Новини Нiкопольської ОДПІ
Стартувала
деклараційна кампанія – 2020
З початку 2020 року стартувала кампанія
декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.
Платник податків може обрати зручний для себе
спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі –
декларація):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та
з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі
з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання декларації за звітний
(податковий) 2019 рік – 30.04.2020.
У разі надсилання декларації поштою платник податку
зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до
закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні
податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої
години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного
зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному
кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на
підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених)
доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та
відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у
платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від
інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких
доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або
нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї
першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини
за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір,
тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали
оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких
доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту)
платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним
рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної
давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної
плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року,
а також інвестиційних доходів;
- іноземного доходу;
- та в інших передбачених Кодексом випадках.
Водночас нагадуємо, що платники податків мають
право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166
Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2020.
За використання незадекларованої праці
законодавством передбачена відповідальність
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що роботодавець порушує
норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо:
► не оформив
із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної
податкової служби;
► якщо
офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарплату – у
«конверті»;
► якщо
укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично
виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці і отримує
за це винагороду на постійній основі;
► якщо
роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа
– підприємець і при цьому наймає на роботу працівників.
У всіх
вищезазначених випадках роботодавцем порушується чинне законодавство про працю
(далі – КЗпП), а саме:
◄
здійснюється фактичний допуск до роботи працівників без укладання з ним
трудового договору (контракту);
◄ заробітна
плата (винагорода) виплачується без нарахування та сплати єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів;
◄ оформлення
працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний
робочий час, установлений на підприємстві;
◄ підміна
трудових відносин цивільними – використовується праця працівника без укладання
з ним трудового договору (контракту).
Статтею 265
КЗпП за такі порушення передбачено накладення на роботодавців штрафних санкцій.
Зміна діючих бюджетних рахунків; а також рахунків єдиного внеску.
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку
в державному секторі, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від
31.12.2013 № 1203 відкриті нові рахунки для зарахування надходжень до
державного та місцевого бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України,
Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», наказу Міністерства фінансів
України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» та наказу Державної
казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 «Про затвердження Змін до
Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету».
Із 03 січня 2020 року функціонуватимуть нові рахунки для сплати єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відкриті на
балансі центрального апарату Казначейства України, за стандартом IBAN.
Рахунки почали діяти з 03 січня 2020 року.
Додатково інформуємо, що всі рахунки для зарахування
платежів до Державного бюджету України та місцевих бюджетів розміщені на
вебсторінці Головного управління Державної казначейської служби України в
Дніпропетровській області (розділ «Реквізити рахунків») вебпорталу Державної
казначейської служби України https://dnp.treasury.gov.ua/ua/rekviziti-rahunkiv
З оновленими бюджетними рахунками до державного та
місцевих бюджетів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та нові
рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування, які почали діяти 03.01.2020, можливо ознайомитись за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Скасування кваліфікованого сертифіката ключа є
достроковим припиненням його чинності
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим
припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не
підлягають.
Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається
час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача
електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС).
Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися
до КН ЕДП ІДД ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:
► компрометації особистого ключа користувача (факт або
обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата
можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин,
зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);
► зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому
сертифікаті;
► виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого
сертифіката тощо.
При цьому платником подаються необхідні документи на
отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих
сертифікатів відкритих ключів.
Для здійснення роздрібної торгівлі пивом, необхідно
отримати ліцензії та застосовувати РРО
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в тому
числі виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі
алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі реєстраторами
розрахункових операцій (далі – РРО).
При цьому, у разі наявності у суб’єкта господарювання
ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отримання окремої
ліцензії на роздрібну торгівлю пивом не передбачено.
Разом з тим, суб’єкти господарювання, які здійснюють
роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках зобов’язані застосовувати належним
чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів,
що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів не за
місцем фактичного розташування місця торгівлі, вказаного в ліцензії, суперечить
вимогам чинного законодавства
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім
столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами
господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у
них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю
алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік
реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які
знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку.
У
заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими
виробами зазначається адреса місця торгівлі.
Крім цього у додатку до ліцензії на роздрібну
торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса
місця торгівлі і вказується перелік електронних контрольно-касових апаратів,
які знаходяться у місці торгівлі та інформація про них.
Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі
на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного
розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для
алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів,
обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або
де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких
фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів
незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Зазначені вимоги встановлені Законом України від 19.12.95
№ 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Отже, роздрібна торгівля алкогольними напоями та
тютюновими виробами повинна здійснюватися відповідно до отриманих ліцензій на
роздрібну торгівлю, які, зокрема, передбачають наявність відповідних місць
торгівлі для здійснення реалізації цих товарів (у тому числі на розлив), в
одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування.
Спадковий договір: у кого виникає дохід?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує про наступне.
Нормами ст. 1 Цивільного кодексу України від 16 січня
2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що
цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини
(цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні,
майновій самостійності їх учасників.
Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.
За спадковим договором одна сторона (набувач)
зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі
його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).
Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається
у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній
реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів
України.
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який
посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і
зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з
джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема,
резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території
України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями),
її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом
ІV ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб
є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх
походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом
оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний
дохід, до якого включаються, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 %
(п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, спадковий договір є правочином,
що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому
дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього
договору так і у набувача після смерті відчужувача.
Суб’єкт господарювання, що не здійснює діяльність у
вихідні, інформацію по дротових або бездротових каналах зв’язку не подає
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові
операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних
карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання
готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів
звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі
– РРО) та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним
місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №
265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі –
Закон № 265) не передбачено подання інформації по дротових або бездротових
каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім
електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що
застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної
валюти) подають до контролюючих органів по дротових або бездротових
каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних
чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті
модемів, які до них приєднані.
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як
електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що
застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної
валюти, подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах
зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій
та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу
іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.
Норми встановлені п. 7 ст. 3 Закону № 265.
Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти
господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або
безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків,
жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі
громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за
виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі
здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та
правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 (із змінами),
передбачено, що у разі закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних
заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт
господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи
оголошення про дату та період закриття.
Підпунктом 3.1.2 п. 3.1 Вимог щодо створення контрольної
стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів
для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових
документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій
дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової
служби, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №
1057 визначено, що РРО з модемом повинен забезпечувати автоматичну із заданою
сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації
до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з
контрольною стрічкою в електронній формі та електронних контрольно-касових
реєстраторів, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований
розрахунковий документ).
Враховуючи визначене вище, інформація про відсутність
проведення протягом дня розрахункових операцій в автоматичному режимі
передається до сервера обробки інформації. Якщо суб’єкт господарювання не
здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові дні, ремонт на
господарській одиниці тощо), що підтверджується відповідним наказом, то РРО не
застосовуються та інформація по дротових або бездротових каналах зв’язку не
подається.
До уваги платників ПДВ!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області
нагадує, що відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ), реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування (далі –
ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена
у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №
1246 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1246). Згідно з п. 19 Порядку
№ 1246 ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з
таких подій:
► прийняття в установленому порядку та набрання чинності
рішенням про реєстрацію ПН/РК;
► набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію
ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
► неприйняття та/або відсутність реєстрації в
установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в
реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від
12.12.2019 № 520, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №
1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень
про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено,
здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних
управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу
великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих
днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих
відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в
реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому
ст. 42 ПКУ (п. 3 Порядку № 520).
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в
ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення згідно з п. 12
Порядку № 520.
Водночас, рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН
може бути оскаржено в адміністративному та судовому порядку.
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11
грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних» (далі – Порядок № 1165).
Згідно з п. 18 Порядку № 1165 задоволення скарги є
підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог
п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ.
Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику ПДВ
протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, така скарга вважається
повністю задоволеною на користь платника ПДВ з дня, що настає за останнім днем
зазначеного строку (п. 16 Порядку № 1165).
Вже подані для реєстрації у ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких
зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:
◄ прийняття в установленому порядку та набрання чинності
рішенням про реєстрацію ПН/РК;
◄ задоволення скарги щодо рішення про відмову в
реєстрації ПН/РК;
◄ ненадсилання платнику ПДВ протягом строку, визначеного
п. 56.23 ст. 56 ПКУ, рішення щодо скарги на рішення комісії регіонального рівня
про відмову в реєстрації ПН/РК;
◄ набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію
ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
◄ неприйняття та/або відсутність реєстрації в
установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.
Змінено Порядок повернення коштів, помилково або надміру
зарахованих до державного та місцевих бюджетів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
20.03.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2019
№ 577 «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів,
помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів»,
зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.03.2020 за № 244/34527 (далі –
Наказ № 577).
Наказ № 577 розроблено відповідно, зокрема до постанови Правління
Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження
міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».
Так, відповідно до змін, затверджених Наказом № 577, абзац третій пункту 5
розділу I Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до
державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 03 вересня 2013 року № 787 (зареєстровано у Міністерстві юстиції
України 25.09.2013 за № 1650/24182) (зі змінами) (далі – Порядок) викладено у
новій редакції, а саме:
«У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків,
зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС,
органи Державної митної служби, до Казначейства подається висновок, погоджений
з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків,
зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають
розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку
здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної
служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби
України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі
повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових
зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11
лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня
2019 року за № 370/33341, та Порядку повернення авансових платежів
(передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №
643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за №
976/30844».
Також розділ І Порядку доповнено новим пунктом 92 такого
змісту:
«Повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих
бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів,
здійснюється органами Казначейства на підставі листа відповідного місцевого
фінансового органу за підписом керівника (його заступника), скріпленим гербовою
печаткою, з обов’язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування
необхідності повернення коштів з бюджету, сума платежу, що підлягає поверненню,
реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, дата та номер
документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного
бюджету».
Наказ № 577 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник
України» від 20.03.2020 № 22.
До уваги фізичних осіб – платників транспортного податку!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з
об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом
за місцем реєстрації такого платника податку.
Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ
податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та
відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку
контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового
податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних
протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з
місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган
надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання
інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових
повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють
контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають
у власності таких нерезидентів.
Отже, оскільки сума грошового зобов’язання розраховується
контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за
своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе
відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого
грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку,
встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).
Земельна ділянка, що знаходилась у власності ФОП, у січні
поточного року перейшла у власність іншої особи: чи подає такий ФОП декларацію?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що платники плати за землю (крім фізичних осіб)
самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20
лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за
місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за
формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Норми встановлені п.п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Підставою для нарахування земельного податку є дані
державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за
землю з дня виникнення права власності або права користування земельною
ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
У разі припинення права власності або права користування
земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування
землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Водночас абзацом другим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено,
що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника –
юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок
сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку
того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку,
а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25
жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право
власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право
оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності,
користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від
01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме
майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх
обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни
або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом
внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме
майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).
Якщо фізична особа – підприємець (далі – ФОП) станом на
01 січня поточного року мала у власності земельну ділянку (правовстановлюючі
документи були оформлені на ФОП), то у разі переходу права власності на таку
земельну ділянку до іншого власника в січні поточного року, такий ФОП не подає
до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю на поточний рік.
При цьому платником земельного податку з 01 січня поточного року є новий
власник земельної ділянки, який в цьому місяці набув право власності на
земельну ділянку.
Фізособа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії
отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на ПСП
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що право платників податків на зменшення суми загального
місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у
вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) та
розміри ПСП визначені ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
guru.ua
Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя
01.04.2020 12:56