Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Доходи від операцій з борговими зобов’язаннями НБУ не включаються до доходу фізособи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України (НБУ) та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць.

Норми визначені п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

 

ПДВ, зазначений у митній декларації, не був включений до податкового кредиту: виправлення помилки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Норми визначені п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.

Згідно із п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Якщо платником ПДВ при імпорті товарів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

 

Видача готівки з каси для здавання її до банку оформлюється відповідними касовими ордерами

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що видача готівки з каси для здавання її до банку оформлюється відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Норми визначені п. 29 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями.

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформлюється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки у касі суб’єктів господарювання, є:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) третій примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою», засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

 

Терміни подання податкової декларації з туристичного збору

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить, що базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 

Сплата гарантійних внесків: податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Підпунктами 14.1.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено:

● постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності;

● постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Нормами п. 187.1 ст. 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а у разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки кошти у вигляді гарантійних внесків у майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги), то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією виникають на дату отримання таких коштів продавцем.

 

Наслідки несвоєчасної та не у повному обсязі сплати ЄСВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертається до платників податків і вкотре нагадує про необхідність своєчасної та повної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), у тому числі погашення існуючої заборгованості.

Акцентуємо увагу роботодавців – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які використовують працю найманих осіб, та зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ за застрахованих осіб, а також ФОП; членів фермерського господарства; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і зобов’язані сплачувати ЄСВ за себе, на наступному:

1. Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з ЄСВ за інших осіб.

2. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню за терміном давності.

3. Законодавством передбачено відповідальність за несвоєчасну сплату ЄСВ – штрафні санкції та пеня.

4. Якщо платник ЄСВ має на кінець календарного місяця заборгованість, яка перевищує 10 гривень, йому надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не провів оплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, а також не повідомив ДФС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі. 

Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:

звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);

звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.

Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання.

Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація.

Поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. У цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств. Розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку.

При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано у строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій.

Важливо: щоб дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ потрібно особисто звернутися до органів ДФС з відповідною письмовою заявою, або безпосередньо переглянути інформацію щодо заборгованості в «Електронному кабінеті», обравши в меню «Стан розрахунків з бюджетом».

 

Новостворена ФОП у декларації про доходи вказує також інформацію про майновий стан

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/375050.htmlнагадала, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року)), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані ФОП в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації ФОП (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Отже, новостворена ФОП у квартальній податковій декларації, яка подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інформацію про майновий стан (рухоме та нерухоме майно).

Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами.

 

Декларування для громадян

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до закінчення кампанії декларування для громадян, які зобов’язані задекларувати доходи, отримані впродовж 2018 року, та для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи за  2018 рік – 02 травня 2019 року.

 

Дохід від продажу корпоративних прав на території України надходить фізособі – резиденту із-за кордону: оподаткування ПДФО

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що дохід, отриманий з джерел за межами України це – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо.

Норми визначені п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є, зокрема фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ, яким визначено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО – отримувача та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, встановленою п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків), а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Підпунктом «б» п. 171.2 ст. 171 ПКУ встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з іноземних доходів є платник ПДФО.

Крім того, слід враховувати такому платнику ПДФО вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, відповідно до якого він зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Таким чином, у разі отримання фізичною особою – резидентом доходу з джерелом виплати за межами України (іноземного доходу), зокрема доходу від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО та оподатковується за ставкою 18 відсотків, при цьому такий резидент зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

 

ФОП – «єдинник» четвертої групи не подав річну декларацію: наслідки

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку четвертої групи – фізичних осіб – підприємців   (далі – ФОП) на наступне.

Реєстрація ФОП платниками єдиного податку четвертої групи є безстроковою.

Підстави для анулювання такої реєстрації визначені п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо ФОП – платником єдиного податку четвертої групи не подано річну декларацію з єдиного податку відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, то це є підставою для виключення такого ФОП з Реєстру платників єдиного податку.

За нормами п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ ФОП – платники єдиного податку четвертої групи, які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов перебування на четвертій групі єдиного податку, зокрема не подали річну декларацію, зобов’язані:

► сплатити у поточному році єдиний податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 % річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку;

► з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява про такий перехід подається ФОП – платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому не забезпечено дотримання сукупності умов.

Аналогічні наслідки і для ФОП – платників єдиного податку четвертої групи при добровільній відмові від четвертої групи єдиного податку. Групу єдиного податку, до якої переходить такий ФОП, у цьому випадку можна обирати самостійно (п.п. 298.8.7 ПКУ п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Повторно ФОП може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

 

Затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 12.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 № 80, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2019 за № 283/33254 (далі – Наказ № 80).

Наказом № 80 затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844) (далі – Порядок).

Наказ № 80 розроблено відповідно до частини п’ятої ст. 299 Митного кодексу України, з метою удосконалення чинної нормативно-правової бази, необхідної для переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий у Державній Казначейській службі України (далі – Казначейство) на ім’я ДФС.

Наказом № 80, зокрема, Порядок доповнено розділом IV «Порядок повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС».

Згідно з новим IV розділом Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС (далі – депозитний рахунок 3734 ДФС).

Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.

Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.

Після реєстрації в ДФС заява платника податків про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до підрозділу ДФС для підготовки висновку.

Висновок ДФС реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС, який ведеться підрозділом ДФС, за формою згідно з додатком 5 до Порядку.

Підрозділ ДФС на підставі висновків формує в електронній формі реєстр ДФС належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направляє до Казначейства для повернення коштів. Документи разом з висновком залишаються у підрозділі ДФС.

На реєстр ДФС накладаються кваліфіковані електронні підписи уповноважених осіб органу та кваліфікована електронна печатка органу із застосуванням захищених носіїв особистих ключів.

Підрозділ ДФС у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення коригує суму коштів, у межах якої можна здійснювати сплату платежів під час митного оформлення товарів (зменшуючи загальну суму на суму коштів, яка підлягає поверненню платнику податків), та зазначає реквізити висновку ДФС, на підставі якого таке коригування проведено.

Інформацію щодо повернення коштів платнику податків посадова особа підрозділу ДФС заносить до журналу реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС та до автоматизованої системи митного оформлення.

Порядок також доповнено новими додатками 4 та 5.

 

Про тимчасовий коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у 2019 році

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України листом від 12.04.2019 № 12293/7/99-99-12-03-04-17 надала для використання у роботі та інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин роз’яснення з питання застосування положень п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України у частині розрахунку тимчасового коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства в 2019 році, що надіслане листом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 28.02.2019 № 402/02 (далі – Лист № 402/02).

Листом № 402/02 Державна комісія України по запасах корисних копалин рекомендує встановити такі тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2019 році:

● для нафтогазодобувних підприємств – 1,461;

● для інших гірничодобувних підприємств – 0,185.

 

До уваги платників ЄСВ!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 12.04.2019 № 12340/7/99-99-13-02-01-17 (далі – Лист ДФС № 12340) надала роз’яснення щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за 2018 рік та подання річної звітності з ЄСВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерських господарств.

Пунктами 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, у тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (далі – особи, які провадять незалежну професійну діяльність) та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками ЄСВ.

Обов’язки платників ЄСВ регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник ЄСВ зобов’язаний:

● своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

● подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Листом ДФС № 12340 надано роз’яснення з наступних питань:

► щодо бази нарахування ЄСВ для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

► щодо бази нарахування ЄСВ для членів фермерських господарств;

► щодо обчислення і сплати ЄСВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

► щодо обчислення і сплати ЄСВ членами фермерських господарств;

► щодо розрахунку мінімального та максимального страхового внеску, що має сплачуватись особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарств за 2018 рік;

► щодо строків сплати ЄСВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств у 2018 році;

► щодо сум ЄСВ, обов’язкових для сплати особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств за 2018 рік;

► щодо остаточного розрахунку та граничних термінів сплати ЄСВ за 2018 рік особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств;

► щодо нарахування та сплати ЄСВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які є одночасно найманими працівниками;

► щодо нарахування та сплати ЄСВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які є одночасно фізичними особами – підприємцями;

► щодо нарахування та сплати ЄСВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058);

► щодо нарахування та сплати ЄСВ за 2018 рік членами фермерських господарств, які є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

► щодо відповідальності за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;

► щодо строків та порядку подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, із змінами особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств і відображення нарахованих сум ЄСВ у цьому Звіті;

► щодо форми та заповнення Звіту;

► щодо самостійного визначення бази нарахування ЄСВ членами фермерських господарств, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

► щодо відповідальності за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, подання недостовірних відомостей, що використовуються у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

За неподання податкового розрахунку за формою № 1ДФ застосовуються штрафи

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО –

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Норми визначені п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (п. 112.1. ст. 112 ПКУ).

Так, відповідно до ст. 163⁴ Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, –

тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163⁴ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить, що частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено: платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата ЄСВ за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які ЄСВ нарахований.

ЄСВ сплачується шляхом перерахування роботодавцем безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома ст. 9 Закону № 2464).

Отже, найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ.

 

Про Реєстр рахунків для сплати ЄСВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

З 02.05.2019 вступають в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та фінансових санкцій у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС!!!

 Заповнення платниками поля «Призначення платежу»розрахункових документів у разі сплати ЄСВ

При сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

*	;101	; код за ЄДРПОУ	; сплата ЄСВ	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

 1 – службовий код («*»);

2 – код виду сплати («101» – Сплата суми ЄСВ);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Символи рахунків для зарахування ЄСВ в органах ДФС розміщено за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/183771.html

Із вищезазначеною інформацією можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/214641.html

 

Як оподатковуються доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. 165.1.24 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто, такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %  та військовим збором  за ставкою 1,5 %.

Платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 01 травня року наступного за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи, а також сплатити ПДФО та військовий збір з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

 

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

23.04.2019 11:40