Новини Нiкопольської ОДПІ
Платник податків має кілька стаціонарних джерел забруднення: особливості
подання декларації екологічного податку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує.
Відповідно до п. 250.10 ст. 250 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо:
► платник екологічного податку (далі – податок)
має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для
розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл,
селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів
адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий
платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за
місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених
для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного
податку щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально
відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п.
250.10 ст. 250 ПКУ);
► платник податку має кілька стаціонарних джерел
забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів
в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами
(код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою
України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до
відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію екологічного
податку за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);
► платник екологічного податку перебуває на
податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати
одну податкову декларацію екологічного податку за викиди, скиди усіма своїми
джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або
спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території
такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів
адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування
платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 п. 250.10
ст. 250 ПКУ).
Якщо місце подання податкових декларацій не
збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи,
організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому
порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів,
копії відповідних податкових декларацій подаються протягом 40 календарних днів,
що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до
контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або
громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п. 250.8
ст. 250 ПКУ).
Довідково: податкова декларація екологічного
податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, із
змінами.
Реєстрація акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН здійснюється
за допомогою будь-якого програмного забезпечення
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що платник акцизного податку, зокрема при реалізації
пального, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН)
за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального
або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних
(далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному
законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Норми визначені п. 231.1 ст. 231 Податкового
кодексу України.
Механізм внесення відомостей, що містяться в АН та
розрахунках коригування до акцизних накладних (далі – РК АН) за операціями з
реалізації та ввезення на митну територію України пального або спирту
етилового, до ЄРАН, надання даних, які містяться в ЄРАН, передбачений Порядком
ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 із змінами (далі – Порядок №
114).
Згідно з п. 3 Порядку № 114 для реєстрації в ЄРАН
АН і РК АН надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку
подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо
обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному
законодавством. ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного
для технічного обслуговування.
Пунктом 8 Порядку № 114 визначено, що для
реєстрації в ЄРАН платник акцизного податку здійснює шифрування АН/РК АН з
дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в
установленому законодавством порядку, на які накладено кваліфікований
електронний підпис, та надсилає їх у затвердженому форматі (за стандартом) засобами
телекомунікаційного зв’язку до ДФС з урахуванням вимог Закону України від 05
жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Закону України
від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний
документообіг» із змінами та доповненнями.
Для формування та надсилання АН та РК АН в
електронному вигляді платник податків самостійно обирає будь-яке програмне
забезпечення, що формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату
(стандарту).
Податкова знижка за витратами, понесеними фізособою на лікування за
наслідками 2018 року, не надається
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що до переліку витрат, дозволених до включення до
податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового
кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи
фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для
компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена
його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків
(донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного
призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів,
сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на
користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для
компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів
реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині – інваліду у
розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового
державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної
хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними
показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням
хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних
металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за
медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та
венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та
пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку
життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п.
166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за
роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне
медичне страхування.
Станом на 01 січня 2019 року закон про
загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав,
тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів
охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого
платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п.
166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2018 року платникам не надається.
Повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з
ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області доводить до відома наступне.
Нормами п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка
проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних
випадках.
У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ
податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за
підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст.
184 ПКУ.
Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок
коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА
ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування
коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає
органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому
відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника,
податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що
підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган
перераховує суми податку до бюджету (п. 200¹.8 ст. 200¹ ПКУ).
Помилково та/або надміру сплачені грошові
зобов’язання можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум
грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення
відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ у разі повернення
надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка
платника ПДВ в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі
кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі
його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення
надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного
повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків
в установі банку.
Скасування реєстрації розрахункової книжки
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що скасування розрахункової книжки (далі – РК) здійснюється
одночасно зі скасуванням реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі –
книга ОРО) на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових
операцій (далі – РРО).
Норми визначені п. 9 глави 1 розділу IIІ Порядку
реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із
змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).
Згідно з п. 1 глави 3 розділу II Порядку № 547
скасування книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації
РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, прийняття
розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення
електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту
належного підключення резервного РРО або включення електроенергії,
непридатності для використання тощо).
Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО
може бути прийнято керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або
уповноваженою особою контролюючого органу, якщо порушено цілісність засобу
контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування
книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не
збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.
У разі прийняття рішення про скасування реєстрації
книги ОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного
робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної
системи ДФС та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її
наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує своїм підписом
та печаткою контролюючого органу.
Пунктом 10 глави 2 розділу III Порядку № 547
встановлено, що у разі порушення цілісності засобу контролю на РК, виявлення
факту опломбування РК підробленим засобом контролю або таким, номер якого не
збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві, така розрахункова книжка
підлягає розпломбуванню, після чого керівник контролюючого органу приймає
рішення про скасування її реєстрації.
У разі втрати РК суб’єкт господарювання
зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО не
пізніше двох робочих днів з дня втрати.
Умови провадження спільної діяльності юридичними особами – платниками
єдиного податку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, які
застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються
на такі групи платників єдиного податку:
► третя група – юридичні особи – суб’єкти
господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом
календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
► четверта група – сільськогосподарські
товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у
яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий
(звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, підпунктами 291.5.1 та 291.5¹.1 ст. 291
ПКУ встановлений перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники
єдиного податку.
Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у
контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори
управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні
абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність
на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються
особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами
(угодами), визначені ПКУ.
У контролюючих органах не обліковуються договори
про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та
оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів
перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника
податків самостійно.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється
шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про
спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків –
відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання
договору або угоди.
Обмежень щодо застосування спрощеної системи
оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не
передбачено.
Тобто, юридична особа – платник єдиного податку
має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за
таким договором за умови виконання вимог та обмежень, встановлених пунктами
291.4, 291.5 та 291.5¹ ст. 291 ПКУ.
Водночас, учасник спільного договору – юридична
особа – платник єдиного податку третьої групи повинен враховувати дохід від
здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку
разом з результатами діяльності від провадження власної господарської
діяльності.
Юридична особа – платник єдиного податку четвертої
групи при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва не включає
дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції
власного виробництва.
Про оподаткування ПДФО надмірно витрачених на відрядження коштів, які не
повернуто у встановлені строки
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що нормами п. 164.5. ст. 164 Податкового кодексу України (далі
– ПКУ) встановлено: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій
негрошовій формі базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі –
ПДФО) є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила
визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який
обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп), де
К – коефіцієнт;
Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на
момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт
оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником
ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством
строки.
Згідно з п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ сума
надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт
та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється
відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного)
оподатковуваного доходу платника податку.
Операції з харчування дітей у шкільних таборах, тимчасово утворених у
навчальних закладах, звільняються від оподаткування ПДВ
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що операції з надання послуг з харчування дітей у
дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та
громадян у закладах охорони здоров’я звільняються від оподаткування ПДВ.
Норми встановлені п.п .«г» п.п. 197.1.7 п. 197.1
ст. 197 Податкового кодексу України.
Порядок надання послуг з харчування дітей у
дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних
закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення ПДВ, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 116 із змінами
(далі – Постанова № 116).
Відповідно до п. 3 Порядку № 116 від обкладання
ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних,
загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах
затверджених норм харчування.
Згідно із ст. 14 Закону України від 04 вересня
2008 року № 375-VI «Про оздоровлення та відпочинок дітей» із змінами та
доповненнями табір з денним перебуванням – це табір, тимчасово утворений у
навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров’я, фізичної культури та
спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх
повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти
перебувають протягом дня, але не менше 6 годин.
Враховуюче вищевикладене, харчування дітей у
літніх шкільних таборах, тимчасово утворених у загальноосвітніх навчальних
закладах, що надається у межах норм харчування в грамах або у межах визначеної
грошової норми, затверджених Постановою № 116, звільняються від оподаткування
ПДВ.
Про включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ
та організацій
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що ДФС України щодо включення недержавних пенсійних фондів до
Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), які перебували у
Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року №
652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування
неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), проте у строк, установлений п.
35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України
(далі – ПКУ), не привели свої установчі документи у відповідність із вимогами,
встановленими п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких
документів контролюючому органу, повідомила наступне.
Пунктом 18 розділу І Закону України від 23
листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу
України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування
та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено
зміни до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ стосовно умов, за яких підприємство,
установа, організація є неприбутковою організацією для цілей оподаткування
податком на прибуток та, відповідно, не є платником податку на прибуток
підприємств.
Нормами п. 18 розділу І Закону № 2628 було
врегульовано питання вимог ПКУ до установчих документів недержавних пенсійних
фондів з урахуванням особливостей діяльності недержавних пенсійних фондів,
визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне
пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1057).
Зокрема, пунктом 18 розділу І Закону № 2628
встановлено, що термін «учасник» неприбуткової організації застосовується у
розумінні Цивільного кодексу України, а також передбачена можливість передання
недержавними пенсійними фондами активів у разі їх припинення іншим юридичним
особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону.
Недержавний пенсійний фонд може бути визнаний
неприбутковою організацією у розумінні ПКУ, у разі його відповідності вимогам
п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Так, недержавний пенсійний фонд повинен бути
утворений та зареєстрований в порядку, встановленому Законом 1057, який
визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного
забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом
діяльності.
Контролюючий орган зобов’язаний здійснити
включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру за умови відповідності
такого недержавного пенсійного фонду вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру
здійснюється відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій,
включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та
виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
13 липня 2016 року № 440 зі змінами (далі – Порядок).
У разі відсутності підстав для відмови у включенні
до Реєстру контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня
отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються
до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення такого недержавного
пенсійного фонду до Реєстру (абзац восьмий п. 8 Порядку).
Недержавний пенсійний фонд є неприбутковою
організацією з дати включення до Реєстру, починаючи з якої визначається строк
безперервної реєстрації як неприбуткової організації.
Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні
положення» Закону № 2628 визначено, що зміни, внесені цим Законом до п.п.
133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, застосовуються до податкових періодів, починаючи
з 01 липня 2017 року.
Зазначені норми були роз’яснені Міністерством
фінансів України (далі – Мінфін) листом від 17.05.2019 № 11210-09-5/13010.
Зокрема, Мінфіном зазначено, що Порядком не
передбачено включення неприбуткових організацій, у тому числі недержавних
пенсійних фондів, до Реєстру починаючи зі звітних (податкових) періодів, які
минули. Отже, включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру повинно
здійснюватися контролюючими органами відповідно до Порядку.
Враховуючи викладене, недержавні пенсійні фонди,
включені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, які у строк,
установлений п. 35 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток
підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не привели свої установчі
документи у відповідність до вимог, встановлених п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133
ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, можуть бути
включенні до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим
органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН (затверджена постановою Кабінету
Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами) та документів, що
додаються до неї у разі їх відповідності вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133
ПКУ.
До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і
зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку
України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера
банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України
(далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування
надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту
IBAN.
Перехід на міжнародні номери рахунків при
обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01
жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року
змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих
відповідно до вимог стандарту IBAN.
Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих
бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту
«Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу
ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням
http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Податок на нерухоме майно для фізичної особи, у разі зміни власника об’єкта
оподаткування протягом року
У разі переходу права власності на об’єкт
оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи
обчислюється наступним чином:
- для попереднього власника за період з 1 січня
цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на
зазначений об’єкт оподаткування,
- для нового власника – починаючи з місяця, в
якому він набув право власності.
Фіскальний орган надсилає податкове
повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід
права власності.
Зазначена норма передбачена п.п. 266.8.1 та п.п.
266.8.2 ст. 266 Податкового кодексу.
Зміна системи оподаткування
Суб’єкт господарювання, який є платником інших
податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему
оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15
календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Здійснити такий
перехід можливо лише один раз протягом календарного року.
Для обрання або переходу на спрощену систему
оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву в один
із способів за вибором платника (особисто, поштою чи в електронній формі). До
поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який
визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система
оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Звертаємо увагу, що не можуть бути платниками
єдиного податку першої – третьої групи платники податків, які на день подання
заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім
безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної
сили (форс-мажорних обставин).
Крім того, єдиноподатник за умови дотримання
вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, може самостійно перейти на
сплату єдиного податку, встановленого для інших груп. Для цього йому також слід
подати заяву не пізніше ніж за 15 к. д. до початку кварталу, з якого
заплановано такий перехід. При цьому у платника єдиного податку третьої групи,
який є платником ПДВ, анулюється реєстрація платника податку на додану
вартість, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку,
встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку.
Одночасно звертаємо увагу платників єдиного
податку, які бажають перейти на сплату інших податків і зборів: заяву для
відмови від спрощеної системи оподаткування потрібно подати не пізніше ніж за
10 календарних днів до початку нового календарного кварталу.
Оподаткування за обраною системою розпочнеться з
першого числа місяця, наступного за податковим
кварталом, у якому подано відповідну заяву.
Щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних
накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному
реєстрі акцизних накладних
Пунктом 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні
положення» Кодексу, відповідно до змін, внесених Законом України від 23
листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу
України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення
адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №
2628), передбачено, що норми пунктів 1202.1 – 1202.3 статті 1202 Кодексу, якими
запроваджені нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
Пунктами 1202.1 – 1202.3 статті 1202 Кодексу
передбачені штрафні санкції за порушення
термінів та порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до
таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Розмір
штрафних санкцій залежить від кількості календарних днів порушення платником
акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних /
розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних
накладних, встановлених статтею 231 Кодексу, та визначений від 2 до 40
відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту
етилового, зазначених у таких акцизних накладних/ розрахунках коригування
(пункт 1202.1 статті 1202 Кодексу).
Пунктом 1202.2 статті 1202 Кодексу встановлені
штрафні санкції у розмірі 50 та 2 відсотків суми акцизного податку з
відповідних обсягів пального або спирту етилового за відсутність з вини
платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації
в ЄРАН акцизної накладної / розрахунку коригування, другого примірника акцизної
накладної / другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120
календарних днів після граничного терміну реєстрації акцизної накладної /
розрахунку коригування, другого
примірника акцизної накладної / розрахунку коригування.
Відповідно до Закону № 2628 у новій редакції
викладено статті 231 «Акцизна накладна» і 232 «Електронне адміністрування
реалізації пального та спирту етилового» Кодексу та оновлено порядок і терміни
реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН (пункт
231.6 статті 231 Кодексу).
Згідно з оновленою редакцією статті 231 Кодексу з
01.07.2019 значно розширено умови та реквізити складання акцизних накладних;
коло суб’єктів, які зобов’язані їх складати та реєструвати; визначені терміни
для складання та реєстрації в ЄРАН акцизних накладних при ввезенні пального або
спирту етилового на митну територію України; запроваджено новий порядок
складання та терміни реєстрації в ЄРАН акцизних накладних в одному та двох
примірниках з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі, з акцизного
складу, з акцизного складу пересувного, та/або розрахунків коригування тощо.
Зважаючи на викладене, з огляду на приписи пункту 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні
положення» Кодексу, враховуючи зміни щодо
підходів складання та реєстрації акцизних накладних / розрахунків
коригування, встановлені статтями 231 та 232 Кодексу, у т. ч. граничних
термінів їх реєстрації в ЄРАН, норми пунктів 1202.1 – 1202.3 статті 1202
Кодексу, які набрали чинності 01.07.2019, стосовно застосування штрафних
санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизної накладної /
розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної / другого
примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 01 жовтня
2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосованими до акцизних
накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН
починається з 01 жовтня 2019 року.
Зазначену позицію ДФС погоджено Міністерством
фінансів України (лист від 20.08.2019 № 11320-10-5/21041).
Чи сплачувати єдиний податок підприємцю-спрощенцю у відпустці?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що згідно з нормами Податкового кодексу України платники
єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих
осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного
місяця на рік, на час відпустки. Звільнення також передбачено і за період
хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона
триває 30 і більше календарних днів. Зазначені норми прописані п.295.5 ст.295
Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
У службі нагадують, що відповідно до пп.295.1 ПКУ
платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок
авансовими внесками, не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Утім, такі
платники-спрощенці можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за
весь податковий (звітний) період – квартал чи рік, але не більш, ніж до кінця
поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку
першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви
такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку,
заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової
втрати працездатності.
Помилково отримали кошти від контрагента - визначте податкові зобов'язання
з ПДВ
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ) датою виникнення
податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що
сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на
банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають
постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування
коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації
готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- дата відвантаження товарів, а в разі експорту
товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання
митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а
для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг
платником податку.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник
податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та
зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Таким чином, платник податку при отриманні коштів
(в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні
договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов'язаний визначити
податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову
накладну за такою операцією.
Одночасно, на дату повернення коштів, відповідно
до пункту 192.1 статті 192 ПКУ підприємство повинно скласти розрахунок
коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після
реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.
Оподаткування доходу, отриманого від надання в оренду земельного паю
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема,
дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння
та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170
Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ
передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу
від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення,
земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається
виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше
ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди
землі.
Доходи, отримані від надання в оренду (суборенду)
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю),
майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування
(виплати) за ставкою 18 відсотків.
Такі доходи також підлягають оподаткуванню
військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта
оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п.
1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю),
майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором
за ставкою 1,5 відсотка.
Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в
оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні
самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової
декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається не пізніше 1
травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю –
орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та
військовий збір.
Отримали повідомлення про сплату податку на нерухоме майно та не згодні з
ним – звертайтеся до ЦОП за місцем реєстрації
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що підпунктом 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу
України визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою
заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення
звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому
числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної
площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності
платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру
ставки податку, нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними
контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі
оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності,
контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить
перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове
повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається
скасованим (відкликаним).
Отже, у разі виявлення розбіжностей за
результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми
податку і надсилає (вручає) фізичній особі - платнику податків нове податкове
повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається
скасованим (відкликаним).
ПДВ при конфіскації транспортних засобів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує.
ДФС України з метою організації належного
адміністрування податків при безоплатній передачі органами державної виконавчої
служби конфіскованих транспортних засобів повідомила наступне.
Відповідно до п.п. 197.1.26 п. 197.1 ст. 197
Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ
операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного
безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та
майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у
власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 184 Митного кодексу
України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених
здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також
операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках,
визначених законодавством, у володіння і користування державних органів,
установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також
закладів, в яких виховуються діти – сироти та діти, позбавлені батьківського
піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.
При цьому, відповідно до п. 197.5 ст. 197 ПКУ
звільнення від оподаткування, передбачене п. 197.1 ст. 197 ПКУ, не поширюється
на операції з підакцизними товарами, зазначеними у розділі VI «Акцизний
податок» ПКУ.
Оскільки транспортні засоби відповідно до розділу
VI ПКУ віднесені до підакцизних товарів, на операції з передачі конфіскованих
транспортних засобів поширюється загальний режим оподаткування ПДВ із
застосуванням ставки податку 20 відсотків.
На дату передачі конфіскованого транспортного
засобу особа, яка здійснює передачу такого майна (за умови реєстрації її
платником ПДВ), має скласти податкову накладну із застосуванням ставки ПДВ 20
відсотків (при безоплатній передачі база оподаткування ПДВ визначається з урахуванням
вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
Слід врахувати, що ст. 181 ПКУ визначені вимоги
щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ, якими передбачено, якщо загальна
сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають
оподаткуванню згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ, у тому
числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована
(сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно
перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана
зареєструватися як платник ПДВ.
При цьому загальний обсяг операцій з постачання
товарів/послуг за останні 12 календарних місяців визначається з урахуванням
операцій, звільнених від оподаткування ПДВ.
Платникам податків, які виїжджають за кордон на ПМП, необхідно подати
декларацію
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що відповідно до п.179.3 ст.179 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) платники податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне
місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову
декларацію про майновий стан і доходи (далі - Декларація) не пізніше
60 днів до виїзду за кордон.
Контролюючий орган протягом 30 календарних днів
після отримання Декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове
зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку про сплату та про
відсутність податкових зобов'язань. Довідка подається до органів митного
контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур.
Звертаємо увагу, згідно із п.63.5 ст.63 ПКУ всі
фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах
шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних
осіб-платників податків у порядку, визначеному ПКУ. Облік платників податків у
контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
Отже, громадянин України, який виписався з
останнього місця постійного проживання в Україні і здав паспорт громадянина
України, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний подати
Декларацію до контролюючого органу за місцем перебування на обліку, яке було
зазначено в обліковій картці платника податку.
Нульова ставка на прибуток: критерії для платників
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні
положення» Податкового кодексу України, передбачено, що на період до 31 грудня
2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на
прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку
за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та
розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу)
кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах,
є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом,
та які відповідають одному із таких критеріїв:
- утворені
після 1 січня 2017 року;
- діючі, у яких протягом трьох послідовних
попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх
утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в
сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова
кількість працівників протягом цього періоду становила від п'яти до 20 осіб;
- які були зареєстровані платниками єдиного
податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та
у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та
середньооблікова кількість працівників становила від п'яти до 50 осіб.
При цьому, якщо такі платники податку у будь-якому
звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової
чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не
відповідає зазначеним критеріям, то такі платники податку зобов'язані
оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18
відсотків.
Звертаємо увагу, позбавлені права застосовувати
нульову ставку податку суб'єкти господарювання, які здійснюють види діяльності
визначені п.п.2 п. 44 пірозділу 4
розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
До уваги платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт
етиловий!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській
області доводить до відома платників акцизного податку, що при реалізації
пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий,
зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в
Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається
наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні
накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні
накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального
або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є
платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя