Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Увага платникам фізичним особам – підприємцям!

Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.

ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, а саме суму доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції  Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774)).

Єдиний внесок для платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону №1774).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Єдиний внесок, зокрема для платників єдиного податку, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, за місцем обліку такого платника.

Згідно із п. 6 частини 1 ст. 1 та частини четвертої ст. 25 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 ст. 25 Закону № 2464).

ФОП, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску та можуть бути його платниками виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).

Слід зазначити, що ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма ст.4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Крім цього, зняття з обліку ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.

Змінено реквізити бюджетних рахунків для сплати за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 26 квітня 2019 року № 182 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11» та Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України (далі – ДКСУ) від 27 грудня 2013 року № 217 зі змінами, наказом ДКСУ від 13.05.2019 № 147 (далі – Наказ № 147) внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом ДКСУ від 15.01.2007 № 5.

Наказом № 147 затверджені нові коди класифікації доходів бюджету (балансовий рахунок 3111) за такими платежами:

22013100 – «Плата за ліцензії на виробництво пального»,

22013200 – «Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним»,

22013300 – «Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним»,

22013400 – «Плата за ліцензії на право зберігання пального».

Інформація щодо реквізитів нових бюджетних рахунків для плати за ліцензії на виробництво, право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального розміщена на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Особливості проведення фактичної перевірки у частині дотримання законодавства про працю

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що фактична перевірка проводиться, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

Норми встановлені п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).

Згідно з нормами п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки у частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО можна подати через Електронний кабінет

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкти господарювання подають до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773.

Слід зазначити, що платники податків реєстраційну заяву за даною формою мають можливість подати через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/

Так, у розділі «Заяви, запити для отримання інформації»приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ – «Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО» та внести всі необхідні дані.

Водночас звертаємо увагу, що вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється платниками виключно після проходження он-лайн ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування єдиного внеску

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців, що у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

Норми встановлені частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Запроваджено електронну форму ТТН

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерство інфраструктури України наказом від 03.06.2019 № 413 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.06.2019 за № 649/33620) (далі – наказ № 413) затвердило зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 із змінами та доповненнями (далі – Правила).

Слід зазначити, що форму товарно-транспортної накладної (далі – ТТН) викладено у новій редакції (додаток 7 до Правил).

Водночас, ТТН суб’єкт господарювання може оформлювати і без дотримання цієї форми за умови наявності в ній інформації про:

● назву документа;

● дату і місце його складання;

● найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;

● найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж,

● автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);

● пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Крім того, запроваджено товарно-транспортну накладну в електронній формі (далі – Е-ТТН), яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення Е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Також сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді.

У разі оформлення Е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.

У разі оформлення ТТН у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 12.07.2019 № 52 і він набрав чинності також 12.07.2019.

Земельні відносини: строки сплати для фізичних осіб

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 286.5 ст. 286 ПКУ.

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Крім того, слід зазначити, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).

Оподаткування ПДВ операцій з вивезення основного засобу, який був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з вивезення товарів за межі митної території України.

Норми встановлені п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Згідно з п. 206.4 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (нульова ставка).

Так, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Отже, повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу розміщено у митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.

Право на ПСП особи, яка є інвалідом війни III групи і одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що п.п «є» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 % ПСП, а для інвалідів війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.

Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги п.п. 7 п. 5 якого для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.

Водночас, згідно з п. 12¹ постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» із змінами особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.

ФОП, яка припиняє підприємницьку діяльність, необхідно закрити всі рахунки у фінансових установах

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), що підставою для зняття ФОП з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої ФОП за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

При цьому, фізична особа – суб’єкт господарювання повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах для такої фізичної особи – суб’єкта господарювання (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).

Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. 

Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Інформація для суб’єктів господарювання, які з 01.07. 2019 не підпадають під визначення платників акцизного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до норм п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 01 липня 2019 року:

а) платники акцизного податку та суб’єкти господарювання, які з 01 липня 2019 року не підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16 липня 2019 року в СЕАРП обліковуються обсяги залишків пального, зобов’язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 01 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами «г», «ґ», «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ;

б) після виконання платником акцизного податку вимог п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в ЄРАН другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником акцизного податку згідно з п.п. «а» п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.

При продажу сільськогосподарської продукції її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Нормам п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя