Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Заповнення заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.11.2019 року набрали чинності положення Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (далі – Наказ № 60), відповідно до якого діє новий механізм повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Згідно Наказу № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми (далі – Заява), протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником в електронній формі з дотриманням правил накладення КЕП або ЕЦП засобами програмного забезпечення:

приватної частини ІТС «Електронний кабінет» (електронний документ «Заява про повернення» (коди електронних форм J1302001 (для юридичних осіб) та F1302001 (для фізичних осіб))

або ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» (забезпечує обробку Заяв, сформованих будь-яким програмним забезпеченням, в тому числі і спеціалізованим клієнтським програмним забезпеченням для формування та подання звітності до ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»).

У заяві платник зазначає:

- назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

- його суму;

- дату сплати і реквізити з платіжного документа, за яким кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);

- напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

- на поточний рахунок платника податку в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

- у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Звертаємо увагу, дія Наказу № 60 не поширюється на:

- відшкодування ПДВ;

- повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави;

- повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення;

- повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;

- повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;

- виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

 

Заповнення реквізитів платіжного доручення на сплату єдиного соціального внеску

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

- у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

При заповненні реквізита «Отримувач»:

- зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

- зазначається прізвище, ім’я, по-батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по-батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

- під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Разом з тим, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Оскільки єдиний соціальний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

Зазначене визначено «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

 

Поповнення електронного рахунку з ПДВ, що впливає на реєстраційний ліміт?

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що реєстраційна сума (ліміт), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - реєстраційна сума) обчислюється за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Складовою формули обчислення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ є сума поповнення електронного рахунку (åПопРах).

При цьому, сума поповнення електронного рахунку – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 статті 2001 ПКУ.

Збільшення реєстраційної суми шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Тобто, слід пам’ятати, що реєстраційний ліміт платника ПДВ збільшується лише на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку.

Кошти, які надійшли з інших рахунків платника ПДВ або через інші платіжні засоби (термінали, IBOX тощо) реєстраційний ліміт платника не збільшують.

 

Дохід отримано за роботу, строк виконання якої перевищує календарний місяць: визначення бази нарахування єдиного внеску

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Норми встановлені частиною 2 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Отже, базою нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

 

Операція «Урожай» спрямована на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з метою здійснення контролю, спрямованого на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки у рамках операції «Урожай» контролюючими органами області проводяться наради, засідання, семінари з представниками бізнесструктур, на яких обговорюються питання легалізації найманої праці, рівня заробітної плати та залучення до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок, площа яких складає понад 2,0 га.

Робота органів податкової служби у рамках операції «Урожай» здійснюється за напрямами:

◄ контроль за виплатою реальної заробітної плати, виявлення та легалізація праці найманих осіб;

◄ контроль за виплатою орендної плати за паї та сплатою відповідних платежів до бюджету;

◄ контроль за декларуванням доходів одноосібниками та власниками сільгосптехніки;

◄ виявлення фактів незаконного використання сільгоспугідь та не за цільовим призначенням;

◄ боротьба із схемами ухилення від оподаткування у сільському господарстві.

Операція «Урожай» спрямована на досягнення:

► легалізації доходів населення та збільшення надходжень до бюджетів та страхових фондів;

► виявлення земель, які обробляються без належних документів та без сплати податків;

► збільшення доходів працівників, які задіяні у сільськогосподарській сфері, за рахунок підвищення розміру заробітної плати та орендної плати за паї.

Нагадуємо, що у разі порушення умов п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України під час реалізації фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) сума доходу, отримана від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та оподатковується на загальних підставах. У цьому випадку платник ПДФО має включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за підсумками звітного податкового року, а також сплатити ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.

 

Юрособа має кілька стаціонарних джерел забруднення у межах кількох населених пунктів: подання декларації екологічного податку

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок (далі – податок) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Норми встановлені п. 250.2 ст. 250 ПКУ.

У разі, якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів Декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями.

Невід’ємною частиною Декларації є 9 (дев’ять) типів додатків, з них 6 (шість) – розрахунків. Відповідний тип розрахунку забезпечує обчислення податкового зобов’язання за певним видом об’єкта оподаткування та, зокрема, додатки 1 – 3 – для кожного джерела забруднення (по кожному КОАТУУ місця розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів).

Отже, юридична особа, яка має кілька стаціонарних джерел забруднення, що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), зобов’язана подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КОАТУУ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів Декларацію.

До Декларації така особа складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного стаціонарного джерела забруднення, що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин; об’єкта за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти; спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта (по кожному КОАТУУ) окремо.

 

Чи оподатковуються ПДФО операції з продажу фізичною особою інвестиційного активу?

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 2 690,00 гривень);

б) дохід, отриманий платником ПДФО від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником ПДФО внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник ПДФО не включає до розрахунку загального фінансового результату операції з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

 

Застосування РРО при наданні ломбардами фінансових послуг

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року  № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.

 

Внесення земельної ділянки до статутного фонду: сплата юридичною особою земельного податку

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми визначені статтями 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Водночас абзацом другим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Згідно зі ст. 82 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Отже, юридична особа, до якої перейшло право власності на земельну ділянку протягом року від іншого власника, зокрема, у разі внесення такої ділянки до статутного фонду, сплачує земельний податок з 01 числа місяця, в якому вона набула право власності.

 

Для підтвердження права на пільгу зі сплати земельного податку фізичній особі необхідно подати заяву

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Норми визначені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

● права на користування пільгою із сплати податку;

● розміру ставки податку;

● нарахованої суми податку.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

 

Чи є платниками екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів?

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Норми встановлені п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, у тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Водночас, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, у тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

 

Cума, яку сплатила юрособа – резидент навчальному закладу за навчання дитини-інваліда, ПДФО не оподатковується

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не включається до доходу, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом, дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав.

Норми встановлені п.п. «є» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України.

 

Декларація з туристичного збору за ІІІ квартал 2019 року подається за новою формою

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників туристичного збору, що з 01.01.2019 внесено зміни до ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою визначається порядок справляння туристичного збору (далі – збір).

Так, відповідно до внесених змін, з 01.01.2019:

- змінено базу справляння збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

- змінено порядок встановлення ставки збору, а саме: ставка застосовуються не до вартості проживання, а до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

- визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок збору;

- запроваджено норму, відповідно до якої Збір може сплачуватися авансованими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 7956/33766 (далі – Наказ № 186), затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – декларація).

Отже, враховуючи необхідність забезпечення платниками збору норм ПКУ, декларація такими платниками подається за ІІІ квартал 2019 року у термін на пізніше 11.11.2019 за новою формою, затвердженою Наказом № 186.

 

ФОП – «загальносистемник» сплатив єдиний внесок не з суми чистого доходу, а у розмірі мінімального страхового внеску: чи є наслідки?

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують загальну систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Норми встановлено п. 2 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

Суми єдиного внеску, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються ФОП на загальній системі оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), що формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга). Форма Книги затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

Отже, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу.

Водночас, нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП – «загальносистемника», якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги.

 

Про обчислення суми екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Норми встановлені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, обчислюються платниками самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою, наведеною у п. 249.5 ст. 249 ПКУ.

Статтею 245 ПКУ встановлені ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів скидів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

 

Новостворені фізичні особи – підприємці подають податкову декларацію за квартал, в якому розпочата така діяльність

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем (п.п.177.5.2 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Тобто, фізична особа - підприємець, яка протягом I, II або III кварталів звітного року перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування або здійснила процедуру державної реєстрації як суб'єкта господарювання та обрала загальну систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу та річну податкову декларацію за результатами календарного року.

При цьому, якщо фізична особа - підприємець у IV кварталі звітного року перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування або здійснила процедуру державної реєстрації як суб'єкта господарювання та обрала загальну систему оподаткування, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації.

 

Сума компенсації послуги «муніципальна няня» звільняється від оподаткування ПДФО, військовим збором та ЄСВ

Механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 68.

Фінансування компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюється відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 163. 1 .1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.Так, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом. Водночас п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передчабено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. ІV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Тобто, сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею, за рахунок субвенцій з державного бюджету, відноситься до категорії доходів, визначених п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Щодо сплати з цієї суми Єдиного соціального внеску, то відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, зазначених у абзацах восьмому – тринадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Враховуючи зазначене, ЄСВ не нараховується на суму компенсації вартості послуги «муніципальна няня», що виплачується відповідно до Порядку № 68.

 

Побутові послуги населенню: що дозволено підприємцю

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу підприємців, платників першої та другої групи спрощеної системи оподаткування щодо надання побутових послуг. Так, відповідно до п. 291.7 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ під побутовими послугами населенню слід розуміти такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

18.11.2019 13:28