1. Новини
  2. Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Про сплату податку на прибуток підприємств

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно із ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для нарахування податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податок розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід – це суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

 

Коли, у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні ПДФО, податковий агент несе відповідальність?

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 169.4 ст. 169 якого визначено порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 127 ПКУ.

Так, п. 127.1 ст. 127 ПКУ встановлено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку ПДФО, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється у наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Крім того, ст. 129 ПКУ визначено порядок нарахування і сплати пені. Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Також п. 119.2 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

 

РРО: новації 2020 року

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» вніс зміни, зокрема, до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Так, до 01 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.

Також до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.

Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня до 01 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої групи зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.

До них належать:

► реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;

► реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

► діяльність туристичних агентств та операторів;

► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

► реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.

Таким чином, до 01 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.

Нагадуємо, що ФОПи – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.

 

Визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

► отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

► ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

► вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).

 

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми визначені абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

 

ФОП – «єдинники» – власники земельних ділянок у разі припинення діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми встановлені статтями 269 і 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Тобто, у разі припинення господарської діяльності, фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, ФОП – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

 

Заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску: в яких випадках консультує ПФУ?

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Відповідно до ст. 12, п. 3 частини 1 ст. 131, ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5 – 9 додатка 4, всіх таблиць додатка 5, додатка 6 та додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надають органи Пенсійного фонду України (далі – ПФУ).

Довідково: відповідні роз’яснення надано спільним листом Міністерства доходів і зборів України та ПФУ від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-01-16, №36398/05.10 «Про надання роз’яснень щодо єдиного внеску».

 

Деклараційна кампанія 2020 року: граничний строк сплати податкових зобов’язань перенесено

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у 2020 році кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році, триває до 01 липня 2020 року.

Звертаємо увагу, що граничний строк сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у 2020 році відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» перенесено до 01 жовтня 2020 року.

Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), яка зобов’язана подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники ПДФО – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання Декларації (у разі нотаріального посвідчення договорів та/або у разі видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують платежі за кодами :

«11010501» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

«11011000» – «військовий збір».

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (tax.gov.ua/byudjetni-rahunki).

 

З 01 травня запроваджено марки акцизного податку нового зразка для алкоголю

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 12 лютого 2020 року № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» (далі – Постанова № 74) з 01.05.2020 запроваджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва.

Водночас з 01.05.2020 припиняється продаж марок, зразки яких затверджено постановою КМУ від 14 травня 2015 року № 296.

Постанова № 74 набрала чинності 18.02.2020.

 

Про термін подання заяви за формою №1-ПДВ «єдинником» у разі добровільного переходу на загальну систему оподаткування

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8     ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

 

До уваги платників ПДВ!

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне. Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ:

- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі –  Постанова № 22).

Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

 

Доходи, отримані від здачі в оренду гаражів та дачних будинків, необхідно задекларувати

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває.

Відповідно до вимог п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, доходи, отримані від здачі в оренду гаражів, дачних будинків, а також присадибних та інших земельних ділянок, підлягають декларуванню.

Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізична особа – підприємець, то податковим агентом є орендатор. Орендатору необхідно утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 %. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО за ставкою 18 % сплачує орендодавець.

Нагадуємо, що граничний строк подання декларації за 2019 рік продовжено до 01 липня 2020 року.

Кінцевий строк сплати зобов’язань, зазначених у декларації за 2019 рік, перенесено з терміну до 01 липня на термін до 01 жовтня поточного року.

 

Вартість товарів, придбаних у платників єдиного податку, при коригуванні фінансового результату не враховується

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, встановленою ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.

Норми встановлені п. 137.1 ст. 137 ПКУ.

Базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об’єкта оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Отже, відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.

 

Про розмір та порядок сплати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу виробників алкогольних напоїв та тютюнових виробів на наступне.

Частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та для суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) первинного виноробства у розмірі 780 гривень.

Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481).

Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята ст. 4 Закону № 481).

Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.

 

Черговість зарахування коштів за платіжним дорученням у разі наявності податкового боргу

У разі наявності у платника податків податкового боргу податкові органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу).

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання.

У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2 ст. 131 ПКУ).

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), податковий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

 

Неповнолітня дитина отримала спадщину. Який порядок оподаткування?

Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою або неповнолітньою особою (п. 179.6 ст. 179 ПКУ).

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5%.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента оподатковується за ставкою 18%.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім:

- спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;

- спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб;

- іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (п. 174.2 п.174.3 ст. 174 ПКУ).

Отже, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою або неповнолітньою дитиною спадщини від спадкодавців, які не є членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення, повинні подати податкову декларацію від імені малолітньої або неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

 

Податкова знижка за оплату допоміжних репродуктивних технологій: які особливості?

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 ст. 166 ПКУ) .

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2013 № 787.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

 

Карантинні нововведення платникам ПДВ: застосування пільги на операції з імпорту та постачання товарів для боротьби з коронавірусною хворобою

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»  (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким передбачено пільговий порядок оподаткування ПДВ (п.71 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ), а саме:

Тимчасово, починаючи з 17 березня 2020 року, на період, який закінчиться останнім числом місяця, в якому завершується дія  карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, перелік яких визначено КМУ.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.

Пільговий режим оподаткування ПДВ застосовується до операцій, здійснених з 17 березня 2020 року до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину.

Отже вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з 17 березня 2020 року.

Пільговий режим застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до Переліку № 224, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України).

Операції з постачання на митній території України після 17.03.2020 раніше ввезених товарів за переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України – до 17 березня 2020 року чи після такої дати.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів за Переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію (постачальником (виробником, імпортером) може бути будь-який суб’єкт господарювання, юридична або фізична особа).

 

Чи застосовуються у період карантину штрафи, якщо порушені строки сплати або занижено податкове зобов’язання?

У разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов’язань, визначених ст. 57 ПКУ, штрафні санкції відповідно до ст. 126 Податкового кодексу не застосовуються.

Тобто, якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на зазначений період, і цей період порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування штрафних санкцій.

Але таке звільнення не поширюється на випадки порушення сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДВ, акцизного податку та рентної плати.

Також, якщо платник допустить заниження податкових зобов’язань протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, то штрафні санкції передбачені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу не застосовуються, крім санкцій за заниження податкових зобов’язань з ПДВ, акцизного податку та рентної плати.

Якщо під час перевірки податкової звітності буде виявлено невиконання платником умови щодо самостійного внесення змін до податкової звітності, яка подавалась у період з 1 березня по 31 травня 2020 року із нарахуванням штрафних санкцій, визначених ст. 50 ПКУ, то штрафні санкції згідно п. 120.2 ст. 120 ПКУ, застосовуватись не будуть.

Крім того, протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

 

Чи застосовуються штрафи за порушення термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН?

Мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року, не поширюється на санкції за порушення нарахування, декларування та сплати акцизного податку.

Тобто, платники не звільняються від сплати акцизного податку та від застосування до них фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) декларації акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань.

Разом з тим, до переліку штрафних санкцій не включені санкції за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, вчинені з 01 березня по 31 травня 2020 року.

Отже, з 01 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються санкції за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН. 

Але порушення вимог щодо реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування призводить до порушень у процедурі підтвердження легальності отримання пального у контрагента.

 

Карантинні нововведення: штрафні санкції за порушення термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН з 01 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються

Законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачено звільнення від штрафних санкцій, а саме:

Передбачено звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій, зокрема:

- за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тобто, Закони № 533 та № 540 не звільняють платників від сплати акцизного податку та від застосування до платників акцизного податку фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) декларації акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань.

Разом з тим, до переліку штрафних санкцій, які належні до застосування, не включені штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року.

Отже, протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних. 

Разом з тим, порушення вимог щодо реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування призводить до порушень у процедурі підтвердження легальності отримання пального у контрагента.

 

Якщо виник податковий борг: дізнайтесь як його розстрочити (відстрочити)

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу).

Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення)  (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574).

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку № 574).

Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків та прийнятого податковим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

 

Порядок № 666: заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що вимоги стосовно заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (далі – код за ЄДРПОУ);

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

 

Сектор забезпечення роботи


Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

20.05.2020 15:04