Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Актуальні
питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області інформує, що ДПС України
на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html
про використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО)
повідомила наступне.
1. У який момент
часу формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?
Перша порція діапазону номерів (2000)
видається під час реєстрації ПРРО.
За заявою суб’єкта господарювання таку
кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості
розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом
36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним
сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним
фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція
фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих)
номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким
ПРРО) номерів.
2. У який момент списуються фіскальні
номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного
ПРРО?
Засобами фіскального сервера ведеться
облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу
фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального
сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним
сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з
діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові
фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета
створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам
присвоюється статус «використані».
3. З якого часу здійснюється відлік 36
годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?
Відлік часу, протягом якого ПРРО працював
у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про
проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок
переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з
відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у
повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу,
зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим
офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було
зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.
4. Чи накладається електронна мітка часу
на розрахункові документи, що створюються ПРРО в режимі офлайн?
Під час роботи ПРРО в період відсутності
зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або
мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи
накладається надавачем електронних довірчих послуг.
5. Яким чином покупець зможе перевірити
розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн?
У розрахунковому документі (чеку) має
обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі
офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі
даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в
режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що
увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде
оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер
ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні
номери.
6. Чи може один суб’єкт господарювання
реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?
Законодавчо не встановлено заборон та
обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із
класичними РРО.
Визначення
частини чистого прибутку та строку його сплати
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок нарахування та сплати
дивідендів на державну частку для господарських організацій, у статутному
капіталі яких є корпоративні права держави, встановлено п. 5 ст. 11 Закону
України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління
об’єктами державної власності» із змінами.
За підсумками 2019 року господарські
товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, мають
визначити платіж, який підлягає сплаті до бюджету.
Так, господарські товариства, у
статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що
настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 % чистого
прибутку на виплату дивідендів.
Дивіденди нараховуються у розмірі
базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату
дивідендів, але не менше 30 %, пропорційно до розміру державної частки (акцій)
у статутному капіталі господарського товариства та сплачуються до Державного
бюджету України у строк не пізніше 01 липня року, що настає за
звітним.
Разом з тим господарські товариства, у
статутному капіталі яких є корпоративні права держави, які не прийняли рішення
про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним, сплачують
до державного бюджету не дивіденди на державну частку, а частину чистого
прибутку (доходу) у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування
частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на
відповідний рік, але не менше 30 %, до 01 липня року, що настає за звітним.
Базовий норматив відрахування дивідендів
на державну частку встановлюється окремою постановою Кабінету Міністрів України
на кожний звітний рік. Так, базовий норматив відрахування частки прибутку, що
спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської
діяльності у 2019 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є
корпоративні права держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 24 квітня 2020 року № 328 із змінами.
Тобто основною умовою щодо визначення
платежу, який необхідно сплатити до бюджету суб’єкту господарювання, у
статутному капіталі якого є корпоративні права держави за підсумками 2019 року,
є прийняття у строк до 01 травня 2020 року рішення про відрахування не менше 30
% чистого прибутку на виплату дивідендів.
Враховуючи наведене вище, у разі
прийняття господарським товариством рішення про нарахування дивідендів у
встановлений термін – таке товариство сплачує до державного бюджету дивіденди
на державну частку, а у разі неприйняття такого рішення у встановлений законом
термін – частину чистого прибутку (доходу).
При цьому і відрахування до бюджету
дивідендів на державну частку, і сплата до державного бюджету частини чистого
прибутку (доходу) за підсумками 2019 року здійснюються господарськими
товариствами в один строк – до 01.07.2020.
Про
пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО (ООС)
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області нагадує, що платниками земельного податку є власники
земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктами
оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні
та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Норми визначені ст. 269 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 281.1.4 ст. 281 ПКУ від
сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких
поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551) із
змінами.
Так, ветеранами війни є особи, які брали
участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До
ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни
(ст. 4 Закону № 3551).
Учасники антитерористичної операції – це
особи визнані учасниками бойових дій (п. 19 ст. 6 Закону № 3551).
Враховуючи вищевикладене, від сплати
земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній
операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону № 3551
визнані ветеранами війни.
При цьому, звільнення від сплати
земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється
на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм,
зокрема:
► для ведення особистого селянського
господарства – у розмірі не більш як
► для будівництва та обслуговування
житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах
– не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не
більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва
– не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів
– не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як
0,12 гектара.
Для звільнення від сплати земельного
податку, особі, яка має підстави для отримання пільг, необхідно надати
контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної
форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення
«Учасник бойових дій».
Платники
податку на прибуток мають право застосувати прискорену амортизацію, починаючи
зі звітного періоду – півріччя 2020 року
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Законом України від
16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» підрозділ 4 розділу XX Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 431, яким
передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток
підприємств на період з 01.01.2020
до 31.12.2030 платники податку на
прибуток підприємств мають право під час розрахунку амортизації щодо
основних засобів:
► четвертої групи (машини
та обладнання) та п’ятої групи використовувати
мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;
► третьої групи (передавальні
пристрої) та дев’ятої групи використовувати
мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.
Мінімально допустимі строки амортизації
основних засобів, визначені п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ,
використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському
обліку.
Основні засоби
мають одночасно відповідати таким вимогам:
◄ введені в
експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів,
з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
При цьому такі основні
засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не
можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з
надання в оренду майна).
У разі
недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з
використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 431
підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію,
платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт
невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх
продаж, зобов’язаний:
● збільшити
фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних
засобів відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ протягом
податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із
застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів,
визначених у цьому пункті;
● зменшити
фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких
основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові
(звітні) періоди.
Слід зазначити,
що у разі застосування положень п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ
не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених
мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її
нарахування.
Платники податку на прибуток підприємств
мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431
підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020
року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до
податкової декларації з податку на прибуток підприємств за цей період.
Кошти
в рахунок погашення податкового боргу зараховуються згідно з черговістю його
виникнення
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 87.9 ст.
87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі наявності у платника податків
податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує
такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з
черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником
податків.
У такому ж порядку відбувається
зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника
податків відповідно до ст. 95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі»
ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів
платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням
податкового боргу забороняється, крім
випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Сільськогосподарські
товаровиробники – платники податку
на прибуток мають право обрати спеціальний річний період
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №
466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві» передбачені зміни, зокрема для платників податку на
прибуток – виробників сільськогосподарської продукції.
Так, платниками податку на прибуток є
виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий
(звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і
закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ)).
Норма набула чинності з 23.05.2020.
Нагадуємо, що для цілей оподаткування
податком на прибуток підприємств до суб’єктів господарювання, основною
діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства,
дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за
попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.
Сільськогосподарська продукція
(сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під
визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція)
вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються,
виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції),
а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були
придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для
продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст.
14 ПКУ).
Отже, у 2020 році виробники
сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий
період, мають право подати декларацію з податку на прибуток підприємств за
податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати річний
період, яки розпочинається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021
року.
Для
отримання допомоги по частковому безробіттю
до
центру зайнятості необхідно подати довідку про сплату єдиного внеску
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 05
липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами, постановою
Кабінету Міністрів України від 22 квітня
2020 року № 306 затверджено Порядок надання та повернення коштів,
спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період
карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання
поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,
спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок).
Допомога по частковому безробіттю на
період карантину надається міськими, районними і міськрайонними центрами
зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості роботодавцям із числа
суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам –
підприємцям (далі – роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі
втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам – підприємцям
(далі – ФОП), які є застрахованими особами, – у разі втрати ними частини доходу
внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого
часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину (п. 2
Порядку).
Відповідно до п. 4 Порядку допомога
надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену
законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної
ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.
ФОП, яка є застрахованою особою, допомога
надається із розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). База
нарахування розраховується виходячи із середнього розміру місячної бази
нарахування єдиного внеску за рік, що передує року звернення, відповідно до
Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого
єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та
подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами.
Для ФОП, які є застрахованими особами, та
відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI
«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) звільнені від сплати єдиного
внеску, допомога надається з розрахунку двох третин розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом.
Розмір допомоги не може перевищувати
розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Сума допомоги надається роботодавцям, у
тому числі ФОП, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та
середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності та
протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати
роботодавцем або ФОП, який є застрахованою особою, єдиного внеску протягом
шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності (п. 5
Порядку).
ФОП, яка є застрахованою особою та
звертається за отриманням допомоги, подає відомості щодо себе за формою згідно
з додатком 2 до Порядку, де зазначає середній розмір місячної бази нарахування
єдиного внеску відповідно до Звіту (абз. 2 п.п. 3 п. 9 Порядку).
Для отримання допомоги роботодавець подає
до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску
довідку про сплату єдиного внеску за останні шість місяців, що передують даті
зупинення (скорочення) діяльності, на підставі звітних відомостей, що надаються
до Пенсійного фонду України, крім ФОП,
які є застрахованими особами та відповідно до частини 4 ст. 4 Закону № 2464
звільнені від сплати єдиного внеску (п.п. 4 п. 9 Порядку).
Отримали
спадщину у 2019 році від дядька – подайте декларацію про майновий стан і доходи
до 01.07.2020
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області нагадує, що до 01.07.2020 триває кампанія
декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році.
Зокрема, подати податкову декларацію про
майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового
року зобов’язані фізичні особи, які отримали спадщину.
Декларація подається до контролюючого
органу за податковою адресою (тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними
даними) не пізніше 30 червня 2020 року.
Звертаємо увагу, що оподаткування
спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також
від резидентського статусу цих осіб.
Так, об’єкти спадщини, що успадковуються
членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковуються за
нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що
успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця І та ІІ
ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5%.
Об’єкти спадщини, що успадковуються
спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються
спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за
ставкою 18 %.
Фізичні особи, які отримали у спадщину
об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, Декларацію
можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання річної
податкової Декларації.
Довідково:
► членами сім’ї фізичної особи І ступеня
споріднення є її батьки, її чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені;
► членами сім’ї фізичної особи ІІ ступеня
споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і
з боку батька, онуки.
Порушили
порядок сплати частини чистого прибутку – законодавством передбачена
відповідальність!
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 26 лютого 2020
року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві» внесено зміни до Закону України від 21 вересня 2006
року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності»
із змінами, зокрема ст. 111 доповнено частиною третьою, яка набула
чинності 23.05.2020.
Відповідно до зазначених змін державні
унітарні підприємства та їх об’єднання – платники частини чистого прибутку
(доходу), дивідендів на державну частку подають до податкових органів
розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку
(далі – Розрахунок) у порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України
(далі – ПКУ).
Отже з 23.05.2020 до платників частини
чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, які порушили правила
подання до контролюючих органів Розрахунку, або порушили порядок сплати
(перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу),
дивідендів на державну частку, або у разі визначення контролюючим органом суми
податкового зобов’язання з цих платежів, податкові органи мають право
застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за вищезазначені
порушення у порядку, визначеному нормами ПКУ.
Задекларуйте
доходи та сплатіть вчасно податкові зобов’язання!
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області нагадує, що добігає до завершення кампанія
декларування доходів, отриманих у 2019 році.
Строки подання податкової декларації про
майновий стан і доходи (далі – Декларація) і сплати податкових зобов’язань з
податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, зазначених
у такій Декларації, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про
внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо
підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на
запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»
відтерміновано.
Відтак, громадяни та фізичні особи, які
провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати Декларацію за
звітний (податковий) 2019 рік до 01
липня 2020 року. Таким чином, останній день подання декларації – 30.06.2020.
Податкові зобов’язання, визначені такими
фізичними особами у Деклараціях, мають бути самостійно сплачені до 01 жовтня 2020 року.
Разом із тим, громадяни, які мають намір
скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати Декларацію до
завершення поточного року, тобто по 31
грудня 2020 року (включно).
Про
нарахування та сплату єдиного внеску членами фермерського господарства
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області звертає увагу членів фермерського господарства, що
для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі – єдиний внесок) їм необхідно подати до
контролюючого органу за місцем реєстрації (проживання) заяву про взяття на
облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (далі – Заява) (додаток 2 до
Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі – Порядок), затвердженому наказом Міністерства
фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами).
Заява додатково підписується головою
фермерського господарства та разом з підтвердними документами щодо дати набуття
членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення
сімейного фермерського господарства, статут господарства тощо) подається
протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів
фермерського господарства.
Контролюючим органом наступного робочого
дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно
надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ
(до даток 3 до Порядку).
Члени фермерського господарства, які не
належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують
єдиний внесок за себе у розмірі 22 % на суму доходу (прибутку), отриманого від
їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При
цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового
внеску на місяць.
Якщо платником не отримано дохід
(прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий
платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної
величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08
липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами. При цьому сума
єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Члени фермерського господарства
зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний
квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний
внесок. Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени
фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають
страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з
інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09
липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну
допомогу.
Запроваджено
нові норми при наданні контролюючим органом індивідуальних податкових
консультацій
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року
№ 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) у частині вдосконалення порядку надання
податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Так, відповідно до внесених змін:
► з 01 липня 2020 року Електронний
кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК
в електронній формі. Запит на ІПК та ІПК в електронній формі необхідно підписати
з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний
документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
► податковим органам надано право
надавати ІПК в електронній формі;
► збільшено з 10 до 15 кількість
календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення
на отримання ІПК.
Загальний строк надання ІПК (з
урахуванням продовження), передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.
Норми щодо звільнення від
відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), платника
податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової
консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021
вказані норми відповідно до Закону № 466 перенесено до п. 112.8 ст. 112 ПКУ та
продовжать діяти.
Зазнало
змін примусове стягнення боргу
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області звертає увагу платників на основні зміни у механізмі
стягнення податкового боргу, внесені Законом України від 16 січня 2020 року №
466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві».
Так, з 23.05.2020:
guru.ua
Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя
30.06.2020 11:56