Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Інформаційний лист № 13. Частина 2. Нововведення, запроваджені Законом №
466, щодо податку на додану вартість та акцизного податку
Продовжуємо серію інформаційних листів, присвячених новаціям, внесеним
Законом № від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних
та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Цього разу мова йде про зміни в оподаткуванні податком на додану вартість
та акцизним податком.
Які зміни в процедурі реєстрації платником ПДВ, періодичності податкової
звітності та термінів реєстрації податкових накладних, оподаткуванні
зовнішньоекономічної діяльності, як розширено перелік підакцизних товарів та
врегульовано питання оподаткування акцизним податком виробників електричної
енергії – про все це та багато іншого читайте в Інформаційному листі № 13.
ФОП – «єдинник», яка має борг понад 1 020 грн, зобов’язана перейти на
загальну систему оподаткування
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу,
що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого
платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ)
строк, та непогашеної пені
Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Законом України від 16
січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни
до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Змінами, внесеними цим Законом до ПКУ, визначено суму податкового боргу,
наявність якого зобов’язує, зокрема, фізичну особу – підприємця – платника
єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування.
Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ
платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що
перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (17 грн х 60 = 1
020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів
зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого
із двох послідовних кварталів.
Отже, при наявності податкового боргу більш ніж 1020 грн на кожне перше
число місяця протягом двох послідовних кварталів фізичні особи – підприємці –
платники єдиного податку зобов’язані змінити систему оподаткування на загальну.
Про обчислення податку на нерухомість для фізичних осіб
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що
відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі –
ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх
часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість),
зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток
(у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир
та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на
нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у
власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової
адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку на нерухомість одного об’єкта
житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи
з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п.
266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;
б) за наявності у власності платника податку на нерухомість більше одного
об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок
обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної
відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та
відповідної ставки податку на нерухомість;
в) за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єктів
житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється
виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до
п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на
нерухомість;
г) сума податку на нерухомість, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і
«в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом
пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової
нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової
нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється
контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника
такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової
нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у
власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової
нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи
юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого
перевищує
Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові
повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, обчисленого
згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити,
зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку
на нерухомість контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до
01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової
нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця,
в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку на
нерухомість в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за
місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані
(вручені) платнику податку на нерухомість податкові повідомлення-рішення про
сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства
про працю
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
12.06.2020 набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та
сільського господарства України від 19.05.2020 № 919, яким затверджено форму
попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Наказ № 919 опубліковано 12.06.2020 у бюлетені «Офіційний вісник України» №
45.
На період карантину зупиняється перебіг строків надання контролюючими
органами індивідуальних податкових консультацій у письмовій формі
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до
відома платників, що відповідно до Закону України 13 травня 2020 року № 591-IX
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо
додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів,
спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби
(COVID-19)» (далі – Закон № 591) зупиняється перебіг строків надання
контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) у
письмовій формі, передбачених статтями 52 – 53 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ).
Так, з 29.05.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому
завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій
території України з метою запобігання поширенню на території України
коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, а саме:
► надання контролюючими органами на запити платників податків ІПК (ст. 52
ПКУ);
► надання контролюючими органами платникам податків нових ІПК,
підготовлених з урахуванням висновків суду про скасування раніше наданої ІПК
(ст. 53 ПКУ).
Також Законом № 591 передбачено, що з першого календарного дня місяця,
наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків
надання ІПК, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до
такого зупинення.
Довідково: строки надання ІПК,
передбачені ПКУ:
25 календарних днів (з можливістю продовження на 15 календарних днів), що
настають за днем отримання контролюючим органом звернення платника податків на
отримання ІПК;
● 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про
скасування раніше наданої ІПК.
Деякі умови, за яких РРО не застосовують ФОП, що обрали загальну систему
оподаткування
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – «загальносистемники» у разі
здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на
території сіл і селищ міського типу та яким згідно із Законом України від 15
лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в
Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських, мають право
проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі
– РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових
операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій
з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт
господарювання.
Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких ФОП при здійсненні ними
роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного
граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів
(надання послуг).
Крім того, при реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком
розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів,
приміщень контейнерного типу), розрахункові операції можливо здійснювати без
РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій,
за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу
товарів складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів
ФОП зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу
розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із
застосовуванням РРО.
Відповідні норми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23
серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»» із змінами.
Протягом року термін використання легкового автомобіля досяг 5 років:
сплата транспортного податку юрособою
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що
платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі
нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством
власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267
Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми визначені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не
більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад
375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня
податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку –
юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного
року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем
реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою,
встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми
рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року
податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця,
наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти
років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні
згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму
транспортного податку за період, який починається з 01 січня звітного року до
початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг
(досягне) п’яти років.
З якого періоду юрособа – сільськогосподарський товаровиробник повторно
може бути включена до четвертої групи платників єдиного податку?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу
сільськогосподарських товаровиробників на наступне.
Нормами п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування
або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку
четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п.
298.8 ст. 298 ПКУ.
Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до
четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні
роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для
платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої
реєстрації платником єдиного податку четвертої групи (п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст.
298 ПКУ).
Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання
реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою
контролюючого органу.
Врахування приватним нотаріусом у складі витрат єдиного внеску, фактично
сплаченого за попередній звітний рік
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до
відома, що оподатковуваним доходом осіб, які провадять незалежну професійну
діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і
документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного
виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить
незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від
такої діяльності без урахування витрат.
Норми встановлені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII
«Про нотаріат» із змінами та з метою встановлення єдиного переліку витрат,
пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції
України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат,
які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального
річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому
числі на користь найманих працівників.
Враховуючи вищезазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у
тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що
фактично сплачена згідно з остаточним розрахунком у поточному році, може бути
включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
Умови, за яких зараховуються у зменшення податку на прибуток сплачені за
митним кордоном України податки
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у
разі отримання доходу з іноземних джерел і сплати сум податку на прибуток
підприємств (далі – податок) суб’єктами господарювання за кордоном, такі суми
податку зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому
зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими
розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового
(звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в
Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки,
сплачені в інших країнах:
► податок на капітал/майно та приріст капіталу;
► поштові податки;
► податки на реалізацію (продаж);
► інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію
прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із
законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється
за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави
щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору
України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Норми встановлені п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 14 ПКУ.
Визначення платників екологічного податку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що
відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що
не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські
та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва
нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції
стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності
яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони здійснюються:
► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
забруднення;
► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів)
відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях
(об’єктах) суб’єктів господарювання);
► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад
установлений особливими умовами ліцензії строк.
Довідково: розміщення
відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у
спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів,
сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання
яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Юрособа має право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному
жилому будинку: коли сплачується земельний податок?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу
платників на те, що земельний податок справляється з власників земельних
ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Норми визначені п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ).
Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня
виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1
ст. 287 ПКУ).
Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)
право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також
право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких
прав.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за
земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з
урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати
державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287
ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому
будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх
частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати
державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та
прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне
користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з
тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та
прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників
квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне
користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ).
Враховуючи вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та
подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право
власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права
власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі,
споруди (їх частини).
Звертаємо увагу, що оскільки обов’язок сплачувати земельний податок та
подавати податкову декларацію з цього податку настає з моменту набуття
відповідного права на земельну ділянку, то власнику нежитлового приміщення
(його частини) у багатоквартирному жилому будинку необхідно оформити таке
право.
За несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої декларації про майновий
стан і доходи передбачена відповідальність
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що
деклараційна кампанія 2020 року добігла до кінця.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників
податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і
поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання податкової
декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік і сплати
податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та
військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.
Граничний строк подання Декларація за 2019 рік без застосування штрафних
санкцій у 2020 році перенесено на30.06.2020.
Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у такій Декларації,
мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує
узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий
платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких
розмірах:
► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку
сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми
податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем
строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної
суми податкового боргу.
Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного
платником ПДФО або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до
податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків
помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних
за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання
нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного
п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх
наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний
календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня,
що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання,
із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку
України, діючої на кожний такий день.
До уваги платників ПДВ!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про
наступне.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку
визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення
додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням
коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ
10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 528.
Відповідно до вимог п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ
ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому
завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій
території України з метою запобігання поширенню на території України
коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину),
зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури
адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг
щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з
від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний
день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не
розглянуті станом на 18.03.2020. Таке зупинення не породжує будь-яких
наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому
завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу
10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого
зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному
реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по
останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину
або не розглянута станом на 18.03.2020 і строк прийняття рішення по такій
скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця
(включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі
поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення
скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця,
наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які
зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти
рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову
у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за
місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до
такого зупинення.
Роботодавцям про способи подання повідомлення про прийняття працівника на
роботу
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її
територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами
та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника
на роботу подається власником підприємства, установи, організації або
уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення
про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства,
керівника підприємства, установи, організації) до територіальних
органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як
платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за
укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого
електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у
сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із
п’ять
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя