Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Збір за місця
для паркування транспортних засобів: декларація з 01.07.2020 подається за
оновленою формою
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області доводить до відома платників, що наказом Міністерства
фінансів України від 21.12.2019 № 550 «Про внесення змін до форми Податкової
декларації збору за місця для паркування транспортних засобів», зареєстрованим
в Міністерстві юстиції України 27.02.2020 за № 213/34496 (далі – Наказ № 550),
оновлено редакцію Податкової декларації збору за місця для паркування
транспортних засобів (далі – Декларація).
Нормами п. 46.6 ст. 46 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті запровадження
нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової
звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми,
зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм
декларацій, які набирають чинності для складання звітності за податковий
період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є
чинними форми декларацій, чинні до такого визначення.
Наказ № 550 опубліковано у бюлетені
«Офіційний вісник України» від 13.03.2020 № 20.
Отже, Декларація за новою формою у
редакції наказу № 550 складається за податковий період, що настає за податковим
періодом, у якому відбулося її оприлюднення, тобто за другий квартал 2020 року
і подається платниками збору з 01.07.2020.
Оновлена форма Декларації складається з двох
частин, а саме:
1) Податкова декларація збору за місця
для паркування транспортних засобів;
2) Розрахунок податкових зобов’язань
збору за місця для паркування транспортних засобів. Цей розрахунок містить такі
нові показники:
► код та найменування податкової пільги;
► сума пільги, розрахована пропорційно до
періоду користування пільгою;
► дата початку і закінчення користування
пільгою;
► сума пільги, використаної за цільовим
призначенням;
► площа, на яку поширено пільгу (кв. м).
Крім того, Наказом № 550 змінено порядок
розрахунку суми нарахованого збору, а саме:
«площа
об’єкта оподаткування» Х «розмір
мінімальної заробітної плати на 01 січня звітного року» Х «кількість днів провадження діяльності із
паркування транспортних засобів» Х
«на ставку збору» – «сума податкової
пільги».
Збір необхідно розраховувати у розрізі
видів об’єкта оподаткування:
◄ відведені земельні ділянки;
◄ комунальні гаражі;
◄ стоянки;
◄ паркінги (будівлі, споруди, їх
частини).
Закон України №
466: нові норми в оподаткуванні реалізації транспортних засобів
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року
№ 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст.173 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ), яка регулює порядок оподаткування операцій з продажу або
обміну об’єктів рухомого майна.
Так, п. 173.2 ст. 173 ПКУ доповнено новим
абзацом, який встановлює, що дохід, отриманий платником податку на доходи
фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного
(податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді
легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного
засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167
ПКУ.
Дохід, отриманий платником ПДФО від
реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів)
оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом
звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за
ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна,
отриманий протягом року, оподатковується
за ставкою 18 % .
Норма набрала чинності з 23.05.2020.
Особливості
віднесення товарів до підакцизного пального відповідно до вимог Закону України
№ 466
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області інформує про наступне.
Законом України від 16 січня 2020 року №
466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено низку змін до Податкового
кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п 215.3.4 п. 215.3 ст. 215
ПКУ, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено такими товарами:
|
Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД |
Опис товару (продукції) згідно |
|
2710
19 62 00 – 2710 19 68, 2710
19 71 00, |
Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85
об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за
методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового |
|
3814
00 90 90 |
Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу;
інші готові суміші на основі метанолу |
Особи, які здійснюють операції з
реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають
під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій
реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.
Вони зобов’язані:
► зареєструвати усі акцизні склади у
системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;
► складати акцизні накладні та
реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених
п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
► отримати відповідні ліцензії на
здійснення діяльності з пальним.
Операції з вивезення підакцизного
пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним
податком.
Щодо
особливостей віднесення товарів до підакцизного пального
Щодо товарів, які класифікуються за
кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710
19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00.
Зміни щодо оподаткування акцизним
податком за ставкою 213,50 євро за
У той же час акцизним податком не
оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час
фракційної розгонки за методом ISO 3405 за температури 350° C зазвичай
переганяються у кількості до 35 об. % .
Насамперед товарами, які класифікуються
за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00,
2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 та не підлягають
оподаткуванню акцизним податком згідно із Законом № 466 є такі нафтопродукти:
◄ тверді, напівтверді та пластичні
мастила в будь-якій упаковці та тарі;
◄ в’язкі, густі та пастоподібні суміші.
З огляду на це основною підставою для
оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за
Водночас товари за кодами згідно з УКТ
ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00,
2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, не оподатковуються акцизним
податком за ставкою 213,50 євро за
Відповідно на такі товари не
розповсюджується положення Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оскільки згідно
із термінологічним визначенням п.п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та
п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ такі товари не відносяться до підакцизного
пального.
Звертаємо увагу, що акцизним податком за
ставкою 139,50 євро за
Щодо розчинників
або розріджувачів на основі метанолу; інших готових сумішей на основі метанолу
(код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90)
З урахуванням деталізації товарної
позиції 3814 на товарні категорії і товарні підкатегорії та їх текстового опису
складні органічні розчинники на основі метанолу відповідно до правила 6 Основних
правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікуються у товарній категорії 3814 00 90 за
кодом 3814 00 90 90.
Зважаючи на те, що складні органічні
розчинники та розріджувачі товарної позиції 3814 є сумішами окремих подібних
між собою органічних розчинників, які змішуються у відповідних кількісних
співвідношеннях, питання, на основі якого компонента (розчинника) вони
виготовлені, вирішується із застосуванням правила 3 (b) Основних правил
інтерпретації УКТ ЗЕД.
Відповідно до правила 3 (b) Основних
правил інтерпретації УКТ ЗЕД суміші, багатокомпонентні товари, які складаються
з різних матеріалів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом,
який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна
застосувати.
На підставі викладеного розчинниками та
розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу
вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових
відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Наприклад, складним органічним
розчинником, розріджувачем або іншою готовою сумішшю:
► на основі метанолу вважатиметься
розчинник, що складається з 40 мас. % метанолу, 10 мас. % бутанолу, 20 мас. %
етанолу та 30 мас. % ізопропанолу або розчиннику, що містить 95 мас. %
метанолу, а решта – будь-які штучно додані розчинники (наприклад, пентанол,
бутанол, пропанол);
► не на основі метанолу вважатиметься
розчинник, що складається з 20 мас. % метанолу, 20 мас. % етанолу та 50 мас. %
ізопропанолу.
З огляду на викладене акцизним податком
за ставкою 245,50 євро за
Інформацію розміщено на офіційному
вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/421901.html
Про зміни в
адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну
частку
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України листом від 09.06.2020 № 9109/7/99-00-05-05-01-07
(далі – Лист № 9109) повідомила про зміни в адмініструванні частини чистого
прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, внесені законами України
від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України
щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465) та № 466-IX
«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).
Пунктом
7 Закону № 465 були внесені зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року №
185 «Про управління об’єктами державної власності» із змінами (далі – Закон №
185), які набули чинності 27 лютого 2020 року.
Так,
відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону № 185, Податковий кодекс України
(далі – ПКУ) є складовою законодавства про управління об’єктами державної
власності.
Уточнено
повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об’єктами державної
власності.
Так,
Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об’єктами державної власності,
визначає порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку
(доходу) не тільки державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а
ще і господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні
права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій
(часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств,
частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про
нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним.
Змінами
до частини п’ятої ст. 11 та частини третьої ст. 111 Закону № 185
передбачено подання господарськими товариствами з державною часткою у
статутному капіталі та державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями
до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу),
дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені ПКУ. При цьому
господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі подають до
контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів
на державну частку один раз на рік.
Також
для платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку
передбачена відповідальність у порядку, передбаченому ПКУ, за неподання або
несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку
(доходу), дивідендів на державну частку та за порушення правил нарахування та
сплати (перерахування) цих платежів.
Змінами
до ст. 16 Закону № 185 на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення
контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до
бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами
та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими
товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також
стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку,
встановленому ПКУ.
23
травня 2020 року набрали чинності зміни до ПКУ, передбачені положеннями Закону
№ 466 щодо адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку
(доходу) та дивідендів на державну частку.
Уточнено
та доповнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.
До
п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесені зміни, якими поняття «грошове зобов’язання платника податків» доповнено словами
«інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи»
та словом «пеня». Тобто зобов’язання
зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є
грошовим зобов’язанням платника.
Розширено
функції, які виконують контролюючі органи, відповідно до ст. 191
ПКУ.
На
контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю,
достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:
►
частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними
підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у
статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 191.1.51
п. 191.1 ст. 191 ПКУ);
►
дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному
капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими
товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у
статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1
ст. 191 ПКУ).
Контролюючий
орган зобов’язаний самостійно визначити суми грошових зобов’язань, передбачених
іншим законодавством
Уточнено
порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань,
передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3
ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:
►
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної
перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання,
контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у
податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
►
контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за
нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на
контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування
пені.
Розрахунок
частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється
до податкової декларації
Внесено
зміни до ст. 46 ПКУ, якими, зокрема, було розширено поняття «податкова декларація», визначене п.
46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Так,
податковою декларацією, розрахунком є – документ, що подається платником
податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого
здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
Розрахунок
частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі –
Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
прирівнюється до податкової декларації (абзац другий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Фінансова
звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки
та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до
Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок
складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з
фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст.
46 ПКУ).
Визначено
базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих
органів Розрахунку.
Пункт
46.2 ст. 46 ПКУ доповнено абзацом п’ятим, згідно з яким для частини чистого
прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал,
півріччя, три квартали, рік.
Крім
того, Законом № 466 підпункти 49.18 та 49.19 ст. 49 ПКУ доповнено новими
положеннями.
Так,
для платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено податкові (звітні)
періоди, що дорівнюють календарному: кварталу, півріччю, трьом кварталам, року.
Також
п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 та абзацом третім п. 49.19 ст. 49 ПКУ встановлено
базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників
дивідендів на державну частку (господарських товариств, корпоративні права яких
частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків
акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в
яких становить 100 відсотків) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Більш детальніше про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку можливо ознайомитись у Листі № 9109, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74591.html
Про особливості
заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у зв’язку з
набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення
змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві» (далі – Закон № 466) ДПС України на офіційному вебпорталі за
посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html
листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939)
повідомила про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток
підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди 2020 року.
Так, змінами, внесеними Законом № 466 до
п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (набрали
чинності 23.05.2020), уточнено, що
юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену
систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну
діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків)
нерезиденту з джерелом їх походження з України.
Для таких суб’єктів у разі виплати
доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування
річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.
Таким чином, у разі виплати доходів
нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему
оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну
діяльність, подають за звітний 2020 рік Декларацію з додатком ПН, у якому
відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку на прибуток.
Змінами, внесеними Законом № 466 до п.
46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно
до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану
фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою Декларацією за
відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан
(баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про
фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність разом з
аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня
року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної
фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню,
застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання
податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи, що вищезазначені зміни до п.
46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання
Декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то
вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової
звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року,
наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного
року.
Тобто платники податку на прибуток, які
відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну
консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають
контролюючому органу:
► разом з податковою декларацією за
податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та
звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові
результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність за 2020 рік
разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Більше інформації про особливості подання
Декларації за звітні періоди 2020 року у Листі № 8939, який розміщено на
офіційному вебпорталі за зазначеним вище посиланням.
Інформаційний
лист № 12. Нововведення, запроваджені Законом № 466
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області інформує, що ДПС України представлено черговий, 12-й
випуск інформаційного листа присвяченого нововведенням, які запроваджуються
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних
та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
У листі ви знайдете інформацію про
нововведення в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, дізнаєтеся про
особливі терміни набрання чинності для окремих норм та правильність заповнення
Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020
року з урахуванням прийнятих змін.
З Інформаційним листом № 12 можна
ознайомитись тут:
https://tax.gov.ua/data/material/000/330/422084/Informaciyniy_list_12.pdf
Рекомендації
щодо особливостей адміністрування у 2020 році рентної плати за користування
надрами для видобування корисних копалин
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області інформує, що ДПС України, керуючись, зокрема нормами
Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків,
усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»
(далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, листом від 11.06.2020
№ 9203/7/99-00-04-03-01-07 (далі – Лист № 9203) надала рекомендації щодо
особливостей адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами
для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).
Так, Законом № 466:
1. Викладено у новій редакції п.п.
252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо переліку
видів використання надр, при здійсненні яких не виникає об’єкт оподаткування
Рентною платою.
Зокрема, встановлено, що виключення із
об’єкту оподаткування Рентною платою поширюється виключно на корисні копалини,
які видобуті домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому,
незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних
вод включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою.
2. Уточнено вимоги до обсягів газу
(метану) дегазації вугільних родовищ, які не включаються до об’єкту
оподаткування Рентною платою (п. 252.4.8 п. 252.4 ст. 252 ПКУ).
Зокрема, встановлено, що вказані обсяги
газу (метану) дегазації вугільних родовищ не включаються до об’єкту
оподаткування Рентною платою виключно у випадку, коли при провадженні
господарської діяльності з видобування такого газу надрокористувач забезпечив
дотримання умов провадження діяльності з видобування, які встановлені
затвердженими при виконанні державної геолого-економічної експертизи кондиціями
на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування.
3. Запроваджено систему варіативних
ставок Рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному
(податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 відсотків.
4. Ставку Рентної плати для чорних
металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза, встановлено у
розмірі 6,25 відсотків вартості товарної продукції гірничого підприємства.
5. Уточнено умови застосування та
величини коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових
зобов’язань з Рентної плати:
а) коригування податкових зобов’язань на
підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати
обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної
геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із
застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем
умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у
визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки
надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому, припинено застосування
коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем державної
геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних
копалин, як: нафта та конденсат;
б) припинено застосування коефіцієнтів
для обсягів корисних копалин, що видобуті на ділянках надр із запасами корисних
копалин, які результатами державної геолого-економічної оцінки віднесено до
категорії позабалансових для таких видів корисних копалин, як: нафта та
конденсат.
6. Новою умовою доповнено порядок
регулювання зменшення об’єкту оподаткування Рентною платою за видобування
природного газу.
Зокрема, передбачено, що відповідний
«Перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних
витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до
транспортування…» має бути затвердженим (встановленим) центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому
та нафтогазопереробному комплексах (станом на дату поширення інформаційного
листа вказаним органом вважається Міністерство енергетики та захисту довкілля
України (п. 1 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля
України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015
року № 32, із змінами)).
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя