Новини Нiкопольської ОДПІ

До уваги платників податків!

Щодо правильності заповнення реквізитів на платіжних документах

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на дотримання платниками вимог наказу Мінфіну від 24 липня 2015 року №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення ) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

До фіскальних органів надходять звернення платників щодо перерахування того чи іншого платежу на інший бюджетний рахунок в результаті помилкового зарахування, так як при сплаті в платіжних документах був невірно зазначений рахунок, або реквізити рахунків переплутані по територіях, чи взагалі надходження коштів відбулось не за призначенням податку. Такі помилки платників призводять до порушення граничних термінів сплати та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату до платників податків.

Разом з тим звертаємо увагу, що за правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків, тому з метою уникнення помилкових зарахувань та нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів просимо достовірно вибирати та заповняти реквізити рахунків платежів та поле «Призначення платежу» з використанням кодів видів сплати відповідно до вищезазначеного наказу.

Реквізити рахунків для зарахування платежів до бюджету можна завантажити чи звернутись по місцю реєстрації в Центри обслуговування платників.

До уваги банків та інших фінансових установ!

Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за №832/33803 (далі – наказ № 292), з 05.08.2019 ДФС забезпечується приймання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, що надходять до контролюючих органів, за новою формою та структурою, номера рахунків в яких сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (далі – стандарт IBAN).

Наказ № 292 розміщено на вебпорталі ДФС за посиланням: «Головна > Законодавство > Податкове законодавство > Накази».

Оновлені електронні форми документів для кожного типу файла повідомлень та схеми контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі: «Електронна звітність > Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків > Форми електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків».

Відповідно до вимог наказу №292 банки України з 05.08.2019 повинні  направити до контролюючих органів повідомлення про відкриття нових рахунків із зазначенням реквізиту «номер рахунку», сформованого відповідно до стандарту IBAN.

З 05.08.2019 по 31.10.2019 (протягом перехідного періоду, встановленого Нацбанком) банки направляють до контролюючих органів повідомлення про змінені рахунки платників податків за стандартом IBAN із зазначенням інформації щодо номера банківського рахунку, який було змінено, дати його відкриття й дати зміни рахунку за стандартом IBAN.

У 10-денний строк після закінчення перехідного періоду банки направляють контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31.10.2019 рахунки клієнтів – платників податків.

Платник єдиного податку четвертої групи надає площі сільськогосподарських угідь в оренду: врахування в декларації

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми встановлені п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями.

Платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується (п.п. 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця) включаються площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що надані ним в користування за договором оренди (суборенди) платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю).

Якщо площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду надаються платником єдиного податку четвертої групи (орендодавцем) в користування за договором оренди (суборенди) іншому суб’єкту господарювання – не платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю), то площі таких земельних ділянок не включаються до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця).

При цьому за такі земельні ділянки, що не використовуються платником єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, орендодавець сплачує земельний податок на загальних умовах.

За відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ з 01.10.2019 законодавством передбачені штрафи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628–VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до п. 128¹.2 ст. 128¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), редакція якого набула чинності з 01.07.2019.

Вищезазначеним пунктом передбачено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) платником акцизного податку – розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 гривень.

Водночас, п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, зокрема, передбачено, що норми п. 128¹.2 ст. 128¹  ПКУ, яким запроваджено нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.

Повернення помилково сплачених коштів: з 01.08. 2019 заяву можна подавати в електронній формі

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 26.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Наказ № 60), яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Порядок).

Так, Порядком запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем.

Порядок застосовується щодо повернення платежів, які належать:

► державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування вищезазначеного наказу, тобто з 01.08.2019;

► місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу – з 01.11.2019.

Отже, починаючи з 01 серпня 2019 року, платники податків мають змогу подати заяву, у довільній формі, на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету»вибравши меню «Листування з ДФС».

Наказ № 60 опубліковано у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 26.04.2019 № 32.

Продаж основних засобів юрособами – «єдинниками»: визначення доходу

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6 000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Норми визначені п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення  (п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Отже, у розумінні ПКУ основні засоби є товарами.

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 292.2 ст. 292 ПКУ при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Враховуючи вищевикладене, з метою визначення доходу від продажу основних засобів, однією із складових є сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яка визначається згідно з договором про продаж основних засобів.

Для отримання допомоги на лікування, яка не оподатковується ПДФО, фізичній особі необхідно надати підтверджуючі документи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що до загального оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Норми встановлені п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зазначені норми застосовуються юридичною особою – благодійною організацією або роботодавцем платника ПДФО лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування.

При цьому, платник ПДФО для підтвердження фактично понесених ними витрат, пов’язаних з лікуванням та медичним обслуговуванням, надає договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи тощо.

Виплата доходу нерезиденту за договором оренди нерухомості, яка знаходиться за межами митної території України: оподаткування

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

До доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, відноситься, зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (п.п. «ґ» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Враховуючи те, що оподаткуванню підлягають доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, то резидент під час виплати доходу нерезиденту за договором лізингу/оренди нерухомого майна, яке знаходиться за межами митної території України, повинен утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.

Про заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188.

Пунктом 3 Порядку визначено, що Заявку складають та надсилають до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.

Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу Заявок здійснюється із дотриманням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями.

Платникам акцизного податку про складання акцизних накладних на обсяги втраченого пального/спирту етилового

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Платник акцизного податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Норми визначені п. 231.1 ст. 231 ПКУ.

Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, передбачена можливість складання акцизних накладних за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та їх реєстрації в ЄРАН не пізніше останнього дня звітного місяця:

► на загальний обсяг пального, втраченого та/або використаного для власного споживання протягом такого місяця;

► на загальний обсяг спирту етилового, втраченого протягом такого місяця.

Наслідки відмови платника єдиного податку четвертої групи від спрощеної системи оподаткування

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зобов’язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява про такий перехід подається таким платником єдиного податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Норми встановлені п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ,

Крім того, платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Операції з реалізації суб’єктами господарювання безалкогольного пива у роздріб акцизним податком не оподатковуються

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Норми встановлені п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

В свою чергу під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня      1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями).

Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено ставки акцизного податку, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Фізична особа надає нерухомість в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання: сплата ПДФО

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу і за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя