Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
До уваги всіх
суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, оптової,
роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального!
Державна податкова
служба України нагадує про необхідність завчасно подбати про внесення чергового
платежу за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним
та зберігання пального, а також надати до органу ліцензування визначені Законом
України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових
виробів та пального» документи.
У разі відсутності
звернення суб’єкта господарювання до органу ліцензування щодо внесення
чергового платежу за ліцензію на дату спливу терміну попередньої сплати, таку
ліцензію буде призупинено відповідно до вимог Закону.
Нововведення
Закону №466: Зміни щодо вдосконалення адміністрування ПДВ
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від
16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено ряд змін, які
удосконалюють адміністрування податку на додану вартість.
Зокрема,
запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, який дорівнює
календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку).
Запроваджено нові
штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (далі – ПН), в яких не зазначаються суми
ПДВ (складені на
операції звільнені від ПДВ, оподатковувані за ставкою – 0%, складені відповідно
до пунктів 198.5, 199, 201.4 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)), в
Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлено
окремий строк реєстрації зведених ПН для нарахування компенсуючих податкових
зобов’язань згідно з п. 198.5 та 199.1 ПКУ, а саме: протягом 20 календарних
днів після закінчення місяця, у якому вони складені.
Змінився строк
подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде
подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, на
який запланована ПДВ-реєстрація (було – за 20 календарних днів).
Також скорочено
строк подання заяви для реєстрації платника ПДВ, у разі зміни ставки єдиного
податку з 5 % на 3 % з 15 календарних днів до 10 календарних днів до початку
кварталу, з якого змінюється ставка.
Заяву для
ПДВ-реєстрації потрібно буде подавати тільки в електронній формі. Заява, подана
новоствореними суб’єктами господарювання під час процедури держреєстрації,
розглядається в ті самі строки і в тому самому порядку, що й заява, подана
суб’єктами господарювання, що діють.
Перереєстрація
платника ПДВ з причини зміни назви (крім перетворення) здійснюватиметься на
підставі даних з Єдиного державного реєстру, тобто без подання заяви платником
ПДВ.
Перереєстрація,
яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви від
платника ПДВ. Причому якщо такий платник не подасть заяву в установлений строк,
його ПДВ-реєстрація буде анульована.
З бази
оподаткування виключено суми, отримані платником ПДВ як компенсація упущеної
вигоди за рішенням суду (через невиконання або неналежне виконання договірних
зобов’язань контрагентом) (п. 188.1 ПКУ).
Пільга,
передбачена пп. 197.1.26 ст. 197 ПКУ щодо передачі конфіскованого майна в розпорядження
держустанов або установ, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, згідно
змін, внесених Законом № 466, є операцією, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Внесено зміни і до
п. 187.1 ст. 187 ПКУ, згідно з яким можливість застосування касового методу
обліку ПДВ поширюється на операції з виконання підрядних будівельних робіт як
на підрядників, так і на субпідрядників.
Змінюються умови
відображення податкового кредиту. Зокрема, п. 198.6 ст. 198 ПКУ передбачається,
що підставою для відображення податкового кредиту при ввезенні товарів будуть
тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, згідно з якими податок
сплачується до бюджету.
Доходи,
отримані від незалежної професійної діяльності підлягають декларуванню
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, які
провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про
майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року.
Зокрема, адвокати
та нотаріуси, у разі отримання протягом 2019 року доходів від індивідуальної
адвокатської, або нотаріальної діяльності, зобов’язані подати Декларацію за
2019 рік.
Така Декларація
подається до податкового органу за місцем проживання до 1 липня 2020 року.
Сплата податку на
доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військового збору за ставкою 1,5 %
здійснюється до 1 жовтня 2020 року.
Довідково:
відповідно до пункту 178.1 статті 178 Податкового кодексу України особи, які
мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на
облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як
самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік.
За порушення правил етичної поведінки
передбачена відповідальність
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом ДПС України
від 02.09.2019 № 52 затверджені Правила етичної поведінки в органах Державної
податкової служби. Такі Правила встановлюють загальні вимоги до етичної
поведінки, зокрема, посадових осіб столичної податкової служби.
Відповідно до
зазначених Правил, серед іншого, працівники Головного управління ДПС у м.
Києві, під час виконання посадових обов’язків, зобов’язані неухильно
дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути взірцем
добропорядності, вихованості і культури, дотримуватись високої культури
спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і
громадянина, а також юридичних осіб.
Порушення Правил
етичної поведінки, за конкретних умов, є порушенням вимог Закону України
«Про запобігання корупції», за що передбачена дисциплінарна відповідальність.
Роз’яснення щодо
дотримання Правил етичної поведінки працівниками Головного управління ДПС у м.
Києві можуть надати фахівці Управління з питань запобігання та виявлення
корупції за телефоном: (044) 454-70-33.
Ознайомитись з
Правилами етичної поведінки:
https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/73616.html
Для роздрібної
торгівлі алкоголем та/або тютюновими виробами необхідно отримати ліцензію
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що роздрібна торгівля
алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може
здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами
господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)
всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій
на роздрібну торгівлю.
Норми визначені
ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями
(далі – Закон № 481).
Ліцензія видається
за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта
господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до
якої додається документ, що підтверджує внесення плати за ліцензію.
У заяві зазначається
вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у
тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване
постійне представництво) має намір одержати ліцензію, зокрема, на роздрібну
торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами.
У заяві про видачу
ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються
адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку
розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація
про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;
реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку
розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх
обліку в податкових органах.
Плата за ліцензію
на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий,
зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку
розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю
тютюновими виробами за кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензії
на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами
справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів
згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст.
16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється
органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати
ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими
виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі
іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне
представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою
банку про сплату.
Вимагати
представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.
Отже, для
отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або
тютюновими виробами, суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам
господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)
необхідно подати податковому органу заяву на видачу відповідної ліцензії та
документ, що підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою
банку.
Про порядок та
підстави відмови в реєстрації РРО
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 8
глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів
розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій
за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) протягом
двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів
розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. №
1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації
реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:
► РРО вже
зареєстрований;
► модель
(модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів
розрахункових операцій;
► РРО не
відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
► центр сервісного
обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного
обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
► в контролюючому
органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної
господарської діяльності;
► щодо
господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт
господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган
відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з
таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується
суб’єктом господарювання;
► суб’єкта
господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб,
фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
► суб’єкт
господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано
реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
► суб’єкт господарювання
або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому
органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
► щодо договору
між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в
контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з
таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
► у контролюючому
органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
► екземпляр моделі
(модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів
реєстраторів розрахункових операцій;
► суб’єкт
господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності
підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше
двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО
надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту
господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із
зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розділу II Порядку № 547).
Довідку про
статус нерезидента для звільнення від оподаткування його доходів необхідно
легалізувати
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
з метою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента п. 103.4
ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачається подання
нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6
ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або
її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом
країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – Довідка), а також
інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка повинна
бути належним чином легалізована (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
Ця вимога означає,
що Довідка є доказовою базою офіційних документів на території України за
умови:
- її легалізації,
тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами
країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення
автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ,
та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими
скріплено документ;
або
- засвідчення штампом
апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що
скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року;
або
- наявності
міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні
документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції
компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без
консульської легалізації та відповідно без апостиля).
До уваги
платників ПДВ!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що
реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в
Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку
та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Норми встановлені
п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок ведення
Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями (далі –Порядок
ведення ЄРПН). Згідно з п. 19 Порядку
ведення ЄРПН ПН/РК,
реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
► прийняття в
установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;
► набрання
рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС
відповідного рішення);
► неприйняття
та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію
або відмову в реєстрації ПН/РК.
Порядок прийняття
рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі –Порядок прийняття
рішень).
Пунктом 2 Порядку прийняття рішень визначено, що прийняття рішень про
реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено,
здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової
служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС
(далі – комісія регіонального
рівня).
Комісія
регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем
отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень,
приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та
надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ (п. 3 Порядку прийняття рішень).
Рішення про
реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день
прийняття відповідного рішення згідно з п. 12 Порядку
прийняття рішень.
Водночас, рішення
про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному
та судовому порядку.
Порядок розгляду
скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження
порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги).
Згідно з п. 18 Порядку розгляду скарги задоволення скарги є підставою для
реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 2001.3
ст. 2001 ПКУ.
Якщо рішення щодо
скарги не надсилається платнику ПДВ протягом строку, визначеного п. 56.23 ст.
56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника
податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16Порядку
розгляду скарги).
Отже, вже подані
для реєстрації у ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день
настання однієї з таких подій:
● прийняття в
установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової
накладної та/або розрахунку коригування;
● задоволення скарги
щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування;
● ненадсилання
платнику протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, рішення щодо скарги
на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК;
● набрання
рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС
відповідного рішення);
● неприйняття
та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію
або відмову в реєстрації ПН/РК.
Чи переноситься
термін сплати плати за землю, якщо останній день сплати припадає на вихідний
або святковий день?
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове
зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний
рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних
ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який
дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що
настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Норми встановлені
п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з ст. 530
Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і
доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то
воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний
термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.
Законом України
від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» п. 57.1 ПКУ доповнено абзацом
тринадцятим, відповідно до якого, якщо граничний строк сплати податкового
зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати
податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає
за вихідним або святковим днем. Норма набрала чинності 23.05.2020.
Виробникам
алкоголю і тютюнових виробів про подання звіту про використання марок
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що марка акцизного
податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових
виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату
акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих
виробів.
Норми встановлені
п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 226.14 ст.
226 ПКУ визначено, що для одержання марок акцизного податку імпортер повинен
подати продавцю таких марок заявку-розрахунок за формою, затвердженою
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику, платіжні документи, що підтверджують внесення
плати за марки та сплату податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 3
Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та
маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №
1251 зі змінами (далі – Положення № 1251), підприємства-виробники та імпортери
алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають засобами електронного зв’язку в
електронній формі щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку для
задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню
заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного
документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума
перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про
використання марок (далі – Звіт), придбаних у попередньому місяці.
Форма Звіту
затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428.
Згідно із формою
зазначений Звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця,
наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до
Головних управлінь ДПС.
Нормами чинного
законодавства не передбачено відповідальність до виробників та імпортерів
алкогольних напоїв і тютюнових виробів за неподання чи несвоєчасне подання
Звіту.
Водночас,
відповідно до п. 228.8 ст. 228 ПКУ у разі виявлення нестачі марок акцизного
податку в їх покупця (виробника чи імпортера алкогольних напоїв і тютюнових
виробів) (у зв’язку з їх розкраданням, знищенням, маркуванням алкогольних
напоїв і тютюнових виробів, призначених для продажу на експорт, тощо) покупці
марок несуть повну майнову відповідальність у розмірі розрахункової суми
податку, яка повинна бути сплачена до бюджету в разі реалізації підакцизних
товарів, для маркування яких придбавалися марки акцизного податку.
До уваги
платників податку на прибуток!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.
140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий
результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в
капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного
податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають
виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного
інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування
відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).
Про розгляд
скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в ЄРПН
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що
відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в
реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з
питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в
Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) за результатами розгляду
скарги комісія центрального рівня у строк, визначений п. 56.23 ст. 56
Податкового кодексу України (далі – ПКУ), приймає одне з таких рішень:
► задовольняє
скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних (далі – ЄРПН);
► залишає скаргу
без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.
Підпунктом 56.23.3
п. 56.23 ст. 56 ПКУ визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10
календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може
бути продовженим.
Якщо вмотивоване
рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику
податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю
задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем
зазначеного строку (п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).
Посадова особа
комунального підприємства не має можливості згенерувати особисті ключі на
робочому місці
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 63.1
ст. 63 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі
змінами та доповненнями залежно від форм власності, передбачених законом, в
Україні можуть діяти підприємства, зокрема, таких видів:
► комунальне
підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
► державне
підприємство, що діє на основі державної власності.
Порядок
використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах
місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної
форми власності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19
вересня 2018 року № 749 (далі – Порядок № 749).
Пунктом 6 Порядку
№ 749 передбачено, що організацію використання кваліфікованих електронних
довірчих послуг у державній установі забезпечує відповідальний підрозділ, що
виконує відповідні функції, або працівник, визначений рішенням такої установи
(її керівника). Відповідальний підрозділ (працівник) забезпечує, зокрема,
надання допомоги підписувачам під час генерації їх особистих та відкритих
ключів.
Відповідно до п.п.
5.1 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» Інформаційно-довідкового
департаменту ДПС сервіс самостійної генерації ключів доступний лише для
посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій державної форми власності.
Враховуючи
викладене, посадова особа комунального підприємства не може згенерувати
особисті ключі на робочому місці.
Акцизні склади
різних розпорядників мають розміщуватись на різних територіях
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що акцизний склад – це,
зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник
акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення,
оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження,
зберігання, реалізації пального.
Норми встановлені
п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п.
14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт
господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво,
оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження,
зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що
підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією,
що відносяться до акцизного складу.
Оскільки приміщення
або територія мають бути об’єктами права власності або користування з належним
документальним підтвердженням, то їх слід розглядати як об’єкти нерухомості:
приміщення – це будівля або частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена
будівельними елементами, а територія – це одна (частина) або кілька земельних
ділянок з розташованими на них об’єктами.
Підпунктом 230.1.1
п. 230.1 ст. 230 ПКУ визначено, зокрема, що один акцизний склад може бути
зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник
акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Акцизні склади
двох і більше розпорядників не можуть розміщуватись в одному приміщенні або на
одній території.
Акцизні склади
різних розпорядників мають розміщуватись в різних приміщеннях/на різних
територіях, що є розмежованими або відокремленими один від одного, та на які у
кожного розпорядника є документи, що підтверджують право власності або
користування.
Про деякі
особливості складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що
згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 зі змінами, у разі
здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку
виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН),
не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до
ст. 192 Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг
складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової
накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.
Якщо після
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зведеної ПН,
складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової
(залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання
відбувається коригування суми перевищення, продавець має право скласти РК до
такої зведеної ПН.
РК до зведеної ПН,
складеної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, у тому
числі у разі коригування всієї суми перевищення, складається з урахуванням
таких особливостей:
● у заголовній
частині РК до зведеної ПН на суму перевищення бази оподаткування над фактичною
ціною постачання у полі «Не
підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини»зазначається код ознаки
«3».
У РК, складених
починаючи з 01.12.2018 до ПН, зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, у полі «До зведеної податкової накладної»замість
позначки «Х», яка вказана в ПН, вказується код ознаки «3» (позначка «Х» не
проставляється).
У рядку І розділу
А «Сума коригування
податкового зобов’язання та податкового кредиту», у т.ч. у рядках II
та/або III залежно від ставки податку (20 або 7 відсотків) вказується сума ПДВ,
яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак «-») суму податкових
зобов’язань, нарахованих на суму перевищення.
У розділі Б
табличної частини РК у випадку збільшення (зменшення) суми перевищення одним
рядком зі знаком «-» зазначаються показники, зазначені у ПН які підлягають
коригуванню, другим рядком зазначаються вірні показники.
При цьому код
причини коригування зазначається 203.
У випадку
коригування всієї суми перевищення у РК заповнюється один рядок зі знаком «-»
та зазначається код причини коригування 103.
До уваги
платників рентної плати за спеціальне використання води!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що водокористувачі
самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води (далі –
рентна плата) та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і
рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне
використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя
поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Норми визначені
п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рентна плата
обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної,
поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне
водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та
коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі,
які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату,
враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане
джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та
коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі,
які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних
обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок
рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в
канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за
спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з
фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки
рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови
експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами
рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту
обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної
плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати
(п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Справляння рентної
плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного
транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за
спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за
спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з
фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час
розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення,
яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок
рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі,
які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему
водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води,
використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично
використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п.
255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п.
255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється
водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з
показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності
вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається
водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг
виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна
спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності
вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата
сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично
використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають
органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення
водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата
обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів
використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної
плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Готелям про
відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Ставка туристичного
збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної,
міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із
законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу
тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п.
268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у розмірі до
0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного
туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1
січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового
розміщення.
Норми встановлені
п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ.
При цьому базою
справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях
проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п.
268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Правила
користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних
послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від
16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за №
413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні
вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм
власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг
розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними
особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними
послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, п. 1.3 глави
1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в
готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й
після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п.
3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності
до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом.
Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову
годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах
готелю.
Пунктом 3.7 глави
3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути
укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на
невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило
одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня,
наступного за днем прибуття споживача. Тобто, відлік доби проживання
розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до
розрахункової години, встановленої готелем.
Звільненому
працівнику нараховано дохід у вигляді індексації заробітної плати за минулі
періоди: що з єдиним внеском? Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя