Прощення (анулювання) боргу банком для
фізичних осіб та його наслідки
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, яким
фінансовими установами прощено боргові зобов’язання за кредитами, повинні
включити основну суму такого боргу (тіло кредиту) до декларації про майновий
стан і доходи за період, в якому відбулось таке прощення, самостійно визначити
податкові зобов’язання та подати декларацію і сплатити податки (п.п.164.2.17
п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України).
Звертаємо увагу,
що коли банк або інша фінансова установа приймає рішення і повідомляє фізичну
особу про анулювання суми чи частини суми кредитної заборгованості, то при
підписанні з банком (фінансовою установою) додаткової угоди, окремим пунктом
зазначається основна сума (тіло кредиту) прощеного боргу, яка підлягає
декларуванню і сплати з цього доходу належних податків.
Тому, ставлячи
свій підпис під угодою про прощення боргу, фізична особа підтверджує, що вона
належним чином повідомлена про свій обов’язок задекларувати прощену суму боргу
та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з цього
доходу.
У разі, якщо фізична особа, отримавши дохід у
вигляді прощеного боргу, не декларує його (не подає в термін, визначений
законодавством, податкову декларацію про майновий стан і доходи за відповідний
період), або декларує не в повному обсязі, то контролюючий орган проводить
перевірку та визначає податкові зобов’язання з такого доходу і нараховує
штрафні санкції за порушення вимог податкового законодавства.
Зміна власника
нерухомості протягом року: обчислення податку на нерухомість для фізособи
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області
звертає увагу, що у разі переходу права власності на об’єкт
оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від
одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухомість
обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до
початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт
оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув
право власності.
Норми встановлені
п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган
надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання
інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
До уваги платників ЄСВ: перераховуйте єдиний внесок вчасно
Нікопольське управління ГУ ДПС у
Дніпропетровській області звертає увагу,
що відповідно до п.п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010
року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №
2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування (далі – ЄВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати,
обчислювати і сплачувати ЄВ.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум
страхових внесків платники ЄВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески і
сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону
№ 2464.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464
передбачено, що суми помилково сплаченого ЄВ зараховуються в рахунок майбутніх
платежів ЄВ або повертаються платникам у порядку і строки, визначені
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики,
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та
фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Нерезидент
отримує спадщину. Порядок сплати ПДФО
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
оподаткування доходу,
отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок
коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється статтею 174 Податкового
кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника
податку, одержаних у вигляді спадщини, в залежності від ступеня споріднення
спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця.
Об’єкти спадщини
оподатковуються за ставкою, визначеною в пункті 167.1 статті 167 ПКУ (18%), для
будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від
спадкодавця – резидента.
Особами,
відповідальними за сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до
бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Спадкоємець –
нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів
спадщини, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це
посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем
відкриття спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса
(уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого
самоврядування) свідоцтво про право на спадщину.
Алгоритм дій
ФОП у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізична особа
позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру
запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Підставою для
зняття підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про
державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Для державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця
подається заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності
фізичної особи — підприємця за її рішенням.
При цьому,
державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності здійснюють:
— центри
адміністративних послуг при органах місцевого самоврядування. Держреєстрацію
припинення підприємницької діяльності здійснюють реєстратори територіального
відділення Міністерства юстиції України.
— державні або
приватні нотаріуси, які приймають заяви та проводять реєстраційні дії.
У разі державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, її останнім звітним
періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня
державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної
особи.
Звертаємо увагу,
що втрата фізичною особою підприємницького статусу не означає автоматичного
зняття з обліку в органі ДПС.
Після державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує
обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка
отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Крім того, вона
повинна: забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження
підприємницької діяльності та в установлені строки подати відповідному контролюючому
органу ліквідаційну звітність за рік, у якому проведено державну реєстрацію
припинення підприємницької діяльності ФОП.
Якщо після
припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими її рахунки,
слід подати до банку, складену в довільній формі заяву щодо закриття поточного
рахунку.
У разі державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, такі особи
зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна»,
де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного
періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Такий Звіт
формують та подають протягом 30 календарних днів з дня проведення державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Після отримання
від державного реєстратора відповідних відомостей контролюючий орган проводить
передбачену законодавством документальну позапланову перевірку з питань
дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та дотримання
вимог обліку та збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування.
Однією з підстав
проведення документальної позапланової перевірки є припинення підприємницької
діяльності ФОП (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).
Рішення про
проведення документальної позапланової перевірки із зазначених підстав
приймається керівником контролюючого органу та оформлюється наказом.
Платник єдиного
внеску знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного
розрахунку.
Законом
встановлено вичерпний перелік умов, за яких cуб’єкти господарювання не
отримують ліцензію на право зберігання пального
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України
від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового
кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення
адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до
Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України від 19 грудня 1995
року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон
№ 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з
виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені
зміни набрали чинності з 01 липня
2019 року.
Місце зберігання
пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або
обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на
праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із
зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без
зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону № 481).
Нормами ст. 15
Закону № 481 встановлено, що ліцензія на право зберігання пального не
отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
► підприємствами,
установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів
державного або місцевого бюджету;
► підприємствами,
установами та організаціями системи державного резерву;
► суб’єктами
господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних
виробничо-технологічних потреб виключно на нафто-та газовидобувних майданчиках,
бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Порядок видачі,
призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та
роздрібну торгівлю пальним визначено також ст. 15 Закону № 481.
Отже, ст. 15
Закону № 481 встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи
та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця
зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.
ФОП сплачує ЄСВ і при відсутності доходу
В законодавство, що регулює сплату ЄСВ, були
внесені зміни, які набули чинності з 1 січня 2017 року. Відповідно до них
фізичні особи – підприємці (далі - ФОП) зобов’язані щоквартально сплачувати ЄСВ
за себе на рівні мінімального страхового внеску незалежно від того здійснюють
чи ні вони підприємницьку діяльність, отримано дохід від такої діяльності чи
ні.
Отже, ФОП, державна реєстрація припинення яких не
проведена, повинні сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому ніж мінімальний
страховий внесок – 22% від суми мінімальної заробітної плати.
На сьогодні це 2754,18 грн на квартал.
Слід зазначити, що у цьому випадку фізичній особі
– підприємцю зараховується страховий
стаж для пенсії.
Платникам
податків, які виїжджають за кордон на ПМП, необхідно подати декларацію
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до
п.179.3 ст.179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники
податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання,
зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий
стан і доходи (далі - Декларація) не пізніше 60 днів до виїзду за кордон.
Контролюючий орган
протягом 30 календарних днів після отримання Декларації зобов'язаний перевірити
визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку
про сплату та про відсутність податкових зобов'язань. Довідка подається до
органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення
митних процедур.
Звертаємо увагу,
згідно із п.63.5 ст.63 ПКУ всі фізичні особи-платники податків та зборів
реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до
Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному ПКУ.
Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими
номерами.
Отже, громадянин
України, який виписався з останнього місця постійного проживання в Україні і
здав паспорт громадянина України, відповідно до норм чинного законодавства,
зобов’язаний подати Декларацію до контролюючого органу за місцем перебування на
обліку, яке було зазначено в обліковій картці платника податку.
Нюанси
отримання податкової знижки за навчання
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків має
право на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за
наслідками звітного податкового року на суму фактично здійснених ним витрат,
які підтверджені відповідними документами. Таке право передбачене статтею 166
Податкового кодексу України.
Податкова знижка -
це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом
звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного
оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.
Для отримання
податкової знижки, зокрема за навчання, платнику податків необхідно скласти
договір про отримання освітніх послуг. Так, з метою використання права на
податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного
податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у
вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної,
позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої
освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника
податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними
документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача
послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника)
та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в
договорі про навчання повинно бути зазначене прізвище, ім’я та по батькові
особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
На сьогодні, своїм
правом на податкову знижку, зокрема, на навчання скористалися 2805
громадян. Сума до повернення з бюджету склала 7171,5 тис гривень.
Звертаємо увагу,
що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум
відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку
громадяни мають право подати по 31 грудня 2019 року (включно).
Декларація за
формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 із змінами, подається до
фіскального органу за місцем реєстрації.
Щодо сплати
податку на доходи фізичних осіб та військового збору у разі продажу спецтехніки
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок
оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст.173
Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами
та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, згідно з
п.173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта
рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою,
визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу
(обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів,
мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу
(міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із
законом.
Відповідно до
п.173.3 ст.173 ПКУ у разі якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта
рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа
вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі
визначені р. IV ПКУ функції податкового агента. При цьому податковий агент
утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.173.1 або п.173.2
ст.173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна,
зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
У разі продажу
(обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії,
відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи
фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового
агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та
суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для
податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору
зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з
продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Відповідно до
п.173.4 ст.173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого
майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ нотаріус посвідчує відповідний
договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових
автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та
документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку,
обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.
Для цілей п. 173.4
ст.173 ПКУ та відповідно до п.п. «б» п.п. 168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ фізична
особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу
майна є відповідальною за нарахування й утримання податку на доходи фізичних
осіб, відповідно самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету
через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
Cуб’єкт
господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в
їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа
про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу
інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму
сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового
розрахунку.
Для цілей цього
пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до
бюджету через банківські установи.
Враховуючи
викладене вище, фізична особа (продавець) під час укладання з іншою фізичною
особою договору купівлі-продажу сільськогосподарської, дорожньо-будівельної
техніки та інших машин та механізмів за посередництвом юридичної особи, або
через товарну біржу зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю
податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від операцій з
продажу рухомого майна, що підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи
фізичних осіб у розмірі 5 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Платник податку,
що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити
суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати
податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (п.п. 168.2.1 п.
168.2 ст. 168 ПКУ).
Порядок
повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених коштів
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 43
Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового
зобов’язання підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків в установі
банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у
платника податків рахунку в банку, крім випадків наявності у такого платника
податкового боргу.
За наявності
податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового
зобов’язання, проводиться лише після повного погашення такого податкового
боргу.
Для повернення сум
грошового зобов’язання платнику податків необхідно подати заяву протягом 1095
днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Така заява
подається у довільній формі, де зазначається напрям перерахування коштів:
-на поточний
рахунок в установі банку;
-на погашення
грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за
справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
-повернення у
готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка
в банку.
Зазначений порядок
не розповсюджується на повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з
доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі
поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік шляхом
проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника
податку.
Контролюючий орган
не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня
подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум
коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному
органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі
отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних
коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або
надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків.
Повернення
помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків
здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Ліквідація
підприємства посеред звітного періоду: коли подати останню декларацію
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 97.1
ст. 97 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами
і доповненнями (далі – ПКУ) під ліквідацією платника податків розуміється
ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація
припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у
відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності
фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної
діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх
статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Підпунктом 16.1.10
п. 16.1 ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти
контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або
реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення
(крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом
на орган державної реєстрації).
Підставами для
зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених
підрозділів та самозайнятих осіб є, зокрема, повідомлення чи документальне
підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про
проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття
відокремленого підрозділу юридичної особи (п.п. 67.1.1 п. 67.1 ст. 67 ПКУ).
Відповідно до п. 7
ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами
та доповненнями (далі – ЦКУ) для проведення перевірок та визначення наявності
або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліквідаційна комісія
(ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів документів
юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів,
регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження
ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає
контролюючим органам звітність за останній звітний період.
Згідно з п. 137.4
ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток
підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні:
квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація
розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з
першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім
календарним днем податкового (звітного) періоду.
Якщо платник
податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного)
періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який
припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Строки подання
Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом
Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями
(далі – декларація), для платників, які використовують базовий звітний період
квартал або рік встановлені п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Враховуючи, що
дата ліквідації може припадати на початок або середину звітного (податкового)
кварталу (року), то платник податку на прибуток підприємств може подати останню
(ліквідаційну) декларацію починаючи з дня внесення запису до Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань
(далі – ЄДР) про ліквідацію юридичної особи, але не пізніше строків
встановлених п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
При цьому,
відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з
відповідною декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку,
передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137
ПКУ. Така фінансова звітність є додатком до декларації та її невід’ємною
частиною.
У балансі за
останній звітний (податковий) період (ліквідаційному), відображаються
результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів,
власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до
відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства
на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
Пунктом 3 ст. 13
Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями визначено, що звітним
періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до
дати прийняття рішення про його ліквідацію.
Таким чином, якщо
дата ліквідації припадає на початок або середину такого звітного (податкового)
кварталу (року), платник податку на прибуток підприємств може подати останню
(ліквідаційну) декларацію до закінчення звітного (податкового) кварталу (року),
але не пізніше строків встановлених п. 49.18 ст. 49 ПКУ. Додатком до такої
декларації та її невід’ємною частиною є комплект річної фінансової звітності
(за період з початку року по дату ліквідації), у тому числі ліквідаційний
баланс.
Операції з
постачання маркетингових послуг оподатковуються ПДВ
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп.
14.1.108 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010
року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) маркетингові послуги
(маркетинг) - послуги, які забезпечують функціонування діяльності платника
податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг),
політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до
споживача та після продажного обслуговування споживача в
межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг
належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в
місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту,
внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз
продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи,
послуги).
Згідно з пп. «б»
п. 185.1 ст. 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників
податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній
території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Місцем постачання
послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 розділу V ПКУ є місце реєстрації
постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ.
Отже, операції з
постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ,
незалежно від того кому вони надаються - резиденту чи нерезиденту.
Фізична особа
має депозитний рахунок у банку. Як оподатковуються проценти?
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до пасивних
доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать
проценти на поточний або депозитний банківський рахунок. Податковим агентом
платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді
процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Доходи, у вигляді процентів
на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим
агентом під час їх нарахування. Ставка податку на доходи у вигляді процентів на
поточний або депозитний банківський рахунок встановлена у розмірі 18 відс. до
бази оподаткування. Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за
ставкою 1,5 відсотка.
У строки,
визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету
сплачується загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за
ставкою 18 відс. із загальної суми процентів, нарахованих за звітний місяць на
суми банківських депозитних або поточних рахунків.
Отже, банківська
установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб
із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських депозитних
або поточних рахунків фізичних осіб. Таке перерахування здійснюється у термін
не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Продати майно,
яке перебуває у податковій заставі, можна лише з дозволу контролюючого органу
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно
пп.. 14.1.155. Податкового кодексу України, податкова застава -
спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені,
не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова
застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання
платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою,
орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно
такого платника, що є предметом податкової застави;
Відповідно до п.
92.1 ПКУ платник податків зберігає право користування майном, що
перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі,
тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган
впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного
звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання)
згоди.
У разі якщо в
податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси,
платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за
кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого
відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної
плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
та/або погашення податкового боргу.
У разі відчуження
або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник
податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном
такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається
тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового
боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).
У разі здійснення
операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди
контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до
закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ), а саме відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ
відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без
попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є
обов’язковим згідно з ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі
вартості відчуженого майна.
Податкова
знижка на навчання – це дошкільна, позашкільна, середня та вища освіта
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.
166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової
знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками
звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164
ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у
вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних
закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої,
професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття
відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого
ступеня споріднення.
З метою
використання права на компенсацію вартості навчання один із батьків може
включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких
фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові
ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено
безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.
При цьому, у
договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові
особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Членами сім’ї
фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її
батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі
усиновлені (п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Законом України
від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» встановлено, що договір
укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними
представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Перелік вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої,
професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено відповідними
законами України, зокрема, «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про
загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту».
Для отримання
податкової знижки за 2018 рік громадяни мають подати декларацію про отримані
доходи з 1 січня до 31 грудня 2019 року. Якщо у цей період декларація не була
подана, то знижка за цей період втрачається. До декларації необхідно додати
копію договору на здобуття освіти, довідку про нараховану та виплачену
заробітну плату, копію квитанції чи іншого розрахункового документа на оплату
освітніх послуг, копію паспорта та реєстраційного номера платника податків,
копію свідоцтва про народження дитини яка навчається.
Податкова знижка
нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому
сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку
платник отримав протягом року.
Зворотну тару
не повернуто –які наслідки з ПДВ
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.
189.2 ст. 189 Податкового кодексу України) вартість тари, що згідно з умовами
договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування
податком на додану вартість не включається. Якщо у строк більше ніж 12
календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається
відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.
При цьому згідно з
п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 із змінами та
доповненнями, до розділу А податкової накладної вносяться дані щодо зворотної
(заставної) тари. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна
(заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі X як
загальна сума коштів, що підлягають сплаті.
Отже, якщо з
будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту
надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, то вартість такої
тари включається до бази оподаткування отримувача. Тобто отримувач тари у
звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту
надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з
ПДВ виходячи з вартості зворотної тари; скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі
податкових накладних податкову накладну, яку залишає в себе.
Право на
податкову знижку ФО, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що згідно з пп.
166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право
включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника
податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням
положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного
податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим
платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається
відповідно до ст. 175 ПКУ.
Якщо умовами
молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за
рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на
податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині
особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких
є обов’язковим для отримання права на податкову знижку.
При повній
компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку
не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Платник податку –
резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за
користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній
або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року
(п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може
здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від
конкретного платника податку у звітному році.
Маєте
відокремлені підрозділи – правильно сплачуйте ПДФО
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 63.3 ст.
63 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в
контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених
підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку),
також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та
нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з
оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у
порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №
1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами
та доповненнями.
Так, п.п. 7.1 п. 7
Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім
обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або
нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території
адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають
такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то
такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем
обліку у відповідному контролюючому органі.
Відповідно до п.
168.4 ст.168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів,
зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України.
Статтею 64 БКУ
визначено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується
(перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією,
відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента –
юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням
(розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються
працівникам такого суб’єкта господарювання.
Суми ПДФО, нараховані
відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період
перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого
відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 ПКУ).
Якщо відокремлений
підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий
відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична
особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується
до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Отже, якщо платник
податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах
(районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то
платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків
та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного
бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів
(неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської
служби України.
Як іноземцю чи
особі без громадянства отримати реєстраційний номер облікової картки платника
податків
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що пунктом 63.5 ст.
63 Податкового кодексу України передбачено, що всі фізичні особи - платники податків
та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про
них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку,
визначеному ПКУ.
Пунктом 70.5 ст.
70 ПКУ та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному
реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 29.09.2017 № 822 встановлено, що фізична особа - платник
податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не
формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного
реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену
особу подати відповідному контролюючому органу
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя