1. Новини
  2. Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення
для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що станом на 23.04.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.8.0) станом на 23.04.2020:

Нові версії документів:

1. З метою поліпшення сервісу прийому попередніх заявок-розрахунків про потребу в марках акцизного податку та звіту про використання марок акцизного податку (з 01.05.2020 року):
F/J1314302 – Попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку;
F/J1314402 – Попередня заявка-розрахунок (додаткова) про потребу в марках акцизного податку;
F/J1318201 – Звіт про використання марок акцизного податку.

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
S1605308 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі № 51-вант;
S1615207 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті № 51-пас;
S2703009 – Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур № 37-сг (місячна);
S2703206 – Звіт про перероблення винограду на виноматеріали 1-виноград (річна).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/


Податковий календар на 12 травня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

вівторок, 12 травня 2020 року, останній день подання:

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за квітень 2020 року за формою № 1-РС;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за квітень 2020 року за формою № 2-РС;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за квітень 2020 року за формою № 3-РС;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за квітень 2020 року за формою № 1-ОА;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за квітень 2020 року за формою № 1-ОТ;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2020 року, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- фінансової звітності за I квартал 2020 року до органів ДПС платниками податку на прибуток, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за I квартал 2020 року;
- розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, за I квартал 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за I квартал 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- податкової декларації з податку на додану вартість за I квартал 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за I квартал 2020 року (форма № 1ДФ);
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за I квартал 2020 року платниками, віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за I квартал 2020 року платниками, віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації екологічного податку за I квартал 2020 року;
- податкової декларації з рентної плати за I квартал 2020 року з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
• рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
• рентної плати за спеціальне використання води;
• рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за І квартал 2020 року;
- податкової декларації з туристичного збору за I квартал 2020 року.





Трудовий договір – основа легальних трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.
Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.
Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.
Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

ФОП – провайдер має право застосовувати
спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до ПКУ щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ викладено у новій редакції.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП)), які здійснюють таку діяльність: діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Частиною п’ятою п. 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.
Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 визначено, що до КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)» включається, зокрема надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо.
Відповідно до понять, наведених у ст. 1 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» із змінами та доповненнями, розділяються поняття оператора телекомунікацій та провайдера телекомунікацій.
Так, провайдер є суб’єктом господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку.
Тобто ФОП, у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет має право здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування за умови, що таким провайдером не надаються послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.



Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці
при визначенні сукупного доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1403) визначено: приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.
Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Слід зазначити, що п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» із змінами (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами законів № 1403 і № 1404 та Наказу № 2830/5.


Про термін подання податковими агентами
податкового розрахунку за формою № 1 ДФ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО за формою № 1 ДФ, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, до контролюючого органу за місцем свого обліку.

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

08.05.2020 10:20