Відсутність інвестиційного прибутку не звільняє фізичну особу від подання
декларації
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що отриманий фізичними
особами протягом календарного року інвестиційний дохід (крім сум доходу, які не
оподатковуються) підлягає обов’язковому відображенню в податковій декларації
про майновий стан та доходи за звітний рік з визначенням загального фінансового
результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку), навіть якщо
продаж інвестиційного активу здійснено через торговця цінними паперами.
Що таке
інвестиційний дохід та особливості його оподаткування
Відповідно до
законодавства термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних
паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери,
формах, випущені одним емітентом.
При продажу,
обміну, зворотному викупі інвестиційного активу, поверненні особі коштів або
майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних
прав, громадяни отримують інвестиційний дохід.
Інвестиційний
дохід не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного
оподатковуваного доходу фізичної особи у разі, якщо сума такого доходу,
отриманого платником податків протягом звітного року від продажу інвестиційних
активів не перевищує: у 2018 році – 2470,00 грн, у 2019 році – 2690, 00 грн.
До складу
загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи включається позитивне
значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами
за наслідками такого звітного (податкового) року.
Інвестиційний
прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником
податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової
різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально
підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів
170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)
(крім операцій з деривативами).
Якщо в результаті
розрахунку інвестиційного прибутку виникає від'ємне значення, воно вважається
інвестиційним збитком.
Облік загального
фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником
податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування
інвестиційного прибутку податковим (звітним) періодом вважається календарний
рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову
декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат
(інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого
податкового (звітного) року (підпункт 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Кодексу.
При продажу
інвестиційного активу фізичною особою з використанням послуг торговця цінними
паперами, включаючи банк, який розраховує інвестиційний прибуток фізичної особи
та сплачує податок до бюджету, фізична особа не звільняється від обов’язку
декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних
активів.
Яка встановлена
відповідальність за неподання податкових декларації?
У випадку
неподання податкових декларацій, щодо таких фізичних осіб проводяться
документальні перевірки, за результатами яких застосовується штрафна санкція у
сумі 170 грн. (за ті самі дії, вчинені платником податків, якого протягом року
було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, застосовується
штраф 1020 грн.).
Водночас в ході
проведення перевірок таких фізичних осіб контролюючим органом самостійно
визначаються податкові зобов’язання з не задекларованого інвестиційного
прибутку за звітний рік, що тягне за собою накладення на платника податків
штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання (при
повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового
зобов'язання з цього податку - тягне за собою накладення на платника податків
штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання).
У 2019 році
громадяни можуть скористатись правом на податкову знижку не пізніше 28 грудня
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що громадяни можуть
повернути частину сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних
осіб, скориставшись правом на податкову знижку. Зазначене право передбачене
статтею 166 Податкового кодексу України.
До податкової
знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року
платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та
розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними
чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують
продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених
документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт,
послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Витрати, дозволені
для включення до податкової знижки за підсумками 2018 року:
частину суми
процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що
визначається відповідно до статті 175 Кодексу;
пожертвування або
благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі)
таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133
Кодексу;
сума коштів,
сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної,
позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої
освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника
податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п.
166.3 ст. 166 Кодексу);
страхові платежі
(внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні
внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;
сума коштів
сплачених платником податку у вигляді орендної плати за договором оренди житла
(квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у
разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови
дотримання вимог, встановлених Кодексом;
суми витрат на
оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг,
пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
суми коштів,
сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу,
що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного
сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів
біопалива;
суми витрат на
сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного
законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту,
наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Звертаємо увагу,
для отримання податкової знижки за підсумками 2018 року платнику податку
потрібно заповнити і подати декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 28
грудня поточного року.
Рекомендації
щодо заповнення реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за
формою № 1-ПДВ
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою
реєстрації платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) до контролюючого
органу за місцем реєстрації (місцем проживання) подається заява платника
податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (далі Заява № 1-ПДВ), яку
затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі –
Наказ № 1130).
При цьому, Заява №
1-ПДВ може бути подана одним із таких способів:
- особисто
фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи
- платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та
повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання)
такої особи;
- засобами
електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації
електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- реєстраційна
заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному
реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для
проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи -
підприємця.
Водночас,
звертаємо увагу, що в Заяві № 1-ПДВ в обов’язком порядку мають бути заповнені
наступні реквізити:
1. Відмітка
«юридична особа» або «фізична особа».
2. Податковий
номер/серія та номер паспорта.
3. Найменування
(юридична особа) або прізвище, ім’я та по батькові (фізична особа-підприємець).
4. В графі
«причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими
платник відповідає вимогам розділу V Податкового кодексу України» зазначається
причина реєстрації платником ПДВ, що визначена у додатку до реєстраційної заяви
Наказом № 1130.
5. Бажана дата
реєстрації платником податку на додану вартість / дата переходу на спрощену
систему оподаткування та/або дата переходу на застосування ставки єдиного
податку, що передбачає сплату податку на додану вартість / дата відмови від
спрощеної системи оподаткування.
6. У графі
відомості про відповідальних осіб платника (фізичні особи не заповнюють)
обов’язково заповнюються дані (прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний
номер облікової картки платника податків / номер та серія паспорта) керівника,
головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського
обліку, особи, яка подає заяву (представник платника).
7. Заява № 1-ПДВ
обов'язково має бути підписана заявником із зазначенням дати.
Подання Заяви №
1-ПДВ до контролюючого органу здійснюється у терміни з врахуванням таких
особливостей:
- у разі
обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається
до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за
місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, який
передбачає таку обов’язкову реєстрацію .(приклади 1,2)↓
- у разі
добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка проводить
операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного
безхазяйним, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів
до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками
податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових
накладних. (приклади 3,4)
Запровадження
програмних РРО як альтернативи класичним РРО
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законами України від
20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері
торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» серед іншого,
передбачено запровадження програмних РРО як альтернативи класичним РРО (далі –
Закони про РРО).
Так, функцію
програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп'ютер, планшет,
смартфон), на який встановлено відповідне програмне забезпечення.
Відповідно до
ухвалених законів фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому
апараті, після набуття чинності законодавчих змін, проходитиме на фіскальному
сервері. Тих, хто має використовувати РРО, держава не зобов’язуватиме купувати
класичні касові апарати, суб'єкти господарювання можуть безкоштовно
користуватися новітніми програмними РРО.
Закони про РРО
набирають чинності з 19.04.2019 року, за винятком окремих положень.
Вже зараз ДПС
працює над удосконаленням Електронного кабінету платника податків. А з 1 січня
2020 року ДПС має надати програмне забезпечення для програмного РРО, яке буде
безкоштовним для скачування і обслуговування та застосовуватиметься в тестовому
режимі.
Протягом
перехідного періоду платники зможуть завантажити безкоштовне програмне
забезпечення, яке буде розміщене на вебпорталі ДПС.
Поруч з
безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії, матимуть
можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватимуться
представники бізнесу.
Подання
суб’єктами господарювання ліквідаційної звітності. Форми ліквідаційного балансу
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник
податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого
платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з
дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати
таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
При цьому,
відповідно до п. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) для
проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі
сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне
надання органам ДПС документів юридичної особи (її філій, представництв), у
тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового
обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія
(ліквідатор) складає та подає контролюючим органам звітність за останній
звітний період.
Після завершення
розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає
ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи,
судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та
забезпечує подання органам ДПС.
Враховуючи те, що
окремої форми для ліквідаційного балансу не встановлено, то ліквідаційний
баланс складається:
- юридичними
особами усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ) за формою № 1;
-
мікропідприємствами, малими підприємствами, які визнані такими відповідно до
Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні», непідприємницькими товариствами,
представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та
підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат
відповідно до податкового законодавства, за формою № 1-м або № 1-мс;
- суб’єктами
бухгалтерського обліку в державному секторі за формою № 1-дс;
- банками за
формою затвердженою Інструкцією про порядок складання та оприлюднення
фінансової звітності банків України, затвердженою постановою НБУ України від
24.10.2011 року № 373.
Отже, до зняття з
обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів
ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок
зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і
подавати відповідну звітність. При цьому ліквідатор складає та подає до органів
ДПС податкову звітність за останній звітний період, на який припадає дата такої
ліквідації (у тому числі якщо ліквідація припадає на середину звітного
періоду), зокрема, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.
Податкова
декларація з податку на прибуток підприємств подається за звітний період
квартал або рік в терміни, встановлені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу
України (далі - ПКУ).
У поданій
ліквідаційній податковій декларації з податку на прибуток у розділі «Особливі
відмітки» обов’язково має бути позначка в рядку декларація «платника податку,
що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який
припадає дата його ліквідації».
Крім того,
обов’язковим додатком до такої декларації та її невід’ємною частиною є
фінансова звітність підприємства, що складається та подається відповідно до п.
46.2 ст. 46 ПКУ.
Особливості
сплати єдиного соціального внеску фізичними особами - підприємцями
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 4
ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі –
Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі - ЄСВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у
тому числі ФОП - платники єдиного податку.
При цьому, ФОП (у
тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування) зобов’язані
сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що
настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Тобто, для ФОП
граничний термін сплати ЄСВ за себе – 19 число місяця, що настає за кварталом,
за який сплачується ЄСВ.
Слід зазначити, що
обов’язок сплачувати ЄСВ виникає у ФОП (у тому числі ФОП - платників єдиного
податку) з дня їх державної реєстрації та підлягає сплаті незалежно від
фінансового стану.
Ставка ЄСВ
становить 22% бази нарахування, яка визначається в залежності від
категорії платників.
Так, для ФОП
на загальній системі оподаткування базою нарахування ЄСВ за звітний квартал є
сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню
податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути
меншою за розмір мінімального страхового внеску.
У разі якщо
платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного
кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше
максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного
внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для ФОП, які обрали спрощену систему
оподаткування ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками
самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного
внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір
мінімального страхового внеску.
Мінімальний
страховий внесок - сума ЄСВ, що визначається розрахунково як
добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений
законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає
сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Максимальна
величина бази нарахування ЄСВ– максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює
п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку
нараховується ЄСВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
За наявності у платника одночасно із
зобов'язаннями зі сплати ЄСВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових
платежів, передбачених законодавством, або зобов'язань перед іншими кредиторами
– зобов'язання зі сплати ЄСВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями,
крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу
чергу.
Разом з тим, ФОП
мають право на звільнення від сплати ЄСВ за себе за умови, що вони отримують
пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого
ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або
соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно
за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного
соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).
Чи повинні ФОП
– роботодавці сплачувати ЄСВ за найманих працівників?
Платниками ЄСВ є,
зокрема ФОП, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору
(контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю (п. 1
частини першої ст. 4 Закону№ 2464).
ФОП - роботодавці
нараховують ЄСВ на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим
працівникам у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄСВ.
У разі якщо база
нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується
як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на
місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
ФОП - роботодавці
сплачують за найманих працівників нараховані за відповідний місяць суми ЄСВ не
пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та
інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄСВ.
При цьому, під час
кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з
видачею зазначених сум роботодавці зобов’язані сплачувати нарахований на ці
виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Для ФОП, в яких
працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41 відсотка
визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного
внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Вимоги щодо
застосування РРО по операціях із використанням платіжних карток
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від
20.09.2019 № 128-IX внесено зміни, зокрема і до абзацу першого статті 3 Закону
України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким визначено
суб'єктів господарювання, що зобов’язані використовувати реєстратори
розрахункових операцій (далі - РРО).
Це зокрема
суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в
готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням
електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)при
продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Згідно Закону
України, від 05.04.2001 № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів
в Україні "електронний платіжний засіб- платіжний інструмент,
який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати
інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
Видом електронного
платіжного засобу є платіжна картка.
Тобто, якщо
розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без
застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку
покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування
РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем
шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний
рахунок продавця.
Якщо розрахунки за
товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то
така операція підпадає під визначення "розрахункової операції".
Адвокат, який
не провадить самостійну діяльність, а перебуває у трудових відносинах з
роботодавцем, не є самозайнятою особою
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що самозайнятою
особою є платник податку на доходи фізичних осіб, який є фізичною особою –
підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що
така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної
професійної діяльності.
Незалежна
професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така
особа не є працівником або ФОП та використовує найману працю не більш як
чотирьох фізичних осіб.
Норми встановлені
п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.
63.2 ст. 63 ПКУ та п. 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, що
зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із
змінами взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі
платники податків.
Взяття на облік у
контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також
самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати
того або іншого податку та збору.
Якщо адвокат
здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем
(адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання
правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги
адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен
ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну
професійну діяльність.
Якщо хоча б одна з
вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у
контролюючому органі, як самозайнята особа.
Про граничний
термін для подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від
земельної ділянки
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податку
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно
обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого
цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів
оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне, від земельної
ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому
ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми визначені
п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Тобто, граничним
терміном подання Декларації є 19 лютого звітного року.
Якщо останній день
строку подання податкової Декларації припадає на вихідний або святковий день,
то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за
вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Програмний РРО
вийшов з ладу: дії платника за новими правилами
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України
від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»
(далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року №
265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями,
зокрема до ст. 5.
Так, відповідно до
внесених змін, на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових
операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
На період
відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого
органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн,
що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових
документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів,
сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання
може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів,
сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин
протягом календарного місяця.
Порядок визначення
діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що
присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного
РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган
на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹
Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності
розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання,
господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового
документа.
Використання
програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним
сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону
фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу,
забороняється.
Протягом години
після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу
здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з
присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального
сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані
до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального
звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Такі розрахункові
документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від
контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
У разі виходу з
ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з
торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між
програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з
торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових
документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Оподаткування
новорічних подарунків
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування
доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України
(далі – ПКУ).
Для фізичної особи
– резидента об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі –
ПДФО) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п.
163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ
встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального
місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, зокрема вартість
дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх
вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на
місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком
грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, не
включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника
ПДФО вартість дарунків, наданих такому платнику ПДФО суб’єктом господарювання,
який у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної
плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.
Зауважуємо, якщо
дитячі подарунки планується дарувати у 2020 році (тобто, нарахування такого
доходу відбудеться у 2020 році), то вартість неоподатковуваних подарунків
обчислюватиметься, виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої на 01.01.2020.
Крім того, деякі
питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних
свят для дітей і підлітків, також врегульовані Законом України від 30 листопада
2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які
спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання
дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2117).
Норми Закону № 2117 діють щороку у період з 15 листопада поточного року до 15
січня наступного року.
Так, зокрема,
звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими
підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на
новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових
комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При
цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання
сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат
і до податкового кредиту не включаються (ст. 2 Закону № 2117).
Визначення
платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні
користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про
радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом
України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на
підставі:
► ліцензії на
користування радіочастотним ресурсом України;
► ліцензії на
мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та
випромінювального пристрою;
► дозволу на
експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого
на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
► дозволу на
експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Норми встановлені
п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не є платниками
рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про
радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Перелік
користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до
нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у
сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги
радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на
рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та на 1 липня
відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та
інформатизації (п.п. 254.5.1 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної
плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування
радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на
експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний
строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
До уваги
платників акцизного податку!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок ведення
Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів
України від 26 лютого 2016 року № 114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок
№ 114).
Відповідно до п. 7
Порядку № 114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування (далі –
АН/РК) накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис посадової особи
платника акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий, яка
відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника
чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка платника
акцизного податку (за наявності).
Платник акцизного
податку, що є фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), накладає спочатку
кваліфікований електронний підпис ФОП чи уповноваженої особи, а потім –
кваліфіковану електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).
У разі складення
АН у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт
етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців
першого та другого п. 7 Порядку № 114 на перший та другий примірники АН. Перший
примірник АН надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних
(далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу
пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований
електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку,
який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту
етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для
реєстрації до ЄРАН.
Під час реєстрації
РК до АН платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту
етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п. 6 Порядку №
114 (якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального або спирту
етилового), платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий,
накладає на складений у двох примірниках РК до АН кваліфікований електронний
підпис відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 та надсилає
такий РК платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового,
який накладає на отримані примірники РК власний кваліфікований електронний
підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує
пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
Релігійна
організація надає в оренду земельну ділянку: сплата земельного податку
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік земельних
ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283
Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до якого належать, зокрема земельні
ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель,
необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути
(положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п.
283.1 ст. 283 ПКУ).
ПКУ передбачає
реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельний
податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними
користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; та орендна
плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове
користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п.
14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пільги зі сплати
орендної плати за земельні ділянки комунальної власності ПКУ не передбачено.
Чинний Довідник №
94/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2019 у розділі «Пільги по платі за землю»
за кодом 18010505 ідентифікує пільгу по несплаті земельного податку для земель,
визначених п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Водночас, згідно з
п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються
пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі,
споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки
під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з
урахуванням прибудинкової території.
Отже, юридичні
особи (у т.ч. релігійні організації), які користуються земельними ділянками, що
відповідають вимогам підпунктів 283.1.7 та 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, та
надають їх в оренду або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх
частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні
ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з
урахуванням прибудинкової території.
Знижка у
вигляді бонусів, які надходять на телефонні рахунки невизначеного кола
платників, не є оподатковуваним доходом
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що доходом з джерелом
його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або
нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території
України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у
тому числі доходи у вигляді додаткового блага.
Норми встановлені
п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п.п.
14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи
нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються)
платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо
такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків
трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами
(угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо
передбачених нормами розділу ІV ПКУ).
Відповідно до п.п.
164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного)
оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий як додаткове
благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг),
визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни
(вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого
платника ПДФО.
Таким чином, сума
знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
платника ПДФО виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний
(персональний) характер.
Враховуючи
вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що
надходять на телефонні рахунки платників податків, є невизначене коло осіб, то
сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного
доходу платника ПДФО.
Умови, за яких
адвокатське бюро (об’єднання) може бути платником єдиного податку третьої групи
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що адвокатська
діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про
адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон
№ 5076).
guru.ua
Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя
16.12.2019 16:00