Новини Нікопольської ОДПІ (доповнення)

До уваги платників податку на прибуток!
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що юридичні особи можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.
Вищезазначене встановлено частиною шостою ст. 14 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Отже, якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація), таке уточнення здійснюється відповідно до положень ст. 50 Податкового кодексу України із поданням до уточнюючої декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
Слід зауважити, що ст. 186³ Кодексу України про адміністративні правопорушеня від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями передбачено відповідальність посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема, за подання органам Державної статистики України даних для проведення державних статистичних спостережень не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією.

Затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України повідомила, що наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1473/32925, затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).
Зміни до форми Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, вносилися для врегулювання питання щодо визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), по об’єктах як житлової, так і нежитлової нерухомості та забезпечення зручності суб’єктам господарювання уточнювати свої податкові зобов’язання.
Декларація має такі новації:
1. Запровадження у процедурі справляння Податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів.
Наразі діючою Декларацією передбачено застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), що не відповідає даним реєстраційних документів. В умовах здійснення заходів щодо автоматизації та спрощення процедури справляння податків і зборів, необхідно надати платникам можливість зазначати у деклараціях коди нерухомості згідно з реєстраційними документами, що також сприятиме прозорості податкової звітності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» забезпечено єдиний підхід до встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок Податку відповідно до класифікатора будівель та споруд згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507.
Запровадження у формі Декларації єдиного підходу до визначення типів нерухомості спростить користування рішеннями органів місцевого самоврядування при складанні Декларації, сприятиме прозорості контролю за правильністю виконання цих рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.
2. Декларацією передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, Декларація подається з кількома додатками відповідного типу (на сьогодні Декларації надаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці).
Нова форма Декларації сприятиме скороченню кількості податкової звітності: Декларація надається одна, а кількість додатків залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.
Рекомендуємо платникам Податку декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою Декларації.
Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України, платники Податку не обмежені в поданні Декларації за старою формою.
Також звертаємо увагу платників Податку на те, що до контролюючого органу має бути надана Декларація тільки за однією формою.
Наказ набрав чинності 18.01.2019 (опублікований у бюлетені «Офіційний вісник України» 2019, № 5).
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/368526.html

Застосування ставок з рентної плати: новації 2019 року
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує платникам рентної плати, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких з 01 січня 2019 року змінено розмір ставок рентної плати.
Так, зокрема:
► для видобування нафти:
− з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів ставка зросла з 29 % до 31 %;
− з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5 000 метрів ставка зросла з 14 % до 16 %.
► для видобування конденсату:
− з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів ставка зменшилась з 45 % до 31 %;
− з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5 000 метрів ставка зменшилась з 21 % до 16,00 %.
► для видобування залізної руди ставка зросла з 8 % до 8,8 %.
Крім того, до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1 протягом 2019 року (п. 252.20 ст. 252 ПКУ).
Також, згідно з оновленим п.п. 252.4.9 п. 252.4 ст. 252 ПКУ до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 01 січня 2018 року.
Рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід збільшено на 50 %.
Звертаємо увагу, що Законом України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» з 01 січня 2019 року змінено порядок розподілу між бюджетами коштів, які надходять від сплати рентної плати.

Внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 15.02.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 12 лютого 2019 року № 37 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі – Постанова № 37).
Постановою № 37 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами, відповідно до яких, зокрема:
► уточнено норми щодо визначення понять відокремлені підрозділи та оприбуткування готівки суб’єктами господарювання;
► розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 гривень. Наразі такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій;
► внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Такі установи установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
Постанова № 37 розміщена на офіційному веб-сайті офіційного Інтернет-представництва Національного банку України на сторінці «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895

Щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою листом від 13.02.2019 № 4622/7/99-99-15-02- 01-17 (далі – Лист ДФС № 4622) повідомила таке.
У зв’язку з набуттям 14.12.2018 чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2018 року за № 1303/32755 (далі – наказ № 842), розроблено та впроваджено оновлену форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ідентифікатор форми J0100117 для юридичних осіб) (далі – декларація за новою формою).
Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету, листом ДФС України від 04.01.2019 № 357/7/99-99-15-02-01-17 рекомендовано платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік подавати податкову декларацію за новою формою.
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів і є доступною для використання розробниками програмного забезпечення.
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 передбачає необхідність встановлення позначки «базовий звітний період квартал» або «базовий звітний період рік».
Відповідно інформаційні системи ДФС забезпечують приймання декларації за новою формою за ідентифікатором J0100117 як за наявності позначки «базовий звітний період квартал» – для платників податку, що складають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, так і за наявності позначки «базовий звітний період рік» – для платників податку, яким встановлено річний податковий (звітний) період.
Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи зазначене, до 01.04.2019 буде забезпечено також прийняття декларацій за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 № 467), а саме:
● за базовий звітний період рік – за ідентифікатором форми J0108104;
● за базовий звітний період квартал – за ідентифікатором форми J0100116.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, у разі необхідності внесення змін до податкової звітності за минулі податкові (звітні) періоди у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, до 01.04.2019 платники податку матимуть можливість подавати уточнюючі декларації за ідентифікаторами форм J0108104, J0100116 та J0100516.
При виправленні помилок за податкові (звітні) періоди 2015 – 2017 років суб’єктами господарювання – виробниками сільськогосподарської продукції, якими було обрано річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, такі платники в уточнюючих деклараціях обов’язково проставляють позначку у рядку «виробника сільськогосподарської продукції» у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та можуть використовувати ідентифікатор форми J0100516, що буде діяти до 01.04.2019, а у подальшому – нову форму за ідентифікатором J0100117.
Після 01.04.2019 уточнюючі декларації прийматимуться тільки за новою формою (за ідентифікатором J0100117).
Згідно з абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
У разі подання платником за 2018 рік декларації за новою формою за ідентифікатором форми J0100117 до закінчення граничного строку подання (01.03.2019 включно), податкові зобов’язання визначаються за декларацією, що подана останньою, незважаючи на наявність раніше поданої за ідентифікатором форми J0108104або J0100116.
Лист ДФС № 4622 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73171.html

Декларування доходів: які особи зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що кампанія декларування доходів громадянами за 2018 рік триває.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).
Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:
► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;
► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.
Вищевказані норми визначені п. 179.6 ст. 179 ПКУ.

До уваги платників рентної плати!
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє платників рентної плати (далі – платник) про те, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1. ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації з рентної плати за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10-ти календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Для наповнення Державного бюджету України з метою забезпечення його видаткової частини звертаємо увагу вищезазначених платників рентної плати на необхідність сплатити податкові зобов’язання за січень 2019 року по 28 лютого 2019 року включно.

Отримано доходи не від податкового агента: сплата військового збору
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (1,5 відсотка від об’єкта оподаткування).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Таким чином, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму військового збору, зазначену у поданій нею податковій декларації, подання якої є обов’язковою.
Звертаємо увагу, що наказом ДФС України від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення Змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» з 01.01.2019 введено в дію новий код бюджетної класифікації 11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Якщо за результатами документальних перевірок, проведених контролюючим органом, були донараховані суми військового збору, то такі суми відображаються по коду платежу «11011001» за формою картки № 6.

Звіт неприбуткових установ і організацій за 2018 рік обов’язково подається разом із фінансовою звітністю
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що юридичні особи, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій станом на 01.01.2019, разом із Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт), за 2018 рік зобов’язані подати річну фінансову звітність, яка відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України є додатком до Звіту та його невід’ємною частиною.
У таблицях Звіту «Наявність додатків» та «Наявність поданих до Звіту форм фінансової звітності» обов’язково проставляється позначка «+».
Звертаємо увагу, що у разі неподання разом зі Звітом фінансової звітності, такий Звіт не визнається податковою декларацією, а це, в свою чергу, тягне за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Виплата працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором: ставка ЄСВ
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що нормами частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для всіх платників ЄСВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки.
ЄСВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс., визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю (п. 13 частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.
Враховуючи вищевикладене, юридична особа при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку ЄСВ у розмірі 22 відсотки.

Порядок бюджетного відшкодування ПДВ, якщо після закінчення процедури оскарження, рішення прийнято на користь платника ПДВ
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 200.10 ст. 200 ПКУ визначено, що у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – податкова декларація), а у разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника ПДВ у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:
► за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
► з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників ПДВ, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.
Пунктом 200.14 ст. 200 ПКУ визначено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
► у разі перевищення заявленої платником ПДВ суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
► у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
При цьому, п. 200.15 ст. 200 ПКУ передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, платник ПДВ розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ. У разі неузгодження контролюючим органом суми ПДВ, заявленої до відшкодування, або її частини зобов’язання з бюджетного відшкодування ПДВ в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Отже, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ.

Заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку, який реалізує пальне: порядок заповнення
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що підпунктом 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку (далі –податок) визначено, зокрема особу, яка реалізує пальне.
Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 із змінами (далі – Порядок № 113), встановлено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.
Відповідно до п. 13 Порядку № 113 виключення платника податку з реєстру платників здійснюється, зокрема у разі, якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації (далі – Заява) у разі припинення діяльності з реалізації пального. Така заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників.
Тобто форма заяви про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального тотожна формі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218.
При цьому при заповненні Заяви у графі 2 «Дія» ставиться позначка «Анулювання реєстрації», а графа 5 «Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального» не заповнюється.

Особливості оприбуткування готівкових коштів суб’єктом господарювання, який має відокремлений підрозділ
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить наступне.
Нормами п.п. 2 п. 58 розділу VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), зазначено, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.
Установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України (п. 12 розділу ІІ Положення № 148).
Відповідно до п. 40 розділу IV Положення № 148 підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.

Порушили законодавство про працю – відповідальності не уникнути
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
● фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Норми визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями.

Строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами 2018 року
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що останній день подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за 2018 рік:
► для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
► для громадян і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати декларації – 02.05.2019;
► для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2019 (включно).
Звертаємо увагу, що для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, останнім терміном подання податкової декларації було 11.02.2019.

До відома платників!
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 грн відповідно до Указу Президента України від 25.08.96 р. № 762/96.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ), то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України для відповідного року (у 2019 році – 960,50 грн).

Сільгоспвиробник, який надав нерухомість в оренду, з 01.01.2019 сплачує податок на нерухоме майно
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 січня 2019 року сільськогосподарські виробники, які здають в оренду, лізинг або позичку будівлі або споруди сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, є платниками податку на нерухоме майно.
Вищевказані зміни внесено до Податкового кодексу України Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Звіт неприбуткових установ і організацій за 2018 рік обов’язково подається разом із фінансовою звітністю
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що юридичні особи, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій станом на 01.01.2019, разом із Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт), за 2018 рік зобов’язані подати річну фінансову звітність, яка відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України є додатком до Звіту та його невід’ємною частиною.
У таблицях Звіту «Наявність додатків» та «Наявність поданих до Звіту форм фінансової звітності» обов’язково проставляється позначка «+».
Звертаємо увагу, що у разі неподання разом зі Звітом фінансової звітності, такий Звіт не визнається податковою декларацією, а це, в свою чергу, тягне за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Кампанія декларування доходів громадян триває!
Шановні громадяни! Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до 1 травня триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2018 році. Звертаємо увагу, що подати декларацію можна і не відвідуючи органи ДФС, скориставшись Електронним кабінетом.
Декларування доходів та сплата податків і зборів з отриманих доходів – обов’язок кожного громадянина, від якого залежить економічний розвиток нашої держави.

01 березня 2019 року - граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що для базового звітного (податкового) періоду - календарного року – декларацію з податку на прибуток підприємств необхідно подати до органу ДФС протягом 60 календарних днів, що настають зa останнім календарним днем звітного періоду, тобто 01 березня 2019 року.
Також нагадуємо, що відповідно п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платники податку на прибуток повинні подати разом із податковою декларацією фінансову звітність, що є невід’ємною частиною цієї декларації.
Звертаємо вашу увагу, що платникам податку на прибуток рекомендовано за звітний (податковий) період – 2018 рік подавати декларацію за новою формою (ідентифікатор форми J0100117).
Разом з тим, відповідно до п. 46.6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до 01.04.2019 р. буде забезпечено також прийняття декларацій за старими формами, а саме:
за базовий звітний період рік – з ідентифікатором форми J0108104;
за базовий звітний період квартал – з ідентифікатором форми J0100116.

Сектор організаційного забезпечення

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Никополя

25.02.2019 10:10