1. Новини
  2. Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Пеня нараховується без урахування строків давності

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Норми визначені п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1 095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

 

Помилково сплачені суми ЄСВ повертаються у визначеному законодавством порядку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та надхоженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації.

Так, у разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.

У випадку надмірної сплати сум ЄСВ на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру ЄСВ та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.

Повернення коштів (відповідно до п. 5 Порядку) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.

Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Граничні строки подання податкової декларації у разі припинення ФОП підприємницької діяльності

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) щодо отриманих доходів востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Норми визначені п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ)

ФОП, які застосовували спрощену систему оподаткування, подають податкові декларації платника єдиного податку востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

 

Зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань: хто подає пояснення

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Норми визначені п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок № 117).

Пунктом 13 Порядку № 117 обумовлено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:

■ порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;

■ пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України встановлено, що РК, складений постачальником (продавцем) товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник (продавець) надсилає складений РК отримувачу.

Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником ПДВ – продавцем, що зазначений у РК та ПН, яка коригується.

 

Обов’язок щодо застосування ставок земельного податку виникає з моменту оприлюднення останнього рішення відповідної місцевої ради

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено наступне:

● рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому випадку – норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 13.3 ст. 12 ПКУ);

● до повноважень місцевих рад щодо податків та зборів належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ);

● офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до ПКУ.

Зокрема, п. 3 розділу ІІ Закону № 2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.4, 12.4.3 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ.

Це дає право органам місцевого самоврядування протягом року вносити зміни до своїх рішень про встановлення плати за землю, в тому числі й у частині розміру ставок земельного податку.

Відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року  № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» із змінами та доповненнями акти органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Отже, якщо рішення місцевих рад, прийняті та оприлюднені після 15 липня 2018 року, то вони є обов’язковими до виконання і набирають чинності з урахуванням строків, визначених такими рішеннями.

Тобто, обов’язок щодо застосування ставок земельного податку у платника для розрахунку земельного податку на 2019 рік виникає з моменту оприлюднення останнього рішення відповідної ради з урахуванням строків, визначених таким рішенням.

 

Умови, за яких застосовується адміністративний арешт майна

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Нормами п. 94.2 ст. 94 ПКУ визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

► платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

► фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

► платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

► відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

► відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

► платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

► платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

► платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

 

Випадки, в яких обов’язково укладається письмовий трудовий договір

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Законодавством про працю України передбачено можливість укладення з працівниками трудових договорів як у письмовій формі шляхом підписання окремого документа під назвою трудовий договір, так і шляхом написання працівником заяви та виданням наказу роботодавця про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями додержання письмової форми є обов’язковим:

■ при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я (в Україні такою територією є тільки територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи);

■ при укладенні контракту (сфера застосування контрактів визначається законами України. Так, укладення контрактів передбачено законами України «Про кооперацію», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про товарну біржу», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про театри та театральну справу», «Про музеї і музейну справу», «Про фізичну культуру і спорт», «Про телекомунікації», «Про залізничний транспорт» тощо);

■ у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

■ при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

■ при укладенні трудового договору з фізичною особою (якщо роботодавцем є фізична особа – підприємець або просто фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг;

■ в інших випадках, передбачених законодавством України (для працівників релігійних організацій; громадян, які проходять альтернативну службу; осіб, які беруть участь у громадських роботах; які залучаються до роботи у фермерському господарстві).

 

Розмір земельної ділянки не перевищує 2 гектари: дохід від продажу сільгосппродукції не оподатковується

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Норми визначені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню ПДФО на загальних підставах.

Підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3ДФ, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердженняя Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 № 201/24978).

Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Довідка) безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника ПДФО протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо така продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України.

Оригінал Довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.

 

Є запитання: ФОП не веде діяльність, не отримує дохід, має борг з Єдиного внеску. Чи можна розстрочити заборгованість?

Нікопольське управління ГУ ДФС нагадує, що питання забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати регулює Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010.

У разі, якщо ФОП не отримано дохід у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума  ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Закон №2464 встановлює, що ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску чинним законодавством не передбачено.

 

Навчаєтесь в інтернатурі вищих медичних закладів, маєте право на отримання податкової знижки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми визначені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) встановлено типи вищих навчальних закладів.

Інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури (ст. 61 Закону № 1556).

Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721), спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.

Отже, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Враховуючи вищевикладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення в інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

 

ФОП – роботодавець за осіб з інвалідністю сплачує ЄСВ у розмірі 8,41 %

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01.01.2019 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) встановлюється у розмірі 8,41 % бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю.

Норми визначені ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Нагадуємо, що ЄСВ сплачується із суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт.

Отже, з 01.01.2019 норма щодо застосування роботодавцями ставки ЄСВ 8,41 % поширюється і на ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

 

Новостворений ФОП – «загальносистемник» декларацію про доходи вперше подає за квартал, в якому розпочата діяльність

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація про доходи) за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Вперше зареєстровані ФОП в декларації про доходи також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році.

Норми встановлені п.п. 177.5. п. 177.1 ст. 177 ПКУ.

Декларація про доходи за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному кварталу, подається платниками ПДФО – ФОП протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про доходи, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

 

Реєструєте акцизний склад – подайте форму № 20-ОПП!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 липня 2019 року набирають чинності новації податкового законодавства, зокрема, щодо обов’язкової реєстрації всіх акцизних складів у Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та спирту етилового (далі – СЕ).

Слід зазначити, що нормами п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України визначено обов’язок інформувати контролюючий орган про всі об’єкти оподаткування.

Отже, платникам акцизного податку, які реалізують пальне, необхідно подати до контролюючих органів Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Повідомлення) стосовно нових об’єктів оподаткування, зокрема, акцизних складів за формою № 20-ОПП.

Відповідно до розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) Повідомлення подається до контролюючого органу за основним місцем обліку та можете бути направленим у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Повідомлення подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування.

Інформацію про всі об’єкти оподаткування платники мають можливість переглянути у приватній частині «Електронного кабінету».

Звертаємо увагу, що під час реєстрації (перереєстрації/анулювання реєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), книг обліку розрахункових операцій та акцизних складів здійснюється звірка з даними Єдиного банку даних про об’єкти оподаткування.

Відсутність об’єкта оподаткування або наявність у ньому неповної або помилкової інформації (наприклад, не зазначено код за КОАТУУ місцезнаходження об’єкта) перешкоджає процедурі реєстрації РРО та акцизних складів в СЕАРП та СЕ.

 

Фізична особа продає будинок. Який порядок оподаткування?

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

При цьому зазначена умова щодо перебування такого майна у власності платника податків понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з зазначених об’єктів нерухомості, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначених у такому переліку, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

Отже, якщо, наприклад, продаються житловий (садовий) будинок та земельна ділянка, на якій розташований такий будинок, окремими цивільно-правовими договорами, то такі операції розглядаються як продаж більш як одного з об’єктів протягом звітного податкового року, що призводить до оподаткування за ставкою 5 відсотків.

Зазначена норма передбачена ст. 172 Податкового кодексу.

 

Нарахування єдиного соціального внеску, якщо найманий працівник є пенсіонером за віком

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску є, зокрема,

- роботодавці підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами;

- роботодавці фізичні особи - підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.

Єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат.

До зазначених виплат застосовується ставка 22 %.

При цьому пільг щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату пенсіонерів, які є найманими працівниками, не передбачено.

Зазначена норма передбачена п. 1 частина першої ст. 4, п. 1 частина першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

 

До початку роботи працівника потрібно подати повідомлення про прийняття на роботу

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та  подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.

 

У період відпустки єдинники І та ІІ груп можуть не сплачувати єдиний податок!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку I та II груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску, не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку I та II груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік - на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Для цього, платникам єдиного податку I та II груп необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації заяву про період щорічної відпустки у довільній формі.

Платники єдиного податку III групи сплачують єдиний податок у відсотках до фактично отриманого доходу, тому звільнення від сплати єдиного податку у період відпустки та тимчасової втрати працездатності до них не застосовується.

Звертаємо увагу підприємців спрощеної системи оподаткування, що у Податковому кодексі України визначено календарний місяць відпустки:
з 1 по 31 (30, 29 або 28) число місяця. У заяві про період щорічної відпустки платникам єдиного податку I та II груп необхідно зазначати повний місяць.

 

Чи необхідно застосовувати касові апарати при продажу продукції на ринках та ярмарках?

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до якого визначено які розрахункові операції можна проводити без застосування касових апаратів, з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п.3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування касових апаратів з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). Постановою №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування касових апаратів є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) у сумі 500 тис. грн. на один пункт продажу товарів.

У разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкти господарювання зобов’язані у місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати касові апарати та проводити розрахунки з застосовуванням касових апаратів.

 

Правильне заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску забезпечує відсутність боргу у платника

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить, що з 02 травня 2019 року змінились реквізити із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

З метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, яким затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок № 666).

Відповідно до Порядку № 666 плата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. У Порядку № 666 наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках. Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.

У разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку № 666, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).

У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.

Звертаємо увагу, що перелік кодів видів сплати (які вказуються у полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено у додатку до Порядку № 666.

Для уникнення боргу з єдиного внеску також рекомендуємо платникам провести звірку надходження коштів на нові рахунки для сплати єдиного внеску, які почали діяти з 02.05.2019

 

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/378902.html нагадала, що фізична особа, яка не зареєстрована як фізична особа – підприємець, зобов’язана самостійно до  1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та/або військовий збір), зазначеного в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 розділу ІІ ПКУ).

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (п.п. 129.1.3 ст. 129 розділу ІІ ПКУ).

 

Фізичним особам про сплату транспортного податку

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

24.05.2019 13:59