Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Сергій Верланов дав інтерв’ю виданню НВ

Про допомогу бізнесу під час карантину, результати боротьби з махінаціями з ПДВ та про причини медіа-атак на податкову розповів Голова Державної податкової служби у інтерв’ю виданню НВ.

Повний текст читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/zmi/416101.html

Місцевий бюджет Дніпропетровщини за перший квартал 2020 року поповнився на 3 млрд 950 млн гривень ПДФО

Основним бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб. Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевого бюджету області.

В умовах, коли країна проводить заходи з викликами пандемії коронавірусу, кошти які надходять до місцевого бюджету області є важелем для цієї боротьби.

За підсумками першого кварталу 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 млрд 950,1 млн грн, що на 642,79 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.

«Сплата податку на доходи фізичних осіб – запорука добробуту держави», - прокоментувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліноговська.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в частині адміністрування ПДВ».

На питання платників відповіла головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Плоха.

Питання 1. Чи застосовується пільга з оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) до операцій з постачання товарів вітчизняного виробництва, які не імпортуються в Україну?

Відповідь: Пільга застосовується до постачання як товарів вітчизняного виробництва, так тих, що ввезені на митну територію України. Головний критерій застосування пільги з оподаткування – зазначення відповідного товару, який постачається, згідно з Переліком, затвердженим постановою №224.

Питання 2. Благодійна організація в період дії карантину планує здійснити постачання товарів в рамках благодійної допомоги. Яким чином визначається обсяг операцій по досягненню якого благодійна організація зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ, у розумінні Закону №540?

Відповідь: Для громадських об’єднань та благодійних організацій, які не зареєстровані як платники ПДВ, Законом № 540 запроваджені певні особливості щодо їх реєстрації платниками ПДВ в період дії карантину.

А саме, тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 розділу V ПКУ.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Питання 3. На які саме штрафні санкції щодо порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ не розповсюджується звільнення від відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства в період дії карантину?

Відповідь: Закон № 533 не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності ДПС за:

• неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ;

• несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ

• заниження податкових зобов’язань з ПДВ.

Питання 4 Чи необхідно здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ у випадку коли починаючи з 17 березня 2020 року товар, включений до Переліку № 224, реалізовувався за ставкою 20 відсотків?

Відповідь: Згідно з пунктами 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У зв’язку з тим, що механізм такого коригування до теперішнього часу не розроблено, для отримання конкретної відповіді з порушеного питання пропонуємо звертатись з детальним описом ситуації до контролюючих органів з запитом на отримання податкової консультації відповідно до статті 52 ПКУ.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості адміністрування податку на прибуток»

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості адміністрування податку на прибуток».

На питання платників відповіла заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Андрейченко.

Питання 1. Хто є платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів?

Відповідь: Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Питання 2. Як оподатковуються податком на прибуток підприємств операції за договорами управління майном?

Відповідь: Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

Питання 3. Як здійснюється амортизація основних засобів та нематеріальних активів у разі проведення їх уцінки/дооцінки?

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Питання 4. Чи подають об’єднання співвласників багатоквартирного будинку разом з Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, річний Баланс та Звіт про фінансові результати.

Відповідь: Відповідно до абзацу четвертого п. 46.2 ст. 46 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації (далі - неприбуткові організації), визначені п. 133.4 ст. 133 Кодексу, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 Кодексу), та річну фінансову звітність.

Неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу неприбутковими організаціями, є додатком до Звіту та є їх невід’ємною частиною.

Так, неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі Звітом фінансова звітність, а саме: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5). Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст.133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Питання 5. Які особи та яким чином можуть отримати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Відповідь: Відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру, який містить відомості про неприбуткову організацію визначені п. 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua (меню «Листування з ДПС»).

Декларування доходів громадянами в умовах карантину

При цьому, суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено в декларації до сплати, необхідно сплатити до 01 жовтня 2020 року.

Зазначене передбачається Законом України від 17 березня 2020 року №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)».

З метою запобігання поширення коронавірусу, запроваджені карантинні заходи. Радимо Вам користуватись дистанційними формами комунікацій і максимально – електронними сервісами ДПС, які розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України.

При направленні податкової декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:

- авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;

- отримати відомості про доходи за минулий рік з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- на основі отриманих від ДПС у розділі «Вхідні/вихідні документи» даних перейти до заповнення податкової декларації у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».

Отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Про це нагадав заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).

Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Новації для платників єдиного податку

Набули чинності норми Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)". Зокрема зазначеним Законом внесено зміни до п. 291.4 Податкового кодексу України. Відповідно до цих змін збільшено обсяг доходів, що дозволяє платникам перебувати фізичним особам підприємцям на єдиному податку.

Так для першої групи «єдинників» встановлено граничний обсяг доходу 1 млн грн замість 300 тис. грн, для другої групи - 5 млн грн замість 1,5 млн грн, для третьої групи – 7 млн грн замість 5 млн гривень.

При цьому Законом № 540 передбачено у 2020 році на проекти рішень, рішення сільських, селищних, міських рад, рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про внесення змін до прийнятого, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, прийняті відповідно до пункту 526 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не поширюється підпункт 4.1.9 пункту 4.1 та пункт 4.5 статті 4, підпункт 12.3.4 пункту 12.3, підпункт 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішень) та пункт 12.5 (у частині строку набрання чинності рішень) статті 12 Податкового кодексу України.

Натомість новим пунктом 52-6 органам місцевого самоврядування у 2020 році надано право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.

Заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський повідомив, що за перший квартал 2020 року від платників Нікопольського регіону надійшло єдиного податку 39,3 млн грн, або 10,1 відсотка від загальної суми надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів, проти аналогічного періоду минулого року надходження збільшились на 2,9 млн грн, або на 7,9 відсотків.

Наявність податкового боргу партнера можна перевірки на електронному сервісі

Для того, щоб перевірити надійність ділових партнерів можна скористатись електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера». Сервіс функціонує на офіційному вебпорталі ДПС. Про це повідомив начальник відділу по роботі з податковим боргом Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Павло Роденко.

Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у контрагента – платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на вебпорталі щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Терміни запровадження нових правил використання РРО

До 1 серпня 2020 року перенесено введення в дію норм законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернативу класичним РРО. Також, до 1 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/ або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує ліміт у 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.

При цьому надання платних послуг у сфер охорони здоров'я, виключено з зазначеного переліку. Так послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року. Зазначене передбачається Законом України від 17 березня 2020 року №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)». Про це нагадала начальник Нікопольської ДПІ Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталія Міщенко.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, як здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфер охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

До 1 січня 2021 року продовжено період, протягом якого санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг», будуть застосовуватися у зменшених розмірах, а саме:

10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Також на 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК». До 1 липня 2020 року продовжено термін, відведений Кабінету Міністрів України міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади на розробку нормативно-правових документів та приведення у відповідність діючих актів з питань застосування РРО.

Шановні платники податків!

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи від імені керівного складу Нікопольського управління звертаються до приватних підприємців та інших суб’єктів господарювання з вимогою надання грошових коштів або певних безкоштовних послуг погрожуючи так-званими перевірками та застосуванням штрафних санкцій.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання подібної інформації та для недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номером телефону: (0566) 68-70-54.

Важлива інформація для платників!

У зв’язку з введенням на Дніпропетровщині надзвичайної ситуації Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників з проханням не відвідувати центри обслуговування платників.

Користуйтесь електронними сервісами ДПС України та субсайтом «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Легальна праця забезпечує соціальні гарантії працівникам

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області закликає роботодавців та найманих працівників дотримуватися законодавства про працю та уникати неофіційних трудових відносин.

Нелегальні трудові відносини та незадекларована заробітна плата призводять до зменшення надходжень до бюджетів, створюють брак коштів для оплати праці вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.

Легальна праця забезпечує офіційно працевлаштованим робітникам «білу» заробітну плату та соціальні гарантії:

-безпечні умови праці,

-регулярну заробітну плату,

-страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (виплата по лікарняних листах),

-страхування від нещасних випадків на виробництві,

-страхування на випадок безробіття.

Тільки легальна праця дасть можливість гідної майбутньої пенсії.

Відсутність належним чином оформлених трудових відносин з найманими працівниками позбавляє роботодавців прав вимагати від працівників належного виконання робіт, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, встановленого режиму роботи та можливості притягнути до відповідальності працівника, який виконав її неякісно.

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області закликає працівників оформляти офіційно трудові відносини з роботодавцями, адже тільки легальна праця забезпечує їм соціальний захист.

Режим роботи Контакт-центру ДПС у період карантину

Контактний центр Державної податкової служби України продовжує надання консультативних послуг платникам податків. Отримати інформаційно-довідкові послуги можна за телефоном 0 800 501 007 з 09.00 до 18.00 (крім суботи, неділі та святкових днів).

У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».

Також надіслати запитання та повідомлення можна на електронну адресу idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що за допомогою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) платники мають змогу отримати відповіді на питання, які їх цікавлять, у будь-який зручний для них час.

Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС або безпосередньо у мережі Інтернет за адресою http://zir.tax.gov.ua/.

Мобільні додатки ЗІР можна безкоштовно завантажити через інтернет-магазини App Store та Google Play.

guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

24.04.2020 11:11