Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Доступ до
публічної інформації: затверджено Порядок
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 11.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 717/35000 (далі – Наказ).
Наказом затверджено:
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації;
Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби.
Передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України „Про звернення громадян” та Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” відповідно.
Визначено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
публічна інформація надається у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Порядком визначено електронну адресу, на яку до ДПС направляються запити на інформацію:publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Про сплату податку на нерухоме майно
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу
фізичних осіб, які мають у власності нерухомість, про необхідність сплати
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Власники квартири чи квартир, загальна площа яких перевищує
60 кв. метрів, власники житлового будинку чи будинків, загальна площа
яких перевищує 120 кв. метрів, або різних типів об’єктів нерухомості
загальною площею понад
Увага! Відповідно до Податкового кодексу України за порушення термінів
сплати податку контролюючі органи застосовують до порушника фінансові санкції
у вигляді штрафу у сумі від 10 до 20 відс. своєчасно несплаченої суми
податку.
Про обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання
корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування (перелік яких визначено у пункті 1 частини першої статті 3 цього
Закону), забороняється:
- займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої
діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі
спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не
передбачено Конституцією або законами України;
- входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів,
наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку
(крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками,
паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють
інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді),
ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не
передбачено Конституцією або законами України.
Зазначені обмеження не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої
повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних,
помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів
Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України
та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів
депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, працівників
патронатних служб у державних органах (частина друга статті 25 Закону
України «Про запобігання корупції»).
Особливості повідомлення платниками про об'єкти оподаткування
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі
ст. 63 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані
повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з
оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком
обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України
від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення
за формою 20-ОПП.
Звертаємо увагу, що відповідно до розділу VIIІ Порядку № 1588
повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається
протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до
контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу,
найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування,
платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку
повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт
оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його
перепрофілювання, інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в
повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про
закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому –
оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на
основі закритого, при цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування змінюється.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір
про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою
№ 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням
умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку,
визначеному законодавством.
Зауважимо, рекомендований довідник типів об'єктів оподаткування
оприлюднюється на офіційному вебсайті Державної податкової служби України та
розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою оприлюднюється
на офіційному вебсайті Державної служби статистики України.
Закон України № 466: про порядок вручення податкової вимоги
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове
зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий
агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на
підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому
числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не
сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за
рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим
призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим
кодексом України (далі – ПКУ) та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п.
14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкове зобов’язання (для цілей розділу V ПКУ) – загальна сума податку на
додану вартість, одержана (нарахована) платником ПДВ в звітному (податковому)
періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були
використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням
порядку їх надання, встановленим ПКУ(п.п. 14.1.1561 п.
14.1 ст. 14 ПКУ).
Стаття 59 ПКУ регулює порядок вручення податкової вимоги.
Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ, у разі коли у платника податків
виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову
вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового
повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за
місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника
податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума
податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу
до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику
податків.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків,
усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»
(далі – Закон № 466) внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких
податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення
граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового
боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який
забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та
можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис
активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової
застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх
продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які
самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових
зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення)
податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому
надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується
(зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника
податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового
боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі,
податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше
ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику
податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Нормами п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що вилучені відповідно до ст. 95
ПКУ готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в
день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного
цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а у
разі погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими
зобов’язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними
платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку,
такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування
ПДВ. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх
необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження
зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним
контролюючим органом.
У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових
зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях
або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ
строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику
податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за
рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого
органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5
мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за
останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави
щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним
грошових зобов’язань.
У разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до
закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ст. 102 ПКУ, податковий
борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового
зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з
дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду,
строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або
визначення боргу безнадійним (п. 102.4 ст. 102 ПКУ).
Слід зазначити, якщо податковий борг стає безнадійним, то такий борг
підлягає списанню.
Відповідно до п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном «безнадійний» борг
розуміється, зокрема:
► податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента,
стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (п.п.
101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);
► податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру
внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (п.п. 101.2.5 п.
101.2 ст. 101 ПКУ);
► податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування
вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку
або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу,
ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури
(п.п. 101.2.6 п. 1011.2 ст. 102 ПКУ).
Закон України № 466: з 01.07.2020 ставки рентної плати за заготівлю
деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом
України від 16 січня 2020 року № 466 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних
та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466)
внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема,
скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових
ресурсів (далі – Рентна плата) за розрядами. Зазначені зміни набрали чинності з
01 липня 2020 року.
Так, Законом № 466 оновлено п. 256.5 ст. 256 ПКУ, відповідно до якого з
01.07.2020 ставки Рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з
урахуванням розподілу лісів за поясами (раніше було і за розрядами).
Законом № 466 також виключено норми пунктів 256.7 та 256.8 ст. 256 ПКУ.
Отже, для застосування порядку справляння Рентної плати податкові
зобов’язання, розраховані за лісорубними та лісовими квитками, які виписані
суб’єктами лісових відносин до 01.07.2020, залишаються без змін, а з набранням
чинності Закону № 466 порядок справляння Рентної плати застосовується до
виписаних лісорубних та лісових квитків з 01.07.2020.
Коли операції з отримання послуг від нерезидента не є об’єктом
оподаткування ПДВ
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом
оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг,
місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до
ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Окрім того, п 180.2 ст. 180 ПКУ визначено, що особою, відповідальною за
нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у
тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ,
якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є
отримувач послуг.
Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце
постачання яких розташоване на митній території України, визначений ст. 208
ПКУ.
Операції з отримання послуг від нерезидента не підпадають під об’єкт
оподаткування ПДВ за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до ст.
186 ПКУ розташоване за межами митної території України та зазначені операції
підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт
тощо).
Про строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкове
зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки, сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового
повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця,
що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій
декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Норми встановлені п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу
України.
До уваги
платників податків та розробників програмного забезпечення!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/anonsi/23742.html повідомила наступне.
З метою створення комфортних та сприятливих умов для платників у частині надання електронних сервісів ДПС розроблено новий сервіс – запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.
За допомогою вищезазначеного сервісу платники можуть отримати інформацію щодо:
► відповідальних осіб, яким делеговано право підпису податкової звітності, накладних, заяв, запитів на отримання інформації;
► типів підписів (директор, бухгалтер, печатка, уповноважена особа, технологічний сертифікат);
► термінів дії сертифікатів відкритих ключів.
Для отримання інформації необхідно використовувати такі електронні форми документів: J/F1391501 Запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.
Порушили правила застосування РРО – з 01.08.2020 нові штрафні санкції
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону
України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації
розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 128) та №
129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації
розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджено ряд новацій у
сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Зокрема, Законом № 128 за незастосування РРО або програмних РРО,
застосування РРО/програмних РРО з порушенням встановлених законодавством вимог,
передбачаються штрафні (фінансові) санкції.
Звертаємо увагу, що терміни введення нових розмірів штрафів, які
планувались з 19.04.2020, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо
підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на
запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із
змінами) було перенесено.
Так, тимчасово, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне
наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг)
застосовується з 01.08.2020.
З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 %
вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне
порушення відповідно.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня
вручення податкового повідомлення-рішення
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно
до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи –
платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через
установи банків або відділення операторів поштового зв’язку.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості,
вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або
рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та
перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття
податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Крім того, пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що земельний податок
фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового
повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може
сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних
територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом
формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись
фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і
зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки
державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад,
затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про
затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів» із змінами.
Податкове зобов’язання з земельного податку може бути нараховано за
податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п 102.1 ст.102
ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Оподаткування операцій ПДВ здійснюється за декількома ставками
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ставки ПДВ
встановлюються від бази оподаткування цим податком у таких розмірах:
а) 20 відсотків;
б) 0 відсотків;
в) 7 відсотків по операціях з:
● постачання на митній території України та ввезення на митну територію
України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні
та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів,
які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного
призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що
підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку
та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
● постачання на митній території України та ввезення на митну територію
України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання,
дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення
яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров’я.
Норми визначені п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України.
За порушення вимог зберігання спирту і алкогольних напоїв у місцях
зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена відповідальність
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома
платників, що до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів
господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)
застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту,
або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених
до Єдиного державного реєстру місць зберігання (Єдиний реєстр),
- 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці
зберігання, але не менше 17 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP
«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та
доповненнями.
Закон України № 466 вніс зміни, які вплинули на подання звітності постійними
представництвами нерезидента
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що змінами,
внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків,
усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»
(Закон України № 466), з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ), починаючи з 23.05.2020, вилучено норми, які надавали
можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що
підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого
балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом
за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості
визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з
джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток
контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування
до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ з 23.05.2020 передбачає єдиний
порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво
оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного
прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, рекомендовано постійним представництвам
нерезидента подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020
року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої
затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі
змінами та доповненнями, та не застосовувати форми розрахунку податку на
прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через
постійне представництво, які затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 13.06.2016 № 544.
Відповідні роз’яснення надані листом ДПС України від 04.06.2020 №
8939/7/99-00-07-02-01-07.
Удосконалено функціонування електронного кабінету та спрощено роботу ФОПів,
– підписано Закон № 786-ІХ
Президент підписав Закон № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних
осіб – підприємців», який Верховна Рада України ухвалила 14 липня 2020 року.
Законом розширюється функціонал електронного кабінету, спрощується ведення
обліку для фізичних осіб, вносяться зміни до окремих норм Податкового кодексу
України щодо адміністрування податків.
Так, скасовано договір про визнання електронних документів для реєстрації в
електронному кабінеті платника податків та передбачено, що в кабінеті
відображатимуться податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими
органами. Також запроваджена можливість зміни уповноважених осіб платника
податків, які мають право користуватися електронним кабінетом.
Для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну
професійну діяльність, законом передбачена можливість вести облік доходів і
витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через
електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається
Міністерством фінансів.
Внесено зміни і до процедури проведення перевірок. Виключено норми, які
надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників
опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові
блага та відшкодування.
На період дії карантину контролюючим органам надано право проводити
документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків.
Для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок та застосують квартальний
звітний період, першим місячним звітним періодом визначено липень 2020 року.
Також зменшено розмір штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку
для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригуванн
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя