Олексій Любченко: Українці, попри карантин, - відповідальні та сплачують
податки
У першому півріччі 2020 року платники податків сплатили 54,3 млрд грн
податку на доходи фізичних осіб. У 2019 році цей показник складав 51,2 млрд
грн. Тобто порівняно з минулим роком цьогорічний показник більше на 3 млрд грн.
Про це Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко розповів в інтерв’ю
виданню «Цензор.НЕТ».
За його словами, зростання відбулося незважаючи на карантинні обмеження
через коронавірусну хворобу.
«Триває робота з платниками. Люди розуміють, що немає де взяти готівку, щоб
виплачувати зарплатню «у конвертах». Необхідно нараховувати зарплату, а легкого
доступу до готівки немає. Доводиться нараховувати офіційно», – зазначив Олексій
Любченко.
Очільник податкової служби також повідомив, що виконання плану з податку на
доходи фізичних осіб у червні становило 106 %, з єдиного соціального
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 117,5 %.
«Українці, попри карантин, є відповідальними та сплачують податки», –
наголосив Олексій Любченко.
За його словами, зростання надходжень фіксується і з податку на додану
вартість. У червні 2019 року країна отримала в бюджет 4,6 млрд грн ПДВ, а у
2020 році – 8,5 млрд грн. Перевиконання складає 4 млрд грн, тобто майже в 1,9
раза.
Як зазначив Олексій Любченко, в податковій вже є розуміння показників
надходжень до бюджету за липень, а тому наразі вже триває робота по виконанню
завдань серпня.
Олексій
Любченко: Ми вже виявили «скрученого» ПДВ на 40 млрд грн
Про масштаби поширення системи скруток з ПДВ та суб’єктивні передумови їх виникнення розповів в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ» Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.
Як приклад були наведені оборудки на ринку закупівлі та реалізації зерна, тютюну, сільгоспвиробництва, незаконного переміщення товарів.
«Тільки на цих прикладах я легко нараховую 40 млрд грн «скрученого» ПДВ», - зазначив Олексій Любченко.
За словами Голови ДПС, одна з основних схем прикриття – це продаж цигарок за готівку. За розрахунками, за такою схемою легалізується 4,3 млрд грн ПДВ підприємцями, які продають цигарки, але потім нібито повертають їх як нереалізовані.
Євген Олейніков: СМКОР – це джерело потужної аналітичної інформації
Які схеми застосовуються махінаторами для формування фіктивного податкового
кредиту та уникнення від оподаткування, а також яку роль у блокуванні таких
операцій відіграє система моніторингу податкових ризиків при реєстрації
податкових накладних – про це сьогодні під час брифінгу розповів заступник
Голови ДПС Євген Олейніков.
Всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять
технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це –
критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової
історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під
критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально
підтвердити реальність такої операції.
Як розповів Євген Олейніков, результат використання СМКОР за останні два
місяці – 9,1 млрд грн. Ці кошти вдалося залучити завдяки усуненню технічної
помилки в роботі системи, якою могли користуватися шахраї. «СМКОР – це
запобігання ризикам у фінансовій сфері, але ніяка система моніторингу не може
повністю виключити ухилення від оподаткування», – впевнений Євген Олейніков.
За його словами, 70-80% платників є цілком доброчесними, які готові
сплачувати податки. Однак від бізнесу не можна вимагати доброчесності ціною
банкрутства. Це, на думку Євгена Олейнікова, суперечить принципам існування
бізнесу.
Алгоритми і аналітична робота будуть вдосконалюватися, адже СМКОР – це
потужне джерело аналітичної інформації.
«Якщо бізнес бачить, що він програє у рентабельності іншому бізнесу, який
використовує схеми ухилення від оподаткування і за рахунок цього підвищує свою
рентабельність, він також почне застосувати ці схеми. Просто для того, щоб
залишатися в рівних конкурентних умовах. І відповідальність держави – зупиняти
такі схеми, руйнувати їх, не дозволяти створюватися, а тим більше існувати тим
злочинним групам, які зробили побудову таких схем бізнесом, – наголосив
заступник Голови ДПС. – Ті кошти, які акумулюють злочинні угрупування, несуть
не лише втрати держбюджету, а й загрозу національній безпеці».
Врятувати як
систему, так і людей – моє основне завдання в ДПС, - Олексій Любченко
В Україні є унікальна система адміністрування ПДВ, якою цікавляться європейські податківці. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ».
За його словами, в усіх країнах є схеми зловживання з ПДВ. Якщо б у світі не було фіктивного ПДВ, то не було б необхідності створювати контролюючі органи.
«Питання лише у тому, контролюючий орган «в темі», або «в темі» та «в частці», або просто «в частці»? Він всередині цієї системи скруток чи ззовні? – підкреслив Олексій Любченко. – Я зараз витягнув 25-тисячний колектив податкової служби «назовні». У них горять очі, їм цікаво. Вони з власної ініціативи тут з 8 вечора до 12, коли відбувається реєстрація накладних, так званий пропуск на електронну реєстрацію».
Він також розповів, що Службою безпеки України встановлено факти спроби стерти в серверах ДПС сліди зловживань з ПДВ.
«Наших фахівців пробували звинуватити у такий спосіб, щоб вони не були авторитетні в доказовій базі і їх думка не враховувалась слідством. Хотіли зробити їх винуватими. Ми взяли і аргументи виклали. Моє завдання було, рятуючи систему, врятувати людей. Тому що при системі, не завантаженій фахівцями, навколо яких обертається процес, які досконало знають цей процес, – я не вижив би і місяця», - зауважив Олексій Любченко.
Очільник ДПС наголосив, що система тримається на професійних людях, які до того ж мають високоморальні якості.
За його словами, електронний ПДВ – це по своїй суті глобальна система міжгалузевого балансу. Якщо нею грамотно користуватись, можна прогнозувати економіку та інвестиційний розвиток країни. І це розробка податкової служби.
Євген Олейніков: Зупинка
реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської
діяльності
Зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону
господарської діяльності платника, тобто необмежує його право постачати та
купувати товари. Про це заявив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час
брифінгу.
«Єдине, що відбувається при присвоєнні ризикового статусу, або при зупинці
реєстрації на підставі відповідності критеріям ризиковості – це необхідність
підтверджувати документально операції по податкових накладних. Тобто
підтверджувати те, що зазначене у податковій накладній справді має місце», -
підкреслив Євген Олейніков.
За його словами, всі податкові накладні, які платники реєструють в системі,
проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це
– критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової
історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під
критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально
підтвердити реальність такої операції.
«Податковий моніторинг стосується суто податків. Я вже чув, що ми нібито
заблокували всю економіку, тому і зростають надходження. ПДВ – це податок на
кінцевий продаж, якщо все зупинити, то звідки він візьметься? Якщо у нас не
рухаються товари та послуги, то звідкибізнес бере гроші, які сплачує у вигляді
податків!», - наголосив Євген Олейніков.
Він, зокрема, відзначив, що навіть в умовах карантину за останні два місяці
спостерігається зростання частки задекларованого до сплати ПДВ порівняно з
минулим роком. Так, податкова ефективність зі сплати ПДВ (частка податку в
обсягах реалізації товарів) у травні складала 3,1 %, у червні –
3,4 %. Для порівняння у 2019 ці показники складали по 2,5% відповідно.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс
телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податківці для молоді: відповідаємо
на актуальні питання оподаткування»
15 липня 2020 року у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
(далі – ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему
«Податківці для молоді: відповідаємо на актуальні питання оподаткування».
На питання платників відповідала начальник управління комунікацій ГУ ДПС
Осипова Манушак.
Наводимо питання, які розглядались під час сеансу телефонного зв’язку
«гаряча лінія».
Питання 1. У мене питання: яким чином діти до
14 років мають можливість отримати відомості про джерела і суми виплачених їм
доходів?
Відповідь. Всі фізичні особи – платники
податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення
відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків
(далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному Податковим кодексом України
(далі – ПКУ)(п. 63.5 ст. 63 ПКУ).
Згідно з частиною другою ст. 14 Сімейного кодексу України від 10 січня
2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями якщо дитина або
особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права,
ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи
піклувальника.
Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі, а також порядок
отримання відомостей з Державного реєстру, регулюється Положенням про
реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників
податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017
№ 822 (далі – Положення № 822).
Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не
включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника
подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи –
платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до
Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та
пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації
реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце
народження, місце проживання, громадянство) (п. 1 розділу VII Положення № 822).
Облікові картки за формою № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються
одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва
про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків
(усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 4 розділу VII Положення № 822).
Згідно з п. 4 розділу Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з
Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до
контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до
будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває
за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та
заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела
виплачених доходів та утриманих податків (далі – Заява за формою № 10ДР)
(додаток 14 до Положення № 822).
Таким чином, для отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми
доходів, які виплачені малолітнім дітям (до 14 років), їх батькам
(усиновителям, опікунам, піклувальникам) необхідно звернутися особисто до
контролюючого органу за податковою адресою (місцем проживання) дитини або до
будь-якого контролюючого органу (у разі тимчасового перебування за межами
населеного пункту проживання) та подати Заяву за формою № 10ДР. Така Заява
подається за наявності документа, що посвідчує особу одного з батьків
(усиновителя, опікуна, піклувальника), та свідоцтва про народження дитини.
У Заяві за формою № 10ДР зазначаються, зокрема:
► у графі «Особисті дані заявника» – реєстраційний номер облікової картки
дитини та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) згідно з даними свідоцтва
про народження дитини;
► у графі «Адреса реєстрації місця проживання» – адреса реєстрації місця
проживання дитини;
► у графі «Документ, що посвідчує особу» – реквізити свідоцтва про
народження дитини (назву документа, серію (за наявності), номер, дату видачі та
орган, що видав документ);
► у графі «Контактна інформація» – мобільний або домашній телефон одного з
батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);
► у графі «Інформація щодо представника (якщо Заява подається такою
особою)» – реєстраційні дані та дані документа, що посвідчують особу одного з
батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Питання 2. Хочу дізнатись, які заклади
відносяться до вітчизняних закладів з метою отримання податкової знижки за
навчання?
Відповідь. Платник податку на доходи фізичних
осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення
оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року,
визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати
у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів
дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної
(професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття
відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня
споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ) .
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного
права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які
беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів
та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05
вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі
– Закон № 2145) та спеціальні закони України:
◄ від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та
доповненнями;
◄ від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту»;
◄ від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»;
◄ від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну)
освіту» із змінами та доповненнями;
◄ від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та
доповненнями.
Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної,
позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої
освіти.
Юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є
освітня діяльність (ст. 22 Закону № 2145).
Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими
законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний
підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом
діяльності якого є освітня діяльність.
Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої
ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування
видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – це право
суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або
частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема
освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених
спеціальними законами у сфері освіти.
Отже, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних
відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної
(професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є
освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної
середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено
спеціальними законами.
Питання 3. Моя дочка (16 років) отримала у
спадщину будинок від тітки. Мене цікавить питання, яким чином сплатити податок
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо будинок перебуває у
власності неповнолітньої особи?
Відповідь. Відповідно до ст. 6 Сімейного
кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями
правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти
років.
Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками
(усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами
цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання
грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за
погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п. 99.2 cт. 99
Податкового кодексу України).
Питання 4. Я отримав молодіжний житловий
кредит. Чи маю я право на податкову знижку?
Відповідь. Підпунктом 166.3.1 п. 166.3 ст. 166
Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на
доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у
зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного
податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ,
фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема
частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним
житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки
частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим
позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом
звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Тобто, повернення ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично
надійшли до бюджету від конкретного платника ПДФО у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну
або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким
кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного
кредиту може тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при
дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на
податкову знижку.
При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів
платник ПДФО не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним
договором.
Питання 5. Я студент і отримую стипендію. Чи
підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором сума стипендії, яка
виплачується мені за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди,
укладеної між навчальним закладом та юридичною особою?
Відповідь. Відповідно до ст. 53 Закону України
від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями
студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати стипендій затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального
забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 882).
Пунктом 1 Порядку № 882 визначено коло осіб, які навчаються у навчальних
закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за
рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету.
Водночас п. 2 Порядку № 882 передбачено, що учням, студентам, курсантам
невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам,
асистентам-стажистам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з
угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними
особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це
передбачено умовами укладеної угоди.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового
кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом
оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний
дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку
загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на
доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), тобто не підлягають оподаткуванню у джерела
виплати.
Так, згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума стипендії
(включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка
виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів,
ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці
першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: сума, що дорівнює розміру місячного
прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного
податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у
2020 році – 2 940 грн на місяць (2 102 грн. х 1,4)).
Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її
нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 %.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету
здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на
користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за
його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ (п.п.
168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Слід зазначити, що доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування
також військовим збором (п.п. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу ХХ
ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного
п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161
підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до
бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу
10 розділу XX ПКУ).
Враховуючи викладене, сума стипендії, яка виплачується учню, студенту,
курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за
рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним
закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню ПДФО у розмірі, що не
перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим
п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2 940 грн.), а сума
перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою
1,5 %.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено черговий
семінар-навчання у режимі он-лайн для представників АППУ
Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
(далі – ГУ ДПС) вже традиційно у режимі он-лайн проведено семінар-навчання на
тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці
даних платника податку» для членів Територіального відділення «Асоціація
платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – Територіальне
відділення).
Семінар відбувся за участі в.о. начальника ГУ ДПС Мазур Ольги, начальника
управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторії та начальника
управління комунікацій ГУ ДПС Осипової Манушак.
Мазур Ольга акцентувала увагу присутніх на питаннях зупинення реєстрації
податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням
особливостей ведення аграріями господарської діяльності.
Проблеми реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному
реєстрі податкових накладних та питання, пов’язані із зупиненням податкових
накладних/розрахунків коригування, є для платників найбільш актуальними, отже,
обговорення сьогодні зазначених питань – суттєво важливе.
Особливу увагу приділено нормам Порядку зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №
1165 (далі – Порядок), повідомленню щодо розблокування зупинених податкових
накладних, а також алгоритму дії платника ПДВ у разі отримання ним квитанції
про блокування податкових накладних/розрахунків коригування в електронній формі
в автоматичному режимі.
Окремо розглянуто деякі особливості заповнення Таблиці даних платника
податку на додану вартість (Додаток 5 до Порядку).
У ході он-лайн семінару-навчання фахівці податкової служби активно
обговорили з членами Територіального відділення ті питання, що турбують
платників під час реєстрації податкових накладних та/або розрахунків
коригування.
Керівник Територіального відділення Захарова Вікторія подякувала
податківців області за змістовний діалог.
Наприкінці онлайн-спілкування усі сторони підтримали необхідність
проведення таких семінарів і у подальшому.
Питання списання боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування – тема он-лайн засідання із членами ТПП
За організацією
Комітету з розвитку малого та середнього бізнесу Дніпропетровської торгово –
промислової палати (далі - ТПП), Головне управління ДПС у Дніпропетровській
області (далі – ГУ ДПС) прийняло участь у режимі он-лайн у засіданні на тему
«Питання щодо списання боргів з ЄСВ фізичних осіб – підприємців» для суб’єктів
господарювання регіону.
У засіданні прийняли участь в. о. начальника управління податків і зборів з
фізичних осіб ГУ ДПС Добросовістна Неля та начальник управління комунікацій ГУ
ДПС Осипова Манушак.
У своїй доповіді Добросовістна Неля зупинилася на механізмові процедури
списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування (далі – ЄСВ) відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року №
592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення
дискримінації за колом платників».
Було акцентовано увагу на порядку списання за заявою платника несплачених
сум недоїмки, нарахованих платникам ЄСВ, а також штрафів та пені, нарахованих
на ці суми недоїмки, по фізичних особах – підприємцях (крім фізичних осіб –
підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та по особах, які
провадять незалежну професійну діяльність, у разі якщо такими платниками не
отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на
доходи фізичних осіб.
До того ж, у разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на
суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті,
контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій
і пені у частині, що залишилася несплаченою.
У ході он-лайн засідання фахівці податкової служби активно обговорили з
членами ТПП питання подання звітності з ЄСВ, проведення камеральної перевірки
звітності та інші.
Віцепрезидент Дніпропетровської торгово – промислової палати Сергій
Кучерявенко та члени ТПП подякували податківців області за плідне спілкування.
Деклараційна кампанія-2020: громадяни задекларували 94,5 млрд гривень, або
на 11 млрд грн більше минулого року
30 червня завершилась кампанія декларування громадянами доходів, отриманих
у 2019 році. Цьогорічна деклараційна кампанія мала свої відмінності від
попередніх років. У зв’язку із введенням у країні карантинних заходів термін
для подання декларацій про майновий стан і доходи був продовжений. Крім того,
значно ускладнився процес декларування, оскільки переважна частина громадян
подає декларації у паперовому вигляді.
Проте, незважаючи на складну ситуацію, громадянами продемонстровано
сумлінне ставлення до конституційного обов’язку – з початку року до
контролюючих органів подано майже 505 тис. декларацій про майновий стан і
доходи.
Загальний задекларований платниками податків дохід склав 94,5 млрд грн, що
майже на 11 млрд грн, або на 13 відсотків більше ніж за аналогічний період
минулого року.
Найбільші суми доходів задекларовано платниками податків м. Києва - 43,5
млрд грн, Дніпропетровської – 7,5 млрд грн, Київської – 5,3 млрд грн,
Харківської – 4,6 млрд грн та Одеської – 4,3 млрд грн областей.
Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб платниками
податків визначено у сумі 2,7 млрд. грн., з військового збору – 0,4 млрд. грн.
Слід відмітити, що значний приріст податку до сплати визначено громадянами
Дніпропетровщини (+71,5 млн грн), Київщини (+37,8 млн грн) та Львівщини (+27,2
млн грн).
Надходження податку на доходи фізичних осіб від сплати задекларованих
гро
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя