Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
Щодо
визнання господарських операцій сільгосптоваровиробника – платника єдиного
податку четвертої групи контрольованими
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області консультує.
Підпунктом
39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції платника
податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток
підприємств платника податків, а саме:
а) господарські
операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, у тому числі у
випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1;
б)
зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів
та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;
в) господарські
операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на
територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом
Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1, або які є
резидентами цих держав;
г) господарські
операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток
(корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави
реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в
якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм
таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом
Міністрів України.
ґ) господарські
операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між
нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Підпунктом
133.5 ст. 133 ПКУ встановлено, що суб’єкти господарювання, що застосовують
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу
XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, не є платниками податку на прибуток
підприємств.
Оскільки
сільськогосподарський товаровиробник є платником єдиного податку четвертої
групи та відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ звільняється від обов’язку
нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на
прибуток підприємств, то господарські операції такого платника, здійснені з
нерезидентом, не підпадають під визначення контрольованих.
Щодо
оприбуткування готівкових коштів, отриманих суб'єктом господарювання у межах
однієї зміни, проте у межах різних діб
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня
1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями
(далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові
операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних
карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання
готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на
реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів
(послуг) (далі – РРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових
операцій.
Ця норма
враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких
звітів за кожний робочий день.
У пункті 2
Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій
для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 18 лютого 2002 року № 199 зі змінами (далі – Вимоги), наведено
визначення поняття «зміна» – це період роботи реєстратора розрахункових операцій
від реєстрації першої розрахункової операції після виконання «Z-звіту» до
виконання наступного «Z-звіту».
У примітках до
формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті (додаток до
Вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна
перевищувати 24 години.
Оскільки у добі
всього 24 години (тобто, день триває з 0 до 24 годин), при щоденній роботі з
РРО «Z-звіт» необхідно виконувати щодня.
Відповідно до
пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО (крім тих, що забезпечують усунення причин
блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної
тривалості зміни.
Враховуючи
вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний
звітний чек («Z-звіт») повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні
робочої зміни, але не пізніше 24 годин від її початку.
Звертаємо
увагу, що у разі перевищення максимальної тривалості зміни, відповідно до
пункту 7 Вимог робота РРО буде заблокована.
Згідно з
абзацом третім пункту 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного
банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами, оприбуткуванням готівки в касах
відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові
розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення
зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній
формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу
України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до
відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).
Чи
необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, який є об’єктом
оподаткування, якщо його викрадено?
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ «Податок
на майно» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного
податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають
зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові
автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є
об’єктами оподаткування.
Об’єктом
оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти
років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового
(звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до
п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що
є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом
267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння
третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2
ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий
автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце
факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт
підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення
кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим
уповноваженим державним органом.
У разі
повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю)
транспортний податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому
легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора
чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію
такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Щодо
коригування платником податку на прибуток фінансового результату до
оподаткування на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги, яка не була
повернута
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств
(далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами,
який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового
результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій
звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на
різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Підпунктом
14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що фінансова допомога це –
фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Поворотна
фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування
за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів
компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою
до повернення.
Якщо протягом
визначеного строку платник не повертає поворотну фінансову допомогу, то така
допомога для цілей оподаткування вважається безповоротною.
Підпунктом
140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового
(звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової
допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками
податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які
оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4
розділу XX «Перехідні положення» ПКУ,крім безповоротної фінансової допомоги
(безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим
організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату
такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких
застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Таким чином,
якщо особа, що не є платником податку (крім фізичної особи) або
платник податку, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до
п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, протягом
визначеного строку не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога
вважається безповоротною і платником податку здійснюється коригування
фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5
ст. 140 ПКУ на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги.
Слід зазначити,
що нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до
оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншій
юридичній особі – платнику податку на прибуток підприємств на загальних
підставах. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського
обліку.
Визначення
об’єкта оподаткування акцизним податком при реалізації пального з 01.07.2019
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації
пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного є операції з
реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
● отримані з
інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені
зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
● ввезені
(імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою
митною декларацією;
● вироблені в
Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п.
213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або не підлягає,
оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на
умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними
накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Норми
встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Відповідальність
суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) єдиного внеску
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у
тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять
незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони
не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Норми визначені
підпунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010
року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №
2464).
Фізичні особи –
підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок,
нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом,
за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону №
2464).
Єдиний внесок
підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята
ст. 9 Закону № 2464).
За порушення
законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або
несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які
допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не
сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
На суму
недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день
прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464,
починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку
внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування)
включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, ст.
165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року
№ 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за несплату або несвоєчасну
сплату єдиного внеску, зокрема ФОП або особами, які забезпечують себе роботою
самостійно передбачена відповідальність.
При цьому, слід
зазначити, що нормами ст. 165¹ КУпАП не передбачена адміністративна
відповідальність за вказані порушення для членів фермерських господарств.
Умови, за
яких кваліфікований сертифікат, виданий АЦСК ІДД ДФС, скасовується у телефонному
режимі
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації
ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД
ДФС) заява в усній формі подається клієнтом (користувачем) до АЦСК ІДД ДФС
засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному
інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС, при цьому клієнт (користувач) повинен
повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
► ідентифікаційні
дані власника кваліфікованого сертифіката;
► ключову фразу
голосової автентифікації.
Заява в усній
формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової
фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Чоловік,
який сплатив допоміжні репродуктивні послуги, надані дружині, має право на
отримання податкової знижки
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки,
визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного
переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі
– ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами,
встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині
доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6
п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права
на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до частини
сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із
змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними
показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних
репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими
законодавством.
Порядок
застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає
механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій,
затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787
із змінами, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні
безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює
відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я,
які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та
не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та
суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до
ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992
року № 2801-ХІІ із змінами послугою з медичного обслуговування населення
(медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я
або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в
установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності
з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником
послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні
органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі
пацієнт.
Таким чином,
платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із
п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних
репродуктивних технологій, наданих дружині платника ПДФО, але оплачених таким
платником (чоловіком).
Виробники
електричної енергії, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії,
щомісяця подають декларацію з акцизного податку
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що нормами п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212
Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку, зокрема,
є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення
підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза
оптовим ринком електричної енергії.
Відповідно до
п. 49.2¹. ст. 49 ПКУ платники, які мають діючі (у тому числі призупинені)
ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає
ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ
звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи
провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Базовий
податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному
місяцю (п. 223.1 ст. 233 ПКУ).
Нормами п.
223.2 ст. 223 ПКУ встановлено, що платники акцизного податку, зокрема,
визначені п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, подають щомісяця не пізніше 20
числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем
реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою наказом
Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами (зареєстровано у
Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550).
Продаж
власної сільськогосподарської продукції не оподатковується, якщо надана довідка
за формою № 3 ДФ
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи,
отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена,
відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або
перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у
розмірах, встановлених Земельним кодексом України (далі – ЗКУ).
Підпунктом
165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України передбачено
дотримання певних умов для застосування такої пільги: сукупний розмір
вищезазначених земельних ділянок не повинен перевищувати 2 гектари.
У разі продажу
сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її
власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної
особи ділянок за формою № 3 ДФ, затвердженою наказом Міністерства доходів і
зборів від 17.01.2014 № 32 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України
31.01.2014 за № 201/24978) (далі – Довідка). Така Довідка безоплатно видається
сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання)
платника ПДФО протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою
письмової заяви.
Довідка
видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо
сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана,
виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною
особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених ЗКУ для
ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку,
господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального
дачного будівництва;особистого селянського господарства та/або земельні частки
(паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує два
гектари.
Довідка
видається строком на п’ять років. Оригінал Довідки повинен зберігатись у
власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з
дати її закінчення.
Отже, якщо
продавець сільгосппродукції надав підприємству чи фізичній особі – підприємцю,
які є податковими агентами, копію чинної Довідки, і її дані свідчать про
наявність у такої фізичної особи права на застосування зазначеної вище пільги,
то покупець не утримує ПДФО з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську
продукцію.
Водночас, якщо
розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені ЗКУ, то такі доходи
включаються платником ПДФО до загального річного оподатковуваного доходу,
підлягають відображенню у податковій декларації про майновий стан і доходи за
наслідками звітного податкового року та оподатковуються ПДФО за ставкою 18 % і
військовим збором – 1,5 %.
Обчислення
суми податку на нерухомість для фізичної особи
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у
тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок),
зменшується:
а) для
квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для
житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних
типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного
перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового
будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Норми визначені
п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п.
266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів
житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється
контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника
житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності
у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі
його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної
відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та
відповідної ставки податку на майно;
б) за наявності
у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного
типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної
загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б»
п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності
у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому
числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі
таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266
ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума
податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст.
266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги
загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності
у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому
числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи –
платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири)
та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до
підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000
гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми
податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності
фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси
(місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі
кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом
266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові
повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п.
266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів
місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової
та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку
контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до
1 липняроку, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо
новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя