нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з
механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами
та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.
Об’єктом оподаткування рентною платою без її
вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту є час використання
поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується
(залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно
від кількості місць) (п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну
плату, зокрема для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя
поточного року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п.
255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними
самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання
води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних
обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи
з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Ставки рентної плати для потреб водного транспорту
з усіх річок, крім Дунаю, встановлюються у розмірах, визначених п.п. 255.5.4 п.
255.5 ст. 255 ПКУ.
Закликаємо платників рентної плати своєчасно
сплачувати зобов’язання з рентної плати, адже своєчасно сплачена рентна плата –
це вагомий внесок до державного та місцевих бюджетів!
Виправлення самостійно виявлених помилок за минулі звітні періоди при
обчисленні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків
давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник
податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки)
виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім
обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий
розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання
уточнюючого розрахунку.
Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Форма податкової декларації з рентної плати (далі
– Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015
№ 719 із змінами.
Невід’ємною частиною Декларації є додатки.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за
відповідним видом об’єкта оподаткування.
Зокрема, розрахунок з рентної плати за
користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 41 до Декларації
(далі – Додаток 41).
Виправлення самостійно виявлених платник рентної
плати за користування радіочастотним ресурсом України помилок за податковий
період, що минув, здійснюється шляхом подання уточнюючої Декларації та Додатка
41 до неї з позначкою «уточнююча(ий)» відповідно.
За кожний минулий податковий період, який
уточнюється, подаються окрема уточнююча декларація разом з Додатком 41. За
відсутності помилок у інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування),
що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі додатки до уточнюючої
Декларації не додаються.
В уточнюючій декларації та Додатку 41 до неї
заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі
незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі
подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами
електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з
копійками.
Зокрема, у рядках 1.1.2 та 1.2.2 уточнюючої
Декларації та Додатку 41 звітний (податковий) період та звітний (податковий)
період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають
звітному (податковому) періоду, що уточнюється: місяць та рік.
Показники рядків 6.1 або 6.2, 8, 9 Додатка 41
переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 Декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із
Додатка 41 переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
► рядку 6.1 – податкове зобов’язання, що
збільшується, якщо (р. 5 > р. 6), то (р. 5 – р. 6);
► рядку 6.2 – податкове зобов’язання, що
зменшується, якщо (р. 6 > р. 5), то (р. 6 – р. 5);
► рядку 8 – сума штрафу (р. 6.1 х р.7);
► рядку 9 – сума пені, самостійно нарахована
платником відповідно до ст. 129 ПКУ.
Закон України № 466: оновлено вимоги щодо підтвердження звітності
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу
України (далі – ПКУ).
Так, Законом № 466 зміни до ст. 44 ПКУ у частині
вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також
документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого
законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, уточнено терміни, протягом яких платники
податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням
вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, – протягом визначених законодавством термінів, але не менш
як 1 095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для
відповідних дозвільних документів – не менш як
1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Крім того, з метою унеможливлення використання
несумлінними платниками податків механізму втрати документів (у тому числі
повторної) для уникнення перевірок до п. 44.5 ст. 44 ПКУ внесено зміни щодо
обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового
знищення документів надавати до відповідного контролюючого органу разом з
повідомленням про таку втрату також оформлені відповідно до законодавства
документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати,
пошкодження або дострокового знищення документів.
При цьому у разі надання платником податків
вищенаведеного повідомлення та неможливості проведення перевірки платника
податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником
податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати
відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим
підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).
У разі не відновлення платником документів, або їх
повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після
використання платником податків права на їх відновлення у порядку,
передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у
такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання
ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи.
Отже, у разі повторної втрати чи пошкодження документів
контролюючий орган має можливість проводити перевірку та здійснювати оцінку
повноти нарахування і сплати податків дотримання вимог іншого законодавства,
виходячи з наявних на час перевірки документів.
З урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачена
можливість контролюючого органу самостійно визначати суму не лише грошових
зобов’язань, а також інших зобов’язань, контроль за сплатою якого покладено на
контролюючі органи (п. 54.3 ст. 54 ПКУ).
З метою приведення у відповідність до інших норм
ПКУ, змінені також строки сплати грошового зобов’язання, визначеного
контролюючим органом за результатами перевірки – з 10 календарних на 10 робочих
днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Про вимоги до подання платником ПДВ пояснень/скарг у разі зупинення
реєстрації податкової накладної в ЄРПН
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу платників ПДВ на наступне.
Письмові пояснення/скарги на рішення комісії та
копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) подаються до
контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними
формами:
◄ Повідомлення про подання пояснень та копій
документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких
зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1);
◄ Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних (код форми J/F13132) (далі – Скарга).
До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну
кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна
завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або
JPG.
Кількість документів довільного формату, що
додаються до Повідомлення 1, не
обмежена.
Кількість документів довільного формату (файлів),
що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук, що пов’язано з
оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його
розмір не перевищує 2 Мб.
Крім того, Порядком зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня
2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних» (набрав чинності з 01.02.2020) передбачена можливість подання
платником ПДВ, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям
ризиковості платника ПДВ, інформації та копій документів, що свідчать про
невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Зазначена інформація подається до контролюючого
органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання
інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям
ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2).
До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість
документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити
копії документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості
платника ПДВ у форматі PDF, PNG або JPG.
Кількість документів довільного формату, що
додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.
Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до
документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.
Скористатись правом на отримання податкової знижки у частині процентів за
користування іпотечним житловим кредитом можливо по 31.12.2020
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1
ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи
фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки
частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим
позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом
звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим
кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в
іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним)
курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок
іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира,
кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема
згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст.
166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми
витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного
житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного
житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення
до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику
ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років
починаючи з року, в якому:
► об’єкт житлової іпотеки придбавається;
► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у
власність платника податку та починає використовуватися як основне місце
проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк
погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми
процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у
платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього
іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо
сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму,
витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат
включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у
частині, витраченій за цільовим призначенням.
Закон України № 466: зміни у частині проведення перевірок
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу
України (далі – ПКУ).
Так, змінами до ст. 102 ПКУ, які набудуть чинності
з 01.01.2021, передбачено, що строки давності для здійснення перевірок та
донарахування платежів до бюджету зупиняються на період, коли їх проведення
неможливо у зв’язку з законодавчою або судовою забороною, недопуском до
перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом
тривалого часу наказів на перевірку, втрати документів тощо. На цей же період
продовжуються також терміни зберігання документів (ст. 44 ПКУ).
Слід звернути увагу на зміну умов та порядку
допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних
виїзних та фактичних перевірок (п. 81.1 ст. 81 ПКУ). Зокрема, передбачено
можливість допуску до перевірки за наявності не тільки службового посвідчення
осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а і належним чином
оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову
(службову) особу.
Крім того, у разі якщо при організації
документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки
встановлено неможливість її проведення, змінами до ст. 81 ПКУ передбачено
невідкладне складання посадовими (службовими) особами контролюючого органу
відповідного акту про неможливість проведення перевірки, який не пізніше
наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта
додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений
акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку,
визначеному ст. 42 ПКУ. Слід звернути увагу на необхідність дотримання цієї
норми, оскільки складання такого акту є обов’язковою умовою для зупинення
перебігу строків давності (ст. 102 ПКУ).
З метою підвищення якості та ефективності
організа
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя