Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Інформаційний
лист № 11. Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591
ДПС роз’яснює нововведення, передбачені Законом України від 13 травня 2020
року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів
України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення
заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної
хвороби (COVID-19)».
Законом внесено низку змін, зокрема, до Податкового кодексу України
та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування».
Так, внесені зміни щодо продовження податкових преференцій, раніше
запроваджених Законами від 17.03.2020 № 533 та від 30.03.2020 № 540, а
також передбачено додаткові пільги.
Місцевим органам влади надано право затверджувати рішення щодо зменшення
ставок плати за землю та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості у 2020 році за більш швидкою
процедурою.
Детальніше про ці та інші нововведення читайте в Інформаційному листі
«Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591».
Удосконалено
норми законодавства стосовно нарахування і сплати ЄСВ особами, які здійснюють
незалежну професійну діяльність
Верховною Радою України
прийнято законопроєкт №2166, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що
удосконалює норми законодавства стосовно нарахування і сплати єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) особами, які
здійснюють незалежну професійну діяльність.
Так, перелік
осіб, звільнених від сплати ЄСВ, доповнено особами, які ведуть
незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є
особами з інвалідністю. Зазначені особи можуть бути платниками ЄСВ
виключно за умови добровільної участі.
Окрім того, від
сплати ЄСВ звільняються особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, за
умови їх перебування на обліку як ФОП та провадження ними лише одного виду
діяльності одночасно в якості ФОП.
Скасовується зобов'язання
для ФОП сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за місяці, у яких вони не отримали
прибутку. Виключення становлять підприємці, які обрали спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності.
Крім цього, з
метою забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій громадян під
час карантинних заходів, Верховною радою України прийнято законопроєкт №
3329-д, яким з 1 травня до 31 травня продовжено термін не нарахування ЄСВ за себе ФОП та особами, які провадять
незалежну професійну діяльність.
Звертаємо увагу,
що змін у порядку нарахування та виплати заробітної плати, нарахування та
сплати ЄСВ, зокрема щодо найманих працівників, та працівників, які працюють за
трудовими договорами, не відбулось.
ФОП - роботодавці
сплачують за найманих працівників нараховані за відповідний місяць суми ЄСВ не
пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та
інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄСВ.
Хто має подавати
повідомлення про суттєві зміни в майновому стані?
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 1 січня 2020
року повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подають не всі суб’єкти
декларування. Такі повідомлення до Реєстру декларацій подають лише:
службові особи,
які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (зазначені у
примітці до статті 50 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання
корупції»);
особи, які
займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків (перелік таких
посад затверджує НАЗК: https://bit.ly/2Wvqez5).
Інші суб’єкти
декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають.
Також з 1 січня
поточного року розширено коло підстав для повідомлень про суттєві зміни у
майновому стані. Так, у 10-денний термін необхідно повідомляти не лише про
отримання доходу або придбання майна на суму понад 50 прожиткових мінімумів (у
2020 році – 105100 грн), але й про здійснення видатку на таку суму.
У разі отримання
доходу членом сім’ї суб’єкта декларування, придбання ним майна або здійснення
видатку на суму понад 50 прожиткових мінімумів – подавати повідомлення про
суттєві зміни в майновому стані не потрібно.
Набув чинності
Закон № 466-ІХ, яким удосконалюється податкове законодавство
Опубліковано Закон
України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення
адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у
податковому законодавстві» № 466-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила
16 січня 2020 року.
Закон набув
чинності (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та
з 1 січня 2021 року).
Законом
передбачено запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх
учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом
протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під
оподаткування (План дій BEPS).
Також запроваджено
низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування
податків, її узгодження зі світовими стандартами, розширення можливості он-лайн
сервісів для платників податків.
Відповідно до
прийнятих змін ДПС отримала можливість для реорганізації структури відповідно
до концепції єдиної юридичної особи.
Останнім днем
сплати податкового зобов’язання вважається день, що настає за вихідним або
святковим днем
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від
16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» вирішено проблемне питання
визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати
припадає на вихідний або святковий день.
Так, згідно абзацу
тринадцятого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, якщо граничний
строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день,
останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний
(банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
За продаж
алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, можна
втратити ліцензію
Відповідно до
статті 153 Закону
України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) забороняється
продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин
столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до ст.
15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або
тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного
письмового розпорядження, зокрема, і в разі порушення вимог статті 153 Закону № 481 щодо продажу
алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Порядок
заповнення уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість
У разі, якщо
платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним
податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати
уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням
самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації
за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Форма уточнюючого
розрахунку, порядок його подання та заповнення затверджені наказом Міністерства
фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Звертаємо увагу,
що при заповненні форми уточнюючого розрахунку слід дотримуватись ряду правил,
а саме:
- у графі 4
уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного
періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період
раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5
останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного
(податкового) періоду, що виправляється;
- у графі 5 уточнюючого
розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення;
- у графі 6
уточнюючого розрахунку відображається сума помилки (абсолютне значення);
- у разі
виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не
вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за
один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий
розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1
ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Значення графи 6 рядка 21
уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку
16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок;
- платник
податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання
минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований
відповідно до абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Сума нарахованого штрафу
відображається у графі 6 рядка 18.1.
У разі виправлення
помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки,
то до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять
інформацію щодо уточнених показників.
Нововведення
Закону №466: Змінено порядок оподаткування доходів від продажу транспортних
засобів
Законом України
від 16.01.2020 №466 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни та доповнення до
Податкового кодексу України зокрема, змінено ставки оподаткування податком на
доходи фізичних осіб при продажу рухомого майна. Так, другий продаж (обмін)
протягом звітного року одного з таких об’єктів рухомого майна, як легковий
автомобіль та/або мотоцикл, та/або мопед або інший транспортний засіб,
оподатковується за ставкою 5 %. А дохід від продажу (обміну) протягом звітного
(податкового) року третього і послідуючих таких об’єктів рухомого майна
оподатковується за ставкою 18 % (зміни в п. 173.2 ПКУ).
Нагадуємо, якщо
операція оподатковується податком на доходи фізичних осіб (за будь-якою
ставкою), то утримується і військовий збір за ставкою 1,5%.
Довідково:
попередня редакція пункту 173.2 статті 173 Податкового кодексу України
передбачала, як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід,
отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного
(податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового
автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий
платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року
двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або
мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом
167.2 статті 167 цього Кодексу (5%).
Визначення платника транспортного податку при наданні легкового авто у
фінансовий лізинг
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові
автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та
середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Норми визначені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267
Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками транспортного податку (далі – податок)
є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані
в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно
до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п.
267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники податку – юридичні особи самостійно
обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого
цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта
оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою,
встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми
рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом
Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми
Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом
року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на
такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право
власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14
ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється
фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є
основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також
усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом
лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо
лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема:
► об’єкт лізингу передається на строк, протягом
якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар
зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії
придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця
до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
► балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу
на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором,
становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта
лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
► сума лізингових (орендних) платежів з початку
строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
► майно, що передається у фінансовий лізинг,
виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії
лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім
лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних
характеристик.
У разі передачі легкового автомобіля у фінансовий
лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів,
зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець
(юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому
Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця
з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного
податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Які терміни
видачі готівкових коштів під звіт?
Відповідно до п.
19 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29
грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, готівка під звіт або на
відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до
законодавства України.
Готівка видається під
звіт:
1) на закупівлю
сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не
більше 10 робочих днів;
2) на закупівлю
брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30
робочих днів від дня видачі готівки під звіт;
3) на всі інші
виробничі (господарські) потреби – на строк не більше 2 робочих днів,
уключаючи день отримання готівки під звіт.
Підзвітна особа
має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка
одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні
виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі
сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у
тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк
використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.
Видача підзвітній
особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому
порядку за раніше отримані під звіт суми.
При визначенні
об’єкта оподаткування податком на прибуток необхідні первинні документи
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників
податку на прибуток підприємств (далі – податок), що для цілей оподаткування
податком на прибуток платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат
та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або
податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів
бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням
і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків
забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на
підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вище.
Норми встановлені
п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема п. 44.2
ст. 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку
використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів,
витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку,
які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та
доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової
звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з
податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі
платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на
положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні
міжнародні стандарти фінансової звітності.
Згідно з абзацом
одинадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить
відомості про господарську операцію.
Частинами 1 та 2
ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку
господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування
оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені
облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені
у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого
складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру
господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської
операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають
змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки
в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою
для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не
перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні
господарської операції, та містять відомості про дату складання документа,
назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг
господарської операції тощо.
Трудові
правовідносини: працевлаштування неповнолітніх має особливості
Особи, які не
досягли вісімнадцяти років (неповнолітні) відповідно до ст. 187 Кодексу законів
про працю України (далі – КЗпП) у трудових правовідносинах прирівнюються у
правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та
деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством
України.
Згідно із ст. 188
КЗпП не допускається прийняття на роботу осіб молодших 16 років.
Водночас, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть
прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.
Пунктом 1 ч. 1 ст.
51 КЗпП для неповнолітніх працівників віком від 16 до 18 років встановлено
скорочену тривалість робочого часу – 36 год. на тиждень; для осіб віком від 15
до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) –
24 год. на тиждень.
Для осіб, які не
досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не
встановлюється (ст. 7 КЗпП).
На кожному
підприємстві має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18
років, із зазначенням дати їх народження.
Заробітна плата
працівникам молодше 18 років, згідно із ст. 194 КЗпП, при скороченій тривалості
щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних
категорій при повній тривалості щоденної роботи, відрядні оплачуються за
відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за
тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується
порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.
Оплата праці учнів
загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних
закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно
відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть
встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Молоді працівники мають
право на щорічну відпустку, яка надається у зручний для них час.
Звільнення
працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним
органу допускається тільки за згодою служби у справах дітей.
Ко
До уваги
платників ПДВ!
Відповідно до п.
201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної
розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути
зупинена.
Однією з підстав
такого зупинення є п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, якщо коди
згідно з УКТЗЕД/ДКПП товарів/послуг відсутні в Таблиці даних платника податку
на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються
(виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину
залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
У разі виникнення
цієї ситуації платнику ПДВ необхідно подати Таблицю даних платника податку
(далі – Таблиця) відповідно до пунктів 12 – 24 Порядку зупинення реєстрації
податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про
затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11
грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок).
Нагадуємо про
наявність Додатка 5 до Порядку, яким встановлена форма Таблиці. Таблиця
подається з обов’язковим наданням інформативних пояснень про
фінансово-господарську діяльність відповідного суб’єкта господарювання, яким
складається така Таблиця.
Звертаємо увагу,
що прийнята Таблиця не веде до автоматичного розблокування раніше заблокованих
податкових накладних розрахунків коригування.
Письмові пояснення
та копії документів щодо заблокованих податкових накладних розрахунків коригування
в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник ПДВ має право подати до
контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою
виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній /
розрахунку коригування.
У разі продажу
алкоголю у межах бартерних операцій оплата акцизного податку здійснюється
виключно у грошовій формі.
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі продажу
(інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах
бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх
оплати у грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових
зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити
сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на
додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому
ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки)
підакцизної продукції на давальницьких умовах.
Норми встановлені
ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами і доповненнями.
У разі продажу
алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних)
операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції,
нарахованого на таку ціну, передбачена виключно у грошовій формі.
Так, за частину
ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу
частину (акциз) необхідно перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного
податку кошти.
Податкові
зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження)
алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від
того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти.
При цьому необхідно, щоб відбулося відвантаження (передача) товару.
Доходом ФОП за
договором транспортного експедирування є плата за виконання такого договору
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом
оподаткування у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), який знаходиться на
загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця
між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі)
i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською
діяльністю такої ФОП.
Норми встановлені
п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.
Тобто, до складу
загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в
грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
● виручка у
вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в
готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці
здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
● виручка в
натуральній (негрошовій формі);
● суми штрафів і
пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами
цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які
пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 1
Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську
діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон
№ 1955), який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської
діяльності в Україні, транспортно-експедиторська послуга – це робота, що
безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного,
імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного
експедирування.
Експедитор
(транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта
та за його рахунок виконує або організовує виконання
транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного
експедирування.
За договором
транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату
і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання
визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону №
1955).
Платою експедитору
вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору
транспортного експедирування.
У плату
експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших
осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату
зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору
транспортного експедирування.
Підтвердженням
витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами
господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного
експедирування, або органами влади.
Враховуючи суть
договору транспортного експедирування, кошти, що надходять ФОП, який за
дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання
транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не
включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого ФОП є плата
за виконання договору транспортного експедирування.
Звільнення від
подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01 липня 2020 року
триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році.
Обов’язок платника
податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з подання податкової декларації
про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним відповідно
до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО
отримував доходи:
► від податкових
агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу;
► лише від
податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого,
наданого) доходу, крім
випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
► від операцій
продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів,
за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;
► у вигляді
об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою
ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, п.
179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання
Декларації, а саме:
а) незалежно від
виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:
- є
малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на
повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець
звітного податкового року;
- перебувають під
арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні
чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку
подання Декларації;
- перебувають у
розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на
строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших
випадках, визначених розділом IV ПКУ.
Усунення
виробничих дефектів РРО
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій (далі –
РРО) виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які не
дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг
операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що заноситься до фіскальної
пам’яті, виробник зобов’язаний за власні кошти усунути ці дефекти у кожному із
реалізованих РРО.
Норми визначено
ст. 28 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265)
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг» із змінами.
Відповідно до
законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону
України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації
розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 17 березня 2020 року № 533-ІХ
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо
підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання
виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» з 01 серпня 2020 року набере чинності ст. 29 Закону № 265.
Нормами
вищезазначеної статті встановлено, що у разі встановлення при застосуванні РРО
виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які
дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг
операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до
фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого РРО за рішенням
контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі РРО
підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх
вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку
виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Кому із членів
подружжя надається право на податкову знижку при користуванні іпотечним
кредитом
Право включити до
складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним
житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
Податковим
кодексом України (далі - ПКУ) визначено, що платник податку на доходи фізичних
осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення
оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового
року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ, частину суми
процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом,
що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право
включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним
житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах,
фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Зокрема, п. 175.2
ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за
рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до
податкової знижки платника податку — позичальника іпотечного житлового кредиту,
дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом
звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує
мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого
відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Відповідальність фізичної особи за несплату транспортного податку
Відповідно до
підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України від 02
грудня 2010 року № 2755 –VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислення
суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється
контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з
підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПКУ податкове/податкові
повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні
реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за
місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду
(року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок
сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право
власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове
повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід
права власності.
Нарахування
податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату
податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем
реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких
нерезидентів.
Таким чином,
оскільки сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, то
платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і
повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та
повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право
оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (пункт 54.5 статті 54
ПКУ).
Ключові новації
у сфері застосуванні РРО
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків
на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг»
та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації
розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від
20.09.2019).
РРО не потрібно
використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 1 000 000 грн), а також
фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти
власного підсобного господарства.
Нові закони про
РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми
призначені, для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде
встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон
прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення
для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки
скачування самої програми, але і її підтримка.
Використовувати
програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року.
З 1 січня 2021
року використання РРО буде обов'язковим для окремих видів діяльності і з 1
квітня 2021 року для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно
від видів діяльності.
Документальна
позапланова перевірка в зв’язку з припиненням (ліквідацією)
Доволі часто
предметом непорозумінь з боку платників податків є питання документальної
перевірки, яка проводиться податковими органами щодо підприємств, по яких
прийнято рішення про їх припинення.
Право на
проведення таких перевірок надано контролюючим органам підпунктом 20.1.4 пункту
20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Документальні
позапланові перевірки платників податків, щодо яких прийнято рішення про
припинення юридичної особи, розпочато процедуру реорганізації юридичної
особи (крім перетворення), закриття постійного представництва чи відокремленого
підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено
провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву
про зняття з обліку платника податків, проводяться відповідно до підпункту
78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.
Тривалість таких
перевірок не перевищує 5 робочих днів для суб’єктів малого підприємництва, 10 -
для середніх та 15 - для великих платників податків (без урахування продовження
строків), що визначено у пункті 82.2 статті 82 ПКУ. Слід зауважити, що чинними
нормативними актами не встановлено обов’язку стосовно завчасного
повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової
перевірки на підставі підпункту 78.1.7 ПКУ.
При плануванні,
організації та проведенні документальних перевірок контролюючі органи
враховують строки давності, визначені пунктом 102.1 статті 102 ПКУ. Так,
перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого
законодавства проводиться за останні 1095 днів, що настає за останнім днем
граничного строку подання податкової декларації, єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2011 або
за період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою із
зазначеного питання. Крім того, відповідно до частини шістнадцятої статті 25
Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування
та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.
Відповідно до
пункту 11.6 Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588
«Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок
1588) при проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією а
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя